Постанова

від 08.11.2007 по справі 30/265-07-7001

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/265-07-7001

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"08" листопада 2007 р. Справа № 30/265-07-7001

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді :  Л. І.Бандури

суддів : Л.В.Поліщук, В.Б.Туренко                           

при секретарі судового засідання : О.О.Соломахіній

за участю представників сторін:

від позивача – не з'явився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином

від відповідача –А.О. Яковлева

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради

на рішення господарського суду Одеської області від 06.09.07 р.

у справі № 30/265-07-7001

за позовом ТОВ „Творче об'єднання „Дюк”

до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради

про зобов'язання укласти договір

                                          встановив:         

ТОВ „Творче об'єднання „Дюк” звернулось до господарського суду з позовом про зобов'язання Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради укласти договір купівлі-продажу об'єкта комунальної власності –нежилого приміщення загальною площею 178,4 кв.м по вул. Ланжеронівській, 21 в м. Одесі та зобов'язати відповідача підготувати пакет документів, необхідних для укладення  цього договору, згідно зі ст.ст.11, 22 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

В обґрунтування позову, позивач послався на те, що він є орендарем  вищеназваного нежилого приміщення на підставі договору оренди №3/1 від 27.12.2002 р. та додаткового погодження до цього договору від 14.06.2004 р.

        Рішенням Одеської міської Ради  від 15.06.04 р. №2652 –ХХIV затверджений перелік об'єктів, що підлягають приватизації у 2004 р. та способи їх приватизації, до якого включено і спірне нежиле приміщення. Однак, Представництво по управлінню комунальною власністю відмовило позивачу у приватизації, з посиланням на те, що домоволодіння, яке розташовано по вул. Ланжеронівській, 21 (вул.Гаванна,9) в м. Одесі внесено до переліку пам'ятників історії і культури, і згідно з Законом України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини”  не підлягає приватизації.

         Рішенням господарського суду Одеської області від 06.09.07 р., яке оформлено відповідно до ст.84 ГПК України 12.09.07 р. (суддя Н.В.Рога), позов задоволено в повному обсязі. Зобов'язано Представництво по управлінню комунальною власністю укласти з позивачем договір купівлі –продажу спірного об'єкту. Стягнуто з відповідача держмито в сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн.

Судове рішення мотивоване тим, що відповідно до ст.73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” акти Ради, прийняті в межах наданих  їй повноважень є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Рішенням Одеської міської Ради від 15.06.04 р. №2652 –ХХIV „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в 2004 році та внесення змін до рішень Одеської міської Ради” до складу об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації в 2004 р. включено приміщення першого поверху площею 178,4 кв.м по вул. Ланжероновській,21, яке має бути викуплено орендарем, що здійснив поліпшення орендованого майна. Оскільки, відповідач здійснює повноваження власника майна в процесі приватизації та здійснює передприватизаційну підготовку, укладає договори купівлі - продажу, то позивачем правомірно заявлено до нього позов про зобов'язання укласти договір купівлі –продажу.

Не погодившись з рішенням суду, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не враховано, що Законом України „Про тимчасову заборону приватизації об'єктів культурної спадщини” встановлено тимчасову заборону на продаж, відчуження об'єктів культурної спадщини і ця заборона є чинною.

   Заслухавши доводи представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

27.12.02 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю та ТОВ „Творче об'єднання „Дюк” укладено договір оренди нежилого приміщення №3/1 зі строком дії до 27.12.07 р. За умовами цього договору в оренду передано нежиле приміщення першого поверху загальною площею 173,4 кв. м по вул. Гаванній, 9 в м. Одесі. Додатковим погодженням від 14.06.04 р. до договору оренди від 27.12.02 р. внесено зміни щодо адреси орендованого майна –на вул. Ланжеронівська, 21 та площі орендованого приміщення на 178,4 кв. м.

Рішенням Одеської міської Ради від 15.06.04 р. № 2652 –ХХIV „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації і відчуженню в 2004 році та внесення змін до рішень Одеської міської ради” приміщення першого поверху площею 178,4 кв. м по вул. Ланжеронівській, 21 внесено до переліку об'єктів, що підлягають викупу орендарем, який здійснив поліпшення орендованого майна.

На виконання вищеназваного рішення міськради товариство, листом від 26.07.07 р. звернулось до Представництва з заявою про викуп об'єкту оренди, але останнє відмовило йому з посиланням на те, що будівля по вул. Гаванній, 9 (Ланжеронівська, 21) є пам'яткою архітектури місцевого  значення і відповідно до Закону України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини” від 01.02.05 р. не підлягає приватизації.

Розглядаючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що відмова Представництва по управлінню комунальною власністю суперечить ст.73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, оскільки рішення органу місцевого самоврядування є обов'язковим до виконання, а Закон України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини” не має зворотної дії у часі.

Апеляційна інстанція не погоджується з таким висновком суду, виходячи із наступного.

Згідно зі ст.25 Закону України „Про приватизацію державного майна” –приватизація об'єкта  оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства, а п.4 ст.3 цього Закону встановлено, що відчуження майна, яке є у комунальній власності регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами самоврядування. Відмова у приватизації можлива виключно у випадках, зазначених відповідно до частини третьої ст.12 Закону України „Про приватизацію державного майна”, п.5 ст.7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, зокрема, це є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію.

15.06.04 р. Одеська міська рада прийняла рішення №2652 –ХХIV „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації”, але затверджений перелік об'єктів комунальної власності підлягав приватизації в 2004 році, тобто рішення носить локальний характер, породжує певні права та обов'язки саме у 2004 році.

В подальшому, рішень про включення спірного об'єкту в перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації орган місцевого самоврядування не приймав, оскільки Законом України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини” від 01.02.05 р. заборонено приватизацію пам'яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку таких пам'яток, що не підлягають приватизації.

Враховуючи, що будівля по вул. Ланжеронівській, 21 в м. Одесі  рішенням Одеського облвиконкому № 652 від 1984 р. включена до переліку пам'яток культурної спадщини, то відповідач правомірно відмовив товариству у приватизації об'єкту оренди.

         Таким чином, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання орендодавця укласти договір купівлі –продажу нежилого приміщення є помилковим і не відповідає чинному законодавству, в зв'язку з чим, рішення суду слід скасувати, в позові відмовити.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 103-105  ГПК України, колегія суддів

                                             постановила:

        Рішення господарського суду Одеської області від 06.09.07р. у справі № 30/265-07-7001 скасувати, в позові відмовити.

         Стягнути з ТОВ „Творче об'єднання „Дюк” на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради держмито в сумі 42,50грн. за розгляд апеляційної скарги.

        Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

       Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.

       Головуючий суддя                                                              Л.І. Бандура

       Суддя                                                                                     Л.В. Поліщук

       Суддя                                                                                     В.Б. Туренко