Рішення

від 26.09.2023 по справі 471/416/23

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/416/23

Провадження №2/471/127/23

Номер рядка звіту 60

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"26" вересня 2023 р.

Братський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді Гукової І.Б.,

за участю секретаря Холоденко І.Ю.,

представник позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.

В своєму позові позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 . Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими спорудами, будівлями та присадибними ділянками, що розташовані по АДРЕСА_1 та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 7,3839 га кадастровий №4821481000:02:000:0005, яка розташована на території Братської селищної ради Вознесенськогорайону Миколаївської області.

За життя ОСОБА_4 склала два заповіти, посвідчені 25 вересня 2012 року секретарем Іллічівської сільської ради Братського району Миколаївської області Поставнюк Т.А. та зареєстровані за №43 та №44, згідно яких заповідала:

- належну земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 8,15 гектара, що розташована на території Іллічівської сільської ради Братського району Миколаївської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія Р2 №568866, у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в рівних частках кожному;

- належний житловий будинок з усіма господарськими і побутовими спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 , у власність ОСОБА_2 .

Протягом 6-ти місяців після смерті матері позивач та відповідач звернулись до приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Кучерової Наталії Миколаївни з заявою про прийняття спадщини.

ОСОБА_6 звернулась до нотаріуса з заявою, в якій відмовилась від частки у спадщині після смерті мами ОСОБА_4 на користь позивача.

Однак, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, через те, що зазначені заповіти складені з порушеннями норм Цивільного кодексу України тому на їх підставі неможливо видати свідоцтво про право на спадщину. В зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою для захисту своїх спадкових майнових прав.

Під час судового засідання представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, до суду надіслав відзив, в якому просив про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст.. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (а.с .28).

За життя ОСОБА_4 склала два заповіти, посвідчені 25 вересня 2012 року секретарем Іллічівської сільської ради Братського району Миколаївської області Поставнюк Т.А. та зареєстровані за №43 та №44, згідно яких заповідала:

- належну земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 8,15 гектара, що розташована на території Іллічівської сільської ради Братського району Миколаївської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія Р2 №568866, у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в рівних частках кожному;

- належний житловий будинок з усіма господарськими і побутовими спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 , у власність ОСОБА_2 .

Позивач та відповідач прийняли спадщину, звернувшись до нотаріальної контори із відповідною заявою. ОСОБА_5 звернулась до нотаріуса з заявою, в якій відмовилась від частки у спадщині після смерті мами ОСОБА_4 на користь позивача.

Приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Кучеровою Н.М., відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, через те, що зазначені заповіти складені з порушеннями та не відповідають вимогам чинного законодавства.(а.с. 24-25)

Так, під час складення заповітів, які посвідчені ОСОБА_7 , секретарем Іллічівської сільської ради Братського району Миколаївської області не було зазначений час їх складення, а лише час посвідчення таких.

Крім того, в заповіті за реєстровим номером №°44 не вказана повна адреса розташування будинку, якого заповідала мама саме позивачу.

Зазначені заповіти складені з порушенням та не відповідають вимогам чинного законодавства.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ст. 1223 ЦК України).

У справі, що розглядається нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, тому спадкування здійснюється за законом.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Приписами ст.. 1275 ЦК України передбачено, що у разі якщо один із спадкоємців відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, його частка у спадщині переходить тому із спадкоємців, на користь якого він відмовився.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Керуючись п. 4.20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п.1 ч. 2 вказаної статті, способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах не заборонених законом.

У зв`язку із чим, враховуючи, що позивач прийняв спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та землю в нотаріальній конторі не може, його право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та землю не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Враховуючи вказане, суд вважає можливим визнати за позивачем право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 на 2/3 частини житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; 2/3 частини земельної ділянки, площею 0,25 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 2/3 частини земельної ділянки кадастровий номер 4821481000:02:000:0005, площею 7,3839 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_8 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на:

- 2/3 частини житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 2/3 частини земельної ділянки, площею 0,25 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 2/3 частини земельної ділянки кадастровий номер 4821481000:02:000:0005, площею 7,3839 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Миколаївського апеляційного суду.

Повний текст рішення буде виготовлено 27.09.2023 року.

СуддяІ.Б. Гукова