Ухвала

від 28.09.2023 по справі 227/239/23

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.09.2023 227/239/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 року м. Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Корнєєва В.В., отримавши з канцелярії суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал» про скасування наказу про припинення трудового договору та поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

Починаючи з 07.02.2023 року в провадженні Добровільського міськрайонного суду Донецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал» про скасування наказу про припинення трудового договору та поновлення на роботі. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2023 року справу було передано на розгляд судді Любчик В.М. Ухвалою судді Любчик В.М. від 28.02.2023 року справу було призначено до судового розгляду в спрощеному позовному провадженні.Ухвалою судді Любчик В.М. від 25.09.2023 року було задоволено заяву судді Любчик В.М. про самовідвід та ухвалено рішення про передачу справи до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2023 року справу канцелярією суду було передано на розгляд судді Корнєєвій В.В.

Ознайомившись з матеріалами справи, в тому числі ухвалою судді Любчик В.М. про самовідвід від розгляду цієї справи, вважає за необхідне заявити про самовідвід від розгляду цієї справи, з огляду на наступне:

Як було встановлено в ході судового розгляду попереднім складом суду, позивач ОСОБА_1 є діючим присяжним Добропільського міськрайонного суду Донецької області.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закон України Про судоустрій і статус суддів присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Відповідно до ч. 3 ст. 68 ЦПК України на присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов`язків із здійснення правосуддя. Отже, присяжний, це особа, яка у випадках, передбачених законом, здійснює разом із суддею правосуддя та, під час виконання присяжним обов`язків із здійснення правосуддя, прирівнюється за своїм правовим статусом до судді.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.Згідно із частиною 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.Відповідно до частин 1, 2, 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи

Відповідно до ст. 2 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України", як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Згідно зі ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.Відповідно до ст. 6 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді (Резолюція 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) суддя повинен взяти самовідвід від участі у будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

З метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності судді Корнєєвої В.В. з точки зору стороннього спостерігача, враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, вважаю за необхідне взяти самовідвід. Приймаючи таке рішення суддя керується необхідністю підтримання авторитету правосуддя на високому рівні.

Керуючись ст. ст. 36 41, 259 261 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Взяти самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал» про скасування наказу про припинення трудового договору та поновлення на роботі.

Цивільну справу № 227/239/23 передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя В.В.Корнєєва