Рішення

від 25.09.2023 по справі 910/21182/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2023Справа № 910/21182/15 (910/10294/23)

За позовом Державного підприємства "Національна кінематека України" (02156, м. Київ, вул. Кіото, буд. 27)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Праволенд" (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 4, кв. 108)

про стягнення заборгованості у розмірі 65 000,00 грн.

В межах справи № 910/21182/15

За заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Державного підприємства "Національна кінематека України" (код ЄДРПОУ 19485307)

про банкрутство

суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/21182/15 за заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про банкрутство Державного підприємства "Національна кінематека України" на стадії процедури санації, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.02.2016.

28.06.2023 до Господарського суду м. Києва звернулось Державне підприємство "Національна кінематека України" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Праволенд" про стягнення заборгованості у розмірі 65 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.07.2023 прийнято позовну заяву Державного підприємства "Національна кінематека України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Праволенд" про стягнення заборгованості в розмірі 65 000,00 грн. до розгляду в межах справи № № 910/21182/15 про банкрутство Державного підприємства "Національна кінематека України" та постановлено розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження.

08.08.2023 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача.

24.08.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь позивача на відзив відповідача.

07.09.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло заперечення відповідача на відповідь на відзив позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

10.03.2020 між Державним підприємством "Національна кінематика України" (позивач, замовник), в особі керуючого санацією Бандуристого Руслана Сергійовича, що діє на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 11.03.2019 у справі № 910/21182/15 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Праволенд" (відповідач, виконавець), в особі директора Кліща Анатолія Юрійовича, що діє на підставі Статуту, було укладено Договір № 4/20/т (далі - Договір).

За умовами зазначеного Договору виконавець зобов`язується виконати, з дотриманням вимог законодавства, роботи з розроблення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору цільове призначення земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування кіностудії. Місце розташування земельної ділянки: вул. Кіото, 27 у Деснянському районі м. Києва.

Згідно із п.3.1 Договору виконання Договору оформлюється підписанням Акта прийому-передачі робіт.

Умовами Договору, а саме, п.2.2 передбачено, що для виконання робіт з підготовки документації замовник надає виконавцю усі необхідні документи, а саме: посвідчені в установленому порядку правовстановлюючі документи на об`єкти нерухомого майна, копії матеріалів технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, статутні документи, топографічну зйомку в масштабі 1:500, акти погодження меж земельної ділянки. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, яка міститься в наданих документах покладається на замовника.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що виконавець зобов`язується виконати роботи, передбачені Договором у термін до 60 робочих днів.

Відповідно до п.4.1, 4.2 Договору загальна вартість робіт визначається згідно із Протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт ( Додаток № 1). Замовник здійснює протягом 5 банківських днів після узгодження та підписання Додатку № 1 до Договору авансовий платіж у розмірі 50% від суми Договору на поточний рахунок виконавця.

Згідно із Протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (Додаток №1 до Договору), загальна вартість виконаних робіт складає 65 000,00 грн., без ПДВ.

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що якщо в процесі виконання робіт з підготовки документації з`ясується неминучість одержання негативного результату чи недоцільність подальшого виконання робіт, виконавець попереджає про це замовника і сторони у десятиденний термін узгоджують необхідність та можливість подальшого виконання Договору.

За переконанням позивача, відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором не виконав, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 65 000,00 грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Частинами 2, 4, 5 ст. 26 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою. Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором. Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 27 Закону України "Про землеустрій" замовники документації із землеустрою зобов`язані виконувати всі умови договору, а в разі невиконання або неналежного виконання нести відповідальність, передбачену договором і законом. Розробники документації із землеустрою зобов`язані: дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища, оцінки впливу на довкілля, а також норм і правил при здійсненні землеустрою; виконувати всі умови договору.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, 13.03.2020 позивач здійснив оплату вартості робіт у повному обсязі, що підтверджується випискою ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», по рахунку № НОМЕР_1 з 23.10.2019 по 22.05.2020.

Згідно із ч. 1 ст. 57 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель розробляється за рішенням власників (розпорядників) земельних ділянок або за рішенням сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 186 Земельного кодексу України, технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель затверджується: щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, затверджене наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 № 603 (у редакції наказу Держгеокадастру від 23.09.2022 №276), Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Відповідно до п.п. 23 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, затверджене наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 № 603 (у редакції наказу Держгеокадастру від 23.09.2022 №276), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує створення, формування і ведення регіонального та місцевого фонду документації із землеустрою та оцінки земель.

Враховуючи вищенаведене, відповідна технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки, повинна бути подана відповідачем (виконавцем) до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області.

Представником позивача до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області було надіслано адвокатський запит за вих. № 16/02-23-01 від 16.02.2023 щодо отримання інформації з приводу наявності в регіональному фонді документації із землеустрою та оцінки земель міста Києва документації і землеустрою щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Кіото, 27 у Деснянському районі міста Києва.

В свою чергу, Головним управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області на адресу позивача був направлений лист за вих.№29-10-0.978-1453/2-23 від 24.02.2023, в якому зазначається, що згідно із даними офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до регіонального фонду документації із землеустрою та оцінки земель м. Києва не передавалася документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Кіото, 27 у Деснянському районі м. Києва.

Таким чином, на думку позивача, відповідачем не виконано зобов`язання стосовно розроблення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки, у порядку та строки, передбачені діючим законодавством та Договором.

В свою чергу, у відзиві на позов, відповідач зазначив, що на виконання умов Договору, відповідачем здійснено виїзд для обстеження ділянки на місцевості та проведення геодезично-вишукувальних робіт. Під час обстеження земельної ділянки на місцевості було встановлено, що в межах земельної ділянки, яка інвентаризується, розташовані об`єкти нерухомого майна, які було відображено за результатами виконаних робіт на планових матеріалах та які є складовими частинами технічної документації.

Під час аналізу та перевірки виконаних робіт відповідачем здійснено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та отримано інформацію, згідно якої власником об`єктів нерухомого майна, розташованого в межах земельної ділянки за адресою: вул. Кіото, 27 у Деснянському районі м. Києва є Міністерство культури України.

Окрім того, відповідно до інформаційної довідки №337315631 від 28.06.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем взагалі відсутня будь-яка реєстрація речового права на об`єкти нерухомого майна за адресою: вул. Кіото, 27 у Деснянському районі м. Києва.

Відповідач також вказує, що позивачем, з метою виконання умов Договору, надано завірені печаткою Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №85429339 від 20.07.2017, №85418064 від 20.04.2017, №85412243 від 20.04.2017 та технічний паспорт на будівлі.

Проте, в ході виконання робіт, відповідачем встановлено, що надані позивачем документи посвідчують права іншого власника - Міністерство культури України, а в наданому позивачем технічному паспорті на будівлю Державне підприємство "Національна кінематика України" зазначено в ролі замовника технічної інвентаризації.

У відзиві відповідач також зазначає, що позивача повідомлено, що надані ним документи різняться з інформацією, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Також позивача проінформовано, що для проведення подальшої інвентаризації земельної ділянки останньому необхідно зареєструвати своє речове право, відповідно до вимог Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та надати відповідачу актуальні документи для технічної документації із землеустрою.

Таким чином, відповідач повідомив позивача про наявність юридичних обставин, які не залежать від відповідача і які впливають на подальше виконання умов Договору.

Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи копію Акта виконаних робіт та приймання-передачі документів від 13.03.2020 відповідно до якого позивач та відповідач погодили, що роботи з розроблення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки виконані в повному обсязі. Зауважень, заперечень щодо виконаної роботи на дату підписання даного акта у сторін не має. Вказаний акт містить підписи та печатки уповноважених осіб позивача та відповідача.

В свою чергу, 09.02.2023 позивачем на адресу відповідача було направлено лист з вимогою щодо виконання умов Договору.

У відповідь на отриману вимогу, відповідач листом за вих. № 11 від 16.02.2023 повідомив, що будь-яких претензій від позивача щодо порушення терміну в 60 робочих днів не надходило, що свідчить про належне виконання своїх обов`язків відповідачем. Крім того, відповідач не мав законних підстав передавати позивачу результати виконаних робіт, оскільки станом на день отримання вимоги позивачем не надано правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці по вул. Кіото, 27 у Деснянському районі м. Києва.

В подальшому, 10.03.2023 позивачем також було направлено відповідачу лист з вимогою щодо повернення сплачених грошових коштів в розмірі 65 000, 00 грн.

На вказану вимогу відповідачем надано відповідь за вих. №17 від 20.03.2023 щодо відсутності підстав для повернення коштів, у зв`язку з виконанням відповідачем взятих зобов`язань згідно умов Договору та підписаного між сторонами Акта виконаних робіт та приймання-передачі документів від 13.03.2023.

Відповідач також зазначає, що йому стало відомо, що відносно Державного підприємства "Національна кінематика України" здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019000000002463 від 25.11.2019 і, отримавши дозвіл від старшого детектива Національного антикорупційного бюро України, листом за вих. № 19 від 27.03.2023 направив виконані на підставі укладеного Договору документи технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки по вул. Кіото, 27 у Деснянському районі м. Києва та звернув увагу позивача, що документи технічної документації не можуть бути використані для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі України, оскільки не містять інформації та складових документів щодо власника нерухомого майна, як землекористувача земельної ділянки, так як позивачем не було надано таких документів.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що комплекс будівель та споруд за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27 перебувають у державній власності та на праві господарського відання передані Міністерством культури України Державному підприємству «Національна кінематика України».

До матеріалів справи позивачем долучено копії витягів з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна від 22.03.2017, відповідно до яких нерухоме майно перебуває на балансі Державного підприємства «Національна кінематека України», а також копію Акту на право користування землею від 18.02.1967.

За переконанням позивача, укладаючи Договір, відповідачу було відомо, що позивач являється користувачем земельної ділянки, яка є предметом договору.

Відповідач, в свою чергу, у запереченнях на відповідь на відзив вказує, що на момент укладання Договору позивач не повідомляв відповідача про існування Акту на право користування землею від 18.02.1967 та витягів з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна від 22.03.2017. Для виконання робіт по Договору позивачем надано лише Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №85429339 від 20.07.2017, №85418064 від 20.04.2017, №85412243 від 20.04.2017.

Згідно із ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Частиною 1 ст. 136 Господарського кодексу України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2. ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Пунктом 2 ч.1 ст. 4 відповідно до ч. 2. ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, а саме, право господарського відання.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Державний земельний кадастр" відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в ч. 2 ст. 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вихідними даними для проведення інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок є відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 7 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 476).

Таким чином, законодавством встановлений обов`язок державної реєстрації похідного права у порядку встановленому законодавством.

Водночас, як було зазначено відповідачем, станом на 28.06.2023 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Державним підприємством «Національна кінематика України» відсутня будь-яка реєстрація речового права на об`єкти нерухомого майна за адресою: вул. Кіото, 27 у Деснянському районі м. Києва.

Отже, на підставі встановлених обставин та наведених норм, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту порушення умов Договору зі сторони відповідача.

Відповідачем фактично виконано роботи з розроблення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки, оригінали документів технічної документації направлені на адресу позивача.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія підписаного сторонами Акту виконаних робіт та прийому-передачі документів, який засвідчує факт виконання робіт відповідачем в повному обсязі.

Суд також вважає обґрунтованими доводи відповідача щодо того, що відсутність юридичного наслідку проведених робіт у вигляді реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі України не залежить від відповідача, оскільки надані позивачем документи не містять інформації щодо речового права Державного підприємства "Національна кінематика України" на об`єкти нерухомого майна, розташованого в межах земельної ділянки, яка є предметом Договору, а тому не дають змогу провести подальшу реєстрацію згідно із вимогами чинного законодавства.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та наведені норми, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підляють задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Копію рішення направити сторонам та керуючому санацією.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Чеберяк