Ухвала

від 16.10.2023 по справі 913/206/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16 жовтня 2023 року м.Харків Справа № 913/206/23

Провадження № 14/913/206/23

Господарський суд Луганської області у складі судді Ірини ГОЛЕНКО, розглянувши заяву б/н від 09.10.2023 Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про виправлення арифметичної помилки в рішенні у справі за позовом

Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», м. Київ

до першого відповідача- Фермерського господарства «Адоніс-Агро», с. Преображенне, Сватівський район Луганської області

другого відповідача- ОСОБА_1 , м. Сватове, Сватівський район Луганської області

про стягнення 678553 грн 30 коп.

Без виклику сторін,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою про солідарне стягнення з Фермерського господарства «Адоніс-Агро» та ОСОБА_1 заборгованостіза простроченими процентами в сумі 678553 грн 30 коп. за кредитним договором № 011021-КЛН від 01.10.2021, нарахованих за період з 28.02.2022 по 21.03.2023.

Господарський суд Луганської області рішенням від 25.09.2023 позовні вимоги АТ «Банк Кредит Дніпро» задовольнив частково, стягнув солідарно з Фермерського господарства «Адоніс-Агро» та ОСОБА_1 заборгованість за простроченими процентами в сумі 676988 грн 55 коп. за період з 28.02.2022 по 20.03.2023, стягнув з Фермерського господарства «Адоніс-Агро» та ОСОБА_1 судовий збір з кожного по 5877 грн 41 коп. У задоволенні решти вимог відмовив.

Рішення суду станом на 16.10.2023 не набрало законної сили.

09.10.2023 суд отримав від представника позивача адвоката Препелиці Ю.В., заяву б/н від 09.10.2023, в якій просить виправити в рішенні Господарського суду Луганської області від 25.09.2023 у справі№ 913/206/23 допущену арифметичну помилку при обчисленні суми прострочених процентів та при обчисленні розміру судового збору, що підлягає стягненню з відповідачів.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що при ухваленні рішення судом допущена арифметична помилка при обчисленні процентів за користування кредитом за період з 01.03.2023 по 20.03.2023, а саме помилково до обчислення включено один день 21.03.2023. В розрахунку заборгованості дійсно зазначено, що він здійснений станом на 21.03.2023 (включно), однак обчислення прострочених процентів здійснено банком за період з 01.03.2023 по 20.03.2023. Нарахування процентів позивачем здійснено 21.03.2023, а позначка «включно» означає, що обчислення заборгованості здійснювалося в цей день. На підтвердження факту обчислення процентів за період з 01.03.2023 по 20.03.2023 матеріали справи містять виписки по особовому рахунку. Представник позивача також наводить розрахунок процентів за 20 днів.Отже при обчисленні суми процентів, що підлягають стягненню, судом допущена арифметична описка, а саме підлягає стягненню 678553,30 грн, а не 676988,55 грн.

Згідно із протоколомпередачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.10.2023 заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.

У зв`язку з перебуванням судді Лісовицького Є.А. у відпустці заяву передано на розгляд судді Голенко І.П. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023).

Відповідно до ст. 243 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.

Розглянувши подану позивачем заяву про виправлення арифметичної помилки у рішенні, суд зазначає наступне.

У ч. 1 ст. 233 ГПК України передбачено, що суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Згідно із ч.ч. 1, 8 ст. 240 ГПК України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Отже процесуальний закон передбачає право суду з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

За загальним правилом судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

Отже, законом передбачені випадки, коли недоліки рішення суду можуть бути усунені тим самим судом, що його ухвалив.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).

Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків, помилка у визначенні результату підрахунку, пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки або неуважністю.

В той же час, не є арифметичною помилкою, а отже, і не може бути виправлена в порядку, передбаченому зазначеним процесуальним механізмом, застосування неправильних методик підрахунку або покладення в основу розрахунку невірних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 818/2/14.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто, виникли в процесі виготовлення тексту рішення).Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо, при цьому, не зачіпається суть судового рішення. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.01.2021 у справі № 905/2135/19.

Ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її похідним характером, оскільки вона не вирішує будь-яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок або відмови у внесенні таких виправлень. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі №756/3935/21.

Як вже зазначалося, позивач звертався до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за простроченими процентами в сумі 678553 грн 30 коп. за кредитним договоромза період з 28.02.2022 по 21.03.2023.

Суд задовольнив частково позовні вимоги у розмірі 676988 грн 55 коп. за період з 28.02.2022 по 20.03.2023, оскільки позивачем помилково було нараховано проценти за користування кредитом за березень 2023 року за 21 день, а не за 20 днів, тому суд наводить у рішенні свій розрахунок процентів за користування кредитом за період з 28.02.2022 по 20.03.2023. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Заявник зазначає, що при обчисленні суми процентів, що підлягають стягненню, допущена арифметична описка, а саме підлягає стягненню 678553,30 грн, а не 676988,55 грнза період з 01.03.2023 по 20.03.2023.

Матеріали справи містять розрахунок заборгованості за кредитним договором № 011021-КЛН від 01.10.2021станом на 21.03.2023 (включно), у якому наведено розрахунок суми несплачених відсотків за користування кредитними коштами до 21.03.2023 включно.

Отже суд поклав в основу наведеного у рішенні розрахунку вихідні дані позивача для проведення обчислення прострочених процентів, що не є арифметичною помилкою суду.

Крім того, заявник фактично просить здійснити не виправлення арифметичної помилки у рішенні суду, а повністю змінити суть рішення від 25.09.2023 у справі № 913/206/23 та його резолютивну частину щодо стягнутої суми заборгованості за простроченими процентами та розподілу судових витрат, що не відповідає положенням ст. 243 ГПК України.

Заява з вимогою про виправлення арифметичної помилки зводиться по суті до незгоди позивача з ухваленим судовим рішенням. У цьому випадку рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України та порядку визначеному ст. 257 ГПК України, про що зазначено в рішенні Господарського суду Луганської області.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про виправлення арифметичної помилки в рішенні Господарського суду Луганської області від 25.09.2023 у справі № 913/206/23.

Керуючись ст. ст. 232-235, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.У задоволенні заяви б/н від 09.10.2023 Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про виправлення арифметичної помилки у рішенні відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 16.10.2023 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя Ірина ГОЛЕНКО