Постанова
від 31.10.2023 по справі 120/2467/23
СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2467/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух В.М.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

31 жовтня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Лунь Т. С.,

представника позивача: Мусіровського В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2023 року позивач, - ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат", звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №01022040103, №01023040103 та №01024040103 від 28 листопада 2022 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2023 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при розгляді справи не з`ясував усі обставини, що мають значення для справи та надав не належну оцінку тим обставинам, що наявні в матеріалах справи, а тому порушив норми матеріального та процесуального права.

Крім того, відповідач зазначає, що оскільки за результатами інвентаризації підтвердити залишки ТМЦ неможливо, тому вони підлягають оподаткуванню.

Таким чином, позивачем в порушення вимог податкового законодавства не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на сировинні витрати під час переробки насіння соняшника, що призвело до заниження суми р.4.3.

Також, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції змінити рішення суду першої інстанції в мотивувальній частині шляхом взяття до уваги обставин та доказів (щодо залишків ТМЦ) та надання їм оцінки. Крім того, позивач просить резолютивну частину рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги відповідача, просив відмовити у її задоволенні. Також, представник позивача просив задовольнити його апеляційну скаргу та змінити рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання не явився, разом з тим про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Крім того, 31.10.2023 на адресу суду надійшло клопотання від відповідача про відкладення судового засідання у зв`язку віддаленістю від приміщення Сьомого апеляційного адміністративного суду та участю у значній кількістю справ в інших судах.

Колегія суддів дослідивши вказане клопотання дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на те, що довід відповідача про значну віддаленість не є об`єктивною обставиною, яка перешкоджає прибуттю для участі у судовому засіданні для апеляційного розгляду справи. Крім того, Сьомий апеляційний адміністративний суд, ухвалою від 26.09.2023 визнав явку представника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків обов`язковою.

Щодо доводів в частині участі у великій кількості справ, колегія суддів зазначає, що відповідач не обмежений одним представником, а тому даний довід судом до уваги не береться.

З урахуванням вказаного, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Також, колегія суддів дійшла висновку про можливий розгляд справи за відсутності представника відповідача, оскільки суд надавав можливість представнику відповідача прибути в судове засідання (відкладав розгляд апеляційних скарг, в межах даної справи, та визнавав явку відповідача обов`язковою). Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч.1 ст.309КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. В свою чергу, апеляційне провадження у справі відкрито 29.08.2023, що в свою чергу унеможливлю подальше відкладення справи.

Заслухавши, суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, на підставі наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №62/Ж1 від 20.09.2022 року посадовими особами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат".

За результатами проведеної перевірки Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат" щодо законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень по декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року (вх. від 05.05.2022 №9050553686) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків №1110/Ж5/31-00-04-01-03/00373758 від 02.11.2022 року /том 1 а.с. 20-36/.

Перевіркою встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, підпункту "г" пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання на суму 79987877 грн. та завищено податковий кредит на суму 2090338 грн., що призвело до завищення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 9750000 грн., завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 3728184 грн., яка підлягає зменшенню та заниження податку на додану вартість за лютий 2022 року на суму 68600031 грн.

В акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки №1110/Ж5/31-00-04-01-03/00373758 від 02.11.2022 року вказано:

- ПрАТ "Вінницький ОЖК" не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на сировинні втрати під час переробки насіння соняшника у сумі 92469,79 грн. та на вартість товарів у сумі 479849587,54 грн., які не підтверджено за результатами інвентаризації, що призвело до заниження суми р. 4.3 Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються за ставкою 14% розділу І. Податкові зобов`язання на суму ПДВ 12945,77 грн. та ставкою 20% на суму ПДВ 79974931,26 грн.;

- на неможливість встановлення фактичних перевізників товару у зв`язку з відсутністю взаємовідносин ТОВ "Житомир-Агро-Сервіс" із автомобільним перевізником та відсутності доказів фактичного надання послуг по організації перевезень ТОВ "Житомир-Агро-Сервіс";

- за даними Державного підприємства "Держреєстри України", ТОВ "Житомир-Агро-Сервіс" не підтверджено операції зберігання, придбання та продажу зернових (насіння соняшнику);

- ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" є сумнівним платником податків та ставить під сумнів реальність постачання товарів "Робоче колесо до NB 32-200.1/188, чавун", "К-кт, корпус насосу 50-160 GG/BZ" та "К-кт, головна частина насосу NB, 125-160D24" позивачу, оскільки у ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" відсутні склади для зберігання придбаної продукції та щодо даного контрагента наявне рішення про відповідальність платника критеріям ризиковості платника податку від 01.02.2022 року №13442.

Не погоджуючись із актом про результати документальної позапланової перевірки 21.11.2022 року ПрАТ "Вінницький ОЖК" подано заперечення на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки №1110/Ж5/31-00-04-01-03/00373758 від 02.11.2022 року /том 1 а.с. 37-47/.

Однак, 28 листопада 2022 року Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкові повідомлення-рішення №01022040103, №01023040103, №01024040103 /том 1 а.с. 14, 16, 18/.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями №01022040103, №01023040103, №01024040103 від 28.11.2022 року, ПрАТ "Вінницький ОЖК" подано до Державної податкової служби України скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення /том 1 а.с. 51-62/.

Втім, 16.02.2023 року за результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення №3801/6/99-00-06-01-02-06, яким вирішено податкові повідомлення-рішення №01022040103, №01023040103, №01024040103 від 28.11.2022 року залишити без змін, а скаргу без задоволення /том 1 а.с. 64-66/.

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом поставлено під сумнів та не підтверджено реальність вчинення господарських операцій у взаємовідносинах з ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" та ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту".

Досліджуючи реальність здійснення господарських операцій позивача із ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" судом встановлено наступне.

02.02.2022 року між Приватним акціонерним товариством "Вінницький олійножировий комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" (постачальник) укладено договір поставки №220026 /том 1 а.с. 128-131/.

08.02.2022 року між Приватним акціонерним товариством "Вінницький олійножировий комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" (постачальник) укладено договір поставки №220041 /том 1 а.с. 106-109/.

За умовами даних Договорів постачальник передає, а покупець приймає й оплачує соняшник, що відповідає по якості ДСТУ 7011:2009 з показниками по якості не гіршими ніж визначені у пункті 2.6. даного Договору.

Відповідно до пункту 2.3. вказаних Договорів, товар за даним Договором поставляється покупцю партіями на умовах DDU з доставкою на ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" за адресою: м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 26-Д (надалі - пункт поставки) (Міжнародні правила тлумачення торгових термінів "Інкотермс" у редакції 2000 року). При виникненні розбіжностей між базисними умовами поставки і умовами цього Договору перевагу мають умови Договору. Всі ризики стосовно кількості та якості товару, що поставляється на умовах даного Договору переходять від постачальника до покупця в пункті поставки товару, визначеному в даному пункті Договору. Датою поставки є дата відмітки про прийняття товару на товарно-транспортній накладній в пункті поставки, згідно даного пункту Договору.

Із акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки №1110/Ж5/31-00-04-01-03/00373758 від 02.11.2022 року вбачається, що у контролюючого органу виникли сумніви щодо реальності проведення господарських операцій між ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" та ТОВ "Житомир-Агро-Інвест", оскільки не підтверджено операції щодо зберігання, придбання, транспортування та продажу насіння соняшнику.

ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" надано до суду копії таких документів:

- договір зберігання №2412/21-2 від 24.12.2021 року укладеного між ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" (виконавець) та ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" (замовник) відповідно до умов якого замовник доручає, виконавець зобов`язується виконати роботи по прийманню, зберіганню та відвантаженню зерна /том 1 а.с. 209-210/;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо об`єкта нерухомого майна: комплексу будівель та споруд току за адресою Черкаська область, Христинівський район, с. Кузьмина Гребля, вул. Миру, 2 /том 2 а.с. 156-157/;

- акти приймання передачі на зберігання соняшнику /том 1 а.с. 211-214/;

- видаткові накладні №198 від 27.12.2021 року, №199 від 28.12.2021 року, №200 від 29.12.2021 року, №201 від 30.12.2021 року, які підтверджують передачу соняшнику на зберігання /том 1 а.с. 219-218/;

- акти приймання передачі зі зберігання соняшнику /том 2 а.с. 144-155/;

- платіжну інструкцію №1541, яка підтверджує оплату за зберігання соняшнику /том 2 а.с. 158/;

- податкові накладні №27 від 31.12.2021 року, №20 від 28.02.2022 року, №11 від 31.01.2022 року із квитанціями про їх прийняття, що складені між ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" (продавець) та ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" (покупець) щодо зберігання соняшнику /том 2 а.с. 161-166/;

- звіт ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" за формою 4-сг про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року /том 1 а.с. 219-220/;

- звіт ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" за формою 29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році /том 1 а.с. 221-226/;

- відомості про наявність земельних ділянок /том 1 а.с. 238-246/;

- довідку Заячківської сільської ради №83 від 17.09.2021 року з якої вбачається, що в користуванні ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" обліковується 686,9265 га ріллі /том 1 а.с. 248/;

- довідку Кузьминогребельської сільської ради з якої вбачається, що в користуванні ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" обліковується 816,82 га ріллі /том 1 а.с. 249/;

- видаткові накладні №18 від 03.02.2022 року, №19 від 04.02.2022 року, №20 від 05.02.2022 року, №21 від 06.02.2022 року, №22 від 07.02.2022 року, №23 від 08.02.2022 року, №24 від 09.02.2022 року, №25 від 10.02.2022 року, №26 від 11.02.2022 року, №27 від 12.02.2022 року, №28 від 12.02.2022 року, №29 від 13.02.2022 року, №30 від 14.02.2022 року, які підтверджують передачу соняшнику ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" /том 1 а.с. 110, 114, 132, 134, 136, 138, 142, 146, 150, 173, 175, 180/;

- товарно-транспортні накладні, які підтверджують доставку соняшнику /том 1 а.с. 111-113, 115-117, 119-120, 133, 135, 137, 139-141, 143-145, 147-149, 151-153, 174, 176-179, 181-182/;

- платіжні доручення №293, №303, №304, №305, №327, №331, №344, №355, №356, №357, №358, №365, №372, №373, №374, №375, №405, №406, №409, №413, №418, №419, №420, №421, №531, №571, №610, які підтверджують оплату за соняшник /том 1 а.с. 122-127, 155-168, 184-190/;

- аналіз рахунку №631 за лютий 2022 року /том 1 а.с. 105, том 2 а.с. 20/, звіти по проводках за лютий 2022 року - березень 2022 року /том 1 а.с. 121, 154, 183/;

- звіт ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" за формою 29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році /том 2 а.с. 13-18/.

При цьому, позивач в спростування висновків посадових осіб контролюючого органу щодо неможливості встановлення фактичних перевізників товару у зв`язку з відсутністю взаємовідносин ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" із автомобільним перевізником та відсутності доказів фактичного надання послуг по організації перевезень ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" надав наступні документи:

- договір про надання послуг по перевезенню вантажів №1/02-2022 від 01.02.2022 року, укладеного між ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" (виконавець) та ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" (замовник) відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати послуги по перевезенню автомобільним транспортом довірений йому вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату /том 1 а.с. 191-192/;

- замовлення на перевезення соняшнику до Договору про надання послуг по перевезенню вантажів №1/02-2022 від 01.02.2022 року /том 1 а.с. 193-201/;

- акт наданих послуг №20 від 11 лютого 2022 року /том 1 а.с. 202/, з якого вбачається, що ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" були виконані роботи з автоперевезення;

- платіжна інструкція №1540, яка підтверджує оплату за виконані роботи з автоперевезення /том 1 а.с. 203/;

- податкову накладну №3 від 11.02.2022 року із квитанцією про її прийняття, що складена між ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" (продавець) та ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" (покупець) щодо виконаної роботи з автоперевезення /том 1 а.с. 204, том 2 а.с. 169/;

- договір оренди транспортного засобу екіпажем №03/02-2022 від 02.02.2022 року укладеного між ТОВ "ЛАН-МІЛК" (орендодавець) та ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" (орендар) відповідно до умов якого орендодавець зобов`язується передати орендареві транспортний засіб в платне тимчасове користування /том 1 а.с. 205/;

- наказ ТОВ "ЛАН-МІЛК" №35-к від 26 серпня 2021 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 водієм автотранспортних засобів /том 2 а.с. 159/;

- акт здавання-приймання до Договору оренди транспортного засобу екіпажем №03/02-2022 від 02.02.2022 року /том 1 а.с. 206/, з якого вбачається, що орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування транспортний засіб;

- акт наданих послуг №38 від 11 лютого 2022 року /том 1 а.с. 208/, з якого вбачається, що ТОВ "ЛАН-МІЛК" було надано послуги з оренди сідельного тягача з напівпречіпом;

- акт здавання-приймання (повернення) до Договору оренди транспортного засобу екіпажем №03/02-2022 від 02.02.2022 року /том 1 а.с. 207/, з якого вбачається, що орендар повернув, а орендодавець прийняв транспортний засіб;

- податкову накладну №6 від 11.02.2022 року із квитанцією про її прийняття, що складена між ТОВ "ЛАН-МІЛК" (продавець) та ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" (покупець) щодо оренди сідельного тягача з напівпречіпом /том 2 а.с. 167-168/.

Отже, проведені господарські операції ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" з ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" належним чином відображені у бухгалтерському, податковому обліку, звітності та вказує на реальний рух активів, що господарська операція відбулась фактично за наявності волевиявлення сторін щодо її здійснення та відповідності дійсному економічному змісту.

Щодо реальності здійснення господарських операцій ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" із ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" суд встановив наступне.

12 серпня 2021 року між ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" (постачальник) та ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" (покупець) укладено договір поставки №769/21 /том 2 а.с. 21-22/.

За умовами даного Договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця насосне обладнання та запасні частини до нього, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 1.2.-1.3. вказаного Договору, поставка товару здійснюється партіями. Під партією розуміється кількість і асортимент товару, визначені в окремій Специфікації.

Найменування, кількість, ціна та відповідно загальна вартість товару в кожній окремій партії зазначаються в окремих Специфікаціях на кожну окрему партію товару, які будуть вважатись невід`ємними частинами даного Договору.

Згідно з Специфікацією №1 до Договору поставки №769/21 від 12 серпня 2021 року /том 2 а.с. 23/ постачальник поставляє покупцю наступний товар:

- "К-кт, корпус насосу 50-160 GG/BZ" у кількості 1 шт. вартістю 12905,00 грн.;

- "К-кт, головна частина насосу NB, 125-160D24" у кількості 1 шт. вартістю 19712,00 грн.

Із Специфікації №2 до Договору поставки №769/21 від 12 серпня 2021 року /том 2 а.с. 24/ постачальник поставляє покупцю "Робоче колесо до NB 32-200.1/188, чавун" у кількості 1 шт. вартістю 6750,00 грн.

У акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №1110/Ж5/31-00-04-01-03/00373758 від 02.11.2022 року вказано, що ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" є сумнівним платником податків, що поставило під сумнів реальність постачання товарів "Робоче колесо до NB 32-200.1/188, чавун", "К-кт, корпус насосу 50-160 GG/BZ" та "К-кт, головна частина насосу NB, 125-160D24" позивачу, оскільки у ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" відсутні склади для зберігання придбаної продукції та щодо даного контрагента наявне рішення про відповідальність платника критеріям ризиковості платника податку від 01.02.2022 року №13442.

На підтвердження здійснення господарських операцій ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" з ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" позивачем надано до суду:

- таблицю закупівель за грудень 2021 року - лютий 2022 року у ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" /том 2 а.с. 26/;

- видаткові накладні №2 від 08.02.2022 року та №65 від 17 грудня 2021 року, які підтверджують передачу запасних частин до насосного обладнання, а саме: "К-кт, корпус насосу 50-160 GG/BZ", "К-кт, головна частина насосу NB, 125-160D24" та "Робоче колесо до NB 32-200.1/188, чавун" /том 2 а.с. 27, 31/;

- експрес накладні "Нова пошта", які підтверджують надсилання та отримання запасних частин покупцем /том 2 а.с. 28, 32/;

- рахунки №181 від 08.12.2021 року, №65 від 17.12.2021 року на оплату запасних частин до насосного обладнання, а саме: "К-кт, корпус насосу 50-160 GG/BZ", "К-кт, головна частина насосу NB, 125-160D24" та "Робоче колесо до NB 32-200.1/188, чавун" /том 2 а.с. 29, 33/;

- платіжні доручення №2728, №1305, №2523, 2892, які підтверджують оплату запасних частин до насосного обладнання, а саме: "К-кт, корпус насосу 50-160 GG/BZ", "К-кт, головна частина насосу NB, 125-160D24" та "Робоче колесо до NB 32-200.1/188, чавун" /том 2 а.с. 30, 34/.

Крім того, у відповідь на лист ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" №03/272 від 03.04.2023 року ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" листом №01/07 від 07.04.2023 року /том 2 а.с. 122/ повідомило, що запасні частини до насосного обладнання, а саме: "К-кт, корпус насосу 50-160 GG/BZ", "К-кт, головна частина насосу NB, 125-160D24" та "Робоче колесо до NB 32-200.1/188, чавун" були придбані у ТОВ "Грундфос Україна" в підтвердження чого надали видаткові накладні /том 2 а.с. 123, 127, 131/, платіжні доручення /том 2 а.с. 125, 129, 133/, податкові накладні /том 2 а.с. 126, 130, 134/, товарно-транспорті накладні /том 2 а.с. 124, 128, 132/.

В спростування тверджень податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" складу для зберігання придбаної продукції надано договір оренди нежитлового приміщення №5 від 01.12.2021 року відповідно до якого ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" взяла у тимчасове володіння приміщення загальною площею 145 кв.м. за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4-Ж /том 2 а.с. 135-136/.

Таким чином, проведені господарські операції між ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" та ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" також відображені у бухгалтерському, податковому обліку, звітності, що свідчить про реальність змін майнового стану платника податків і, відповідно, про реальність (фактичність) таких операцій.

Аналізуючи вищевикладене, суд першої інстанції зазначає, що позивач та його контрагенти ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" та ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які досліджені судом під час розгляду справи та відповідають вимогам чинного законодавства України.

Суд першої інстанції також зазначив, що долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, містять достатні дані про зміст господарських операцій між позивачем та його контрагентами та в повному обсязі підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" є безумовним свідченням про те, що господарські операції призвели до реальних змін майнового стану платника податків і, відповідно, свідчить про реальність (фактичність) таких операцій.

В свою чергу, відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також здійснення позивачем господарських операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект, тощо.

Отже, податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків.

Також, суд першої інстанції зазначив, що відповідач, вказуючи на нереальність господарських операцій позивача із його контрагентами, виходив виключно з інформації, що наведена у акті перевірки та згідно інформації інформаційно-аналітичних баз ДПС.

Тобто, доводи/мотиви про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин ґрунтуються виключно на інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах податкового органу відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання.

У цьому контексті важливо також зауважити, що відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про його обізнаність щодо протиправної поведінки його контрагентів.

Крім цього, однією з передумов для визнання нереальності господарських операцій позивача з його контрагентами була узагальнена податкова інформація щодо начебто неможливості підтвердження операцій із зберігання, придбання, транспортування, продажу соняшнику та відсутності складів для зберігання придбаної продукції.

Також, відомості, наявні в інформаційно-аналітичних базах як відносно контрагентів позивача, так і за ланцюгами постачання товарно-матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг), носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган, з урахуванням того, що надані платником податку документи повною мірою спростовують це.

Суд першої інстанції також зазначив, що немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою.

Крім того, безпідставними є посилання відповідача на прийняття щодо окремих контрагентів позивача рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, оскільки такі рішення були прийняті після взаємовідносин із позивачем.

Стосовно висновків контролюючого органу, що ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на сировинні втрати під час переробки насіння соняшника в сумі 92469,79 грн., що призвело до заниження суми р. 4.3 Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються за ставкою 14% розділу І. Податкові зобов`язання на суму ПДВ 12945,77 грн., суд першої інстанції зазначає, що при здійснені виробничого процесу переробки сировини існують й інші втрати, які не можуть контролюватись позивачем та пов`язані виключно з виробничим процесом перероблення сировини.

Наявність таких втрат відображено ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" у відповідних Виробничих звітах (Форма № 23) /том 1 а.с. 67, 75, 85/.

Позивачем було надано виробничі звіти за лютий 2022 року, складені за результатами перероблення олійної культури і в яких відображено інформацію щодо кількісних та якісних показників сировини та отриманої готової продукції, в тому числі кількісні показники виходу: олії, шроту (макухи), лушпиння, сировинні втрати (0,50%, 0,89%, 1,27%).

Отже, згідно з Виробничими звітами сировинні втрати в процесі переробки склали 0,50%, 0,89%, 1,27%.

Таким чином, суд першої інстанції погодився із позицією позивача, що ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" під час технологічного процесу переробки насіння соняшнику з кінцевим виходом - олії, шроту (макухи) та лушпиння, відбулися сировинні втрати, тобто ті, які безповоротно втрачаються у процесі технологічної переробки олійної сировини, зокрема за рахунок зменшення вмісту вологи в процесі виробництва.

Також, згідно Звіту про дослідну роботу Українського науково-дослідного інституту олії та жирів Національної академії аграрних наук України від 02.06.2020, величина сировинних витрат не є постійною величиною, вона змінюється в залежності від якості вхідної сировини, напівфабрикатів та готової продукції, якості пари та інших технологічних параметрів.

З огляду на встановлені обставини у цій справі, зокрема, що виробництво олії є безпосередньою господарською діяльністю позивача, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що сировинні втрати, які утворилась в результаті переробки давальницької сировини, є невід`ємною частиною виробничого (технологічного) процесу виготовлення олії та пов`язані із здійсненням господарської діяльності Товариства, а тому в останнього не виникло обов`язку щодо визначення податкових зобов`язань з ПДВ на такі сировинні втрати на підставі підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. Відповідно відсутній і обов`язок щодо складення та реєстрації в ЄРПН відповідних податкових накладних.

Надаючи оцінку твердженням контролюючого органу, що позивачем не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на вартість товарів у сумі 479849587,54 грн., які не підтверджено за результатами інвентаризації, що призвело до заниження суми р. 4.3 Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються за ставкою 20% на суму ПДВ 79974931,26 грн., суд першої інстанції зазначив, що як вбачається із матеріалів справи та підтверджується показами свідка, який допитаний у судовому засіданні, 22.09.2022 року Товариству з обмеженою відповідальністю "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН", яке знаходиться за тією ж юридичною адресою що і позивач, кур`єрською службою "Нова Пошта" направлено запит №2 від 22.09.2022 року /том 1 а.с. 95/.

У вказаному запиті повідомлено про необхідність проведення інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей на складах ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" за період з дати останньої інвентаризації по 22.09.2022 року (дата проведення інвентаризації). Інвентаризацію провести в присутності посадових осіб контролюючого органу.

Запит №2 від 22.09.2022 року був переданий позивачу працівниками ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" 26.09.2022 року.

Даний запит із вимогою провести інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей на складах ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" за період з дати останньої інвентаризації по 22.09.2022 року (дата проведення інвентаризації) відправлено лише 22.09.2022 року.

Відправлення здійснено із міста Київ кур`єрською службою "Нова пошта" в адресу іншої юридичної особи, зокрема ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН".

В ході розгляду справи встановлено, що фактично запит №2 від 22.09.2022 року отримано 26.09.2022 року, який було передано головному бухгалтеру ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" уповноваженими особами ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН".

Представником позивача звернуто увагу суду, що зміст запиту містить вимогу в проведенні інвентаризації 22.09.2022 року у присутності посадових осіб контролюючого органу.

Втім, запит надійшов 26.09.2022 року і в той же час посадові особи контролюючого органу не прибули для проведення інвентаризації у їх присутність.

Наведене підтверджується витягами з Журналу реєстрації перевірок, Журналу видачі разових і тимчасових перепусток та ознайомлення з правилами поведінки відвідувачів, студентів та працівників інших організацій, які тимчасово знаходяться або виконують роботу на "Вінницький олійножировий комбінат" /том 1 а.с. 96-99/.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до переконання, що інвентаризація не проведена у зв`язку із неналежними діями посадових осіб контролюючого органу щодо надсилання запиту, а також не послідовності в формуванні та неоднозначності змісту направленого запиту.

Суд першої інстанції звернув увагу, що запит повинен містити чіткий зміст, не допускати двухзначність трактування його вимог, тобто відповідати ознакам належним чином оформленого документа контролюючого органу (абз. 6 п. 7 Положення №879), а надсилається він виключно в адресу (місцезнаходження, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику), що не було дотримано та в належний спосіб забезпечено контролюючим органом.

Крім того, предметом податкової перевірки, результати якої оскаржуються позивачем, була законність декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень по декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року.

ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат", як добросовісним платником податків, реагуючи на запит від 22.09.2022 року №2, направлено відповідачу матеріали з проведення останньої інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей на складах ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" за вимогою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, оформлену належним чином, станом на 19.07.2022 року, що проводилась в рамках документальної позапланової виїзної перевірки з питань законності декларування з податку на додану вартість за грудень 2021, за результатами якої було складено акт від 26.07.2022 року №416/31-00-04-01-01-26/00373758 /том 2 а.с. 82-97/.

Дослідивши зміст акту №416/31-00-04-01-01-26/00373758 від 26.07.2022 року, встановлено, що під час такої перевірки контролюючим органом не виявлено будь-яких нестач за результатами інвентаризації проведеної станом на 19 липня 2022 року.

Із наведеного слідує висновок, що якби позивач, на запит від 22.09.2022 року №2 все ж таки провів інвентаризацію у вересні 2022 року, за результатами якої було виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей, це свідчило б про те, що втрата/нестача товару сталася в період з липня по вересень 2022 року, тому податковий орган не міг нараховувати податкові зобов`язання за втрачений товар саме в лютому 2022 року.

Окрім того, в матеріалах справи міститься акт №486/Ж5/31-00-04-02-01/00373758 від 21.03.2023 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість, що становить більше 100 тис. гривень по декларації з податку на додану вартість за грудень 2022 року /том 2 а.с. 98-116/.

Із пункту 2.9. акту №486/Ж5/31-00-04-02-01/00373758 від 21.03.2023 року вбачається, що в ході перевірки ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" було проведено інвентаризацію активів та зобов`язань. Результати інвентаризації оформлено інвентаризаційними описами, надлишки та нестач не виявлено.

Отже, даним актом підтверджується, що в період з моменту проведення останньої інвентаризації (19.07.2022) по грудень 2022 року будь-яких надлишків та нестач, відносно яких необхідно нараховувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість, у позивача не виявлено.

Відтак, суд першої інстанції погодився із твердженнями представника позивача, що за наслідками перевірки посадові особи Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків не сформулювали жодних обґрунтованих правомірних висновків про неможливості підтвердження залишків запасів, товарів та готової продукції за лютий 2022 року або нестачу товарно-матеріальних цінностей товариства.

З огляду на вище викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, твердження контролюючого органу стосовно необхідності складення та реєстрації позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на вартість товарів, які не підтверджено за результатами інвентаризації, а також про заниження податкових зобов`язань є безпідставними та необґрунтованими, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення №01022040103, №01023040103, №01024040103 від 28.11.2022 є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

У відповідності до пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Перелік підстав для проведення позапланової перевірки передбачено нормами п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України.

В свою чергу, питання правомірності позапланової перевірки на стадії апеляційного перегляду сторонами не оспорюється.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1. статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як передбачено пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, як вірно вказує суд першої інстанції, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

В свою чергу податковий кредит звітного (податкового) періоду, у відповідності із пунктом 198.3 статті 198 ПК України, складається із сум податків, нарахованих платником податку протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та придбанням послуг, основних засобів, ввезенням товарів або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 Розділу ІІ Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення №88) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4 Розділу ІІ Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положеннями пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерство Фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі Положення №88) визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.15. Положення №88, первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

В свою чергу, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами.

Також, необхідно щоб документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарської операції, її справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарської операції, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) такої операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Відтак, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Разом з цим, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також незначні недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом першої інстанції, податковим органом поставлено під сумнів та не підтверджено реальність вчинення господарських операцій у взаємовідносинах з ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" та ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту".

02.02.2022 між Приватним акціонерним товариством "Вінницький олійножировий комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" (постачальник) укладено договір поставки №220026.

08.02.2022 між Приватним акціонерним товариством "Вінницький олійножировий комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Агро-Інвест" (постачальник) укладено договір поставки №220041.

Із акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки №1110/Ж5/31-00-04-01-03/00373758 від 02.11.2022 вбачається, що у контролюючого органу виникли сумніви щодо реальності проведення господарських операцій між ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" та ТОВ "Житомир-Агро-Інвест", оскільки не підтверджено операції щодо зберігання, придбання, транспортування та продажу насіння соняшнику.

- договір зберігання №2412/21-2 від 24.12.2021 укладеного між ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" (виконавець) та ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" (замовник) відповідно до умов якого замовник доручає, виконавець зобов`язується виконати роботи по прийманню, зберіганню та відвантаженню зерна

- акти приймання передачі на зберігання соняшнику;

- видаткові накладні №198 від 27.12.2021, №199 від 28.12.2021, №200 від 29.12.2021, №201 від 30.12.2021, які підтверджують передачу соняшнику на зберігання;

- акти приймання передачі зі зберігання соняшнику;

- платіжну інструкцію №1541, яка підтверджує оплату за зберігання соняшнику;

- податкові накладні №27 від 31.12.2021, №20 від 28.02.2022, №11 від 31.01.2022 із квитанціями про їх прийняття, що складені між ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" (продавець) та ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" (покупець) щодо зберігання соняшнику;

- звіт ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" за формою 4-сг про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року;

- звіт ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" за формою 29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році;

- відомості про наявність земельних ділянок;

- довідку Заячківської сільської ради №83 від 17.09.2021 з якої вбачається, що в користуванні ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" обліковується 686,9265 га ріллі;

- довідку Кузьминогребельської сільської ради з якої вбачається, що в користуванні ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" обліковується 816,82 га ріллі;

- видаткові накладні №18 від 03.02.2022, №19 від 04.02.2022, №20 від 05.02.2022, №21 від 06.02.2022, №22 від 07.02.2022, №23 від 08.02.2022, №24 від 09.02.2022, №25 від 10.02.2022, №26 від 11.02.2022, №27 від 12.02.2022, №28 від 12.02.2022, №29 від 13.02.2022, №30 від 14.02.2022, які підтверджують передачу соняшнику ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат";

- товарно-транспортні накладні, які підтверджують доставку соняшнику;

- аналіз рахунку №631 за лютий 2022 року, звіти по проводках за лютий 2022 року - березень 2022 року;

- звіт ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" за формою 29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році;

- договір про надання послуг по перевезенню вантажів №1/02-2022 від 01.02.2022, укладеного між ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" (виконавець) та ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" (замовник) відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надати послуги по перевезенню автомобільним транспортом довірений йому вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату;

- замовлення на перевезення соняшнику до Договору про надання послуг по перевезенню вантажів №1/02-2022 від 01.02.2022;

- акт наданих послуг №20 від 11 лютого 2022 року, з якого вбачається, що ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" були виконані роботи з автоперевезення;

- платіжна інструкція №1540, яка підтверджує оплату за виконані роботи з автоперевезення;

- податкову накладну №3 від 11.02.2022 із квитанцією про її прийняття, що складена між ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" (продавець) та ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" (покупець) щодо виконаної роботи з автоперевезення;

- договір оренди транспортного засобу екіпажем №03/02-2022 від 02.02.2022 укладеного між ТОВ "ЛАН-МІЛК" (орендодавець) та ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" (орендар) відповідно до умов якого орендодавець зобов`язується передати орендареві транспортний засіб в платне тимчасове користування;

- наказ ТОВ "ЛАН-МІЛК" №35-к від 26 серпня 2021 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 водієм автотранспортних засобів;

- акт здавання-приймання до Договору оренди транспортного засобу екіпажем №03/02-2022 від 02.02.2022, з якого вбачається, що орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування транспортний засіб;

- акт наданих послуг №38 від 11 лютого 2022 року, з якого вбачається, що ТОВ "ЛАН-МІЛК" було надано послуги з оренди сідельного тягача з напівпречіпом;

- акт здавання-приймання (повернення) до Договору оренди транспортного засобу екіпажем №03/02-2022 від 02.02.2022, з якого вбачається, що орендар повернув, а орендодавець прийняв транспортний засіб;

- податкову накладну №6 від 11.02.2022 із квитанцією про її прийняття, що складена між ТОВ "ЛАН-МІЛК" (продавець) та ТОВ "ЧЕРКАСИ-МІЛК" (покупець) щодо оренди сідельного тягача з напівпречіпом.

Отже, як вірно в суд першої інстанції, проведені господарські операції ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" з ТОВ "Житомир-Агро-Інвест" належним чином відображені у бухгалтерському, податковому обліку, звітності та вказує на реальний рух активів, що господарська операція відбулась фактично за наявності волевиявлення сторін щодо її здійснення та відповідності дійсному економічному змісту.

В частині реальності здійснення господарських операцій ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" із ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту", колегія суддів зазначає, наступне.

12 серпня 2021 року між ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" (постачальник) та ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" (покупець) укладено договір поставки №769/21.

Згідно з Специфікацією №1 до Договору поставки №769/21 від 12 серпня 2021 року постачальник поставляє покупцю наступний товар:

- "К-кт, корпус насосу 50-160 GG/BZ" у кількості 1 шт. вартістю 12905,00 грн.;

- "К-кт, головна частина насосу NB, 125-160D24" у кількості 1 шт. вартістю 19712,00 грн.

Із Специфікації №2 до Договору поставки №769/21 від 12 серпня 2021 року постачальник поставляє покупцю "Робоче колесо до NB 32-200.1/188, чавун" у кількості 1 шт. вартістю 6750,00 грн.

В акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №1110/Ж5/31-00-04-01-03/00373758 від 02.11.2022 вказано, що ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" є сумнівним платником податків, що поставило під сумнів реальність постачання товарів "Робоче колесо до NB 32-200.1/188, чавун", "К-кт, корпус насосу 50-160 GG/BZ" та "К-кт, головна частина насосу NB, 125-160D24" позивачу, оскільки у ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" відсутні склади для зберігання придбаної продукції та щодо даного контрагента наявне рішення про відповідальність платника критеріям ризиковості платника податку від 01.02.2022 №13442.

- таблицю закупівель за грудень 2021 року - лютий 2022 року у ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту";

- видаткові накладні №2 від 08.02.2022 та №65 від 17.12.2021, які підтверджують передачу запасних частин до насосного обладнання, а саме: "К-кт, корпус насосу 50-160 GG/BZ", "К-кт, головна частина насосу NB, 125-160D24" та "Робоче колесо до NB 32-200.1/188, чавун";

- експрес накладні "Нова пошта", які підтверджують надсилання та отримання запасних частин покупцем;

- рахунки №181 від 08.12.2021, №65 від 17.12.2021 на оплату запасних частин до насосного обладнання, а саме: "К-кт, корпус насосу 50-160 GG/BZ", "К-кт, головна частина насосу NB, 125-160D24" та "Робоче колесо до NB 32-200.1/188, чавун";

Крім того, у відповідь на лист ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" №03/272 від 03.04.2023 ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" листом №01/07 від 07.04.2023 повідомило, що запасні частини до насосного обладнання, а саме: "К-кт, корпус насосу 50-160 GG/BZ", "К-кт, головна частина насосу NB, 125-160D24" та "Робоче колесо до NB 32-200.1/188, чавун" були придбані у ТОВ "Грундфос Україна" в підтвердження чого надали видаткові накладні, платіжні доручення, податкові накладні, товарно-транспорті накладні.

В спростування тверджень податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" складу для зберігання придбаної продукції надано договір оренди нежитлового приміщення №5 від 01.12.2021 відповідно до якого ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" взяла у тимчасове володіння приміщення загальною площею 145 кв.м. за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4-Ж.

Отже, як вірно вказав суд першої ін, проведені господарські операції між ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" та ТОВ "Компанія "Сфера Комфорту" також відображені у бухгалтерському, податковому обліку, звітності, що свідчить про реальність змін майнового стану платника податків і, відповідно, про реальність (фактичність) таких операцій.

При цьому норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 02.04.2020 у справі №160/93/19 та від 04.06.2020 у справі №340/422/19.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджується реальність вчинення господарської операції, натомість відповідачем всупереч вимог ст. 78 КАС України не спростовано встановлені судом першої інстанції обставини.

Щодо неподаних податкових накладних до ЄДПН, а саме податкової накладної на сировинні втрати під час переробки насіння соняшника в сумі 92469,79 грн., що призвело до заниження суми р. 4.3 Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються за ставкою 14% розділу І. Податкові зобов`язання на суму ПДВ 12945,77 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Пунктом 189.1. ст. 189 ПК установлено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Отже, для нарахування податкових зобов`язань внаслідок використаними ТМЦ в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку необхідно встановити для:

- необоротних активів - балансову (залишкову) вартість, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів їх звичайну ціну);

- товарів/послуг - вартості їх придбання.

Активи підприємства в бухгалтерському обліку поділяють на оборотні та необоротні. До оборотних належать грошові кошти, не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання впродовж операційного циклу чи дванадцяти місяців з дати балансу.

Усі інші активи вважаються необоротними. Отже, необоротними є активи, що тривалий час утримуються підприємством з певною метою.

Необоротні активи - це матеріальні і нематеріальні ресурси, що належать установі і забезпечують її функціонування і термін корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року.

Дослідивши акт перевірки, колегією суддів установлено, що акт перевірки включно із його додатками та інші докази зібрані у даній справі не містить чітких відомостей з приводу вартості вказаних відсутніх активів (застосованої методики її визначення та нормативноправового обґрунтування), які позивач вважає такими, що не відносяться до тих що мають обліковуватись шляхом подання податкової накладної.

Крім того, відповідно до п. 1 Порядку обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олійно-жирової галузі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 11.09.2009 року № 656 (далі - Порядок) даний порядок встановлює організацію та ведення первинного обліку олійно-жировими підприємствами, їх структурними підрозділами, іншими виробництвами незалежно від форм власності і господарювання, що здійснюють переробку олійної і жирової сировини та виробляють олію, маргаринову продукцію, майонез та соуси з використанням олій, миловарну продукцію та інші види олійно-жирової продукції.

У Додатку 27 до Порядку наведена форма Виробничого звіту олієзаводу (Форма 23), що складається за результатами переробляння олійної культури і відображає повну інформацію щодо кількісних та якісних показників сировини та отриманої готової продукції, в тому числі, кількісні показники виходу: олії, шроту (макухи), лушпиння, сировинні втрати.

Пунктом 2.25 Порядку передбачено, що терміни «загальні втрати», «втрати олії в шроті (макусі) лушпинні» буквально не відповідають цим поняттям. Втрати олії в шроті (макусі), втрати олії в лушпинні є тією частиною олії, яка не витягується (а не втрачається) з насіння. До втрат як таких належать невраховані втрати. «Сировинні втрати» показують зміну ваги насіння за рахунок зменшення вмісту сміття і вологи в процесі виробництва. Наведені терміни міцно ввійшли в практику олійно-жирової галузі, і тому, незважаючи на їх умовність, вони зберігаються і в цьому Порядку.

Таким чином, сировинні втрати є тією частиною сировини і матеріалів, яка безповоротно втрачається в процесі отримання цільового продукту.

Соняшникова олія добувається саме із ядра соняшнику, можуть використовуватись різні технології, але при будь-якій технології ще на першому етапі виробництва олії насіння соняшника очищується від смітних домішок, обрушується та відділяється лузга від ядра.

Очищені ядра в вальцьовому відділенні перетворюються на м`ятку яка транспортується у пресове відділення де вона піддається тепловій обробці в жаровнях та направляється на преса. Пресова олія відбирається, а залишок - мезга подається в олієекстракційний цех де з неї також вилучається олія. Мезга також може віджиматись на пресах до жмиху з якого на екстракторах також вилучаються залишки олії. Після пресових та екстракційних цехів сира олія направляться для наступного очищення або рафінації та отримання готової продукції - олії соняшникової.

Із жмиху соняшнику отримують цінний шрот, який є високобілковим кормовим продуктом і використовується для відгодівлі свійських тварин, птиці, риб.

Крім того, під час зберігання в баках світлої нерафінованої соняшникової олії утворюється олійний фуз (ДСТУ 4535:2006), що складається з фосфатидів, олії, вологи та нежирових домішок і який використовують для технічних цілей, а також у годівлі сільськогосподарських тварин.

Незалежно від технології видобування олії із ядра, відділене ще на першому етапі сміття та лузга видаляється і в подальшу на переробку вже не направляється, а є відходами, що підлягають утилізації.

Згідно з Класифікатором відходів ДК 005-96, лушпиння соняшникове віднесено до відходів заходом 1541.2.9.02.

Крім того, насіння соняшнику приймається в переробку базисним показником вологості 7% і смітної домішки 1%. Згідно з ДСТУ 4492:2005 вміст вологи в олії не більше 0,1-0,15%, вміст вологи в шроті (ДСТУ 4638:2006) в межах 7-10%. Як вже було зазначено м`ятка піддається тепловій обробці, при якій природньо випаровується волога, тобто зменшується маса сировини.

При прийомі, зберіганні та переробці сировина повинна відповідати певним критеріям, а саме не повинна бути більшою чи нижчою показників, зазначених в ДСТУ (вологість, домішки, засміченість). При цьому, величина технологічних відходів і втрат обумовлена технічним рівнем технологічного обладнання та якісними характеристиками матеріальних ресурсів.

Отже, при здійсненні виробничого процесу переробки соняшника існують й інші втрати, які не можуть контролюватись позивачем та пов`язані виключно з виробничим процесом перероблення сировини. Наявність таких втрат відображається переробними підприємствами у відповідних Виробничих звітах (Форма № 23).

Наявність таких втрат відображено ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" у відповідних Виробничих звітах (Форма № 23).

Отже, згідно з Виробничими звітами сировинні втрати в процесі переробки склали 0,50%, 0,89%, 1,27%.

Отже, ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" під час технологічного процесу переробки насіння соняшнику з кінцевим виходом - олії, шроту (макухи) та лушпиння, відбулися сировинні втрати, тобто ті, які безповоротно втрачаються у процесі технологічної переробки олійної сировини, зокрема за рахунок зменшення вмісту вологи в процесі виробництва.

Показник сировинних втрат розрахований відповідно до вимог Порядку як різниця між кількістю фактично переробленого насіння та виходами олії, макухи, лушпиння у відсотках до переробленого насіння соняшника. Кількість сировинних втрат залежить від якісних показників (вологи) вихідної сировини (насіння соняшника) та вихідної продукції (волога макухи, волога лушпиння), технологічного процесу. Сировинні втрати - це втрати вологи та летких речовин у процесі виробництва за рахунок дії високих температур. В умовах технологічного процесу переробки насіння соняшника сировинні втрати утворюються на таких технологічних стадіях: теплова обробка м`ятки (отримання мезги), охолодження макухи, зв`язана волога, яка виводиться з макухою та лушпинням.

Величина сировинних витрат не є постійною величиною, вона змінюється в залежності від якості вхідної сировини, напівфабрикатів та готової продукції, якості пари та інших технологічних параметрів, але у виробничих умовах сировинні втрати не мають перевищувати граничний нормативний показник.

Таким чином, втрати сировини що перероблялася (насіння соняшнику) не відбувається. Відбувається технологічний процес переробки насіння соняшнику з кінцевим виходом - олії, шроту (макухи) та фузу, підчас якого відбуваються «сировинні втрати» (убуток сировини внаслідок її сушіння та очистки), тобто ті, які безповоротно втрачаються у процесі технологічної переробки олійної сировини за рахунок зменшення вмісту сміття і вологи в процесі виробництва, які є наслідком природних обставин, які не залежать від суб`єкта господарювання і є невід`ємною частиною технологічного процесу.

При вирішенні даного питання слід врахувати правові висновки Верховного Суду у постанові №440/7141/20 від 19 січня 2023 року де вказано, що при здійсненні виробничого процесу переробки сировини існують втрати, які не можуть контролюватись позивачем та пов`язані виключно з виробничим процесом перероблення сировини. У процесі виробництва готової продукції (олії) втрату (убуток) вологи з сировини (насіння соняшника) внаслідок її переробки слід розглядати як невід`ємну частину звичайного технологічного процесу. Втрату вологи у процесі виробництва готової продукції, в межах відповідних гранично допустимих норм, не можна розглядати як втрату сировини (насіння соняшника), що зумовлює необхідність обчислення платником податку податкових зобов`язань зі сплати ПДВ.

Виробництво олії є безпосередньою господарською діяльністю позивача. Сировинні втрати, які утворилась в результаті переробки давальницької сировини, є невід`ємною частиною виробничого (технологічного) процесу виготовлення олії та пов`язані із здійсненням господарської діяльності позивача, а тому в останнього не виникало обов`язку щодо визначення податкових зобов`язань з ПДВ на такі сировинні втрати на підставі підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. Відповідно відсутній і обов`язок щодо складення та реєстрації в ЄРПН відповідних податкових накладних. Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 440/4066/21 від 28 лютого 2023 року.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності дій відповідача в цій частині.

Щодо інвентаризаційних дій, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

Вимога про проведення інвентаризації надсилається (вручається) платнику податків у порядку ст. 42 ПК України.

Правила проведення інвентаризації для юридичних осіб, у тому числі обов`язкові випадки її проведення та оформлення результатів інвентаризації визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року №879 (далі - Положення №879), пунктом 5 розділу І якого встановлено, що інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Пунктом 7 розділу І Положення №879 встановлено випадки обов`язкового проведення інвентаризації, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що податковий орган має право надати належним чином оформлений документ, який містить вимогу на проведення інвентаризації, а юридичні особи, що отримали таку вимогу, зобов`язані провести таку інвентаризацію у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі.

Як вбачається із матеріалів справи та обставин встановлених судом першої інстанції, ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН", яке знаходиться за тією ж юридичною адресою що і позивач, кур`єрською службою "Нова Пошта" направлено запит №2 від 22.09.2022.

У вказаному запиті повідомлено про необхідність проведення інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей на складах ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" за період з дати останньої інвентаризації по 22.09.2022 (дата проведення інвентаризації). Інвентаризацію провести в присутності посадових осіб контролюючого органу.

Запит №2 від 22.09.2022 був переданий позивачу працівниками ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" 26.09.2022.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції і не спростовується апелянтами, даний запит із вимогою провести інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей на складах ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" за період з дати останньої інвентаризації по 22.09.2022 (дата проведення інвентаризації) відправлено лише 22.09.2022.

Фактично запит №2 від 22.09.2022 отримано 26.09.2022, який було передано головному бухгалтеру ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" уповноваженими особами ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН".

З цього приводу судом першої інстанції допитано свідка, який підтвердив наведені обставини, також під час допиту повідомила, що помилково зазначила дату отримання даного запиту 22.09.2022, так як в цей день запит лише було відправлено із міста Київ. Також, представником позивача звернуто увагу суду, що зміст запиту містить вимогу в проведенні інвентаризації 22.09.2022 у присутності посадових осіб контролюючого органу. Втім, запит надійшов 26.09.2022 і в той же час посадові особи контролюючого органу не прибули для проведення інвентаризації у їх присутність.

Враховуючи вказане, колегія суду першої інстанції, що інвентаризація не проведена у зв`язку із неналежними діями посадових осіб контролюючого органу щодо надсилання запиту, а також не послідовності в формуванні та неоднозначності змісту направленого запиту.

Крім того, ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат", як добросовісним платником податків, реагуючи на запит від 22.09.2022 №2, направлено відповідачу матеріали з проведення останньої інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей на складах ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" за вимогою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, оформлену належним чином, станом на 19.07.2022, що проводилась в рамках документальної позапланової виїзної перевірки з питань законності декларування з податку на додану вартість за грудень 2021 року, за результатами якої було складено акт від 26.07.2022 №416/31-00-04-01-01-26/00373758.

Дослідивши зміст акту №416/31-00-04-01-01-26/00373758 від 26.07.2022, судом встановлено, що під час такої перевірки контролюючим органом не виявлено будь-яких нестач за результатами інвентаризації проведеної станом на 19 липня 2022 року.

З урахуванням зазначеного суд першої інстанції дійшов висновку, що якби позивач, на запит від 22.09.2022 №2 все ж таки провів інвентаризацію у вересні 2022 року, за результатами якої було виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей, це свідчило б про те, що втрата/нестача товару сталася в період з липня по вересень 2022 року, тому податковий орган не міг нараховувати податкові зобов`язання за втрачений товар саме в лютому 2022 року.

Окрім того, в матеріалах справи міститься акт №486/Ж5/31-00-04-02-01/00373758 від 21.03.2023 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість, що становить більше 100 тис. гривень по декларації з податку на додану вартість за грудень 2022 року.

Із пункту 2.9. акту №486/Ж5/31-00-04-02-01/00373758 від 21.03.2023 вбачається, що в ході перевірки ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" було проведено інвентаризацію активів та зобов`язань. Результати інвентаризації оформлено інвентаризаційними описами, надлишки та нестач не виявлено.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог закону відповідач має право вимагати від платника податків здійснити інвентаризацію, однак така вимога має відповідати вимогам закону, як у її формуванні так і наданні (надсиланні) до платника податків.

Враховуючи зазначене, матеріали справи та обставини встановлені судом першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за наслідками перевірки посадові особи Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків не сформулювали жодних обґрунтованих правомірних висновків про неможливості підтвердження залишків запасів, товарів та готової продукції за лютий 2022 року або нестачу товарно-матеріальних цінностей товариства. А тому,твердження контролюючого органу стосовно необхідності складення та реєстрації позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на вартість товарів, які не підтверджено за результатами інвентаризації, а також про заниження податкових зобов`язань є безпідставними та необґрунтованими.

Також, колегія суддів зазначає, що доводи відповідача в апеляційній скарзі фактично дублюють його доводи в відзиві на адміністративний позов.

В свою чергу, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

А тому, з урахуванням вказаного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Крім того, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача, а саме взяття до уваги обставин та доказів (щодо залишків ТМЦ) та надання їм оцінки, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Як передбачено ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч.1, 2 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи зазначене, а також ту обставину, що предметом позову є визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень і суд вирішує питання про достатність доказів, в межах предмету позову, за своїм внутрішнім переконанням, доводи апелянта (позивача) в частині не взяття до уваги, судом першої інстанції, обставин та доказів (щодо залишків ТМЦ) та не надання їм оцінки, не є визначальними при вирішенні спору судом першої інстанції в межах заявленого предмету позову. А тому, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги позивача.

Також, ЄСПЛ у п.36 по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 1 липня 2003 року зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п.30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року).

Судова колегія зазначає, що згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Оскільки доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 листопада 2023 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.


Суд	Сьомий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	31.10.2023
Оприлюднено	08.11.2023
Номер документу	114700222
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Гонтарук В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 31.10.2023 по справі 120/2467/23СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —120/2467/23

Постанова від 31.10.2023

Постанова
від 31.10.2023 по справі 120/2467/23
СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД