Рішення

від 25.09.2023 по справі 913/206/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року м.Харків Справа № 913/206/23

Провадження № 14/913/206/23

Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м. Київ

до відповідача-1 Фермерського господарства «Адоніс-Агро», с. Преображенне, Сватівський район Луганської області

відповідача-2 ОСОБА_1 , м. Сватове, Сватівський район Луганської області

про стягнення 678553,30 грн.

за участі секретаря судового засідання Багацького А.О.

У засідання брали участь:

від позивача: адвокат Препелиця Ю.В., довіреність № 213 від 22.12.2021, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/2085 від 28.05.2019;

від відповідача-1: представник не прибув;

від відповідача-2: представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом, в якому просить стягнути солідарно з Фермерського господарства «Адоніс-Агро» та ОСОБА_1 заборгованість по прострочених процентах в сумі 678553,30 грн за кредитним договором № 011021-КЛН від 01.10.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Фермерським господарством «Адоніс-Агро» умов кредитного договору № 011021-КЛН від 01.10.2021 стосовно своєчасного повернення отриманих коштів, виконання зобов`язань за яким забезпечено договором поруки № 011021-П від 01.10.2021, який укладений між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.

Ухвалою від 21.06.2023 Господарський суд Луганської області зобов`язав Міністерство соціальної політики України надати суду відомості із Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо ОСОБА_1 : дані про фактичне місце проживання на дату звернення; адреса, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції; номер телефону.

05.07.2023 на електрону пошту суду надійшов лист Міністерства соціальної політики України від 02.07.2023 № 8864/0/2-23/19, яким суду повідомлено про те, що згідно відомостей з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1 , проте з 05.05.2023 останній фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/206/23. Суд вирішив справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання суд призначив на 01.08.2023 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 01.08.2023 відкладено підготовче засідання на 21.08.2023 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 21.08.2023 закрито підготовче провадження у справі № 913/206/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.09.2023 о 12 год. 00 хв.

У судовому засіданні 06.09.2023 було оголошено перерву до 25.09.2023 об 11 год. 00 хв.

Представник позивача прийняв участь у судовому засіданні 25.09.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідачі у судове засідання 25.09.2023 не прибули, відзиви на позовну заяву у встановлений судом строк не надали.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.10.2021 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (далі - банк, АТ «Банк Кредит Дніпро») та Фермерським господарством «Адоніс-Агро» (далі - позичальник, ФГ «Адоніс-Агро») укладено кредитний договір № 011021-КЛН (далі - кредитний договір).

Згідно з п. 1.1. кредитного договору на умовах, викладених в договорі, банк зобов`язується надати позичальнику кредит (грошові кошти на умовах, зазначених в договорі) одним або кількома траншами (сума кредиту у повному обсязі або частина суми кредиту) в національній валюті України (UAH) в загальній сумі 4613000,00 грн та в межах встановленого строку кредиту (до кінцевої дати погашення, визначеної п. 2.5.2 договору), а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит та сплатити плату (проценти та комісії за договором) за кредит у порядку та на умовах цього договору.

В пункті 2.1. кредитного договору сторони домовились, що банк на підставі відповідної заяви позичальника на видачу траншу надає позичальнику кредит у вигляді одного траншу або декількох траншів, загальна сума яких не може перевищувати загальну суму кредиту.

Надані транші після їх повернення не поновлюють загальну суму кредиту (сума кредиту зменшується кожним проведеним погашенням) (п. 2.2. договору).

У відповідності до п. 2.5.1. кредитного договору надання кредиту здійснюється у термін, зазначений в заяві на видачу траншу.

Згідно з п. 2.5.2. кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути кредит/транш в терміни, встановлені в заяві на видачу траншу та в дати, встановлені Графіком погашення/зниження не пізніше кінцевої дати погашення - 20 березня 2023 року включно якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до іншого терміну відповідно до умов цього договору.

У разі надання кредиту з Графіком зниження ліміту кредиту та у разі не приведення позичальником розміру фактичної заборгованості боргу до розміру встановленому у відповідному Графіку на відповідну дату, заборгованість в розмірі різниці між лімітом кредиту на відповідну дату та сумою фактичної заборгованості за кредитом с простроченою на наступний день з такої дати. Розмір простроченої заборгованості за кожним траншем визначається банком самостійно.

Пунктом 2.5.3. кредитного договору визначено, що кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на рахунок НОМЕР_1 в банку. Повернення кредиту здійснюється в валюті, в якій було отримано кредит/транш. Сума заборгованості за кредитом/траншем, що не сплачена позичальником у визначений цим договором термін, наступного робочого дня вважається простроченою. У разі якщо термін повернення кредиту/траншу припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, терміном повернення кредиту/траншу вважається перший робочий день, наступний за ним.

В пункті 2.6. кредитного договору сторони зазначили, що процентна ставка за кредитом/траншем у межах строку користування встановлюється фіксована в розмірі 13% річних, якщо інший розмір процентної ставки не застосований згідно умов цього договору.

Пунктом 2.6.1. кредитного договору визначено, що проценти за користування кредитом/траншем, наданим за цим договором, нараховуються банком щомісячно в останній робочий день поточного місяця, або у день повного погашення заборгованості за кредитом/траншем (достроково або при настанні строку погашення), за методом факт/факт відповідно до вимог законодавства на строкову суму заборгованості за кредитом, тобто строки погашення якої не порушено.

Сторони погодили, що в разі повернення банку всієї суми кредиту/траншу.

- Банк в день такої повної сплати суми кредиту/траншу здійснює нарахування процентів за його користування протягом календарного місяця в якому здійснюється повне повернення кредиту/траншу, починаючи з першого календарного дня такого місяця або починаючи з дня видачі кредиту/траншу, по день що передує даті повернення всієї суми кредиту/траншу, а

- Позичальник не пізніше дня повного погашення дня повного повернення кредиту/траншу зобов`язується сплатити банку суму таких нарахованих процентів.

Згідно з п. 2.6.2. кредитного договору проценти підлягають сплаті у валюті відповідно до наданого кредиту/траншу та сплачуються позичальником в період з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти, а в місяці повного погашення заборгованості за кредитом/траншем (достроково або при настанні строку погашення) - в день їх нарахування, але в будь-якому випадку не пізніше дати погашення кредиту/траншу, вказаної в пункті 2.5.2. цього договору. У разі якщо день плати процентів припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, проценти сплачуються наступного робочого дня.

У пункті 2.11. кредитного договору сторони передбачили, що у разі, якщо позичальник своєчасно не поверне суму/частину кредиту/траншу в кінцеву дату погашення або у терміни, встановлені Графіком погашення/зниження загальної суми кредиту/ліміту кредитної лінії або інші терміни, встановлені умовами цього договору, або у встановлений згідно п. 2.12. цього договору термін повернення кредиту/траншу. Позичальник зобов`язаній сплатити банку проценти за порушення грошового зобов`язання (згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України) в розмірі 18% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом/траншем, що надані в національній валюті України, гривні (UAH), якщо інший розмір не встановлений додатковою угодою на підставі домовленості сторін, при цьому сторони домовились, що у разі зміни розміру в сторону зменшення така угода не укладається.

Позичальник сплачує проценти за порушення грошового зобов`язання за кожен день наявності простроченої заборгованості за траншем/кредитом, починаючи з дати її виникнення, а саме: з наступного дня після дня несплати або не повної сплати кредиту/траншу в кінцеву дату або в дату погашення.

Проценти за порушення грошового зобов`язання нараховуються банком та сплачуються позичальником відповідно до п. 2.6. цього договору.

Відповідно до п. 2.8. кредитного договору цільове призначення кредиту: поповнення обігових коштів, у тому числі придбання насіння, засобів захисту рослин, добрив, паливо-мастильних матеріалів, запчастин для ремонту сільськогосподарської техніки, виплати заробітної плати, сплати податків і зборів, сплата транспортних послуг тощо, за винятком: погашення банківських кредитів, придбання основних засобів, видачі та погашення фінансової допомоги, поповнення статутного капіталу, виплати дивідендів, розміщення депозитів.

Згідно з п. 2.9. кредитного договору кредит надається шляхом зарахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника у банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

За умовами п. 2.12. кредитного договору банк має право визнати дату погашення кредиту/траншу або частину кредиту такою, що настала, направивши позичальнику відповідну письмову вимогу про дострокове погашення кредиту/траншу у повному обсязі у порядку п. 10.14. цього договору у разі настання будь-якої з наступних умов та які на думку банку можуть призвести до непогашення кредиту/траншу, зокрема, порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, в т.ч. несвоєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами протягом 30 днів з дня настання строку (терміну) платежу, у т.ч. за іншими договорами, укладеними з банком.

При направленні банком такої вимоги про дострокове погашення кредиту/траншу, відповідно до ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, всі зобов`язання за договором, терміни виконання за якими не настали, вважаються такими, що настали в зазначену в вимозі дату. Не пізніше такої вказаної у вимозі дати позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту/траншу в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний термін користування кредитними коштами, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором із настанням наслідків, передбачених п. 2.11. цього договору.

Сума заборгованості за кредитом/траншем, нарахованими процентами за фактичний термін користування кредитними коштами, іншими зобов`язаннями за цим договором, що не сплачена позичальником у визначений у вимозі про дострокове погашення кредиту/траншу термін, наступного робочого дня вважається простроченою.

Умови цього пункту застосовуються незалежно від зміни позичальником адреси для листування або місцезнаходження без попереднього повідомлення банк чи будь-яких інших дій позичальника, унаслідок яких письмова вимога банку не отримана позичальником.

В додатку № 2 до кредитного договору банк та позичальник погодили графік зниження ліміту кредиту/траншу згідно кредитного договору.

Згідно з п. 2 додатку № 2 до кредитного договору позичальник зобов`язується сплатити банку суму кредиту/траншу відповідно до наступного графіку платежів:

20.12.2022 - 2306500,00 грн (дата, з якої діє новий ліміт - 21.12.2022);

20.03.2023 - 2306500,00 грн.

Всього: 4613000,00 грн.

Згідно з п. 9.1. кредитного договору договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками (у разі якщо вони використовуються сторонами) і діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника, між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 (далі - поручитель, ОСОБА_1 ) був укладений договір поруки № 011021-П від 01.10.2021 (далі - договір поруки).

Згідно з п. 1.1. договору поруки за цим договором поручитель поручається перед банком за виконання боржником основного зобов`язання 1 та основного зобов`язання 2 за основним договором, а саме за кожне з цих основних зобов`язань окремо.

В договорі поруки сторони визначили наступні терміни та визначення:

- Боржник - Фермерське господарство «Адоніс-Агро», ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР: 35130334.

- Основний договір - кредитний договір № 011021-КЛП від 01.10.2021 року, який було укладено між банком та боржником, разом із додатками та додатковими угодами до нього, в тому числі тими, що будуть укладені в майбутньому.

- Основне зобов`язання 1 - зобов`язання із повернення суми кредиту, наданого за основним договором, а саме 4613000 гривень.

- Основне зобов`язання 2 - зобов`язання із сплати процентів, комісії, відшкодування можливих збитків, сплати пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому, в тому числі на підставі окремих угод, що можуть бути укладені в рамках основного договору.

- Основне зобов`язання - основне зобов`язання 1, так і основне зобов`язання 2 кожен окремо.

- Основне зобов`язання - основне зобов`язання 1, так і основне зобов`язання 2 разом.

Пунктом 1.2. договору поруки визначено, що порукою, що надається згідно з цим договором, забезпечуються усі існуючі та майбутні грошові зобов`язання боржника, що становлять основні зобов`язання, термін виконання яких настав або настане у майбутньому. Зміни, які здійснюються відповідно до умов цього пункту договору не потребують додаткового укладення сторонами угод щодо внесення змін до цього договору.

Згідно з п. 1.4. договору поруки відповідальність поручителя і боржника щодо виконання основних зобов`язань є солідарною.

У пункті 1.5. договору поруки сторони зазначили, що поручитель надає свою згоду та погоджується з тим, що в разі зміни розміру будь-якого основного зобов`язання та/або строку основного договору, в тому числі внаслідок новації зобов`язання, цей договір та порука за цим договором будуть діяти до повного виконання всіх основних зобов`язань без необхідності попереднього чи наступного погодження із поручителем зазначених зміг та/або укладання додаткової угоди до цього договору.

Згідно з п. 1.8. договору поруки достатнім і належним документом, що підтверджує наявність і розмір заборгованості боржника перед банком є довідка банка із розрахунком заборгованості за основним договором.

Причина невиконання боржником будь-якого основного зобов`язання ніяким чином не впливає на виконання поручителем зобов`язань за цим договором (п. 1.9. договору поруки).

У відповідності до п. 2.1. договору поруки банк має право у разі порушення боржником будь-якого основного зобов`язання за основним договором або невиконання боржником зобов`язання, встановленого рішенням суду щодо визнання основного договору недійсним, звернутися до поручителя з вимогою про виконання таких зобов`язань, а поручитель зобов`язується виконати їх за боржника у порядку та строки, зазначені у вказаній вимозі.

У випадку невиконання поручителем вимоги банка у вказаний строк (термін), заборгованість поручителя за цим договором вважається простроченою з наступного робочого дня після закінчення зазначеного строку (настання зазначеного терміну) (п. 2.2. договору поруки).

У пункті 3.1. договору поруки сторони домовились, що строк дії поруки, а саме строк, протягом якого банк має право пред`явити вимоги до поручителя, становить 7 років з дати укладення цього договору.

Відповідно до п. 9.1. договору поруки поручитель вважається належним чином письмово повідомленим та таким, що отримав відповідні повідомлення та/або вимогу банку у випадках встановлених цим договором, у разі здійснення банком однієї або кількох дій, а саме:

- вручення поручителю письмового повідомлення/вимоги особисто або його представникові;

- направлення поручителю повідомлення/вимоги у вигляді SMS-повідомлень на номер мобільного телефону, вказаного в цьому договорі;

- передачі письмового повідомлення/вимоги рекомендованим листом з описом вкладення та повідомлення про отримання або доставкою кур`єрською службою на адресу, зазначену в цьому договорі, або на ту адресу, яка буде повідомлена поручителем письмово;

- надіслання письмового повідомлення/вимоги на адресу електронної пошти, вказаної в цьому договорі, та/або на ту електронну пошту, які будуть повідомленні поручителем письмово;

- розміщення інформації на сайті банку www.creditdnepr.com.ua (виключно для загальних повідомлень).

Поручитель вважається повідомленим/таким, що отримав повідомлення/вимогу, навіть у тому випадку, коли письмове повідомлення/вимога, надіслане на його останню відому адресу (яка зазначена в договорі та/або письмово повідомлена поручителем) не було йому доставлено (вручено) незалежно від причин.

В пункті 10.5 договору поруки сторони домовились про встановлення договірного строку позовної давності 5 (п`ять) років.

За умовами п. 8.1. договору поруки договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками (у разі якщо вони використовуються сторонами) і діє протягом строку дії поруки, зазначеного в п. 3.1. цього договору, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що з метою поповнення обігових коштів ФГ «Адоніс-Агро» були подані до банку заяви-зобов`язання позичальника про надання кредиту за кредитним договором № 011021-КЛН від 01.10.2021 на загальну суму 4613000,00 грн, в тому числі:

- 01.10.2021 на суму 806500,00 грн на строк з 01.10.2021 по 20.03.2023;

- 25.10.2021 на суму 806500,00 грн на строк з 25.10.2021 по 20.03.2023;

- 19.11.2021 на суму 500000,00 грн на строк з 19.11.2021 по 20.03.2023;

- 22.11.2021 на суму 1000000,00 грн на строк з 22.11.2021 по 20.03.2023;

- 17.12.2021 на суму 1500000,00 грн на строк з 17.12.2021 по 20.03.2023.

На виконання умов кредитного договору банком було надано кредитні кошти в загальній сумі 4613000,00 грн, що підтверджується меморіальними ордерами: № 24974 від 01.10.2021 на суму 806500,00 грн, № 21233 від 25.10.2021 на суму 806500,00 грн, № 11903 від 19.11.2021 на суму 500000,00 грн, № 35827 від 22.11.2021 на суму 1000000,00 грн, № 11574 від 17.12.2021 на суму 1500000,00 грн.

Належне виконання банком зобов`язань також підтверджується банківською випискою по особовому рахунку ФГ «Адоніс-Агро» за період з 01.10.2021 по 21.03.2023.

ФГ «Адоніс-Агро» кредит не погасило, проценти за користування кредитом своєчасно не сплачувало.

З огляду на викладене, 13.04.2023 банк звернувся до відповідачів з листом № 17-2981, в якому вимагав у строк до 18.04.2023 здійснити погашення простроченої заборгованості або звернутися в банк для вирішення питання щодо порядку погашення простроченої заборгованості.

Проте, вимоги банку ні позичальником, ні поручителем не були виконані.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідачів солідарно лише заборгованість по прострочених процентах в сумі 678553,30 грн, нарахованих за період з 28.02.2022 по 21.03.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених сстаттею 11 цього Кодексу.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1056 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Як вже було зазначено, 01.10.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ФГ «Адоніс-Агро» був укладений кредитний договір № 011021-КЛН, за умовами п. 1.1. якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит в національній валюті України одним або кількома траншами в загальній сумі 4613000,00 грн та в межах встановленого строку кредиту (до кінцевої дати погашення, визначеної п. 2.5.2 договору), а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит та сплатити плату (проценти та комісії за договором) за кредит у порядку та на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.6. кредитного договору процентна ставка за кредитом/траншем у межах строку користування встановлюється фіксована в розмірі 13% річних, якщо інший розмір процентної ставки не застосований згідно умов цього договору.

Пунктом 2.11. кредитного договору визначено, що у разі, якщо позичальник своєчасно не поверне суму/частину кредиту/траншу в кінцеву дату погашення або у терміни, встановлені Графіком погашення/зниження загальної суми кредиту/ліміту кредитної лінії або інші терміни, встановлені умовами цього договору, або у встановлений згідно п. 2.12. цього договору термін повернення кредиту/траншу. Позичальник зобов`язаній сплатити банку проценти за порушення грошового зобов`язання (згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України) в розмірі 18% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом/траншем, що надані в національній валюті України, гривні (UAH), якщо інший розмір не встановлений додатковою угодою на підставі домовленості сторін, при цьому сторони домовились, що у разі зміни розміру в сторону зменшення така угода не укладається. Позичальник сплачує проценти за порушення грошового зобов`язання за кожен день наявності простроченої заборгованості за траншем/кредитом, починаючи з дати її виникнення, а саме: з наступного дня після дня несплати або не повної сплати кредиту/траншу в кінцеву дату або в дату погашення.

Матеріалами справи підтверджується факт виконання банком умов кредитного договору № 011021-КЛН від 01.10.2021 та надання позичальнику кредиту на загальну суму 4613000,00 грн, що підтверджується меморіальними ордерами (№ 24974 від 01.10.2021 на суму 806500,00 грн, № 21233 від 25.10.2021 на суму 806500,00 грн, № 11903 від 19.11.2021 на суму 500000,00 грн, № 35827 від 22.11.2021 на суму 1000000,00 грн, № 11574 від 17.12.2021 на суму 1500000,00 грн), а також банківською випискою по особовому рахунку ФГ «Адоніс-Агро» за період з 01.10.2021 по 21.03.2023.

Відповідач-1 сплачував проценти за користування кредитом нараховані у період з жовтня 2021 року по січень 2022 року вчасно та у повному обсязі, проте у подальшому проценти за користування кредитом взагалі не сплачувались.

Згідно наданого суду розрахунку заборгованість по прострочених процентах в сумі 678553,30 грн за користування кредитними коштами утворилась у період з 28.02.2022 по 21.03.2023.

Проте, суд звертає увагу на те, що в пункті 2.5.2. кредитного договору сторони визначили, що позичальник зобов`язаний повернути кредит/транш в терміни, встановлені в заяві на видачу траншу та в дати, встановлені Графіком погашення/зниження не пізніше кінцевої дати погашення - 20 березня 2023 року включно якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до іншого терміну відповідно до умов цього договору.

Разом з тим, у додатку № 2 до кредитного договору сторони погодили графік зниження ліміту кредиту/траншу за кредитним договором, згідно якого позичальник зобов`язаний сплатити суму кредиту/траншу до 20.03.2023 включно.

Слід також зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця (пункти 81- 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16).

Отже, враховуючи умови кредитного договору та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, суд приходить до висновку, що строк кредитування ФГ «Адоніс-Агро» є таким, що закінчився 20.03.2023, відтак і право позивача на нарахування процентів за користування кредитом припинилось 20.03.2023.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок процентів за користування кредитом за період з 28.02.2022 по 21.03.2023 та погоджується з ним. Разом з тим, оскільки позивачем помилково було нараховано проценти за користування кредитом за березень 2023 року за 21 день, а не за 20 днів, суд наводить свій розрахунок процентів за користування кредитом за період з 28.02.2022 по 20.03.2023: 32859,72 грн (розмір процентів, нарахованих позивачем за березень 2023 року/21 (кількість днів, за які здійснено нарахування процентів позивачем) х 20 (кількість днів до закінчення строку кредитування) = 31294,97 грн.

Таким чином, проценти за користування кредитом за період з 28.02.2022 по 20.03.2023 складають 676988,55 грн.

На час вирішення спору в матеріалах справи відсутні докази повернення позичальником кредиту в сумі 4613000,00 грн, а також внесення щомісячних платежів щодо сплати нарахованих процентів за вказаний період.

Крім того, матеріали справи не містять доказів погашення кредиту та процентів за користування кредитом за рахунок поручителя - ОСОБА_1 .

Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Матеріалами справи підтверджується, що між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 011021-П від 01.10.2021 з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором № 011021-КЛН від 01.10.2021

Відповідно до п. 1.1. договору поруки за цим договором поручитель поручається перед банком за виконання боржником основного зобов`язання 1 та основного зобов`язання 2 за основним договором, а саме за кожне з цих основних зобов`язань окремо.

В п. 1.4. договору поруки сторони зазначили, що відповідальність поручителя і боржника щодо виконання основних зобов`язань є солідарною.

Як зазначалося вище, 13.04.2023 банк звернувся до відповідачів з листом № 17-2981, в якому вимагав у строк до 18.04.2023 здійснити погашення простроченої заборгованості або звернутися в банк для вирішення питання щодо порядку погашення простроченої заборгованості.

Вказаний лист був направлений на адресу електронної пошти: adonis ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка указана ФГ «Адоніс-Агро» у кредитному договорі № 011021-КЛН від 01.10.2021, що підтверджується відповідною роздруківкою.

Суд бере до уваги, що зазначений лист був адресований як ФГ «Адоніс-Агро», так і поручителю ОСОБА_1 , який згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент направлення вказаного листа був керівником ФГ «Адоніс-Агро».

Відтак, ОСОБА_1 як поручитель ФГ «Адоніс-Агро» був належним чином повідомлений про наявність існуючої заборгованості за кредитом та процентами за користування ним за кредитним договором № 011021-КЛН від 01.10.2021. Проте, заборгованість за тілом кредиту, а також за процентами за користування кредитом поручителем ОСОБА_1 не була оплачена.

Частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідачі позов не оспорили, доказів відсутності заборгованості суду не надали.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про солідарне стягнення з ФГ «Адоніс-Агро» та ОСОБА_1 заборгованості по прострочених процентах в сумі 676988,55 грн за період з 28.02.2022 по 20.03.2023, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства «Адоніс-Агро» (92630, Луганська обл. Сватівський р-н, село Преображенне, ідентифікаційний код 35130334) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 32, ідентифікаційний код 14352406) заборгованість за простроченими процентами в сумі 676988,55 грн, про що видати накази після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фермерського господарства «Адоніс-Агро» (92630, Луганська обл. Сватівський р-н, село Преображенне, ідентифікаційний код 35130334) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 32, ідентифікаційний код 14352406) судовий збір в сумі 5877,41 грн, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 32, ідентифікаційний код 14352406) судовий збір в сумі 5877,41 грн, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України та порядку визначеному ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 27.09.2023.

Суддя Євген ЛІСОВИЦЬКИЙ