Ухвала

від 21.09.2023 по справі 922/2609/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство

"21" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2609/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Донмас" (61013, м. Харків, вул. Челюскінців, 97, кімн. 3, код ЄДРПОУ 37086680) про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азонтес" (61001, м. Харків, пр-т Героїв Харкова, 109 , код ЄДРПОУ 38361657 за участюучасників справи:

учасники справи не з`явились

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1.СУТЬ СПОРУ

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Донмас" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Азонтес". Розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Азонтес" ініціюючий кредитор просить суд призначити арбітражного керуючого Козачка Сергія Миколайовича.

2.ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

2.1. Ухвалою суду від 26.06.2023заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Донмас" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Азонтес" залишено без руху. Повідомлено заявника про допущені недоліки в заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Азонтес".

2.2. До суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Донмас" на виконання вимог ухвали суду від 26.06.2023 надійшла заява про усунення недоліків.

2.3. До суду надійшла заява з додатками арбітражного керуючого Козачка С.М. на участь в даній справі.

2.4.Ухвалою суду від 30.06.2023 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Донмас" про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. У справі призначено підготовче засідання, зобов`язано ініціюючого кредитора надати суду: додаткові документи в обґрунтування заборгованості (в разі наявності). Зобов`язано боржника у відповідності до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства до дати проведення підготовчого засідання надати суду: відзив на заяву кредитора, в якому викласти заперечення або визнання боргу кредитора, докази, що підтверджують обставини викладені у відзиві на заяву кредитора. Зобов`язано боржника долучити до відзиву докази відправлення заявнику копії відзиву, а також довідку органів приватизації (органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого відкрито провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до статутного капіталу боржника.

2.5. Розгляд справи у підготовчому засіданні неодноразово відкладався у зв`язку із невиконанням учасниками процесу вимог суду.

2.6. Ухвалами суду від 13.07.2023 та від 17.08.2023 ініціюючого кредитора було зобов`язано надати суду додаткові документи в обґрунтування заборгованості, що покладена в основу вимог ініціюючого кредитора; боржника - відзив на заяву кредитора.

2.7. Учасниками справи вимоги суду виконано не було, витребувані документи не надано.

2.8. В матеріалах справи містяться заяви ініціюючого кредитора про розгляд справи без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

2.9. Кредитором 11.09.23 був наданий лист, в якому він повідомив про відсутність в нього будь-яких додаткових документів, в обґрунтування заборгованості, що покладена в основу вимог ініціюючого кредитора.

3. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. В обґрунтування заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Азонтес" Товариство з обмеженою відповідальністю "Донмас" посилається на те, що 01.07.2016 між даними сторонами було укладено договір про відступлення права вимоги № У-01/07-16 (далі - договір), відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Донмас", як первісний кредитор, відступив Товариству з обмеженою відповідальністю "Азонтес", як новому кредитору, належне йому право вимоги на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Орельєн" заборгованості на суму 1 117 806,46грн за договором поставки нафторпродуктів № ДГ-0337 від 22.12.2014 (далі договір поставки), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Орельєн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донмас".

3.2. Відповідно до п.1.2 договору право вимоги, зазначене у п.1.1 договору, переходить до нового кредитора з моменту підписання цього договору.

3.3. За умовами п.2.1, п.2.2 договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Азонтес" взяло на себе зобов`язання після підписання цього договору у строк до 01.01.2018 перерахувати платіжним дорученням на поточний рахунок первісному кредитору грошову суму в розмірі 1 117 806,46грн, за передане до боржника право вимоги, зазначене у п.1.1 договору.

3.4. Первісний кредитор зобов`язався передати новому кредитору усі необхідні документи, які засвідчують права, що передаються, протягом 3 днів з моменту укладання цього договору, та інформацію, яка важлива для їх здійснення (п.3.1.2 договору).

3.5. У п.3.1.4 договору сторони погодили обов`язок сповіщення боржника про відступлення права вимоги за цим договором покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Донмас", як первісного кредитора.

3.6. За умовами п.4.3 договору строк позовної давності за вимогою про стягнення коштів, передбачених п.2.1 договору (як розрахунок за передане первісним кредитором новому кредитору право вимоги до боржника), за домовленістю сторін становить 6 років.

3.7. Відповідно до п.5.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

3.8. 01.07.2016 між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі документів на підставі п.3.1.2 договору.

3.9. Товариство з обмеженою відповідальністю "Азонтес" взяті на себе зобов`язання за договором не виконало, у встановлений договором строк грошові кошти не сплатив.

3.10. У зв`язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Азонтес" умов договору, первісний кредитор звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азонтес" заборгованості за договором про відступлення права вимоги № У-01/07-16 від 01.07.2016.

3.11. Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.04.2023 у справі № 922/900/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донмас" задоволено в повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азонтес" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донмас" 1 117 806,46грн основного боргу та 16 767,10грн судового збору.

3.12. 03.05.2023 на примусове виконання рішення суду видано відповідний наказ.

3.13. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Азонтес" до теперішнього часу заборгованість не сплатило, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донмас" для задоволення своїх кредиторських вимог обрав спосіб захисту своїх прав у вигляді застосування до боржника процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, без переходу до завершальної стадії судового провадження - виконавчого провадження у вигляді примусового виконання наказу.

3.14. Звернення до суду з заявою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Азонтес" банкрутом, заявник вважає ефективним способом захисту своїх прав, оскільки відсутність виявлених у боржника активів та наявність непогашеної заборгованості свідчить про неспроможність боржника виконати грошові зобов`язання перед кредитором, тобто про його неплатоспроможність.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

4. ЩОДО ПРИРОДИ ВИМОГ КРЕДИТОРА

4.1. Кредиторські вимоги до боржника виникли на підставі угоди про відступлення права вимоги, відповідно до умов якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Донмас", як первісний кредитор, відступив Товариству з обмеженою відповідальністю "Азонтес", як новому кредитору, належне йому право вимоги на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Орельєн" заборгованості на суму 1 117 806,46грн за договором поставки нафтопродуктів.

4.2 За отримання відповідного права вимоги боржник взяв на себе зобов`язання сплатити на користь ініціюючого кредитора 1 117 806,46грн.

4.3. Відповідна угода викликає сумнів в її реальності, оскільки відсутня будь-яка розумна мета укладення відповідної угоди з боку боржника.

4.4. Також, суд звертає увагу на факт того, що практично одразу після укладення відповідної угоди про відступлення права вимоги відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Азонтес" було прийнято рішення про припинення його діяльності за рішенням засновників, відомості про що відображено у ЄДРПОУ.

4.5. Відповідні обставини викликають розумні сумніви щодо реальності укладення відповідного правочину, у зв`язку із чим суд неодноразово зобов`язував ініціюючого кредитора надати суду додаткові документи (будь які додаткові докази) в обґрунтування реальності угод, заборгованість за якими покладена в основу вимог ініціюючого кредитора, а боржника - відзив на заяву кредитора.

4.6. Проте, учасниками справи вимоги суду виконано не було, витребувані документи не надано.

5.ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ

5.1. За приписами частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

5.2. КУзПБ встановлює порядок та підстави для здійснення провадження у справі з відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює КУзПБ.

5.3. Відповідно до частин другої, третьої статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.

5.4. Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України).

5.5. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

5.6. Дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів є однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.08.2023 у справі № 918/246/23).

5.7. Положення статті 1 КУзПБ визначають, що неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

5.8. Частинами першою, другою статті 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

5.9. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

5.10. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 23.09.2021 № 910/866/20, від 21.10.2021 у справі № 913/479/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

5.11. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд,в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 09.06.2022 у справі № 922/313/20 (922/3069/21)).

5.12. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статті 39 КУзПБ.

5.13. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

5.14. Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

5.15. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 22.09.021 у справі № 911/2043/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19, на які в тому числі посилається скаржник).

5.16 При цьому, якщо КУзПБ підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство прямо не визначені та з`ясовуються судом шляхом встановлення, на підставі доказів у справі, заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство, визначених Законом (прямих або непрямих, загальних або спеціальних, тимчасових або не обмежених в часі, умовних або безумовних), то підстави для відмови у відкритті провадження прямо визначені в частині шостій статті 39 КУзПБ:

- вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

- вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

5.17. Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 1 КУЗПБ під грошовим зобов`язанням (боргом) у правовідносинах з банкрутства розуміється зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;

5.18. Важливим елементом судового контролю при відкритті провадження у справі про банкрутство є встановлення обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

5.19. Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.

5.20. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

5.21. Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає,зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

5.22. Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 в чергове наголосив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

5.23. Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (див. постанови Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2042/20, від 09.05.2023 у cправі № 911/1755/22, від 31.05.2023 у cправі № 905/1029/22, від 06.07.2023 у справа № 914/1650/22).

5.24. Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для його звернення до суду.

5.25. При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

5.26. З цих же самих підстав рішення суду про стягнення на користь кредитора з боржника суми боргу, що покладена в основу вимог ініціюючого кредитора також не може визнаватись судом як безумовне підтвердження законності вимог такого кредитора, оскільки вирішення справ у позовному провадженні має відмінність від провадження у справі про банкрутство, де постійно повинен особливо враховуватися принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів і на суд, вже на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство, покладений обов`язок не допустити визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, що може призвести до відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство.

5.27. Висновок про відмінність у справах про неплатоспроможність у розгляді та визнанні господарським судом грошових вимог кредиторів до боржника у порівнянні із вирішенням спору у позовному провадженні про стягнення заборгованості з боржника у відповідних правовідносинах також зроблено у Постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 01.03.2023 у справі № 902/221/22.

5.28. Верховний Суд відзначив, що така відмінність, серед іншого, полягає у тому, що визнання господарським судом вимог певного кредитора породжує відповідні правові наслідки, що впливають на права інших кредиторів цього боржника. При цьому, у вказаній категорії справ існує ризик обопільної недобросовісної поведінки певного кредитора та боржника щодо створення фіктивної (неіснуючої, штучної) заборгованості останнього.

5.29. Беручи до уваги зазначені мотиви задля унеможливлення загрози визнання господарським судом фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, на кредитора покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування у разі виникнення обґрунтованих сумнівів щодо обґрунтованості вимог такого кредитора.

5.30. ТакожВерховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №911/2043/20 зробив наступний правовий висновок.

5.31. Аналіз положень процесуального закону - ГПК України дає підстави для висновку, що у справах позовного провадження господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження, який (контроль) здійснюється з метою дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

5.32. З огляду на одночасне введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з відкриттям провадження у справі про банкрутство, що передбачено частиною восьмою статті 39 КУзПБ, стадія відкриття провадження у цій категорії справ має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового, оскільки поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

5.33. Ураховуючи важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

5.34. Обставини наявності чинного судового рішення, ухваленого в результаті вирішення спору щодо стягнення грошового зобов`язання, на підставі якого заявлено вимоги ініціюючого кредитора до боржника, свідчить про відсутність між вказаними особами спору про право щодо такого зобов`язання.

5.35. Однак, для господарського суду, який вирішує в підготовчому засіданні питання відкриття провадження у справі про банкрутство, встановлені факти у вказаному рішенні не є обов`язковими до врахування виключно за наявності таких обставин, що мають значення для підтвердження/спростування заявлених у цій справі грошових зобов`язань боржника, які (обставини) не були враховані у судовому рішенні, ухваленому за результатом розгляду спору щодо цих зобов`язань у позовному провадженні.

5.36. Норми частини шостої статті 39 КУзПБ, як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, як необґрунтованість вимог ініціюючого кредитора, однак протилежний підхід, тобто відкриття провадження за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, інших його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства у сфері неплатоспроможності.

5.37. У випадку необґрунтованості/непідтвердження вимог ініціюючого кредитора господарський суд має відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство з посиланням на норму частини шостої статті 39 КУзПБ, яка, з урахуванням концепції недостатньої якості закону, є найбільш близькою за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин.

6. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО РОЗГЛЯДУ ЗАЯВИ ІНІЦІЮЮЧОГО КРЕДИТОРА ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО

6.1. Наявні в матеріалах справи докази не дають суду можливість оцінити реальність укладеного між кредитором та боржником договору відступлення права вимоги (чи були отримані боржником кошти за договором поставки, право вимоги за яким він отримав, ставши боржником кредитора у даній справі; чи вживав боржник (як новий кредитор за договором поставки) будь-яких дій для отримання коштів за договором поставки, за яким він набув право вимоги, одночасно ставши боржником ініціюючого кредитора у даній справі у розмірі тієї ж суми, право вимоги якої він отримав за договором відступлення права вимоги; чи існувала будь-яка розумна мета укладення договору відступлення права вимоги та будь-які інші докази та пояснення, які б надали суду можливість оцінити реальність відповідних угод).

6.2. Обставини наявності чинного судового рішення, ухваленого в результаті вирішення спору щодо стягнення грошового зобов`язання, на підставі якого заявлено вимоги ініціюючого кредитора до боржника, свідчать про відсутність між вказаними особами спору про право щодо такого зобов`язання, однак, не свідчать про його реальність.

6.3. Виконуючи основну функцію господарського суду під час провадження у справі про банкрутство, що полягає в дотримані балансу захисту публічного та приватного інтересу, з метою не допущення фіктивного банкрутства, як і недопущення доведення боржника до банкрутства, враховуючи встановлений судом факт відсутності у справі достатніх доказів, що могли б свідчити про реальність боргу, покладеного в основу заяви кредитора про порушення відносно боржника справи про банкрутство, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Азонтес" на підставі ч. 6 ст. 39 КУзПБ.

Керуючись ст.ст.1, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Донмас" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Азонтес", код ЄДРПОУ 38361657.

Відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.09.2023.

СуддяЛавренюк Т.А.