Ухвала

від 26.09.2023 по справі 120/2467/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 120/2467/23

26 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М.

секретар судового засідання: Лунь Т. С.,

за участю:

представника позивача: Іщенка Дмитра Марковича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат" та Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в провадженні Сьомого апеляційного адміністративного суду перебуває вищезазначена справа. Розгляд справи був призначений на 26.09.2023 року о 10:00 год.

До суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеконференції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, у зв`язку з не аргументованістю останнього, про що відповідача було завчасно повідомлено належним чином.

В судове засідання з`явився представник позивача, який просив суд апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат" задовольнити, в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про дату час та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином.

Заслухавши думку представника позивача, з урахуванням вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку щодо можливості розпочати розгляд справи за даною явкою.

В ході розгляду справи о 10:23 год. 26.09.2023 року, до суду надійшла заява від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відкладення розгляду справи та призначення наступного судового засідання в режимі відкоконференції.

Досліджуючи зміст клопотання відповідача, судом встановлено, що мотивами неможливості забезпечення належних умов для прибуття представника в судове засідання є введення воєнного стану, що не є (на думку представника відповідача) безпечним для прибуття в судове засідання в м. Вінницю.

Згідно ст.26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Колегія суддів зауважує, що введення воєнного стану не перешкоджає учасникам провадження прибути до суду, а покладає лише заходи дотримання безпеки.

При цьому, представником відповідача суду не надано чіткої аргументації неможливості прибуття в судове засідання саме з вказаних підстав.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що Сьомий апеляційний адміністративний суд з перших днів введення в країні воєнного стану працює в штатному режимі та гарантує безпечні умови для учасників справи під час проведення судових засідань, в тому числі в разі повітряної тривоги.

До того ж колегія суддів зазначає, що на території Вінницької області не відбуваються активні бойові дії, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації, що також свідчить про безпідставність доводів заявника в цій частині.

Також, відповідач, як на підставу для відкладення розгляду справи та призначення наступного судового засідання в режимі відеоконференції посилається на рішення Ради Суддів України від 24 лютого 2022 року «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої Ради Правосуддя та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією з боку РФ», яким ухвалила, зокрема:

п.5. За можливістю відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження;

У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод сказано: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Так, Європейським судом з прав людини зазначено, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (згідно з рішеннями у справах Савенкова проти України, no. 4469/07 від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

Таким чином, зважаючи на п. 5 Рекомендацій від 02.03.2022, передбачена Конституцією України та Законом № 389-VIII «безперебійність» здійснення правосуддя у разі відкладення та зняття з розгляду справ фактично порушується. Адже відкладення чи зняття справи з розгляду не є вирішенням справи по суті.

Розумним слід вважати саме той строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного судового захисту.

Судова колегія з даного приводу зазначає, що на території Вінницької області, а також у м. Києві не ведуться активні бойові дії, робота регулярних та нерегулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом не зупинена, тому суд не вбачає необхідності застосовувати дані Рекомендації у спірних правовідносинах.

Засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Згідно з принципом рівності сторін (рівності вихідних умов) кожна сторона під час розгляду справи мусить мати рівні можливості для представлення своєї справи в суді; суд має дослідити аргументи кожного зі сторін, і жодна сторона не повинна мати певних вагомих переваг над протилежною стороною.

Принцип рівності учасників процесу перед законом і судом визначає відсутність будь-яких обмежень та надання переваг з боку суду учасникам процесу щодо реалізації їх матеріальних та процесуальних прав, а також застосування законів щодо правовідносин, учасниками яких вони є

Таким чином, як вбачається зі змісту клопотання, будь яких мотивованих обґрунтувань неможливості прибуття в судове засідання відповідача не наведено та не надано жодного належного доказу, на підтвердження обставин, що перешкоджають представнику відповідача прибути в судове засідання до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Водночас, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Тобто особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування у спорі покладається на відповідача-суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій чи законність прийнятих рішень.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, одним із засобів доказування в адміністративній справі є пояснення сторін та третіх осіб.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку адміністративна справа є об`ємною та потребує дослідження великої кількості доказів у ній. Водночас, здійснення розгляду справи в режимі відеоконференції, з урахуванням можливих технічних збоїв у мережі, не дасть можливості повно, об`єктивно та з дотриманням строків розгляду справи визначених КАС України прийняти рішення у справі.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що доводи викладені у клопотання про відкладення розгляду справи в частині призначення наступного судового засідання в режимі відеоконфернції є аналогічними тим, які досліджувались судом апеляційної інстанції при прийняті ухвали про відмову в призначенні судового засідання в режимі відеоконференції на 26.09.2023 року та визнані неповажними.

Таким чином, під час розгляду справи колегія суддів дійшла висновку, що враховуючи складність даної справи, з метоюповного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи, необхідно визнати явку уповноваженого представника відповідача - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в судове засідання, яке відбудеться в приміщенні Сьомого апеляційного адміністративного суду, обов`язковою.

Разом з тим, статтею 148 КАС України встановлено, що до належно викликаної особи, особисту участь якої визнано судом обов`язковою, свідка, які без поважних причин не прибули у судове засідання або не повідомили причини неприбуття, може бути застосовано привід до суду через органи Національної поліції України з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.

Керуючись ст.ст.243, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Оголосити перерву в розгляді даної справи до 31 жовтня 2023 о 10:00 год., в залі судового засідання № 3 Сьомого апеляційного адміністративного суду (м. Вінниця, вул. Соборна, буд.48 / вул. Оводова, буд.34), про що повідомити осіб, які беруть участь у справі.

2. Визнати явку представника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків обов`язковою.

3. У разі неможливості виконання вимог ухвали повідомити суду про причини у письмовому вигляді до судового засідання через канцелярію суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.