Постанова

від 27.09.2023 по справі 640/3282/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року

м. Київ

справа №640/3282/21

касаційне провадження № К/990/1808/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 (головуючий суддя - Ганечко О.М., судді - Василенко Я.М., Кузьменко В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геозем-Макарів» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Геозем-Макарів» (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.10.2020 №0001110904.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 16.09.2022 позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 28.10.2020 №0001110904.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 01.11.2022 оскаржив його в апеляційному порядку.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.11.2022 подану апеляційну скаргу залишив без руху з підстав порушення строку на апеляційне оскарження і надав апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання зазначеної ухвали, запропонувавши звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку, обґрунтувавши причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

До суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому апелянт зазначає, що строк на звернення до суду з апеляційною скаргою не було ним пропущено, оскільки 26.09.2022 відповідачем отримано лише ухвалу суду від 16.09.2022 про заміну сторони у справі, однак рішення не отримано, і про існування рішення Управління дізналось лише під час моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.12.2022 визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та дійшов висновку, що подана скаржником заява про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтована підставами, які, на думку колегії суддів, є неповажними.

Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача та направити справу для продовження розгляду. В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судом норм процесуального права. Вважає, що судом безпідставно не враховано поважність обставин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.02.2023 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 26.09.2023 - закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 27.09.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

Спірним питанням є правомірність відмови скаржнику у відкритті апеляційного провадження з підстав визнання неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, що регулюється положеннями КАС України.

Так, у відповідності до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частинами 1, 2 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

Частиною 3 статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Таким чином, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина 2 статті 298 КАС України).

Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої, частини восьмої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. Також підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 статті 299 КАС України).

Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Водночас не усунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме: повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі не усунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог; відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі не усунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).

До поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, необхідно застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як убачається з матеріалів справи, апеляційна скарга була подана податковим органом із пропуском строку на апеляційне оскарження, яка судом апеляційної інстанції була залишена без руху і надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку.

На виконання вимог ухвали суду до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшло клопотання, в якому позивач зазначає, що строк на звернення до суду з апеляційною скаргою не було пропущено, оскільки 26.09.2022 відповідачем отримано лише ухвалу суду від 16.09.2022 про заміну сторони у справі, однак рішення суду, ухвалене по суду спору, Управління не отримувало, а дізналось лише під час моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень.

Разом з цим, матеріали справи містять рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105108013156, з якого вбачається, що рішення та ухвала суду першої інстанції були вручені скаржнику 26.09.2022.

Також, матеріали справи містять довідку суду першої інстанції про надіслання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2022 та ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2022 на електронну адресу Управління 19.09.2022 о 10:09 год.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку та наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки відповідачем не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Колегія суддів дійшла висновку, що клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу, зокрема, з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що відповідачем попущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження та доводах касаційної скарги скаржник посилається на обставини, які не підтверджені матеріалами справи, не наводить поважних причин пропуску такого строку, не доводить, що причини, на які він посилається у заяві, безпосередньо пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргою Управління.

Суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм процесуального права, чинного на час постановлення спірної ухвали.

Доводи касаційної скарги та її обґрунтування не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства. Порушень норм процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування ухвали суду апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова І.Я.Олендер