Рішення

від 11.09.2023 по справі 908/270/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/14/23-17/40/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2023 Справа № 908/270/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Сиротенко В.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №908/270/23

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю ЛІМАР, 71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 17

адвокат - Савенко Є.В., 71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 15, прим. 3

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ, 69010, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 34

про стягнення грошових коштів

В судовому засіданні присутні представники:

від позивача: Савенко В.Є., ордер АР №1078232 від 17.01.23

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

26.01.23 до Господарського суду Запорізької області в системі Електронний суд звернулось з позовною заявою за вих. від 26.01.23 № 26-01/23 товариство з обмеженою відповідальністю ЛІМАР (далі ТОВ ЛІМАР) до товариства з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ (надалі ТОВ АПЕЛЬМОН ПРАЙМ) про стягнення заборгованості згідно договору оренди нежитлового приміщення від 03.12.19 у розмірі 508 508,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.23 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Федоровій О.В.

Ухвалою від 02.02.23 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/270/23. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання.

Розпорядженням керівника апарату суду від 02.03.23 № П-152/23, на підставі наказу голови Господарського суду Запорізької області про відрахування судді Федорової О.В. зі складу суддів вказаного суду у зв`язку з виходом у відставку на підставі рішення ВРП від 23.02.23 № 141/0/15-23 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 02.03.23 справу № 908/270/23 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 07.03.23 судом (суддя Корсун В.Л.) прийнято справу № 908/270/23 до розгляду, присвоєно № провадження 28/14/23-17/40/23. Розгляд справи визначено розпочати спочатку та розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

05.05.23 до суду надійшло клопотання за вих. від 04.05.23, в якому представник відповідача просить суд визнати поважними причини пропуску строку для подання відзиву, поновити строк для подання відзиву у справі № 908/270/23 та призначити справу № 908/270/23 до розгляду за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Також, 05.05.23 до суду надійшло клопотання за вих. від 05.05.23, в якому представник відповідача просить суд клопотання відповідача за вих. від 04.05.23 у справі № 908/270/23, подане представником відповідача 05.05.23 не розглядати та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) представників сторін.

Судом прийнято до уваги вказані клопотання представника відповідача та, як наслідок, не розглядалось клопотання останнього за вих. від 04.05.23 у справі № 908/270/23 щодо визнання поважними причини пропуску строку для подання відзиву, поновлення строку для подання відзиву у справі № 908/270/23 та призначення справи № 908/270/23 до розгляду за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою від 08.05.23 судом вирішено розгляд справи № 908/270/23 здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 24.05.23 о/об 10 год. 30 хв.

22.05.23 від представника позивача через систему Електронний суд надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання).

24.05.23 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вих. від 23.05.23 № 05-01/23.

Ухвалою від 24.05.23 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/270/23 на 14.06.23 о 10 год. 30 хв.

08.06.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 08.06.23 № 08-06/23 в якій представник ТОВ ЛІМАР Савенко Є.В. просить суд провести судове засідання в режимі відеоконференції 14.06.23 о 10 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/270/23.

Ухвалою від 08.06.23 судом задоволено заяву представника ТОВ ЛІМАР за вих. від 08-06/23 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 14.06.23 о 10 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/270/23.

13.06.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 13.06.23 № 13-06/23 про надання пояснень, в яких представник позивача надає пояснення на виконання вимог ухвали суду від 08.05.23 та щодо обставин справи.

В судовому засіданні 14.06.23 представником відповідача заявлено усне клопотання щодо поновлення процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву, а також просить суд прийняти до розгляду відзив за вих. від 23.05.23 № 05-01/23 на позовну заяву.

Представник позивача не заперечив проти поновлення відповідачу процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву та прийняття до розгляду відзиву відповідача за вих. від 23.05.23 № 05-01/23 на позовну заяву.

Розглянувши усне клопотання представника відповідача, з`ясувавши думку представника позивача (не заперечив проти усного клопотання представника відповідача), судом задоволено усне клопотання представника відповідача щодо поновлення процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву.

У засіданні 14.06.23 судом прийнято до розгляду відзив відповідача за вих. від 23.05.23 № 05-01/23 на позовну заяву.

Крім того, в засіданні 14.06.23 судом прийнято до розгляду заяву позивача за вих. від 13.06.23 № 13-06/23 про надання пояснень по справі.

В судовому засіданні 14.06.23 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 27.06.23 об 11 год. 30 хв.

27.06.23 до суду надійшло клопотання за вих. від 26.06.23, в якому представник відповідача просить суд поновити процесуальний строк для подання доказів по справі.

В судовому засіданні 27.06.23 представник відповідача підтримав клопотання за вих. від 26.06.23, просить суд поновити процесуальний строк для подання доказу - сертифікату Запорізької торгово-промислової палати від 14.06.23 № 2300-23-2809 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та долучити вказаний доказ до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 27.06.23 заперечив проти вказаного клопотання представника відповідача щодо поновлення процесуального строку для подання доказу.

Під час розгляду справи в судовому засіданні 27.06.23 в м. Запоріжжя оголошено повітряну тривогу.

Ухвалою від 27.06.23 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 07.08.23 включно та відкладено підготовче засідання на 05.07.23 о 12 год. 30 хв.

27.06.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 27.06.23 № 27-06/23, в якій представник ТОВ ЛІМАР просить суд провести судове засідання 05.07.23 о 12 год. 30 хв. За участі вказаного представника в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/270/23.

Ухвалою від 30.06.23 судом задоволено вказану заяву представника ТОВ ЛІМАР за вих. від 27.06.23 № 27-06/23 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 05.07.23 о 12 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/270/23.

05.07.23 на електронну адресу суду надійшли заперечення за вих. від 04.07.23 № 04-07/23 проти клопотання відповідача № 1 від 26.06.23 про поновлення строку для подання доказів, в яких представник позивача просить суд відмовити відповідачу в задоволені клопотання за вих. від 26.06.23 № 1 про поновлення строку для подання доказів по справі № 908/270/23, а саме сертифікату Запорізької торгово-промислової палати від 14.06.23 № 2300-23-2809 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

В засіданні 05.07.23 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні, без винесення ухвали, до 01.08.23.

25.07.23 на електронну адресу суду від представника ТОВ ЛІМАР надійшла заява за вих. від 25.07.23 № 25-07/23 про проведення судового засідання 01.08.23 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/270/23.

Ухвалою від 25.07.23 судом задоволено заяву представника ТОВ ЛІМАР за вих. від 25.07.23 № 25-07/23 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції 01.08.23 о 12 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/270/23.

В судовому засіданні 01.08.23 представник відповідача підтримав клопотання за вих. від 26.06.23 № 1 про поновлення строку для подання доказів по справі № 908/270/23, а саме: сертифікату Запорізької торгово-промислової палати від 14.06.23 № 2300-23-2809 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з підстав викладених у вказаному клопотанні.

Представник позивача проти вказаного клопотання відповідача заперечив в повному обсязі з підстав викладених у запереченнях за вих. від 04.07.23 № 04-07/23 проти клопотання відповідача № 1 від 26.06.23 про поновлення строку для подання доказів.

Ухвалою від 01.08.23 судом відмовлено представнику ТОВ АПЕЛЬМОН ПРАЙМ про поновлення процессуального строку на подання доказів по справі № 908/270/23 з підстав викладених в ухвалі суду від 01.08.23.

Зокрема, через те, що:

- відповідачем при поданні клопотання про поновлення процесуального (них) строку (ків) для подання доказів у цій справі не було обґрунтовано, з яких поважних та об`єктивних причин останнім не було подано такий доказ станом на час подачі відзиву на позовну заяву у цій справі, до суду (сертифікат Запорізької ТПП), докази які підтверджують, що відповідачем здійснено всі залежні від нього дії спрямовані на отримання вказаного доказу (не надано лист (звернення) відповідача до Запорізької торгово-промислової палати про надання сертифікату про форс-мажорну обставину (обставину не переборної сили) станом на дату складання такого відзиву, а саме станом на 24.05.23);

- відповідач не довів причин такого пропуску в наведеному клопотанні за вих. від 26.06.23 № 1.

Як наслідок, судом не прийнято до розгляду доказ - сертифікат Запорізької торгово-промислової палати від 14.06.23 № 2300-23-2809 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з підстав визначених, у т.ч. ч. 8 ст. 80 ГПК України.

Ухвалою від 01.08.23 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/270/23 й зазначено, що розгляд справи по суті розпочинається із 08.08.23, справу призначено до судового розгляду по суті на 29.08.23 о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 29.08.23 суд розпочав з`ясування обставин справи та дослідження доказів.

У засіданні суду 29.08.23 представник позивача підтримав позовні вимоги повністю з підстав викладених у позові, а також заяві за вих. від 13.06.23 № 13-06//23. Позов обґрунтовано тим, що в порушення умов договору оренди нежитлового приміщення №7693 від 03.12.19 відповідачем не сплачено орендну плату за період квітень жовтень 2022 року у сумі 508 508,00 грн.

У судовому засіданні 29.08.23 представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що орендоване нежитлове приміщення знаходиться за адресою: м. Енергодар Запорізької області, вул. Молодіжна, б. 71-Б. Починаючи з 01.03.22 відповідач припинив сплачувати орендну плату, оскільки втратив можливість використання приміщення. Пунктом 4.9 договору передбачено право орендаря не сплачувати орендну плату у випадку неможливості використання об`єкту оренди не з вини орендаря, згідно розділу 10 цього договору. Також відповідач (його представник) зазначає, що 24.02.22 розпочато повномасштабне вторгнення військами російської федерації на територію України. Внаслідок чого з 04.03.22 територія Енергодарської міської територіальної громади, включаючи м. Енергодар, потрапила в тимчасову окупацію. Настання форс-мажорних обставин військової агресії російської федерації проти України засвідчено листом Торгово-промислової палати №2024/02.0-7.1. Крім того, зазначає, що станом на 23.05.23 на розгляді Запорізької торгово-промислової палати перебуває заява ТОВ «Апельмон Прайм» про засвідчення форс-мажорних обставин. Результат розгляду такої заяви буде не пізніше 02.06.23. Також відповідач вказує, що неможливість використання приміщення за цільовим призначенням, вказаним у договорі оренди, також вбачається виходячи з умов, визначених ст. ст. 13 та 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Крім того, враховуючи, що місцезнаходженням відповідача станом на 23.05.23 залишається адреса: м. Енергодар, пр. Будівельників, 17, та документи справи не містять інших відомостей, позивач не має права здійснювати господарську діяльність, оскільки п. 2 ст. 13 вищевказаного Закону визначено, що здійснення господарської діяльності юридичними особами, місцезнаходження яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі по суті спору судом оголошувалась перерва до 11.09.23 до 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 11.09.23 представник позивача приймав участь в режимі відеоконференції.

В судове засідання 11.09.23 представник відповідача не з`явився, про причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

У засіданні 11.09.23, на підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом проголошено рішення у справі по суті спору.

У судовому засіданні 11.09.23 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03.12.19 між ТОВ «ЛІМАР» (м. Енергодар Запорізька область) /орендодавець/ та ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» (м. Запоріжжя) /орендар/ укладено договір оренди нежитлового приміщення, який посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кукурудз Т.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №7693.

За умовами п. 1.1. договору, орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення І поверху універсальний магазин «Астра» (надалі за текстом об`єкт оренди), що розташовано за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Молодіжна, буд. 71Б.

Загальна площа (п. 1.2. договору) об`єкту оренди становить 589,2 м2.

Відповідно до п. 1.6. договору, мета використання орендованого майна використання згідно цільового призначення майна та у відповідності зі статутними завданнями орендаря. Майно здається в оренду з метою організації роздрібної торгівлі і товарами продовольчої/непродовольчої групи, алкогольними напоями і тютюновими виробами, надання об`єкту оренди (або його частини) у суборенду, надання супутніх послуг.

Передача-приймання об`єкта оренди у користування здійснюється сторонами на підставі акту приймання-передачі, який є невід`ємною частиною договору (п. 3.1. договору).

Об`єкт оренди вважається переданим у користування орендарю з дати підписання сторонами акту приймання-передачі (п. 3.4. договору).

За умовами п. 4.1. договору, розмір орендної плати за місяць користування об`єктом оренди, складає 66 040,00 грн з ПДВ, в цілому за весь об`єкт оренди. При цьому, умовами п. 4.1.2. договору визначено порядок індексації орендної плати починаючи з 2021 року.

Орендар вступає в платне, строкове користування об`єктом оренди в порядку та на умовах встановлених цим договором з дати підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкту оренди (п. 4.2. договору) відповідно до розділу 3 цього договору.

Плата (п. 4.3. договору) за не повний (перший або останній) місяць оренди нараховується і сплачується орендарем пропорційно до кількості календарних днів протягом яких орендар користувався об`єктом оренди.

В п. 4.5 договору сторонами обумовлено, що всі платежі за договором здійснюються сторонами у національній валюті України гривні, у формі безготівкових розрахунків, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця, зазначений у цьому договорі, чи інший рахунок орендодавця, про який орендаря було повідомлено письмово, або готівкою через касу орендаря.

Відповідно до п. 4.6. договору, орендар сплачує орендну плату щомісячно, до 10 числа розрахункового місяця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця, на підставі рахунків орендодавця, які останній зобов`язаний передати орендарю не пізніше 03 числа розрахункового місяця.

Рахунки на сплату (п. 4.7. договору) орендної плати та ін. платежів надаються на підпис орендарю або повноважному представнику орендаря.

У випадку не можливості використання об`єкту оренди не з вини орендаря, згідно розділу 10 цього договору, за весь строк такого не виконання орендна плата не нараховується та не сплачується (п. 4.9. договору).

Пунктом п. 5.3.9. договору визначено обов`язок орендодавця щомісячно, у строк до 10-го числа місяця, наступного за звітним, надавати орендарю належним чином оформлений та підписаний орендодавцем акт виконаних робіт (наданих послуг) у звітному місяці.

Строк оренди (п. 7.1. договору) за цим договором становить 120 календарних місяців та починає обчислюватись з дати підписання сторонами відповідно до розділу 3 цього договору, акту приймання-передачі об`єкта оренди.

Згідно п. 11.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами (уповноваженими представниками сторін) та залишається чинним до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

Усі (п. 11.6. договору) правовідносини, що виникають з цього договору або пов`язані з ним, у т.ч. пов`язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням дії цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами законодавства України, а також звичаями ділового обороту, що застосовуються до таких правовідносин на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Всі відносини між сторонами, які не врегульовані цим договором, регулюються відповідно до чинного законодавства України, що діє на момент виникнення цих відносин (п. 11.10. договору).

Будь-які повідомлення та інші документи, що направляються стороні для виконання договору чи у зв`язку із ним, будуть вважатись переданими стороні належним чином, якщо вони вручені нарочним, передані кур`єрською службою чи відправлені поштою (рекомендованим/цінним листом, з повідомленням про вручення) за адресою вказаною в цьому договорі (п. 11.10 договору).

Як свідчать матеріали цієї господарської справи, листом за вих. №07 від 14.10.22 позивач направив відповідачу рахунок (рахунок-фактуру №СФ-0000088 від 11.10.22 на оплату оренди нежитлового приміщення за квітень-жовтень 2022 р. на суму 508 508,00 грн. При цьому, в листі вказується, що відповідні рахунки для оплати оренди направлялись відповідачу на електронну пошту, проте ані відповіді, ані оплати від відповідача не надійшло.

Крім того, позивачем на адресу відповідача було надіслано претензії за вих. №16-11/22 від 16.11.22 та №17-01/23 від 17.01.23.

Несплата відповідачем орендної плати за період квітень - жовтень 2022 року у сумі 508 508,00 грн стала підставою для звернення ТОВ «Лімар» до суду з позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі не надання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України), суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, ін. правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або ін. вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Частиною 1 ст. 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 ЦК України, сторони у цій справі досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Розглядаючи справу по суті спору в судових засіданнях знайшли своє підтвердження наступні обставини:

- об`єкт оренди нежитлове приміщення знаходиться в м. Енергодарі Запорізької області по вул. Молодіжна, будинок 71 «Б»;

- представниками сторін у ційсправі в суді не заперечувався факт укладення і підписання договору оренди не житлового приміщення 03.12.19 уповноваженими представниками сторін та його (договору) нотаріального посвідчення 03.12.19 (зареєстровано в реєстрі за № 7693);

- сторонами у цій справі суду не надано доказів як розірвання договору у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, або доказів визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, так і не надано доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних причин/обставин;

- ні позивачем, ні відповідачем до матеріалів цієї господарської справи та суду не надано акт приймання-передачі об`єкта оренди, про який йдеться у пунктах 3.1.-3.4. та 7.1 договору, а також не надано до Господарського суду Запорізької області у справі № 908/270/23 доказів не можливості надання такого акту до суду з причин, що об`єктивно від них не залежали.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутись до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який не одноразово було продовжено і триває станом на час ухвалення судом рішення у цій справі по суті спору.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.16 № 376 затверджено Положення про Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Згідно із п. 1 цього положення, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (або Мінреінтеграції) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінреінтеграції (п. 1 цього положення в редакції постанов Кабінету Міністрів України від 13.05.22 № 585 та від 28.06.22 № 740) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої рф території України, а також прилеглих до неї територій, дотримуючись норм міжнародного гуманітарного права на цій території України, інформаційного суверенітету України …

Основними завданнями (п. 3) Мінреінтеграції є: забезпечення формування та реалізація державної політики з питань тимчасово окупованої території та захисту населення, що на ній проживає … участь у формуванні та реалізації державної політики щодо захисту прав і свобод осіб, які порушено внаслідок тимчасової окупації частини території України або втрати контролю над її територією…;

Мінреінтеграції відповідно до покладених на нього завдань (п. 4): … координує здійснення заходів, спрямованих на захист та відновлення права на активи державної, комунальної та приватної власності, що перебувають на тимчасово окупованій території ...

Згідно із наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.22 №75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 р.», Енергодарську міську територіальну громаду включено до вказаного Переліку.

До вказаного наказу неодноразово вносились зміни. Проте, Енергодарську міську територіальну громаду із зазначеного Переліку виключено не було.

Згідно із наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.22 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», в розділі ІІ. Тимчасово окуповані російською федерацією території України значиться, зокрема, … територія Запорізької області Енергодарська міська територіальна громада.

Так, зокрема, в п. 4 (ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ) за кодом UA23040110000019947 вказано, що дата початку тимчасової окупації Енергодарської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області 04.03.2022.

Як зазначено вище в тексті цього рішення, в п. 4.9. договору сторони обумовили, що у випадку неможливості використання об`єкту оренди не з вини орендаря, згідно розділу 10 цього договору, за весь строк такого невикористання орендна плата не нараховується та не сплачується.

Пунктом 10.1. наведеного в тексті цього рішення договору визначено, що жодна із сторін не буде нести відповідальності по відношенню до іншої сторони за невиконання умов цього договору, у випадку, якщо таке невиконання є наслідком настання обставин (форс-мажорних обставин), при яких неможливо виконання кожною із сторін повністю або частково своїх зобов`язань за даним договором, а саме: пожежі, вибухи, стихійні лиха, воєнні дії будь-якого характеру …, які перешкоджають належному виконанню наведених в даному договорі зобов`язань, або за наявності інших обставин, що виходять за рамки розумного контролю відповідної сторони.

Судом прийнято до уваги, що за умовами:

- п. 10.2. договору, сторона, для якої настали форс-мажорні обставини, через які неможливо виконати свої зобов`язання за договором, зобов`язана в триденний термін повідомити у письмовій формі іншу сторону та узгодити можливі терміни закінчення таких обставин або їх наслідки ….;

- п. 10.4 договору, факт настання форс-мажорних обставин повинен бути підтверджений компетентною організацією. Сторони визначили, що у разі настання форс-мажорних обставин, які впливають на виконання договірних зобов`язань виконавцем, таким органом виступає Торгово-промислова палата України та/або регіональна торгово-промислова палата.

Також судом враховано, що:

- в матеріалах цієї справи відсутні докази на підтвердження повідомлення (відповідачем у цій справі позивача) у триденний термін у письмовій формі (п. 10.2. договору) про настання форс-мажорних обставин, через які не можливо виконати свої зобов`язання за договором;

- представнику ТОВ АПЕЛЬМОН ПРАЙМ в суді було відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подачу доказів по справі № 908/270/23 з підстав викладених в ухвалі суду від 01.08.23 та не прийнято до розгляду доказ представника відповідача, а саме: сертифікат Запорізької торгово-промислової палати від 14.06.23 № 2300-23-2809 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на підставі ч. 8 ст. 80 ГПК.

Поряд з цим, судом прийнято до уваги те, що за приписами ч. 3 ст. 75 ГПК України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Такою обставинами, в розумінні суду у цій справі, є:

- чинний Указ Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану) відповідно до положень якого в Україні із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан (… у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався строком на 90 діб … і триває станом на час ухвалення судом рішення у цій справі по суті спору (відповідно до Указу Президента України від 26.07.23 № 451/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 18.08.2023 р. строком на 90 діб, тобто до 15 листопада 2023 року);

- рішення Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 141 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України (яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні; підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Будь-які повідомлення та інші документи, що направляються стороні для виконання договору чи у зв`язку із ним, будуть вважатись переданими стороні належним чином, якщо вони вручені нарочним, передані кур`єрською службою чи відправлені поштою (рекомендованим/цінним листом, з повідомленням про вручення) за адресою вказаною в цьому договорі (п. 11.10 договору).

З викладеного вбачається, що:

- як стверджує відповідач (у зв`язку з настанням обставин, що не залежали від відповідача (відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року …, який не одноразово було продовжено і триває станом на час ухвалення судом рішення у цій справі по суті спору), він був позбавлений можливості користуватись орендованим приміщенням, яке розташоване у м. Енергодар Запорізької області;

- як стверджує відповідач (приймаючи до уваги наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.22 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», в розділі ІІ. Тимчасово окуповані російською федерацією території України значиться, зокрема, … територія Запорізької області Енергодарська міська територіальна громада, дата початку тимчасової окупації Енергодарської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області 04.03.2022) з моменту тимчасової окупації м. Енергодар він позбавлений можливості користуватись орендованим приміщенням, яке розташоване у м. Енергодар Запорізької області по вул. Молодіжна, 71 «Б», що в м. Енергодар;

- позивач не надав суду доказів та не спростував твердження відповідача про те, що орендар за договором, розпочинаючи із 04.03.2022, тобто дати початку тимчасової окупації Енергодарської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області, до якої входить і місто Енергодар, не знаходиться на тимчасово окупованій території Запорізької області держави Україна;

- позивач не надав суду будь-яких доказів на спростування доводів відповідача про те, що орендар за договором оренди не житлового приміщення від 03.12.19, наведеного в тексті цього рішення, не позбавлений можливості користуватись орендованим приміщенням згідно цільового призначення майна та у відповідності із статутними завданнями Орендаря (в розумінні п. 1.6. договору - майно передається в оренду з метою організації роздрібної торгівлі товарами продовольчої та/або не продовольчої групи, алкогольними напоями і тютюновими виробами, надання об`єкта оренди, або його частини у суборенду, надання супутніх послуг).

- позивач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження того, що не зважаючи на тимчасову окупацію м. Енергодар із 04.03.22 орендар за договором оренди не житлового приміщення від 03.12.19, наведеного в тексті цього рішення, користується орендованим приміщенням по вул. Молодіжна, 71 «Б», що в м. Енергодар загальною площею 589,2 м. кв. згідно цільового призначення майна та у відповідності із статутними завданнями Орендаря (в розумінні п. 1.6. договору - майно передається в оренду з метою організації роздрібної торгівлі товарами продовольчої та/або не продовольчої групи, алкогольними напоями і тютюновими виробами, надання об`єкта оренди, або його частини у суборенду, надання супутніх послуг);

- позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що відповідачем здійснювалась торгівля товарами в орендованому приміщенні в період квітня-жовтня 2022 року.

З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку, що відповідно до умов п. 4.9. договору, у зв`язку із не можливістю використання об`єкту оренди не з вини відповідача (який є орендарем за вказаним договором), орендна плата за період з квітня по жовтень 2022 року не мала нараховуватись орендодавцем та, відповідно, сплачуватись орендарем.

При цьому, суд виходить з того, що відповідач не повідомив позивача про настання для нього форс-мажорних обставин у визначений договором строк з огляду на те, що настання таких форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах як військова агресія та тимчасова окупація, зокрема, м. Енергодара, є загальновідомим фактом, який не потребує доказуванню.

Більш того, з огляду на тимчасову окупацію м. Енергодар із 04.03.22, судом критично оцінюється можливість відповідача із місцезнаходженням м. Запоріжжя, після тимчасової окупації м. Енергодар (місцезнаходження ТОВ «ЛІМАР», позивача у цій справі) виконати положення п. 11.10. наведеного в тексті цього рішення договору про те, що будь-які повідомлення та інші документи, що направляються стороні для виконання договору чи у зв`язку із ним, будуть вважатись переданими стороні належним чином, якщо вони вручені нарочним, передані кур`єрською службою чи відправлені поштою (рекомендованим/цінним листом, з повідомленням про вручення) за адресою вказаною в цьому договорі (п. 11.10 договору).

Тим більше, з урахуванням того, що направлення будь-яких повідомлень сторонами за договором електронною поштою вказаний пункт договору не містить.

Судом також враховано, що виходячи із загальнодоступної інформації розміщеної на сайті Укрпошти, у т.ч., але не виключно, на сторінці (https://www.ukrposhta.ua/ua/news/57016-robota-ukrposhti-na-teritorijah-de-vedutsja-vonni-bojovi-dii-abo-jaki-perebuvajut-u-timchasovij-okupacii-otochenni-blokuvanni) вбачається, що «… в умовах правового режиму воєнного стану, введеного у країні відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.22 №64/2022 (зі змінами), затвердженого Законом України від 24.02.22 № 2102-IX, роботу мережі об`єктів поштового зв`язку Укрпошти ускладнено, водночас можуть відбуватися зміни в режимі роботи відділень поштового зв`язку (далі - ВПЗ), переліку надання послуг та строків їх надання. … Тимчасово не працюють ВПЗ у тих населених пунктах, де відбуваються бойові дії та обстріли, ВПЗ, які зруйновані внаслідок цього, та ВПЗ, що розташовані на території, що тимчасово окупована ворогом. Враховуючи зазначене та небезпеку для життя й здоров`я людини у воєнний час, у зв`язку з введенням тимчасових обмежень, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Укрпошта робить все можливе для того, щоб максимально оперативно відновлювати роботу відділень поштового зв`язку. … Відновлення діяльності Укрпошти на тимчасово окупованих територіях України може відбутись тільки після відновлення конституційного ладу на цих тимчасово окупованих територіях».

Вказане надає суду підстави для висновку про те, що через тимчасову окупацію частини Запорізької області, у т.ч. м. Енергодар, відділеннями Укрпошта поштова кореспонденція до відправки (у т.ч. з м. Запоріжжя) на тимчасово окуповані території області, у т.ч. до м. Енергодар не приймались із дати тимчасової окупації м. Енергодар по дату прийняття рішення у цій справі по суті спору.

Судом прийнято до уваги той факт, що відповідно до п. 5.3.9. договору, орендодавець зобов`язаний щомісячно, у строк до 10-го числа місяця, наступного за звітним, надавати орендарю належним чином оформлений та підписаний орендодавцем акт виконаних робіт (наданих послуг) у звітному місяці.

Матеріали цієї господарської справи не містять актів виконаних робіт (наданих послуг) за період квітень жовтень 2022 року.

Крім того, сторонами не надано до Господарського суду Запорізької області у справі № 908/270/23 доказів не можливості надання таких актів до суду з причин, що об`єктивно від них не залежали (що в розумінні вимог ч. 3 ст. 269 ГПК України унеможливлює надання таких доказів у справу суду апеляційної інстанції).

Слід зазначити, що частиною 2 статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на яку посилався представник відповідача у цій справі, визначено, що здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Частинами 3 та 6 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що під час режиму тимчасової окупації платіжний режим діє з урахуванням того, що система електронних платежів Національного банку України та внутрішньодержавні платіжні системи, платіжними організаціями яких є резиденти України, не застосовуються на тимчасово окупованій території. На тимчасово окуповану територію поширюються норми Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» з урахуванням того, що електронні платіжні засоби, емітовані на тимчасово окупованій території, у тому числі мобільні платіжні інструменти, не можуть використовуватися на іншій території України з метою ініціювання переказу коштів. (3) Переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється. (6)

Згідно із ч. 5 ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», переміщення товарів через лінію зіткнення на окуповану територію можливе лише для надання гуманітарної допомоги для захисту цивільного населення, що перебуває на окупованій території.

Як зазначалось вище в тексті цього рішення, місцезнаходженням ТОВ «ЛІМАР» - позивача у справі є: 71503, Запорізька обл., м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 17.

Доказів зміни позивачем адреси місцезнаходження матеріали справи не містять як і не містять доказів зміни податкової адреси позивачем у цій справі на іншу територію України станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі по суті спору.

Більш того, позивачем на питання головуючого не повідомлено суду про причини, які перешкоджали позивачу, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія м. Енергодар, змінити податкову адресу на іншу територію України.

А тому, у випадку можливого надання таких доказів у цій справі про зміну позивачем податкової адреси на іншу територію України (після вирішення судом першої інстанції спору по суті справи) при апеляційному оскарженні, такі дії будуть суперечити положенням ч. 3 ст. 269 ГПК України

Суд вважає за необхідне зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

З урахуванням наведеного в тексті цього рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про не доведеність позовних вимог. А тому, як наслідок, у задоволенні позову ТОВ «ЛІМАР» до ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 508 508,00 грн відмовляється.

При цьому, судом, через не обґрунтованість, відхиляються твердження представника позивача в заяві від 13.06.23 № 13-06/23 про те, що в орендних правовідношеннях основним документом, який підтверджує факт користування орендованим майном, є акт приймання-передачі майна, оскільки вказаний акт підтверджує лише факт приймання-передачі майна, а не факт користування таким майном.

Крім того, в розумінні суду, акт приймання-передачі майна станом на конкретну дату свідчить чи може свідчити про майно, яке передається, та в якому таке майно стані передається (тим більше, з урахуванням того, що договір оренди не житлового приміщення від 03.12.19 укладено строком на 120 календарних місяців, тобто до 2029 року …).

Також, судом визнаються необґрунтованими та відхиляються твердження позивача, зокрема, про неможливість застосування до спірних правовідносин положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» з огляду на те, що, як вже зазначалось в тексті цього рішення, постановою КМУ від 08.06.16 № 376 (яка є чинною станом на час прийняття процесуального рішення у цій справі по суті спору) затверджено Положення про Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Мінреінтеграції (п. 1 цього положення в редакції постанов Кабінету Міністрів України від 13.05.22 № 585 та від 28.06.22 № 740) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої рф території України, а також прилеглих до неї територій, дотримуючись норм міжнародного гуманітарного права на цій території України, інформаційного суверенітету України … Саме наказами Мінреінтеграції (органу, утвореного Кабінетом Міністрів України) територію Енергодарської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області визнано тимчасово окупованої територією та, відповідно, до спірних правовідносин застосовуються положення вищезазначеного Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 126, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 26.09.2023.

Суддя В.Л. Корсун