Рішення

від 25.09.2023 по справі 120/6970/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 вересня 2023 р. Справа № 120/6970/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначила, що її довіритель під час проходження служби у період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях Чернігівської та Сумської областей, а тому вважає, що факт виконання зазначених завдань дає право її довірителю на отримання доплати до грошового забезпечення в розмірі 100000 гривень на місяць.

На думку представниці позивача, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті в повному обсязі додаткової винагороди позивачеві в розмірі 100000 гривень, право на яку передбачено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період з 07 квітня по 25 червня 2022 року.

А тому з метою захисту прав та інтересів позивача його представниця вважає, що відповідача слід зобов`язати здійснити нарахування та виплату позивачу вказану вище доплату за період з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року пропорційно кількості днів участі у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей.

Ухвалою від 29 травня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07 червня 2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що дійсно позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та з 07 квітня 2022 року відряджений до оперативного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з метою прийняття участі у заходах. При цьому зауважує, що відповідно до пункту 4 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби України, до яких відряджені військовослужбовці інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повинні повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць у формі списку, передбаченого додатком 2 до Наказу № 164-АГ.

Відтак, на думку відповідача, за період перебування позивача у службовому відрядженні у військовій частині НОМЕР_2 , а саме з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року, саме військова частина НОМЕР_2 мала б щомісячно до 5 числа повідомляти військову частину НОМЕР_1 про безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах. Оскільки таких повідомлень від військової частини НОМЕР_2 до відповідача у передбачені строки та формі не надходило, тому виплата спірної допомоги не здійснювалася.

12 червня 2023 року представницею позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій додатково наведено аргументи щодо задоволення позовних вимог.

16 червня 2023 року представником відповідача подано до суду заперечення в порядку статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України.

04 серпня 2023 року представницею позивача подано до суду докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

10 серпня 2023 року представником відповідача подано до суду клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 18 березня 2022 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу № 106-ОС, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_3 та відповідним наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону імені Героя України Вячеслава Семенова від 13 березня 2023 року.

Відповідно до наказу відповідача від 07 квітня 2022 року № 5-вв ОСОБА_1 на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56-Т направлено у службове відрядження з метою прийняття участі у заходах.

Згідно з наказом відповідача від 28 червня 2022 року № 38-вв позивача на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 червня 2022 року № 99/гриф направлено у службове відрядження з метою прийняття участі у заходах.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року вих. № 1272 молодший сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року та з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф.

В подальшому, командування військової частини НОМЕР_1 за квітень, травень та червень 2022 року здійснило виплату позивачеві додаткової винагороди в меншому розмірі, аніж 100 000 гривень на місяць, що не заперечується сторонами.

Позивач із розміром виплаченого йому грошового забезпечення не погодився, вважаючи, що безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року та з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року дає йому право на виплату додаткової винагороди у загальному розмірі 100000 гривень за кожний місяць.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII від 25 березня 1992 року (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Згідно з Інструкцією "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови № 168 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби (та деяким іншим передбаченим у постанові категоріям осіб), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

На реалізацію вимог Постанови № 168 Адміністрацією Державної прикордонної служби України 31 березня 2022 року видано наказ № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" (далі - Наказ № 164-АГ).

Пунктом 1 Наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Пунктом 2 Наказу № 164-АГ розкрито зміст терміну "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а нормою абзацу 7 пункту 3 Наказу № 164 передбачено, що з метою підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надають останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Форма довідки затверджена додатком № 1 до Наказу № 164.

В межах цієї справи відповідачем не заперечується те, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях впродовж періодів з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року та з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року.

Водночас відповідач стверджує, що видана позивачеві довідка про участь у бойових діях являється лише персональним підтвердженням для конкретного військовослужбовця його участі у бойових діях і необхідна для формування останнім матеріалів, пов`язаних із отриманням статусу учасника бойових дій. В той же час саме Списки військовослужбовців у формі, передбаченій додатком № 2 до Наказу № 164, є підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що за відсутності "списків військовослужбовців" відсутні підстави для виплати позивачу додаткової винагороди, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 4 Наказу № 164-АГ начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2). Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби. В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.

Тобто, із системного аналізу пунктів 3-5 Наказу № 164-АГ слідує, що оформлена відносно позивача довідка від 05 серпня 2022 року вих. № 1272 (видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України 02 квітня 2022 року № 56 гриф), є належним доказом, який підтверджує безпосередню участь позивача (відрядженого військовослужбовця) у бойових діях або заходах на території Чернігівської та Сумської областей, а відтак і підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди, зазначені у такій довідці.

Наказом № 164-АГ (який діяв в спірний період по 31 липня 2022 року) механізм реалізації права на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100000 гривень розмірі поставлено у залежність від вчинення начальником регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, дій у формі щомісячного повідомлення органів, в яких ці військовослужбовці проходять службу, про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах. Це повідомлення здійснюється у спосіб надсилання документів (списків) згідно з додатком 2 до Наказу № 164-АГ.

В подальшому, це повідомлення є підставою для видання наказу про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди у збільшеному розмірі.

Однак в ході розгляду справи встановлено, що відповідач не ставить під сумнів безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах в межах періодів, які визначені в довідці від 05 серпня 2022 року вих. № 1272.

Разом із тим з певних причин до відповідача не надіслано в повному обсязі інформації за встановленою формою та у передбачені строки, як цього вимагає пункт 4 Наказу № 164-АГ, що і стало перешкодою для виплати позивачеві додаткової винагороди та причиною порушення його прав на отримання у повному обсязі належних йому сум грошового забезпечення.

За цих обставин суд не може погодитися із аргументами відповідача, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно з додатком 2 до Наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач.

Суд зауважує, що надіслання цих списків є лише частиною усієї процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року вих. № 1272, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України 02 квітня 2022 року № 56 гриф.

Відтак, враховуючи те, що позивач набув право на отримання додаткової винагороди в збільшеному розмірі та дотримався усіх умов для виплати йому такої винагороди, однак реалізація цього права обмежена діями відповідача та військової частини НОМЕР_2 в частині дотримання ними формальних процедур для прийняття остаточного рішення про виплату такої допомоги, тому суд доходить висновку, що у цьому випадку на позивача не може бути покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Державною прикордонною службою України порядку, позаяк цим порушуватиметься суть гарантованого законом права на отримання позивачем належного йому грошового забезпечення у повному обсязі.

Таким чином, оскільки безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей з 07 квітня 2022 року по 25 червня 2022 року є встановленою та підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року вих. № 1272, а в межах визначеного в цій довідці періоду відповідач не здійснив нарахування та виплату позивачеві збільшеного розміру додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168, тому, на переконання суду, має місце протиправна бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 такої винагороди за вказані у довідці періоди участі у бойових діях.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, порушене право позивача підлягає захисту у спосіб зобов`язання військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачеві додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року та з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

При вирішенні питання щодо підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 гривень суд враховує приписи статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 5, 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, пунктом 4.1 розділу 4 договору про надання правничої допомоги № 0205/0423 від 05 квітня 2023 року, що укладений між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням "Кравченко і Партнери" в особі голови об`єднання Кравченко Вікторії Володимирівни, передбачено, що оплата послуг виконавця за цим договором проводиться в порядку, визначеному в Додатку № 1 до договору.

Додатком № 1 до договору № 0205/0423 від 05 квітня 2023 року передбачено, що оплата послуг виконавця за цим договором проводиться в наступному порядку:

1) перед початком представництва замовник здійснює оплату послуг виконавця у розмірі 2000 гривень;

2) виходячи із необхідних об`ємів робіт подальша оплата послуг та строки такої оплати визначаються за згодою сторін згідно умов договору та тарифікації послуг адвокатського об`єднання, про що складається акт виконаних робіт.

Із детального опису наданих адвокатом послуг слідує, що останній надав замовнику такі послуги:

1) вивчення матеріалів та збирання доказів шляхом направлення адвокатських запитів до військової частини НОМЕР_1 та Адміністрації Державної прикордонної служби (вартість - 700 гривень);

2) написання та направлення до суду засобами поштового зв`язку позовної заяви, заяви про поновлення строку звернення до суду та клопотання про витребування доказів (вартість - 2000 гривень);

3) написання та направлення відповіді на відзив до суду та іншим учасникам справи (вартість - 800 гривень).

Загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 3500 гривень.

Платіжними інструкціями від 17 квітня 2023 року та від 22 травня 2023 року підтверджується сплата позивачем адвокату коштів в сумі 3500 гривень.

Водночас, на переконання суду, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 3500 гривень є завищеними.

Суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду, висловлені в постанові від 01 лютого 2023 року у справі №160/19098/21, згідно з якими суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Варто врахувати те, що ця адміністративна справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що свідчить про те, що така справа належить до справ незначної складності, що вказує на необґрунтовано завищену вартість наданих адвокатом послуг.

При цьому обсяг і складність оформлених процесуальних документів також є незначним та не потребував значних зусиль адвоката.

Окрім того, необхідно також врахувати й те, що адвокатом Кравченко В.В. до Вінницького окружного адміністративного суду подано досить велику кількість подібних позовних заяв в інтересах різних позивачів.

Встановлені обставини вказують на недостатню обґрунтованість понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 гривень, а тому суд вважає, що такий розмір є досить завищеним.

Відтак, на думку суду, розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджено у розмірі 2000 гривень, що відповідає вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Таким чином, на користь позивача з відповідача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 гривень.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 134, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року та з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року та з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року, в розрахунку до 100000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, врахувавши при цьому вже виплачені суми такої допомоги за ці періоди.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 )

Відповідач: військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14321819)

Повний текст рішення суду складено 25.09.2023

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович