Постанова

від 25.09.2023 по справі 922/1109/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року м. Харків Справа № 922/1109/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О.

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.

та представників учасників справи:

від Позивача Єлисеєв Є. В. адвокат; від Відповідача Салюк С.М. адвокат;

від ДВС не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні в режимі відеоконференції Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фінпрофіль", смт. Печеніги, Харківська обл., на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2023 року у справі №922/1109/21,

за первісним позовом - Приватного акціонерного товариства "Фінпрофіль", смт. Печеніги, Харківська обл.,

до - Приватного підприємства "Л-Транс", м. Кропивницький,

про - розірвання контракту та стягнення 366892,74 грн,

та за зустрічним позовом - Приватного підприємства "Л-Транс", м. Кропивницький,

до - Приватного акціонерного товариства "Фінпрофіль", смт. Печеніги, Харківська обл,

про - зобов`язання виконати умови контракту,-

В С Т А Н ОВ И В:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.11.2021 у справі № 922/1109/21 у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено; зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Фінпрофіль" (далі Боржник) виконати умови контракту № S-76/2018 від 27.12.2018, укладеного між останнім та Приватним підприємством "Л-Транс"(далі Стягувач), а саме: здійснити поставку та передачу Приватному підприємству "Л-Транс" обладнання - лінії поздовжньо-поперечної різки рулонної сталі, зав. № 096, рік випуску 2019, с ЧПУ, маркування - ЛППР, на умовах DAP - 25006, Україна, м. Кропивницький, вул. Покровська, 50, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс-2010", з передачею покупцю оригіналів рахунку-фактури (рахунку), видаткової накладної, паспорта на обладнання (що містить розділи з інструкцією з експлуатації та електросхеми) та гарантійного сертифіката; та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Фінпрофіль" на користь Приватного підприємства "Л-Транс" 2270 грн судового збору та 20000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На виконання означеного рішення 22.12.2021р., судом першої інстанції було видано відповідні накази.

В подальшому, Боржник звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просив суд:

- визнати повідомлення виконавця від 22.05.2023 про повернення виконавчого документу Стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», неправомірним та скасувати його;

зобов`язати виконавця розпочати примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2021 у справі № 922/1109/21 на підставі наказу Господарського суду Харківської області від 22.12.2021 за заявою Стягувача про примусове виконання рішення.

В обґрунтування скарги Стягувач посилався на те, що повертаючи виконавчий документ №922/1109/21 від 22.12.2021 старшим державним виконавцем порушено вимоги статей 2, 18, частини 3 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.06.2023 скаргу Стягувача задоволено частково; визнано неправомірним та скасовано повідомлення старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Прокопенко Яни Олексіївни від 22.05.2023 про повернення виконавчого документу Стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язано вирішити питання стосовно прийняття наказу Господарського суду Харківської області від 22.12.2021 у справі № 922/1109/21, виданого на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2021, до виконання на підставі заяви Стягувача про примусове виконання рішення суду.

В іншій частині означену скаргу Стягувача на дії державного виконавця залишено без задоволення.

В частині задоволення скарги, суд першої інстанції виходив з доведення Стягувачем факту порушення державним виконавцем вимог ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до умов укладеного між сторонами Контракту, місцем здійснення поставки та передачі товару є м. Кропивницький, тому і виконання рішення суду має здійснюватися у м. Кропивницький. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що Стягувач правомірно звернувся до Подільського відділу Державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про примусове виконання рішення.

Також, суд першої інстанції не знайшов підстав для зобов`язання державного виконавця розпочати примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2021 у справі № 922/1109/21 на підставі наказу Господарського суду Харківської області від 22.12.2021 за заявою ПП "Л-Транс" (код ЄДРПОУ 37709279) про примусове виконання рішення та відмовив у задоволенні скарги в цій частині.

Боржник звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, за змістом якої просив означену ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні скарги Стягувача на дії органу ДВС під час виконання судового рішення у справі №922/1109/21.

Зокрема, скаржник вважав, що судом першої інстанції при розгляді скарги порушено норми матеріального права, а саме не досліджено питання місця перебування Божника, яким є смт Печеніги, Харківська область, у зв`язку з чим вважав, що місцем виконання рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2021 є смт Печеніги, а не м. Кропивницький, як помилково визначено судом першої інстанції.

На адресу Східного апеляційного господарського суду від Стягувача надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що ухвала господарського суду Харківської області прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки вчинення виконавчих дій, в силу вимог ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» повинно здійснюватись у Подільським відділом державної виконавчої служби у м. Кропивницький.

Крім того, Стягувачем у відзиві зазначено про орієнтовний розрахунок послуг адвоката, які він очікує понести у суді апеляційної інстанції у розмірі 4000,00грн.

Також 08.09.2023р. від Стягувача надійшло клопотання про розподіл судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 4000,00грн. з доказами понесених ним витрат.

Також, від Подільського Відділу Державної виконавчої служби надійшли пояснення відпровідно до яких державний виконавець зазначав, що виконавчі дії здійснюються за місцезнаходженням боржника, а місцезнаходження його майна виконавцю невідоме.

В судовому засіданні апеляційної інстанції, проведеному у режимі відеоконференції, 25.09.2023 року Боржник, підтримував доводи апеляційної скарги, просив ухвалу господарського суду скасувати, вважав, що виконавчі дії повинні бути здійсненні державним виконавцем за місцезнаходженням Боржника.

Стягувач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення

Державний виконавець у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, отже судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у його відсутності, оскільки він не скористався своїм правом, передбаченим статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги. Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Питання, що пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим законом.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Оскаржуючи ухвалу, Боржник зазначає, що висновки суду першої інстанції про необхідність вчинення державним виконавцем виконавчих дій у м. Кропивницький не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки місцезнаходженням Позивача є смт. Печеніги, Харківської області, а тому вчинення виконавчих дій повинно здійснюватися у смт. Печеніги, Харківської області, а не у м. Кропивницький, як помилково вказано судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Зі змісту наказу Господарського суду Харківської області № 922/1109/21 від 22.12.2021 вбачається, що Позивача зобов`язано виконати умови Контракту № S-76/2018 від 27.12.2018, укладеного між Позивачем та Відповідачем щодо здійснення поставки та передачі Відповідача обладнання - лінії поздовжньо-поперечної різки рулонної сталі, зав. № 096, рік випуску 2019, с ЧПУ, маркування - ЛППР, на умовах DAP - 25006, Україна, м. Кропивницький, вул. Покровська, 50, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс-2010", з передачею покупцю оригіналів рахунку-фактури (рахунку), видаткової накладної, паспорта на обладнання (що містить розділи з інструкцією з експлуатації та електросхеми) та гарантійного сертифіката.

Отже за змістом наказу у Боржника виникає обов`язок з передачі товару Стягувачу готовим до розвантаження у певно визначеному місці за адресою - 25006, Україна, м. Кропивницький, вул. Покровська, 50.

Таким чином, оскільки виконання рішення Господарського суду Харківської області стосується вчинення певних дій, у м. Кропивницькому, то висновок суду першої інстанції про правомірність звернення Відповідача до Подільського відділу Державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою (б/н від 11.05.2023) про примусове виконання рішення є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про недотримання виконавцем вимог ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції про здійснення виконання судового рішення за місцем здійснення поставки та передачі товару - є 25006, Україна, м. Кропивницький, вул. Покровська, 50, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс-2010" та зобов`язання вчинення дій саме є правомірними.

Доводи апеляційної скарги зазначеного висновку не спростовують.

Інших доводів для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, скаржником не наведено.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 07.06.2023 у справі № 922/1109/21 ґрунтується на дотриманні норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Стосовно відшкодування витрат на правничу допомогу, понесену Відповідачем у суді першої інстанції у розмірі 4000,00грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати про надання професійної правничої допомоги у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу представником Відповідача було зазначено, що він очікує понести 4000,00 грн. судових витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, проте, самого розрахунку зазначеної сум не надано.

На електронну адресу суду 08.09.2023р. від Відповідача надійшло клопотання в порядку ст. 42 ГПК України та докази понесення витрат на правову допомогу, які Відповідач просив віднести на Позивача.

Так, у підтвердження заявленої до стягнення суми, Відповідачем надано копії:

- Договору про надання правової допомоги №40-23 від 25.08.2023;

- ордеру на надання правничої (правової) допомоги;

- акту про надану правову допомогу за Договором від 25.08.2023 на суму 4000,00 грн.;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- рахунок на оплату №39 від 25.08.2023р.;

- платіжна інструкція кредитового переказу коштів №989 від 30.08.2023р.

За змістом зазначених доказів, зокрема акту про надану правову допомогу за Договором від 25.08.2023, заявником надані послуги з підготовки відзиву на апеляційну скаргу та клопотання про розподіл судових витрат.

Отже, з наданих послуг, пов`язаних безпосередньо з розглядом справи по суті, є відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні, представником Позивача заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу до 2000,00грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Відповідно до висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду в додатковій постанові від 19.02.21 у справі № 755/9215/15ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Критерії співмірності визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Судова колегія приймає до уваги, що в межах розгляду даної апеляційної скарги, адвокатом Відповідача було підготовлено відзив на апеляційну скаргу без зазначення розрахунку витрат на правову допомогу, а також клопотання про розподіл судових витрат, яке безпосередньо з розглядом справи не пов`язаний, отже обсяг документації, який необхідно було вивчити та проаналізувати адвокату, є незначним. Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат мав витратити значний час, спірні правовідносини регулюються звичайними нормами цивільного та господарського законодавства та не вимагають дослідження додаткових нормативних актів.

Проаналізувавши вище викладене в сукупності з матеріалами справи, апеляційною скаргою та відзивом на таку в контексті перегляду ухвали першої інстанції на дії державного виконавця, за наявності клопотання Позивача про зменшення таких витрат, судова колегія вважає обґрунтованою суму витрат на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн., що відповідає критерію "розумності їх розміру", а стягнення цих витрат є співрозмірним з наданими адвокатом послугами у суді апеляційної інстанції є обґрунтованими та відповідають критерії "необхідності і обґрунтованості".

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на Позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фінпрофіль", смт. Печеніги, Харківська області на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.2023р. у справі № 922/1109/21 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 07.06.23р. у справі № 922/1109/21 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції за подання апеляційної скарги, покласти на Приватне акціонерне товариство "Фінпрофіль", смт. Печеніги, Харківська області.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Фінпрофіль", смт. Печеніги, Харківська обл. (код ЄДРПОУ 25186483) на користь Приватного підприємства "Л-Транс", м. Кропивницький (код ЄДРПОУ 37709279) витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в сумі 2000,00 грн.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 25.09.2023

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков