Постанова

від 26.09.2023 по справі 920/81/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2023 р. Справа№ 920/81/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Комишанської сільської ради

на рішення Господарського суду Сумської області

від 31.01.2022 (повний текст рішення складено та підписано 04.02.2022)

у справі №920/81/21 (суддя: Соп`яненко О.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз»

до Комишанської сільської ради

про стягнення 161 592,38 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» звернулось до Комишанської сільської ради про стягнення 161 592,38 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 161 592,38 грн заборгованості за договором № 324-Р про транспортування питної води від 27.05.2019, з яких: 124 020,00 грн - основного боргу, 24532,49 грн - пені, 6437,82 грн - 3% річних, 6602,07 грн - інфляційних втрат, а також просив стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов укладеного договору № 324-Р про транспортування питної води.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Сумської області від 31.01.2022 у справі № 920/81/21 присуджено до стягнення з Комишанської сільської ради на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» 124 020,00 грн - основного боргу, 24 532,49 грн - пені, 6 437,82 грн - 3% річних, 6 602,07 грн - інфляційних втрат, 2 423,89 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що заборгованість відповідача в розмірі 161592,38 грн, а саме: 124 020,00 грн - основного боргу, 24532,49 грн - пені, 6437,82 грн - 3% річних, 6602,07 грн - інфляційних втрат підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 161592,38 грн є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Комишанська сільська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 31.01.2022 у справі №920/81/21 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/81/21.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комишанської сільської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 31.01.2022 у справі №920/81/21 залишено без руху.

Після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження у справі №920/81/21 за апеляційною скаргою Комишанської сільської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 31.01.2022 у справі №920/81/21. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.

Відповідач зазначає, що він заперечує щодо факту надання послуг, а позивачем не надано доказів на підтвердження їх надання.

Крім того, відповідач вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у витребуванні оригіналу доказу, копію якого надано відповідачем, а сплата ним коштів не свідчить про визнання боргу.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги відповідача, посилаючись на її необґрунтованість, у зв`язку з чим просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Позивач вказує, що матеріалами справи та наявними в ній належними та допустимими доказами підтверджується наявність заборгованості відповідача, а тому суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не здійснювались.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

27.05.2019 між Комишанською сільською радою (замовник) та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» (виконавець) укладено договір №324-Р про транспортування питної води (надалі - договір), відповідно до розділу 1 якого, виконавець бере на себе зобов`язання по транспортуванню питної води споживачам, а замовник зобов`язується сплачувати за транспортування питної води за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору замовник видобуває, а виконавець транспортує питну воду з артсвердловини, що є власністю Комишанської сільської ради.

За умовами п. 3.2. договору замовник зобов`язується, зокрема, проводити водопостачання на основі дозволу на спецводокористування та спеціального дозволу на користування надрами (прісні підземні води) (п.п. 3.2.6.); проводити водопостачання споживачів на основі ліцензії на централізоване водопостачання та водовідведення (п.п. 3.2.7.).

Згідно з п. 4.2. договору виконавець зобов`язаний: забезпечувати транспортування питної води замовнику в обсягах згідно з договором (п.п. 4.2.1.); повідомляти замовника письмово про зміну тарифів за транспортування (п.п. 4.2.2.).

Облік питної води проводиться за допомогою лічильника замовника, шляхом щомісячного складання акта представниками замовника та виконавця (п.5.1 договору).

Відповідно до п.6.4. договору оплата за транспортування питної води проводиться замовником на підставі розрахунків, які надаються виконавцем, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок до 15 числа місяця наступного за тим, за який вноситься плата.

Договір набирає чинності з 01.01.2019 року і діє до 31.12.2019 року в частині надання послуг з транспортування питної води, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх здійснення замовником (п. 10.1. договору).

Додатковою угодою № 1 від 20.06.2019 року до договору виконавець і замовник дійшли згоди розірвати договір від 27.05.2019 року № 324-Р про транспортування питної води з 20 червня 2019 року. З моменту набрання чинності даної додаткової угоди до договору про транспортування питної води № 324-Р від 27.05.2019 року сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, які витікають із цього договору.

Предметом укладеного між сторонами договору № 324-Р від 27.05.2019 є транспортування відповідачем питної води споживачам із артсвердловини, що належить позивачу, тобто надання послуг лише транспортування.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

За своєю правовою природою договір № 324-Р від 27.05.2019 є договором про надання послуг.

Станом на день розгляду справи судом першої інстанції, укладений між сторонами договір № 324-Р про транспортування питної води від 27.05.2019 розірваний сторонами на підставі додаткової угоди № 1 від 20.06.2019 до договору про транспортування питної води від 27.05.2019 № 324-Р.

Припинення дії договору не звільняє замовника від обов`язку повної сплати послуг за транспортування питної води (п.10.2. договору).

Слід зазначити, що Комишанська сільська рада звернулась до суду із позовною заявою до ПАТ «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» про визнання недійсним договору №324-Р від 27.05.2019 про транспортування питної води. Рішенням Господарського суду м.Києва від 27.07.2021 у справі № 920/258/21, залишеним в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021, в задоволенні позову було відмовлено. В подальшому, ухвалою Верховного Суду від 19.04.2022 подану на вказані рішення касаційну скаргу Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області повернуто скаржнику без розгляду.

Судами було встановлено, що на день укладення спірного договору ліцензуванню підлягала діяльність із централізованого водопостачання, що передбачає єдиний технологічний процес, як виробництва, так і транспортування/постачання питної води. Відповідачем - ПАТ «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» у межах спірного договору надавалися виключно технологічні послуги транспортування, а не послуги централізованого водопостачання, у зв`язку з чим ліцензія на проведення такої діяльності станом на 27.05.2019 не вимагалася. Крім того, між сторонами вже укладався договір про транспортування питної води № 82-р від 05.02.2018, що свідчить про неодноразовість господарських правовідносин по транспортуванню питної води між сторонами та обізнаність позивача про особу виконавця за договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує про непідписання ним актів транспортування питної води.

Дослідивши усі наявні в матеріалах справи у сукупності докази, можна стверджувати, що непідписання з боку відповідача актів транспортування питної води не спростовує факту надання послуг за договором про транспортування питної води № 324-Р від 27.05.2019.

Як встановлено судом, ПАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Охтирканафтогаз» відповідно до умов договору № 324-Р від 27.05.2019 надав Замовнику послуги по транспортуванню питної води у період з 01.01.2019 року по 20.06.2019 року, в об`ємі 19500 метрів кубічних на загальну суму 146250,00 грн, що підтверджується актами транспортування питної води:

за січень 2019 року в кількості 3430 м.куб.,

за лютий 2019 року в кількості 3020 м.куб.,

за березень 2019 року в кількості 3350 м.куб.,

за квітень 2019 року в кількості 3270 м.куб.,

за травень 2019 року в кількості 3190 м.куб.,

за червень 2019 року в кількості 3240 м.куб.

25.11.2019 Комишанська сільська рада здійснила часткову оплату за послуги з транспортування питної води за січень-червень 2019 року в розмірі 22 230,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № 9 від 25.11.2019 року.

Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц.

Колегія суддів враховує доводи апелянта, що вказана оплата не свідчить про визнання всього боргу, однак відповідачем, в свою чергу, не доведено, що вказана оплата здійснювалась на виконання якогось іншого договору з позивачем чи іншого зобов`язання окрім спірного зобов`язання по оплаті наданих послуг з водопостачання, а отже факт надання послуг є доведеним.

Крім того, укладення договору 27.05.2019 з посиланням на те, що він діє з 01.01.2019 свідчить про те, що між сторонами фактично відбувались відносини щодо водопостачання, які не були врегульовані іншим договором, а тому факт постачання води відповідачу колегія суддів також визнає доведеним.

У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань за договором у відповідача виникла заборгованість за надані позивачем послуги з транспортування питної води у розмірі 124 020,00 грн.

20.02.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією № 01/01/11 /06/01/01-02/01/240 з вимогою про сплату заборгованості в сумі 124 020,00 грн, яка залишена відповідачем без задоволення.

На час розгляду справи, заборгованість відповідача за договором № 324-Р від 27.05.2019 за надані позивачем послуги становить 124 020,00 грн і підтверджується матеріалами справи.

Замовник несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за транспортування питної води - пеня в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення (п.7.2.1 договору).

Згідно з розрахунком пеня за несвоєчасну оплату наданих послуг з транспортування питної води станом на 15.12.2020 становить 24532,49 грн.

Судом перевірено розрахунок пені, виконаний позивачем та встановлено, що він здійснений арифметично правильно, з урахуванням вимог ч. 6. ст. 232 ГК України, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 24532,49 грн пені за прострочення виконання зобов`язання є правомірною і підлягає задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу правомірно нараховано 3% річних в сумі 6437,82 грн та 6602,07 грн інфляційних втрат.

Отже, заборгованість відповідача в розмірі 161592,38 грн, а саме: 124 020,00 грн - основного боргу, 24532,49 грн - пені, 6437,82 грн - 3% річних, 6602,07 грн - інфляційних втрат підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Враховуючи, обставини справи у їх сукупності, позивач довів, належними та допустимими доказами, що відповідач відмовивши у оплаті наданих послуг порушив майнові права позивача.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Позивачем за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів доведено обґрунтованість позову.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

За змістом частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 4 статті 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Згідно зі статтею 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Дослідивши обставини справи, колегія суддів відхиляє доводи відповідача, щодо невизнання факту надання послуг, оскільки такі послуги відповідачем споживались, були передбачені договором та матеріали справи не містять жодного доказу, що постачальником таких послуг у спірний період була інша особа (не позивач), а тому керуючись принципом вірогідності доказів, колегія суддів вважає обставини постачання відповідачу питної води у спірний період та у заявлених розмірах доведеними.

Колегія суддів частково погоджується з доводами відповідача, що сплата суми 22 230,00 грн не свідчить про визнання всієї заборгованості, однак відповідач не довів, що такі суми сплачені на виконання іншого зобов`язання перед позивачем і вказана обставина додатково свідчить про реальність надання послуг відповідачу.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду Сумської області від 31.01.2022 у справі №920/81/21 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Комишанської сільської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 31.01.2022 у справі №920/81/21 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комишанської сільської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 31.01.2022 у справі №920/81/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 31.01.2022 у справі №920/81/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова