Рішення

від 18.09.2023 по справі 910/7642/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.09.2023Справа № 910/7642/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВА-ТРЕЙД"

до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"

про повернення коштів у сумі 305000 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін

від позивача - Хіноцька О.І.;

від відповідача - Лопатнікова А.В.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВА-ТРЕЙД" (далі - позивач) про зобов`язання Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач, Банк) відновити баланс банківського рахунку НОМЕР_1 позивача шляхом повернення несанкціоновано списаних коштів у сумі 305000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Вимоги позову мотивовані тим, що з рахунку позивача, який відкрито у відповідача, було здійснено банківські операції шляхом списання коштів у сумі 305000 грн, згоду на які позивачем не надавалися.

Відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що операції по списанню спірної суми коштів відбулися за наявності електронної ідентифікації електронного платіжного засобу і його користувача, що є самостійною відповідальністю позивача за здійснення платіжних операцій. На думку відповідача, саме незбереження позивачем власних даних призвело до їх заволодіння третіми особами та ініціювання платіжних операцій. Крім того, відповідач зазначає, що позивач не просив заблокувати його рахунки як юридичної особи, натомість директорка позивача просила заблокувати її особисті рахунки, як фізичної особи.

У судовому засіданні 16.08.2023 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 18.09.2023.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 18.09.2023 представник позивача підтримав вимоги позову повністю, просив суд задовольнити позов, а представник відповідача заперечив проти задоволення вимог позову повністю.

У судовому засіданні 18.09.2023 судом при дослідженні доказів також було прослухано аудіо запис телефонної розмови директора позивача та працівника кол-центру відповідача, який надано відповідачем разом з відзивом на електронну пошту, засвідчений електронним цифровим підписом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

02.03.2016 між позивачем в особі директора ОСОБА_1 та Банком було підписано анкету-заявку на комплексне обслуговування (далі - Анкета-заявка).

Заповнюючи анкету-заявку було зазначено дані керівника (директора) ОСОБА_1 , а саме номер телефону НОМЕР_2 , та дані відповідальної особи за платежі ОСОБА_2 , а саме номер телефону НОМЕР_3 .

Номер телефону директора позивача (який є особистим, а не корпоративним (робочим) номером телефону) Банком було зазначено як фінансовий номер.

03.03.2016 між позивачем і Банком було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

03.03.2016 на підставі поданої заявки на відкриття рахунку позивачу було відкрито поточний рахунок у Банку.

10.10.2016 між позивачем і відповідачем було підписано договір приєднання №604644 про розміщення грошових коштів на поточному депозиті, предметом якого є внесення клієнтом та прийняття Банком тимчасово вільних коштів (вкладу) у сумі та на строк, що зазначені, з обов`язками виплачувати клієнту суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, що встановлені Умовами та Правилами розміщення грошових коштів на депозитному рахунку суб`єктів господарства у тому числі з використанням технології дистанційного відкриття рахунків депозиту Приват24, що до порядку розміщення грошових коштів на поточному депозиті.

З пояснень позивача викладених ним у позовній заяві вбачається наступне.

03.04.2022 о 22:59 директор ТОВ "Ріва-Трейд" ОСОБА_3 втратила технічну можливість здійснювати керування своїм номером телефону НОМЕР_2 , який використовується як фінансовий номер до особистих банківських карток ОСОБА_3 та як фінансовий номер до рахунків ТОВ "Ріва-Трейд", відкритих в АТ КБ "ПриватБанк", про що було повідомлено оператора гарячої лінії ПриватБанку - 3700.

Додатково, відповідальна особа за платежі, головний бухгалтер ТОВ "Ріва-Трейд" ОСОБА_2 , зв`язалась зі спеціалістом АТ КБ "ПриватБанк" Ольгою Поліщук з метою вилучення номеру телефону НОМЕР_2 , як фінансового номера і здійснення всіх необхідних дій задля убезпечення банківських рахунків ТОВ "Ріва-Трейд". О 23:51 спеціалістом АТ КБ "Приватбанку" було повідомлено, що подана заявка на вилучення фінансового номера була опрацьована та фінансовий номер було вилучено.

При цьому, директор ТОВ "Ріва-Трейд" має відкриті рахунки в АТ КБ "ПриватБанк" як фізична особа. Функціонування інтернет-банкінгу, який належить АТ КБ "ПриватБанк" влаштований таким чином, що фінансовий номер має прив`язку до фізичної особи. Тобто, номер телефону НОМЕР_2 в інтернет-банкінгу ПриватБанк використовувався як фінансовий номер ТОВ "Ріва-Трейд" і як фінансовий номер фізичної особи ОСОБА_3 . На думку позивача, даний номер мав вилучитись з усіх акаунтів, де він зазначався, а також, працівники АТ КБ "ПриватБанк" повинні були заблокувати всі акаунти, як фізичної так і юридичної особи, оскільки, зі сторони позивача двічі було наголошено щодо можливих шахрайський дій щодо його номеру телефону.

Оскільки, увійти до системи "Приват24 для бізнесу" директорка позивача не мала технічної можливості, то лише близько 09:00 години 04.04.2022 в телефонному режимі з персональним менеджером АТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_4 , дізналася, що на банківському рахунку позивача було здійснено низку банківських операцій, які мали наслідком списання коштів:

- перерахування грошових коштів у сумі 305944,95 грн з депозитного рахунку ТОВ"Ріва-Трейд" НОМЕР_4 , банк АТ КБ "ПриватБанк", на поточний рахунок ТОВ "Ріва-Трейд" НОМЕР_1 , банк АТ КБ "ПриватБанк" (час проведення банківської операції 23:44 (03.04.2022)).

- перерахування грошових коштів у сумі 305000 грн. з поточного рахунку ТОВ "Ріва-Трейд" НОМЕР_1 , банк АТ КБ "ПриватБанк", шляхом поділення суми: на три платежі на особистий рахунок директора ТОВ "Ріва-Трейд" ОСОБА_3 НОМЕР_5 , банк АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (Monobank): у сумі 100000 грн. з призначенням платежу - на хоз.нужди (час проведення банківської операції 02:31 (04.04.2022)); у сумі 100000 грн з призначенням платежу - на хоз.нужди (час проведення банківської операції 03:48 (04.04.2022)); у сумі 55000 грн з призначенням платежу - на хоз.нужди (час проведення банківської операції 03:55 (04.04.2022)) та четвертий платіж як благодійний внесок на ЗСУ у сумі 50000 грн із перерахуванням на спеціальний рахунок Національного Банку України UA843000010000000047330992708, з призначенням платежу - благодійна допомога по програмі "Допомога ЗСУ" без НДС (час проведення банківської операції 00:42 (04.04.2022)).

У подальшому, як каже позивач, вищезазначені суми були перераховані на інші банківські рахунки різних фізичних осіб, які є невідомими для позивача.

Отримавши дану інформацію, директором ТОВ «Ріва-Трейд», в цей же день, було подано на адресу АТ «КБ «ПриватБанк» заяву щодо події, яка відбулася, з проханням вжити заходів для повернення коштів в сумі 305000 грн. Однак, відповідь на дану заяву, станом на цей день, відсутня.

Тоді ж, 04.04.2022, позивачем було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення невстановленими особами до Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області. Відомості про вказані обставини в заяві 04.04.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022181010000614, і позивачу надано статус потерпілого. У подальшому для організації проведення досудового розслідування було змінено підслідність у кримінальному провадженні за Криворізьким РУП ГУНП у Дніпропетровській області, тобто за місцем вчинення кримінального правопорушення.

Як зазначає позивач, досудове розслідування, станом на сьогодні, триває. Грошові кошти ТОВ "Ріва-Трейд" не повернуті.

За період з квітня по серпень 2022 року позивачем було надіслано ряд листів на адресу відповідача з вимогою повернути списані кошти, відповіді на які, по суті поставлених питань, не були надані, лише зазначено, що правові підстави для задоволення вимог щодо повернення коштів відсутні.

Всі транзакції, внаслідок яких були перераховані грошові кошти з банківського рахунку ТОВ "Ріва-Трейд", здійснено з 00:42 до 03:55 04.04.2022.

На думку позивача, відповідач мав право та можливість визначити геопозиціювання за номером телефону (згода позивача надавалась при підписанні заяви про приєднання до умов та правил надання банківський послуг від 03.03.2016) і виявити, що на момент вчинення спірних операцій в Системі "Приват24 для бізнесу" цей номер телефону використовувався у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, тоді як, позивач знаходиться у місті Рівному, до того ж у нічний час (позаробочий час, як позивача, так і відповідача), а відтак, встановити відсутність волі позивача на зарахування та списання коштів або ж зобов`язати особу пройти її ідентифікацію та перевірити чи це дійсно належний користувач.

Позивач стверджує, що відповідачем не виконано належним чином своїх зобов`язань із забезпечення схоронності належних позивачу коштів, знехтувано повідомленням позивача про можливі шахрайські дії, акаунт позивача в Системі "Приват24 для бізнесу" не заблоковано, у зв`язку з чим, вважає, що відповідачем, без законних на те підстав, було здійснено неналежні перекази коштів, які обліковувались на банківському рахунку позивача, відкритому у АТ КБ "ПриватБанк". У зв`язку з чим, у відповідача є обов`язком повернути (зарахувати) на відповідний рахунок ТОВ "Ріва-Трейд" кошти у розмірі 305000 грн.

Заперечуючи проти заявлених вимог позову відповідач наводить свої заперечення, які полягають у наступному.

Спірні платежі відбулися за наявності ідентифікації електронного засобу та користувача ТОВ «Ріва-Трейд» , адже: 1) спірні платежі ініційовані через особистий акаунт позивача в «Приват24 для Бізнесу», вхід до якого захищений паролем встановленим позивачем; 2) всі розрахункові документи підписані КЕП директора ТОВ "Ріва-Трейд" Данилюк М.М., що вбачається з поданих позивачем історій вихідних платежів № 4416, № 4422, №4425, №4426 в «Приват24 для Бізнесу». КЕП захищений окремим паролем встановленим та відомим виключно позивачу.

Таким чином, розрахункові операції, оформлені платіжними дорученнями № 4416 від 04.04.2022, № 4422 віл 04.04.2022, № 4425 від 04.04.2022, № 4426 віл 04.04.2022 відбулися за наявності електронної ідентифікації електронного платіжного засобу і його користувача, що є самостійною підставою для відповідальності користувача за здійснення платіжних операцій.

Відповідач каже, що саме дії та бездіяльність ТОВ "Ріва-Трейд" щодо незбереження власних даних (пароль для доступу в «Приват24 для Бізнесу», пароль для використання КЕП), що призвело до їх заволодіння третіми особами (за твердженням позивача) для ініціювання платіжних операцій.

При цьому, про компрометацію таких даних позивач не повідомляв Банк як і взагалі про необхідність блокування рахунків юридичної особи ТОВ "Ріва-Трейд". Навіть навпаки, на уточнююче питання оператора відповідача щодо виду карток для їх блокування, директор ТОВ "Ріва-Трейд" ОСОБА_3 повідомила виключно про картки фізичної особи.

Відповідачем долучено з письмовими поясненнями лог-файл (файли які містять системну інформацію про роботу сервера або комп`ютера та певні дії користувача або програми) з яких відображаються усі дії вчинені в системі Приват24 позивача.

Відповідач зауважує, що заявлені фактичні обставини у позові в цілому доводять незабезпечення позивачем безпеки власних даних, позаяк списання коштів (за твердженням позивача) відбулося з його рахунків в двох різних банках, які мають дві різні самостійні системи захисту, та в яких акаунти позивача повинні бути захищені різними паролями.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 року №2121-ІІІ визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Правовідносини у сфері функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, проведення переказу коштів, відповідальності суб`єктів переказу, а також загального порядку здійснення нагляду за платіжними системами регулюються, зокрема, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05 квітня №2346-11 (був чинним на момент списання грошових коштів, втратив чинність 01.08.2022), Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Національного банку України від 12.11.2003 №492 (була чинна на момент списання грошових коштів, втратила чинність 01.08.2022), Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 №705 (була чинна на момент списання грошових коштів, втратила чинність 01.08.2022).

Відповідно до п. 14.16 ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в України" користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

Відповідно до ч.2 п.п. 32.3.2 п. 32.3 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в України" у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувана, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

Пунктом 1 розділу 6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням затвердженого Постанова Правління Національного банку України 05.11.2014 №705 (далі - Положення) встановлено, що користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на незаконного права або повноважень. Емітент має право передати електронний платіжний засіб, емітований на ім`я користувача, довіреній особі або представнику користувача.

Емітент зобов`язаний надавати ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу, лише держателю електронного платіжного засобу (п. 2 розділ 6 Положення).

Відповідно до п.6 розділу 6 Положення користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

Пунктом 7 розділу 6 Положення емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.

Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Згідно із п. 8 розділу 6 Положення емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Відповідно до п. 9 розділу 6 Положення користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Пунктом 14 розділу 6 Положення емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного електронного платіжного засобу, а також про вилучення електронного платіжного засобу за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне використання електронного платіжного засобу та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності платника виконати своє зобов`язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором. Зупинення або припинення права користувача використовувати електронний платіжний засіб не припиняє зобов`язань користувача й емітента, що виникли до часу зупинення або припинення зазначеного права.

Частиною 2 ст. 12 Закону України "Про електронні довірчі послуги" передбачено, що користувачі електронних довірчих послуг зобов`язані зокрема: забезпечувати конфіденційність та неможливість доступу інших осіб до особистого ключа; невідкладно повідомляти надавача електронних довірчих послуг про підозру або факт компрометації особистого ключа.

Матеріалами справи підтверджується, що у позивача як юридичної особи були відкриті рахунки у відповідача, фінансовим номером позивача у Банку було закріплено особистий номер телефону директорки позивача НОМЕР_2 , що визнається обома сторонами.

ОСОБА_3 о 23:49:41 03.04.2022 звернулася на гарячу лінію (3700) ПриватБанку та повідомила, про те, що вона не має фізичного доступу до керування свого номеру телефону через заволодіння ним третіми особами шляхом злому номеру.

На вимогу заблокувати номер телефону, як фінансовий та карток у Банку, відповідачем було виконано дану вимогу.

Дана обставина підтверджується листом АТ КБ "ПриватБанк" від 22.11.2022 за вих. №20.1.0.0.0/7-221110/ НОМЕР_6 , а також звукозаписом та стенограмою телефонної розмови.

Крім того, дата та час вилучення номеру телефону підтверджується листами АТ КБ "ПриватБанк", а саме: листом №20.1.0.0.0/7-220420/6519 від 27.04.2022 на 204-ВБ від 20.04.2022 та листом №20.1.0.0.0/7-220524/5392 від 24.06.2022 на 394-ВБ від 24.05.2022.

Як зазначає позивач, оскільки, увійти до системи "Приват24 для бізнесу" він не мав технічної можливості, то лише близько 09:00 год. 04.04.2022, в телефонному режимі з персональним менеджером АТ КБ "ПриватБанк", дізнався, що на його банківському рахунку було здійснено низку банківських операцій, які мали наслідком списання коштів:

1) перерахування грошових коштів у сумі 305944,95 грн з депозитного рахунку ТОВ "Ріва-Трейд" НОМЕР_4 , банк АТ КБ "ПриватБанк", на поточний рахунок ТОВ "Ріва-Трейд" НОМЕР_1 , банк АТ КБ "ПриватБанк" (час проведення банківської операції 23:44 (03.04.2022);

2) перерахування грошових коштів у сумі 305000 грн з поточного рахунку ТОВ "Ріва-Трейд" НОМЕР_1 , банк АТ КБ "ПриватБанк", шляхом поділення суми: на три платежі на особистий рахунок директора ТОВ "Ріва-Трейд" ОСОБА_3 НОМЕР_5 , банк АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (Monobank): у сумі 100000 грн. з призначенням платежу - на хоз.нужди (час проведення банківської операції 02:31 (04.04.2022)); у сумі 100000 грн з призначенням платежу - на хоз.нужди (час проведення банківської операції 03:48 (04.04.2022)); у сумі 55000 грн з призначенням платежу - на хоз.нужди (час проведення банківської операції 03:55 (04.04.2022) та четвертий платіж як благодійний внесок на ЗСУ у сумі 50000 грн із перерахуванням на спеціальний рахунок Національного Банку України UA843000010000000047330992708, з призначенням платежу - благодійна допомога по програмі "Допомога ЗСУ" без НДС (час проведення банківської операції 00:42 (04.04.2022)).

У подальшому, як стверджує позивач, вищезазначені суми були перераховані на інші банківські рахунки різних фізичних осіб, які є невідомими для позивача.

Отримавши дану інформацію, директором ТОВ "Ріва-Трейд", в цей же день, було подано на адресу АТ КБ "ПриватБанк" заяву щодо події, яка відбулася, з проханням вжити заходів для повернення коштів в сумі 305000 грн.

З наданої позивачем копії заяви від 04.04.2022 №174-ВБ вбачаються наступні письмові пояснення директорки позивача - ОСОБА_3 : «03.04.2022 о 19:57 год. на мій номер телефону надійшло СМС повідомлення від Київстар такого змісту "Нікому не передавайте ваш смс пароль 3323 термін дії пароля 3 хвилини" після чого був здійснений дзвінок з номеру телефона НОМЕР_7 , з якого повідомили, що це оператор Київстар, що зв`язку із військовими діями може відбутися перебій зв`язку та можливе переключення на додаткову лінію мережі Київстар, запитали СМС пароль, який надійшов на номер телефону. Після чого в 22:59 я помітила, що відсутній зв`язок з Київстаром та немає доступу до вайберу. Після перезагрузки телефону ніяких результатів не дало. Після чого я почала дзвонити на гарячу лінію Київстар, щоб заблокувати номер телефону та ПриватБанк, щоб заблокувати картки, а також було відключено мій номер телефону фінансовий, як директора ТОВ "РІВА-ТРЕЙД" у ПриватБанку. Дзвонила я з іншого номеру телефону на Київстар та Приватбанк гарячу лінію після 00:00 год. 04.04.2022 на що оператор повідомив, що заблокували. Протягом години-пвітори у період з 23:00 год. до 00:30 год. бачила на своєму пристрої телефону, що були спроби зайти в додаток Дія, Телеграм, СМС, а також в телеграмі була переписка з ФорвардБанком на запит Кредитного рахунку, депозитного рахунку на що цей банк відповів про відсутність відкритих рахунків. Вранці 04.04.2022 я побачила, що в додаток Дія був підключений новий пристрій в 03:41 год. ночі Андроїд , який підключився до УніверсалБанку (МоноБанк). Прийшовши на роботу головний бухгалтер ТОВ "РІВА-ТРЕЙД" ОСОБА_2 повідомила, що неможливо зайти під старим паролем у клієнт банк, після чого був дзвінок до працівників ПриватБанку, де нас було повідомлено про рух коштів на рахунку: 1) перекинуто кошти з депозитного рахунку на основний рахунок позивача о 23:44 год 03.04.2022 у сумі 305944,95 грн; 2) перераховано 100000 грн на рахунок АТ Універсал Банк,одержувач ОСОБА_3 о 03:52 год 04.04.2022; 3) 50000 грн переведено кошти на допомогу ЗСУ о 03:02 год; 4) 100000 грн переведена на рахунок АТ Універсал Банк,одержувач ОСОБА_3 о 03:52 год; 5) 55000 грн було переведено на рахунок АТ Універсал Банк,одержувач ОСОБА_3 о 03:57 год. Просимо вжити заходів для повернення викрадених коштів в сумі 305000 грн».

Факт перерахування коштів на спірну суму з рахунку позивача підтверджується меморіальними ордерами, а також виписками з Приват24 для бізнесу, копії яких позивачем долучено з позовною заявою.

До матеріалів справи позивачем було долучено довідку по факту крадіжки грошових коштів №145/18/01-2022 від 19.04.2022, якою підтверджується наявність досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення щодо крадіжки грошових коштів у сумі 305000 грн, які знаходились на рахунку ТОВ «РіваТрейд». До цієї довідки долучено витяг з трафіку абонентського номеру НОМЕР_2 з 03.04.2022 по 04.04.2022, з якого вбачається, що даний номер до 20:45:19 03.04.2022 мав адресу БС м. Рівне, а з 22:41:50 03.04.2022 адреса БС змінилась на м. Кривий Ріг.

Позивач зазначає, що його директоркою ( ОСОБА_3 ) під час телефонної розмови з працівником відповідача 03.04.2022 о 23:49:41 на гарячій ліні « 3700» було повідомлено Банк про втрату ОСОБА_3 можливості контролювати свій номер телефону та просила заблокувати усі картки і номер телефону також.

Натомість, Банк стверджує, що його працівником було наведено уточнююче питання до ОСОБА_3 стосовно того, чи у неї картки фізичної особи або є ще підприємницькі картки, у відповідь на що ОСОБА_3 вказала, що у неї картки як фізичної особи.

У зв`язку із чим, відповідач вважає, що ОСОБА_3 мала б уточнити стосовно необхідності заблокувати окремо банківські рахунки зареєстровані на позивача як юридичну особу.

Позивач не погоджується з такими твердженнями відповідача і вважає, що його працівники мали автоматично блокувати усі картки, які пов`язані з номером телефону, який також заблоковано і який є як особистим номером ОСОБА_3 так і фінансовим номером позивача.

Судом було прослухано відповідну телефонну розмову від 03.04.2022 о 23:49:41 про яку зазначають сторони, стенограма аудіо запису цієї телефонної розмови відповідачем долучено до письмових пояснень.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 03.04.2022 починаючи з 23:49:41 розмовляючи з працівником ПриватБанку не уточнила інформації стосовно того, що вона є директором юридичної особи - ТОВ «РіваТрейд» і щодо необхідності заблокувати рахунки, які відкриті на саму юридичну особу. Натомість, зі звукозапису розмови вбачається, що ОСОБА_3 просила заблокувати її номер телефону та усі її картки, а на уточнююче питання працівника Банку «у вас картки як фізичної особи або є ще підприємницькі картки?» вона відповіла «у мене карточки як фізичної особи».

Наведені обставини підтверджують, що директорка позивача не просила заблокувати рахунки, які були відкриті на юридичну особу - позивача.

З доданих відповідачем до пояснень роздруківок з лог-файлом (файли які містять системну інформацію про роботу сервера або комп`ютера та певні дії користувача або програми) входів в акаунт Приват24 клієнта ОСОБА_3 та скріншотом з інформацією про зміни в акаунті користувача Приват24 вбачається наступне.

- було змінено пароль в акаукнті та 03.04.2022 о 23:15:17 здійснено вхід в акаунт Приват24 клієнта. Після цього 03.04.2022 мала місце лише ще одна авторизація в акаунт о 23:24:09;

- 03.04.2022 о 23:44 автоматично створений та здійснений переказ коштів в сумі 305944,95 грн з депозитного рахунку ТОВ "Ріва-Трейд" в АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_4 на поточний рахунок ТОВ "Ріва-Трейд" в АТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 ;

- 03.04.2022 о 23:49:12 здійснено вхід в акаунт Приват24 для бізнесу клієнта - ТОВ "Ріва-Трейд", що робиться обранням відповідної функції в Приват24;

- 03.04.2022 23:49:30 створено відбиток пальця (кваліфікований електронний підпис SmartID) в акаунті Приват24 ТОВ "Ріва-Трейд";

- 03.04.2022 о 23:49:41 - звернення ОСОБА_3 на гарячу лінію АТ КБ "ПриватБанк" 3700 з телефонного номеру НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_7 , з повідомленням про необхідність блокування її карт фізичної особи та фінансового номеру телефону НОМЕР_2 .

- 03.04.2022 о 23:51:00-23:51:01 АТ КБ "ПриватБанк": 1) заблоковані картки ОСОБА_3 №№ НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , що вбачається з Журналу заявок "Операції з пластиковими картками", 2) знята ознака фінансовості номеру телефона НОМЕР_2 , як свідчить історія змін клієнтський даних ОСОБА_3 ;

- 04.04.2022 о 00:42 відправлений на опрацювання банками підписаний за допомогою SmartID вихідний платіж № 4416 на суму 50000 грн з поточного рахунку ТОВ "Ріва-Трейд" № НОМЕР_1 на рахунок Національного банку України № НОМЕР_14 . Платіжне доручення № 4416 від 04.04.2022 та історія його створення з Приват24 для бізнесу ТОВ "Ріва-Трейд";

- 04.04.2022 о 02:31 відправлений на опрацювання банками підписаний за допомогою

SmartID вихідний платіж № 4422 на суму 100000 грн з поточного рахунку ТОВ "Ріва- Трейд" № НОМЕР_1 на рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_5 , банк АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК";

- 04.04.2022 о 03:48 відправлений на опрацювання банками підписаний за допомогою

SmartID вихідний платіж № 4425 на суму 100000 грн з поточного рахунку ТОВ "Ріва- Трейд" № НОМЕР_1 на рахунок ОСОБА_3 №

НОМЕР_5 , банк АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК";

- 04.04.2022 о 03:55 відправлений на опрацювання банками підписаний за допомогою

SmartID вихідний платіж № 4426 на суму 55000 грн з поточного рахунку ТОВ "Ріва- Трейд" № НОМЕР_1 на рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_5 , банк АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".

Наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати, що всі дії третіх осіб, в яких було задіяно фінансовий номер телефону ОСОБА_3 та ТОВ "Ріва-Трейд" НОМЕР_2 , зокрема аторизація в акаунті ОСОБА_3 та вхід в акаунт ТОВ "Ріва-Трейд", мали місце до звернення ОСОБА_3 до Банку та зняття фінансовості відповідного номеру в системі Банку.

З пояснень позивача вбачається, що директорка позивача у телефонній розмові з особою яка представилась працівником Київстар, передала дані щодо коду з смс, яке надійшло на її номер телефону 03.04.2022 о 19:57 год. Саме після передачі коду з смс у ОСОБА_3 почалися технічні збої з телефонним зв`язком.

Всі платежі були ініційовані третіми особами за наявності зробленої раніше (до 03.04.2022, 23:49:41) авторизації в Приват24 за допомогою новоствореного (до 03.04.2022, 23:49:41) SmartID. Тобто, без використання фінансового номеру телефону НОМЕР_2 та/або карток ОСОБА_3 , які на момент створення платежів вже були заблоковані.

Крім того, суд бере до уваги той факт, що вихідні платежі загалом на суму 255000 грн були переведені з рахунку позивача на рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_5 , банк АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", тобто, фактично кошти які перебували у володінні на рахунку у ПриватБанку позивача як юридичної особи перейшли у володіння директора позивача тільки на рахунок іншого банку. А вже потім, з рахунків на іншому банку відбулося перерахування коштів іншим особам, які за твердженнями позивача йому невідомі.

Водночас, договором банківського обслуговування від 02.03.2016, укладеним між сторонами, до якого входять Умови та правила банківського обслуговування АТ КБ "ПриватБанк", п. 3.1.3.2.7 Умов та правил (в редакції чинній станом на 03.04.2022- 04.04.2022) передбачено, що підписання електронних розрахункових документів у Системі «Приват24 для бізнесу» здійснюється шляхом накладення Клієнтом:

- Кваліфікованого електронного підпису;

- Простого електронного підпису. Сторони узгодили, що в разі неможливості використання Клієнтом Кваліфікованого електронного підпису внаслідок тимчасової неможливості надання таких послуг Акредитованим центром сертифікації ключів Банку, підписання електронних розрахункових документів у Системі «Приват24 для бізнесу» може здійснюватися шляхом накладення Клієнтом Простого електронного підпису за умови надання Банком такої технічної можливості.

Відповідно до п. 3.1.3.7.2 Умов та правил Банк не несе відповідальність за збереження коштів Клієнта у разі розголошення уповноваженими/довіреними особами Клієнта відомостей про логін та пароль та/або передачі КЕП третім особам.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей" суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Приймаючи до уваги в сукупності надані докази та пояснення позивача та відповідача, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено, що саме через дії відповідача відбулось безпідставне списання грошових коштів у сумі 305000 грн з рахунків позивача. Надані ж докази підтверджують обставини того, що списання таких коштів відбулося до повідомлення відповідача про блокування фінансового номеру позивача.

У зв`язку із чим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 305000 грн, а тому у позові слід відмовити.

Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст підписано 27.09.2023.

Суддя Р.Б. Сташків