8/509-НМ
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" жовтня 2007 р. Справа № 8/509-НМ
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача:
Негеля Т.М., довіреність№4 від 01.10.2007 року,
В'юк М.М., довіреність №3 від 10.12.2006 року,
Гуртовенко Р.М., довіреність від 27.07.2007 року,
Сидоренко Л.Д. - голова релігійної громади згідно протоколу №3 зборів прихожан Свято-Покровського храму с. Паволоч Житомирської Єпархії від 25.07.2004 року,
від відповідачів:
- Паволоцької сільської ради: Пасічник В.Г. - сільський голова Паволоцької
сільської ради,
- Бердичівського міжміського БТІ: Гаєвський А.Й., довіреність №101 від 25.10.2007р.,
від третіх осіб:
- СВК "Паволоч": Крутоус О.В. - арбітражний керуючий,
- Свято-Покровської Парафії Житомирської Єпархії Київського Патріархату:
Корольчук С.О., довіреність №2 від 01.10.2007 року,
Піляй Ю.В., довіреність віл 01.10.2007 року,
розглянувши апеляційну скаргу Свято-Покровської релігійної громади УПЦ, с. Паволоч Попільнянського району Житомирської області
на рішення господарського суду Житомирської області
від "17" липня 2007 р. у справі № 8/509-НМ (суддя Давидюк В.К.)
за позовом Свято-Покровської релігійної громади УПЦ, с. Паволоч Попільнянськогорайону Житомирської області
до Паволоцької сільської ради, с. Паволоч Попільнянського району Житомирської області
та Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації , м.Бердичів
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:
- Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Паволоч", с. Паволоч Попільнянського району
- Свято-Покровської Парафії Житомирської Єпархії Київського Патріархату , с.Паволоч Попільнянського району
про визнання права власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 17 липня 2007року у справі №8/509-НМ в задоволенні позову відмовлено.
Вважаючи, що рішення місцевим господарським судом прийняте з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а висновки господарського суду Житомирської області, викладені у рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення - про задоволення позовних вимог (а.с.14, т.2).
Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначив наступне:
- згідно акту приймання-передачі від 28.09.1998р. приміщення церкви постійно знаходилося у користуванні православної громади УПЦ і під час реставраційних робіт було передано на баланс Свято-Покровської релігійної громади Житомирської Єпархії УПЦ, реставраційні роботи церкви здійснювалися за кошти позивача - Свято-Покровської релігійної громади УПЦ;
- суд прийшов до помилкового висновку, що приміщення церкви є безхазяйним, так як за відсутністю реєстрації речі як безхазяйної відповідно до ч.2 ст. 335 Цивільного кодексу України така річ вважатися не може;
- предметом справи №1/64"НМ" були негатроні вимоги до Свято-Покровської релігійної громади УПЦ про звільнення приміщення церкви, питання про визнання права власності на спірне приміщення не розглядалося, в резолютивній частині рішення по справі №1/64"НМ" про статус спірного майна не зазначається;
- спірне майно на даний час не є рухомим, воно не здане в експлуатацію та не оформлене в БТІ, а отже, дане майно є рухомим, яке належить позивачу за набувальною давністю.
Представники позивача в засіданні суду апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі.
Відповідачі та треті особи у справі проти апеляційної скарги Свято-Покровської релігійної громади УПЦ заперечили, зазначивши, що доводи, наведені позивачем в обґрунтування своєї позиції, є хибними, необґрунтованими й безпідставними, а рішення суду першої інстанції у даній справі – законним та справедливим.
Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що господарським судом Житомирської області по справі №1/694"НМ" встановлено, що приміщення Свято-Покровської церкви у с. Паволоч Попільнянського району Житомирської області є безхазяйним, крім того, позивачем не надано суду будь-яких правовстановлюючих документів, які свідчили б про його право власності на спірне майно, перебування майна на балансі та здійснення витрат на його будівництво не може бути підставою визнання права власності.
Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Свято-Покровської релігійної громади УПЦ не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Скаржник (позивач у суді першої інстанції) обґрунтував позовні вимоги про визнання права власності на недобудовану будівлю Свято-Покровської церкви за Свято-Покровською релігійною громадою УПЦ с. Паволоч посиланням на положення ст. ст. 328, 330, 331, 344, 386, 392 ЦК України.
При цьому зазначав, що добросовісно набув право власності на спірне майно і весь час з моменту передачі відповідно до акту приймання-передачі від 28.09.1998р., а також і раніше, постійно користувався приміщенням Свято-Покровської церкви як культовою спорудою відповідно до діючого законодавства відкрито, безперервно протягом більше десяти років, що є підставою для визнання за ним права власності за набувальною давністю відповідно до ст.344 ЦК України.
В апеляційній скарзі позивач уточнив, що в даний час майно не можна вважати нерухомим, оскільки відсутні докази введення будівлі в експлуатацію та проведення відповідної його реєстрації, а тому набувальна давність має становити 5 років.
Скаржник не погоджується з рішенням суду першої інстанції також щодо висновку про доведеність тієї обставини, що будівля церкви є безхазяйним майном. Не погоджується з оцінкою, наданою судом першої інстанції рішенню господарського суду Житомирської області від 15.04.2005р. у справі №1/694"НМ" щодо преюдиціального значення мотивувальної частини цього рішення, у якій йдеться про факт безхазяйності цього майна.
Колегія суддів апеляційної інстанції, критично оцінюючи доводи апеляційної скарги, вважає законним та обґрунтованим рішення суду першої інстанції про відмову у позові, з огляду на таке.
Як визначено положеннями частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Підстави набуття права власності - це юридичні факти, зокрема, правочини, інші підстави.
Позивач вважає підставою набуття ним права власності на спірне майно - будівлю Свято-Покровської церкви - давність володіння цією будівлею Свято-Покровською релігійною громадою УПЦ с. Паволоч Попільнянського району Житомирської області.
Давність володіння пов'язує з рішенням правління КПП "Паволоч" с.Паволоч від 21.09.1998р. (а.с.64,т.1) передати приміщення церкви, яке знаходиться в стадії незавершеного будівництва, церковній общині Української православної церкви Житомирської Єпархії Свято-Покровської церкви. В подальшому указане рішення правління визнано недійсним рішенням господарського суду Житомирської області від 20.06.2002р. у справі №9/19"НА".
Положеннями частини першої статті 344 ЦК України визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Разом з тим слід взяти до уваги, що відносини про які йдеться розпочались до набрання чинності Цивільним кодексом України 2003р., тобто до 01.01.2004р.
Відповідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Початок володіння майном позивач визначає з 1998 року, а також і раніше, до прийняття рішення правлінням КСП "Паволоч" про передачу будівлі церкви релігійній громаді, яка була зареєстрована у встановленому порядку та набула правового статусу юридичної особи 01.11.1996р. відповідно до Свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної громади №652, виданого Житомирською державною адміністрацією.
Таким чином, слід зробити висновок, що володіння майном почалось більш як за три роки до набрання чинності Цивільним кодексом України 01.01.2004р. Відтак, положення статті 344 ЦК України не можуть бути поширені на спірні правовідносини.
Матеріалами справи, поясненнями сторін підтверджується, що спірна будівля церкви відбудована за рахунок майнових внесків та трудової участі жителів с. Паволоч в період існування колективного господарства імені Орджонікідзе, пізніше - КСП "Паволоч".
Майнова участь членів Свято-Покровської релігійної громади УПЦ с. Паволоч, підтверджується поданими позивачем документами (а.с.74-124, т.1), проте не дає підстав стверджувати, що релігійна громада має право на новостворене майно.
Крім того, є помилковим посилання позивача на положення ч.4 ст.331 ЦК України, зроблене у позовній заяві, оскільки на дату звернення з позовом (06.03.2007р.) зазначене положення Кодексу втратило чинність у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 15.12.2005р. № 3201-IV.
Щодо питання про безхазяйне майно, слід зазначити про таке.
У мотивувальній частині рішення господарського суду Житомирської області від 15.04.2005р. у справі № 1/694"НМ" за позовом Свято-Покровської парафії Житомирської єпархії Київського Патріархату до Свято-Покровської релігійної громади УПЦ с. Паволоч та Паволоцької сільської ради про усунення перешкод у користуванні приміщенням Свято-Покровської церкви та зобов'язання другого відповідача вчинити певні дії міститься висновок, що на час розгляду цієї справи приміщення Свято-Покровської церкви у с. Паволоч Попільнянського району Житомирської області є безхазяйним.
Суд дійшов указаного висновку, встановивши факти відсутності спірного приміщення церкви на балансі Паволоцької сільської ради та КСП "Паволоч", а також відсутності будь-яких документів, що підтверджують право власності на це приміщення.
Відповідно до положень ст.335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Порядок набуття права власності на безхазяйну річ, включення її до комунальної власності територіальної громади встановлено законом (ч.2, 3 ст.335 ЦК України).
Враховуючи, що законом установлено порядок визнання майна безхазяйним, а також, що предметом дослідження у справі № 1/694"НМ" були інші правовідносини, колегія суддів вважає, що указаний вище висновок господарського суду Житомирської області у справі №1/694 "НМ" не має значення преюдиціального факту у цій справі.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що Свято-Покровською релігійною громадою УПЦ не наведено достатнього обґрунтування тих підстав, з якими вона пов'язує виникнення права власності на майно.
Постановлене місцевим господарським судом рішення відповідає обставинам справи і вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 17 липня 2007року у справі №8/509-НМ залишити без змін, а апеляційну скаргу Свято-Покровської релігійної громади УПЦ, с. Паволоч Попільнянського району Житомирської області - без задоволення.
2. Справу №8/509-НМ повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя
судді:
Суд | Житомирський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2007 |
Оприлюднено | 27.11.2007 |
Номер документу | 1137542 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Житомирський апеляційний господарський суд
Філіпова Т.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні