Ухвала

від 27.09.2023 по справі 569/18371/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/18371/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Рівне

Рівненський міський суду Рівненської області в особі головуючого судді Кучиної Н.Г., перевіривши виконання вимог ст.160,161 КАС Українипо справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Острозький Піщаний кар`єр» про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Острозький Піщаний кар`єр» про скасування постанови.

Позивач, звертаючись до суду, подав також клопотання про поновлення строку для звернення до суду з адміністративним позовом, яке мотивовано тим, що він є керівником юридичної особи - директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛД С», місцезнаходження якої розташоване за адресою: 33022, м.Рівне, вул. Червонія Василя, буд. 30.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛД С» є власником

вантажного самоскида марки RENAULT модель KERAX 380, номерний знак

НОМЕР_1 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії

НОМЕР_2 тавнесеними відомостямидо Єдиногодержавного реєструтранспортних засобів шодо належного користувача.

За цим вантажним автомобілем закріплено водіїв автотранспортних засобів

Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛД С» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Поштові відправлення, в конвертах яких знаходились постанови по справах про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (міспезнаходження юридичної особи) на території України серії AA № 00007570від 24.04.2023, серії AA №00007586від 24.04.2023та серії АА № 00007598від 24.04.2023про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, було відправлене йому не на адресу місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛД С» (м. Рівне, вул. Червонія Василя, буд. 30), а в протилежну частину м. Рівне (вул. Пантелеймона Куліша, буд. 5), за місцем його реєстрації (проживання) та отримано його дружиною ОСОБА_4 у поштовому відділенні 05.05.2023.

Зазначає, що натомість в період з 14 березня по 17 березня2023року, з 23 березня по 25 березня2023року, з 30 березня по 31 березня2023року, як директор Товариства з

обмеженою відповідальністю «ГОЛД С», він перебував за кордоном України у відрядженні по справах, пов?язаних з господарською діяльністю підприємства, а також придбання транспортного засобу для 3бройних Сил України. Про отриманні на пошті листи, а ні дружина, а ні його неповнолітні діти, йому нічого не повідомили, конверти з поштовими відправленнями він випадково виявив у себе дома за місцем проживання лише 14.09.2023, відтак вважає, що строк звернення до суду пропустив з поважних причин.

Вивчивши подані позивачем матеріали, суд приходить до такого.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до реалізації своїх прав та виконання обов`язків.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Отже законом встановлено десятиденний строк звернення до суду з адміністративним позовом з дня ухвалення відповідного рішення та протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Оскільки предметом оскарження є постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 1321 КУпАП, застосуванню підлягає десятиденний строк звернення до суду з позовом з дня ухвалення відповідного рішення.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Як слідує з матеріалів справи, оскаржувані постанови винесено 24 квітня 2023 року, а позов направлено до суду 26 вересня 2023 року, тобто поза встановленого чинним законодавством строку для оскарження даного виду рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позивач, зазначаючи поважність причин, вказує як на відправлення вказаних постанов не на адресу місцезнаходження юридичної особи ТзОВ « ГОЛД С», оскільки він є керівником юридичної особи, а на адресу його реєстрації (проживання), однак суд зауважує, що з постанов вбачається, що останні складені на ОСОБА_1 як фізичну особу, а не юридичну.

Крім того, позивач як на підставу поновлення строку на оскарження зазначає, що в період з 14 березня по 17 березня2023року, з 23 березня по 25 березня2023року, з 30 березня по 31 березня2023року, як директор Товариства з

обмеженою відповідальністю «ГОЛД С», перебував за кордоном України.

Проте, як вбачається з оскаржуваних постанов такі винесені 24 квітня 2023 року та отримані як зазначає позивач його дружиною 05 травня 2023 року, тобто не в період перебування ОСОБА_1 за кордоном.

Також суд, відхиляючидоводи позивача,що проотримані напошті листи,а нідружина,а нійого неповнолітнідіти йогоне повідомили,суд зазначає,що вказане не підтверджується матеріалами справи та вважає таку причину не поважною, оскільки рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

Таким чином, у такому випадку позивачу, якому адресовано було рекомендовані повідомлення, вважається належним чином повідомленим про існування таких постанов.

Інших же обставин позивач не вказує та доказів щодо цього не надає.

Тобто належить констатувати про відсутність будь-яких доказів, які б вказували на поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду в період з моменту винесення оскаржуваних постанов і до звернення до суду, у т.ч. доказів отримання ним оскаржуваних постанов лише 14 вересня 2023 року, як зазначає позивач.

Отже, при належному добросовісному відношенні, позивач не був позбавлений можливості подати позов в межах строку звернення до суду, проте таким правом не скористався, а тому суд вважає, що вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до суду з таким позовом є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютними та може піддаватися встановленим законом обмеженням, зокрема у частині пов`язаній із способом їх реалізації (в тому числі строки і процесуальна форма звернення до суду).

Рішенням Конституційного Суду України№ 17-рп/2011від 13грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Суд наголошує, що визнання позивачем факту пропуску строку звернення до суду з позовною заявою і не доведення суду обставин об`єктивно непереборних, які не залежали від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення позивачем процесуальної дії, унеможливлює поновлення судом такого процесуального строку.

Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 зазначив, що аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Виходячи із системного аналізу норм КАС України у контексті практики ЄСПЛ, слід зазначити, що державою встановлено доступні, чіткі та передбачувані процесуальні правила (обмеження), за дотримання яких особа може реалізувати право на судовий захист.

Таких правил позивач не дотримався, а тому вважається, що ним не надано суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними).

Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку, що причини, на які посилається позивач, не можуть бути прийняті судом до уваги та визнані як поважні, тому десятиденний строк для подання позову був пропущений з неповажних причин, в поновленні цього строку потрібно відмовити, а позов повернути.

Керуючись ст. 121, 122, 123, 169, 248, 256, 295 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Острозький Піщаний кар`єр» про скасування постанови - повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалу складено та підписано 27 вересня 2023 року.

Суддя Н.Г. Кучина