Ухвала

від 27.09.2023 по справі 320/21269/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

27 вересня 2023 року м. Київ № 320/21269/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування висновку та наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України , у якому просить суд:

- визнати протиправним висновок №778-33.1.2-23 від 06.02.2023 Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 30.05.2023 №1269/7 "Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 та залишення скарги у сфері державної реєстрації без розгляду по суті";

- зобов`язати Міністерство юстиції України видати наказ щодо скасування запису в відомостях державного Реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині, що стосується юридичної осіб Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оптиміст-25", шляхом скасування запису у відомостях про керівника - голову правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оптиміст-25" ОСОБА_2 та дату його призначення 20.06.2022.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати позовну заяву з додатками у паперовій формі із відомостями щодо повної адреси місця проживання позивача та належним чином засвідченими доказами.

10.07.2023 на адресу суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла позовна заява про усунення недоліків.

Дослідивши вказані документи, суд дійшов висновку про те, що позивач виконав вимоги ухвали суду від 27.06.2023 та усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, у зв`язку з відсутністю доходу у 2022 році.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У позовній заяві (клопотанні) сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23 січня 2015 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Позивач, обґрунтовуючи необхідність звільнення його від сплати судового збору, зазначив про відсутність у нього доходу у періоді 1 квартал 2022 року - 1 квартал 2023 року, а також посилається на те, що поданий позов пов`язаний із захистом його соціальних та трудових прав.

На підтвердження наданих пояснень позивачем додано до позовної заяви відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 09.06.2023.

Суд зазначає, що відповідно до положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі", сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Так, Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року).

Слід зазначити, що у низці рішень Європейського суду з прав людини закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У зв`язку з цим, приймаючи до уваги наведені позивачем обставини, суд вважає, що з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист та враховуючи, що спір стосується захисту трудових прав позивача, суд вважає за необхідне звільнити позивача від сплату судового збору за звернення до суду з позовною заявою.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Згідно з частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Суд вважає, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку "Оптиміст-25", у зв`язку з чим суд вважає за необхідне залучити цей орган до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У позовній заяві викладено клопотання позивача про здійснення розгляду справи у судовому засіданні, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною сьомою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд зауважує, що лише посилання на наявність у учасника процесу бажання щодо здійснення розгляду справи у судовому засіданні не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. У протилежному випадку суди б мусили розглядати в обов`язковому порядку у судових засіданнях усі справи, в яких учасником процесу повідомлено про особливу важливість для нього такої справи, що зводило б нанівець власну оцінку судом обставин справи через призму необхідності чи доцільності проведення судового засідання. В умовах надмірного навантаження судів справами такий алгоритм дій явно б не сприяв процесуальній економії. З огляду на наведене, на переконання суду, судове засідання у справах незначної складності, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, доцільно призначати та проводити у тому випадку, коли обставини справи та наявні у ній матеріали не дають у сукупності суду можливості надати правову оцінку спірним правовідносинам та вирішити спір без застосування тих процесуальних інструментів, вжиття яких можливо лише у судовому засіданні (наприклад, допит свідків, виклик спеціаліста, перекладача, проведення виїзного судового засідання тощо). Якщо ж вчинення таких процесуальних дій не є обов`язковим для розгляду та вирішення справи, судове засідання може не проводитися. Обставини даної справи, на переконання суду, не потребують обов`язкового проведення судового засідання для встановлення об`єктивної істини, а повний та всебічний розгляд справи, а також принцип змагальності процесу, є загальною процесуальною вимогою для кожного судового провадження, незалежно від того, проводиться судове засідання у справі чи ні. Крім того, суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання не позбавляє учасника процесу можливості надати будь-які докази чи письмові документи чи надати пояснення, виклавши їх у письмовій формі.

Також суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року VarelaAssalinocontrelePortugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а лише бажання учасника процесу усно викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які можуть бути висловлені письмово, не зумовлює необхідність проведення судового засідання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Звільнити позивача від сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі.

Справа буде розглядатися одноособово суддею Дудіним С.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

3. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку "Оптиміст-25" (ідентифікаційний код 40834307, місцезнаходження: 69035, Запорізька обл., м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд.25).

4. Зобов`язати позивача не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі направити третій особі копію позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання.

5. Витребувати від позивача:

- докази на підтвердження права власності позивача на нежитлові приміщення за адресою: м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд.25-А, приміщення 32;

- копію скарги позивача на дії державного реєстратора, з усіма доданими документами.

6. Витребувати від відповідача:

- копію спірних висновків та наказу та копії усіх документів, на підставі яких вони були прийняті (у т.ч. скарга позивача з додатками, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяги з реєстраційної справи, тощо)

7. Повідомити учасникам справи, що відповідно до положень статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

8. Роз`яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

8. Роз`яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

9. Запропонувати відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

10. Запропонувати позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

11. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

12. Запропонувати третій особі подати пояснення щодо позову у п`ятиденний строк з моменту отримання копії позовної заяви з додатком, з доказами направлення копій пояснень іншим учасникам справи.

13. Запропонувати учасникам справи надати суду відповідь на пояснення третьої особи протягом п`яти днів з моменту отримання ними таких пояснень.

14. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/, а також в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

15. Повідомити відповідачу про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню йому як стороні, та по можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

16. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

17.У зв`язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.