Постанова

від 21.09.2023 по справі 912/1599/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 912/1599/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Міщенка І. С., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Літвінова Анатолія Григоровича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2023 (колегія суддів: Кощеєв І. М., Орєшкіна Е. В., Антонік С. Г.) у справі

за позовом Селянського (фермерського) господарства Літвінова Анатолія Григоровича до Кетрисанівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , про визнання права постійного користування на земельну ділянку,

за участю представника позивача - Коротченко О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Селянське (фермерське) господарство Літвінова Анатолія Григоровича (далі - СФГ) звернулося до суду з позовом до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - Сільрада), в якому просило визнати право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 3520884400:02:000:9500 загальною площею 50 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, місце розташування Кіровоградська область, Бобринецький район, Мар`янівська сільська рада, яка надана на ім`я ОСОБА_1 державним актом на право постійного користування землею серії Б № 052150 від 1993 року, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 37, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Мар`янівської сільської ради народних депутатів від 08.02.1993 № 3 "Про виділення землі для ведення фермерських господарств".

2. На обґрунтування позовних вимог СФГ послалося на те, що з моменту реєстрації його як юридичної особи обов`язки землекористувача земельної ділянки несе створене фермерське господарство, а не фізична особа-засновник, на ім`я якої видано державний акт на право постійного користування землею. Позивач звертався про переоформлення права постійного користування земельною ділянкою за фермерським господарством, однак рішення щодо переоформлення права постійного користування за господарством не прийнято.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

3. 08.02.1993 Виконавчий комітет Мар`янівської сільської ради народних депутатів прийняв рішення № 3 про виділення ОСОБА_1 для розвитку фермерського господарства 50 га землі. Він також отримав Державний акт на право постійного користування землею серії Б № 052150, зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 37. Згідно з цим актом ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку площею 50 га у межах згідно з планом землекористування землі, розташованої на території Мар`янівської сільської ради для ведення селянського фермерського господарства.

4. 17.03.1993 ОСОБА_1 створив СФГ, а 07.10.2003 відбулася його перереєстрація.

5. 07.10.1993 Голова Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області видав розпорядження № 620-р "Про державну реєстрацію статуту селянського (фермерського) господарства", на підставі якого зареєстровано статут СФГ, місце знаходження господарства: Кіровоградська обл., Бобринецький р-н, с. Мар`янівка, та визначено засновником і головою ОСОБА_1

6. Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) на території Мар`янівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 2015 року земельній ділянці, яка обліковується на праві постійного користування за ОСОБА_1 , присвоєно кадастровий номер 3520884400:02:000:9500 та зареєстроване за ним право постійного користування.

7. 07.12.2020 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області видало наказ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" № 20-ОТГ про передачу у комунальну власність Сільради земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих, зокрема, на території Мар`янівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, що увійшла до Сільради.

8. 19.12.2020 зареєстровано право комунальної власності Сільради на цю земельну ділянку.

9. 15.02.2022 СФГ звернулося до Сільради про переоформлення права постійного користування за ним на цю земельну ділянку і рішенням цієї ради від 30.09.2022 йому відмовлено.

10. СФГ звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Сільради про визнання за ним права постійного користування цією земельною ділянкою на тій підставі, що розпорядником земельної ділянки - Сільрадою не визнається його право постійного користування цією ділянкою.

11. 26.10.2022 місцевий господарський суд постановив ухвалу, в якій прийняв відмову СФГ від позову і закрив провадження у справі № 912/773/22 на підставі пункту 4 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

12. СФГ вдруге звернулося до цього ж місцевого господарського суду з аналогічним позовом.

13. 07.11.2022 Господарський суд Кіровоградської області постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 912/1599/22, призначив її до розгляду за правилами загального позовного провадження та залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 .

14. Сільрада у відзиві на позов звертала увагу на наявність названої вище ухвали цього ж суду про закриття провадження у справі № 912/773/22 і наполягала на необхідності закриття провадження у справі № 912/1599/22 на підставі частини третьої статті 231 ГПК України.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

15. 14.02.2023 Господарський суд Кіровоградської області ухвалив рішення про задоволення позову.

16. 26.06.2023 Центральний апеляційний господарський суд прийняв постанову про скасування цього рішення та закрив провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України.

17. Мотивував своє рішення тим, що ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 26.10.2022 про прийняття відмови СФГ від позову та закриття провадження у справі № 912/773/22 набрала законної сили, вона постановлена щодо тих самих сторін, що і у справі № 912/1599/22, про той самий предмет і з тих самих підстав. При цьому, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що доповнення підстав позову у справі № 912/1599/22 новими обставинами (посиланням на рішення Сільради від 30.09.2022 № 3044) при збереженні у ньому первісних обставин, зазначених у справі № 912/773/22, не вважаються зміною підстав позову.

Короткий зміст касаційної скарги

18. СФГ звернулося з касаційною скаргою про скасування цієї постанови та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, наполягаючи помилковості висновків судів апеляційного господарського суду щодо нетотожності спорів у названих вище справах.

19. Касаційне провадження за скаргою відкрито на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

20. Сільрада у відзиві на касаційну скаргу просить залишити їх без задоволення, а постанову - без змін, навівши власні аргументи на спростування доводів скаржника про нетотожність цих справ.

Позиція Верховного Суду

21. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

22. Положеннями пунктів 2, 3, 4, 5 частини першої статті 175 цього ж Кодексу визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; є рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, прийняте в межах його компетенції в Україні щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого документа на примусове виконання такого рішення; є рішення суду іноземної держави або міжнародного комерційного арбітражу, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

23. Згідно з частиною другою статті 175 ГПК України суд не має права відмовити у відкритті провадження у справі у випадках, визначених пунктами 4, 5 частини першої цієї статті, якщо відповідне рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу було скасовано і розгляд справи в тому самому третейському суді, міжнародному комерційному арбітражі виявився неможливим.

24. Передумовою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 цього ж Кодексу є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

25. Отже, для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.

26. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

27. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

28. У постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18 наведено такий правовий висновок: "Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача".

29. Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.

30. Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

31. Чинні процесуальні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання інших доказів, якими він обґрунтовує ці підстави. Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 910/15598/19(910/8017/20), від 18.03.2021 у справі № 909/783/20, від 16.11.2021 у справі № 910/694/21 та від 31.05.2022 у справі № 916/2853/20.

32. Що ж до підстав позовів у цій справі та у справі № 912/773/22, то СФГ вважає, що вони є різними, а тому суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого господарського суду та закрив провадження у цій справі з порушенням норм процесуального права.

33. Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі та у справі № 912/773/22 є визнання за СФГ права постійного користування названою вище земельною ділянкою з тих самих підстав. Свої підстави у справі № 912/1599/22 СФГ доповнило лише посиланням на рішення Сільради від 30.09.2022 № 3044.

34. Як зазначалось раніше, місцевий господарський суд закрив провадження у справі № 912/773/22 унаслідок відмови СФГ від позову, про що 26.10.2022 постановив ухвалу, яка набрала законної сили.

35. Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що СФГ звернулося до суд з аналогічним позовом, що і в справі № 912/773/22, і в обох справах позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу одними й тими ж обставинами (як фактичними, так і правовими), доповнюючи обґрунтування позову у цій справі лише посиланням на рішення Сільради від 30.09.2022 № 3044.

36. З приводу цього слід зазначити, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилань на норми матеріального чи процесуального права (пункт 7.43 постанови Великої Палати Верховного суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).

37. Зважаючи на наявність на момент прийняття Господарським судом Кіровоградської області рішення у цій справі ухвали цього ж суду у справі № 912/773/22, в якій вирішувався спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, апеляційний господарський суд дійшов мотивованого висновку про закриття провадження у справі № 912/1599/22.

38. Отже, доводи скаржника є безпідставними, оскільки закриття провадження у справі, у зв`язку з наявністю судового рішення у іншій справі з аналогічними підставами та предметом позову, яке набрало законної сили, спрямовано на недопущення повторного перегляду та переоцінки спірних правовідносин.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

39. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

40. Згідно з положеннями статті 309 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Судові витрати

41. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Літвінова Анатолія Григоровича залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2023 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя І. С. Міщенко

Суддя Л. І. Рогач