Постанова

від 26.09.2023 по справі 910/10853/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2023 р. Справа№ 910/10853/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна заправна компанія «Австар»

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021

у справі №910/10853/21 (суддя - Борисенко І.І.)

за позовом Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна заправна компанія «Австар»

про стягнення 55 418,52 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна заправна компанія «Австар», у якому просить суд стягнути на його користь заборгованість в сумі 18,52 грн, з яких: 40 000,00 грн - основний борг, 7 320,00 грн - пеня, 2 800,00 грн - штраф 7%, 1 283,02 грн - 3 % річних, 4 015,00 грн - величина інфляції.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач не виконав належним чином умов договору про надання послуг з використання інфраструктури від 01.06.2018 в частині здійснення оплати у відповідності до підписаних у двохсторонньому порядку актів виконаних робіт.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі № 910/10853/21 позов Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова» задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна заправна компанія «Австар» на користь Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова» заборгованість у розмірі 40 000 грн 00 коп. основного боргу, 1 283 грн 02 коп. 3 % річних, 4 015 грн 50 коп. інфляційних втрат та 1 855 грн 27 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 7 320,00 грн та 2 800,00 грн штрафу задоволенню не підлягає як така, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Водночас, позивачем належними доказами доведено наявність заборгованості в розмірі 40 000,00 грн та права на стягнення 4 015,50 грн інфляційних втрат та 1 283,02 грн 3% річних.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Паливна заправна компанія «Австар» звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10853/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В, судді: Іоннікова І.А, Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10853/21.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна заправна компанія «Австар» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10853/21 залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків.

До канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна заправна компанія «Австар» надійшло клопотання з доказами доплати судового збору.

Розпорядженням керівника апарату суду, у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/10853/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В, судді - Іоннікова І.А, Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження у справі №910/10853/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна заправна компанія «Австар» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10853/21. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Відповідач зазначає, що спірні правовідносини за своєю правовою природою є орендою майна державного підприємства, а тому відповідач має право на звільнення від сплати таких платежів у зв`язку з карантином.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач своїм правом на подання відзиву не скористався.

2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не здійснювались.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

01.06.2018 між Державним підприємством «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (Підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливна заправна компанія «Австар» (Товариство) укладено договір про надання послуг з використання інфраструктури № 20/18.

Відповідно до п. 2.1 договору Підприємство/Позивач надає, а Товариство/Відповідач приймає та сплачує згідно умов даного договору послуги з використання інфраструктури підприємства Позивача.

Згідно п. 3.2.13 Товариство/відповідач додатково зобов`язане своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату послуг, що надаються підприємством.

Відповідно до п. 4.1 Договору, вартість послуги складає 5 000,00 грн. з ПДВ на місяць.

У відповідності до п.4.2 договору Підприємство/Позивач щомісячно до 10-го числа місяця, наступного за звітним оформлює Акт виконаних робіт та на його підставі виставляє Товаристу/Відповідачу рахунок до сплати за надані послуги. Товариство/Відповідач до 15- го числа кожного місяця здійснює оплату рахунку за надані послуги.

Положеннями п. 9.4 Договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.05.2021, але у будь - якому випадку в частині розрахунків за договором - до повного їх виконання. У випадку відсутності повідомлення однієї зі сторін за 10 (десять) календарних днів до дати закінчення договору, даний договір автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік.

Відповідно до Додаткової угоди № 2 від 20.08.2020 до Договору про надання послуг з використання інфраструктури № 20/18 від 01.06.2018, сторони дійшли згоди про розірвання Договору № 20/18 від 01.06.2018 з 01.09.2020.

Згідно п. 2 Додаткової угоди, розірвання договору не звільняє сторін від виконання зобов`язань, взятих до припинення його дії, зокрема з питань взаєморозрахунків та рекламацій.

На виконання п. 4.2 основного Договору позивачем складено та направлено на адресу відповідача Акт виконаних робіт від 31.01.2020 та рахунок - фактуру № 20 від 31.01.2020 на суму 5 000 грн за надані послуги за січень 2020 року, Акт виконаних робіт від 29.02.2020 та рахунок - фактуру № 37 від 29.02.2020 на суму 5 000 грн за надані послуги за лютий 2020 року, Акт виконаних робіт від 31.03.2020 та рахунок - фактуру № 56 від 31.03.2020 на суму 5 000 грн за надані послуги за березень 2020 року, Акт виконаних робіт від 30.04.2020 та рахунок - фактуру № 66 від 30.04.2020 на суму 5 000 грн за надані послуги за квітень 2020 року, Акт виконаних робіт від 31.05.2020 та рахунок - фактуру № 85 від 31.01.2020 на суму 5 000 грн за надані послуги за травень 2020 року, Акт виконаних робіт від 30.06.2020 та рахунок - фактуру № 106 від 30.06.2020 на суму 5 000 грн за надані послуги за червень 2020 року, Акт виконаних робіт від 31.07.2020 та рахунок - фактуру № 122 від 31.07.2020 на суму 5 000 грн за надані послуги за липень 2020 року, Акт виконаних робіт від 31.07.2020 та рахунок - фактуру № 137 від 31.07.2020 на суму 5 000 грн за надані послуги за серпень 2020 року.

Вказані акти підписані в двохсторонньому порядку, без зауважень обома сторонами, та скріплені печатками підприємства та товариства, проте Відповідачем не оплачені.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

З метою досудового врегулювання спору позивачем 11.02.2021 направлено на адресу відповідача Претензію № 157/п-1 від 10.02.2021 на суму 49 855,00 грн, проте така вимога виконана не була, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами 01.06.2018 Договір № 20/18, є договором про надання послуг.

Водночас, відповідач заперечує щодо таких висновків суду першої інстанції, та зазначає, що за своєю правовою природою він є договором найму (оренди) державного майна.

Однак колегія суддів з такими доводами не погоджується, оскільки за своєю суттю найм передбачає, зокрема, передачу майна у володіння орендаря, однак в даному випадку майно залишається у володінні позивача та утримується позивачем, а тому дані правовідносини не можуть бути кваліфіковані як оренда.

А з огляду на відсутність орендних правовідносин, у спірних правовідносинах не можуть бути застосовані положення які звільняють орендарів від орендної плати.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не оплатив одержані послуги, сума боргу станом на час розгляду справи та прийняття рішення становить 40 000,00 грн і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних в розмірі 1 283,02 грн, інфляційні в розмірі 4 015,50 грн, пеню в розмірі 7 320,00грн та штраф 7 % в розмірі 2 800,00 грн.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.1. Договору Сторони несуть повну відповідальність за збитки, що нанесені через невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором відповідно до чинного законодавства України.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за період прострочки відповідачем сплати за надані послуги за Договором за період з 16.02.2020 по 25.06.2021 в розмірі 1 283,02 грн, а також інфляційні втрати у розмірі 4 015,50 грн за період з березня 2020 по травень 2021, вважає, що ця частина позовних вимог правомірно задоволена судом першої інстанції.

Водночас, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 7 320,00 грн та 2 800,00 грн штрафу за порушення строків виконання, відповідно до ст.230-232 Господарського кодексу України, задоволенню не підлягають, оскільки ні законом ні договором не визначено розміру штрафних санкцій за порушення спірного зобов`язання і вказані висновки суду першої інстанції сторонами в суді апеляційної інстанції не оспорюються.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів, наявність порушеного права у зв`язку з одностороннім розірванням договору відповідачем і таке право підлягає захисту шляхом стягнення штрафних санкцій.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено, що позивач довів обґрунтованість заявленого позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За правилами ст. 208 ЦК України правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма, належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 546 ЦК України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що спірні правовідносини за своєю правовою природою є орендою майна державного підприємства, а тому відповідач має право на звільнення від сплати таких платежів у зв`язку з карантином, оскільки в даному випадку відсутні всі складові необхідні для кваліфікації правовідносин як оренди, натомість наявні складові які саме кваліфікують правовідносини як надання послуг, а саме забезпечення освітлення території підприємства, здійснення витрат на утримання внутрішніх доріг та під`їзних шляхів, інженерних мереж та інше, а отже відсутні підстави для звільнення відповідача від обов`язку оплати наданих послуг.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10853/21 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна заправна компанія «Австар» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10853/21 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливна заправна компанія «Австар» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10853/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 у справі №910/10853/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова