Ухвала

від 25.09.2023 по справі 9901/529/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 вересня 2023 року

м. Київ

справа №9901/529/21

адміністративне провадження №П/9901/529/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Берназюка Я.О., суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г., Коваленко Н.В., Шарапи В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Лупу Ю.Д.,

представника позивача Юрескул Н.С.,

представника відповідача Саввін С.С.

представника третьої особи (СБУ) Зарєчний Д.С.,

представника третьої особи (Держгеонадра) Гера Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання СБУ про приєднання до матеріалів справи доказів та про подальший розгляд у закритому судовому засіданні справи №9901/529/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рутил-ільменітова компанія» до Президента України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Президента України: Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України, Державна служба геології та надр України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 24 червня 2021 року №266/2021 в частині,

У С Т А Н О В И В :

29 грудня 2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Рутил-ільменітова компанія» (далі - ТОВ «Рутил-ільменітова компанія» або позивач) звернулося до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України (далі також - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати Указ Президента України №266/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині введення в дію пункту 535 Додатку №2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», застосованих до ТОВ «Рутил-ільменітова компанія».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 грудня 2021 року для розгляду цієї справи визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Берназюк Я. О., суддя Білак М.В., суддя Загороднюк А.Г., суддя Коваленко Н.В., суддя Шарапа В.М.

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2022 року відкрито провадження у справі №9901/529/21. Розгляд справи призначено в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п`яти суддів.

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2022 року клопотання ТОВ «Рутил-ільменітова компанія» про залучення третіх осіб задоволено. Залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Службу безпеки України (далі - СБУ) та Раду національної безпеки і оборони України.

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року клопотання ТОВ «Рутил-ільменітова компанія» задоволено та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державну службу геології та надр України.

24 жовтня 2022 року від СБУ надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, які надіслані на адресу режимно-секретного відділу Верховного Суду (лист СБУ від 20 жовтня 2022 року №16/3635/т-в), додатком до якого є довідка щодо підстав застосування санкцій до позивача (вих № 5/7/4/3-14866т від 06 жовтня 2022 року).

СБУ в обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що надані документи підтверджують наявність підстав для застосування санкцій до ТОВ «Рутил-ільменітова компанія» та містять інформацію, що становить державну таємницю, а саме, має гриф обмеження доступу «таємно».

Розглядаючи заявлене клопотання, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.

У відповідності до пункту 5 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особи, які беруть участь у справі, мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи.

Відповідно до статті 79 КАС України треті особи подають докази у справі безпосередньо до суду разом із поданням письмових пояснень.

У відповідності до частин першої, третьої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Проаналізувавши клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, колегія суддів вважає, що без дослідження матеріалів, які надійшли від СБУ, неможливо повно, об`єктивно і всебічно з`ясувати обставини справи та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись положеннями пункту 5 частини третьої статті 44, статей 77, 79 КАС України, зважаючи на доводи заявленого клопотання, а також враховуючи, що надані документи можуть підтверджувати наявність підстав для застосування санкцій до позивача та містять інформацію щодо предмета доказування у цій справі, колегія суддів доходить висновку про необхідність задоволення заявленого СБУ клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, додатком до якого є довідка щодо підстав застосування санкцій до позивача (вих № 5/7/4/3-14866т від 06 жовтня 2022 року).

Також 24 жовтня 2022 року від СБУ надійшло клопотання про подальший розгляд в закритому судовому засіданні справи № 9901/529/21.

В обґрунтування заявленого клопотання СБУ зазначено, що у відповідності до пункту 5 частини третьої статті 44 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів. Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Наявні в Служби безпеки України окремі документальні матеріали, які підтверджують наявність підстав для застосування санкцій, передбачених частиною першою статті 3 Закону України «Про санкції», містять інформацію, що становить державну таємницю. Зокрема, ними підтверджуються наявність підстав для застосування санкцій до ТОВ «Рутил-ільменітова компанія».

Крім того, в клопотанні зазначено, що відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про державну таємницю» володілець секретної інформації або власник матеріальних носіїв такої інформації реалізовують свої права з урахуванням обмежень, установлених в інтересах національної безпеки України відповідно до цього Закону.

Інші учасники справи в процесі обговорення не заперечували проти задоволення клопотання.

Розглядаючи заявлене клопотання, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.

Виходячи із аналізу статей 10, 44, 72 та 73 КАС України вбачається, що розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито, крім випадків, визначених цим Кодексом; розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, визначених законом; розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням правил здійснення адміністративного судочинства; під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі; суд попереджає зазначених осіб про обов`язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбуваються в закритому судовому засіданні; учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

Крім того, вирішуючи заявлене клопотання про подальший розгляд справи в закритому засіданні, Суд звертає увагу на те, що у контексті співвідношення принципу змагальності та використання як доказів документів, що містять інформацію з обмеженим доступом, варто звернути увагу на практику, сформовану Європейським судом з прав людини та Верховним Судом.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх та достовірність у належній формі у встановлений час («Krcmar and Others v. the Czech Republic» заява № 35376/97, п. 42; «Immeubles Groupe Kosser v. France» заява № 38748/97, пункт 26).

Право на змагальні провадження фактично означає можливість сторін бути обізнаними щодо усіх представлених доказів, а також наданих до них коментарів та спостережень, у тому числі представлених незалежним представником національних юридичних послуг, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду («Ruiz-Mateos v. Spain» заява № 12952/87, п. 63; «McMichael v. the United Kingdom» заява № 16424/90, п. 80; «Vermeulen v. Belgium» заява № 19075/91, п. 33; «Kress v. France» заява № 39594/98, п. 74).

У продовження цього варто зазначити, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини (зокрема, рішення у справах «Жук проти України» заява № 45783/05, п. 25; «Kress v. France» заява № 39594/98, п. 60, 72-76; «Goc v. Turkey» заява № 36590/97, пункти 55-57; «F.C.B. v. Italy» заява № 12151/86, п. 33; «Kaya v. Austria» заява № 54698/00, п. 28) також виходить з того, що призначення змагальності процесу спрямоване не унеможливлення впливу на суд доказів, які одна з сторін не змогла оцінити та навести свої міркування (сторони повинні мати можливість знайомитися з усіма пред`явленими доказами і зауваженнями, отримувати копії документів); у кожній справі судом мають бути з`ясовані всі обставини, але, при цьому суд досліджує докази та пояснення, які подані сторонами або іншими суб`єктами лише у межах судового процесу.

У справі «Ferreira Alves (№ 3) v. Portugal» (заява № 25053/05, п. 35-43), Суд встановив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції з огляду незабезпечення державою у цьому судовому провадженні дотримання принципу змагальності. Суд виходив з того, що концепція справедливого судового розгляду, в аспекті дотримання принципу змагальності, передбачає право сторін судового розгляду знати і коментувати всі подані докази або подані пояснення, які мають суттєве значення та впливають на рішення суду таким чином, який може бути несприятливим для будь-якої із сторін; право на змагальний процес для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, як витлумачено судовою практикою, в принципі означає можливість учасників мати відповідні знання та можливість коментувати всі надані докази чи зауваження з метою впливу на рішення суду, подані навіть незалежним членом національної юридичної служби; лише сторони спору можуть правильно вирішити, чи вимагає документ зауваження; хоча можна уявити виняткові обставини, коли деякі документи із матеріалів справи не можуть бути розголошені сторонам, оскільки, наприклад, вони є конфіденційними або пов`язані з державною безпекою.

В аспекті доказів, що містять інформацію з обмеженим доступом, Судом сформовано наступні підходи: необхідно надавати доступ до матеріалів, що мають «життєво важливе» значення для результату справи; доступ до менш важливих доказів може бути обмежено («McMichael v. the United Kingdom» заява № 16424/90, п. 78-82); труднощі, що постають для сторони захисту у зв`язку з нерозголошенням, повинні бути належним чином компенсовані процедурами, яких дотримуються судові органи («Fitt v. the United Kingdom» заява № 29777/96, п. 45-46); ці процедури можуть передбачати надання стороні захисту короткий виклад нерозкритих доказів («Botmeh та Alami v. the United Kingdom» заява № 15187/03, п. 42-45).

Згідно з встановленою практикою, Верховний Суд, за наявності обґрунтованих підстав, виносить ухвалу про подальший розгляд справи у закритому судовому засіданні (ухвали від 18 вересня 2018 року у справі № 826/2184/17, від 16 січня 2019 року у справі № 826/20221/16, від 02 лютого 2023 року у справі №9901/425/21, від 30 серпня 2023 року у справі №9901/238/21).

Враховуючи викладене вище, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання СБУ про розгляд справи в закритому судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 10, 44, 77, 79, 248, 250, 256 КАС України, Суд,

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Служби безпеки України про долучення до матеріалів справи доказів, які містять інформацію, що становить державну таємницю, і долучити їх до матеріалів справи.

2. Задовольнити клопотання Служби безпеки України про розгляд справи в закритому судовому засіданні.

3. Розгляд справи № 9901/529/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рутил-ільменітова компанія» до Президента України, треті особи: Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України, Державна служба геології та надр України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 24 червня 2021 року №266/2021 продовжити в закритому судовому засіданні.

4. Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Я.О. Берназюк

Судді: М.В. Білак

А.Г. Загороднюк

Н.В. Коваленко

В.М. Шарапа