Ухвала

від 27.09.2023 по справі 466/9140/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/9140/21

Провадження № 1-кс/466/2512/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2023року м. Львів

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 про скасування арешту в частині,-

в с т а н о в и в:

ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 13.11.2017 накладено арешт на земельні ділянки, які знаходяться у АДРЕСА_1 , а саме:

кадастровий номер 4610166300:04:003:0114 площею 0,3065 га яка належить на праві власності ОСОБА_4 ;

кадастровий номер 4610166300:04:003:0115 площею 0,1935 га яка належить на праві власності ОСОБА_5 ;

кадастровий номер 4610166300:04:003:0100 площею 0,0412 га, яка належить на праві власності ОСОБА_6 ;

кадастровий номер 4610166300:04:003:0076 площею 0,1543 га яка належить на праві власності ОСОБА_7 ;

кадастровий номер 4610166300:04:003:0077 площею 0,1542 га яка належить на праві власності ОСОБА_8 ;

кадастровий номер 4610166300:04:003:0078 площею 0,0327 га яка належить на праві власності ОСОБА_9 ;

кадастровий номер 4610166300:04:003:0079 яка належить на праві власності ОСОБА_9 ;

кадастровий номер 4610166300:04:003:0080 площею 0,0802 га яка належить на праві власності ОСОБА_9 ;

кадастровий номер 4610166300:04:003:0081 площею 0,1410 га яка належить на праві власності ОСОБА_9 ;

Заборонено вчиняти буд-які дії на вказаних земельних ділянках, в тому числі, пошкоджувати чи зрізувати дерева, які наявні на вказаних земельних ділянках, здійснювати дії щодо відчуження, об`єднання, розподілу, зміни конфігурації, дарування вказаних земельних ділянок, дій, які можуть спричини зміну цілісності чи її первинного вигляду.

27.09.2023 прокурор Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в частині, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 13.11.2017 (справа № 466/466/2600/14-к, провадження № 1-кс/466/2943/17) на земельну ділянку, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , а саме: кадастровий номер 4610166300:04:003:0076, яка належить на праві власності ОСОБА_7 .

В обґрунтування своїх доводів покликається на те, що Галицькою окружною прокуратурою м. Львова здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 420131500900000215 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 185 КК України.

СВ ВП №1 ЛРУП№1 ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42013150090000215 від 11.10.2013, за фактом зловживання своїм службовим становищем посадовими особами Брюховицької селищної ради, які видали рішення № 245 від 11.03.2004 та №263 від 18.03.2004 року, якими вилучили земельні ділянки лісового фонду 1 групи, в кварталі 44 Львівського держлісгоспу, які з 2006 року по теперішній час перебувають на балансі Державного підприємства «Львівський лісовий селекційно насіннєвий центр» та підлягали вилученню до 27.05.2021, тільки на підставі рішень Кабінету Міністрів України, загальною площею 19,1 га. та віднесли їх до земель селища рекреаційного призначення, які згодом передали у власність приватних осіб для громадської забудови, що призвело до незаконної вирубки лісів рекреаційно - оздоровчого призначення та спричинило державі тяжкі наслідки, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 185 КК України.

Встановлено, що прокуратурою заявлено позовну заяву про витребування земельної ділянки пл. 0,1543 га кадастровий номер 4610166300:04:003:0076, що належить ОСОБА_7 .

Постановою Львівського апеляційного суду від 13.10.2022 у справі №466/9577/18, вказану земельну ділянку, яка розташована в районі вул. Ряснянської в смт.Брюховичі Шевченківського району м.Львова, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 906262646101, номер запису про право власності 14238431, витребувано із приватної власності ОСОБА_7 в державну власність на користь Львівської обласної державної адміністрації.

В ході організації виконання судового рішення встановлено, що виконати останнє на даний час не виявляється можливим, оскільки в межах досудового розслідування кримінального провадження №420131500900000215 ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 13.11.2017 у справі №466/2600/14-к на вищевказану земельну ділянку накладено арешт.

Враховуючи викладене, Львівська обласна прокуратура надіслала лист згідно якого, необхідно вжити заходів для зняття арешту виключно із вказаної земельної ділянки задля виконання зазначеного вище судового рішення.

Враховуючи, що зазначена земельна ділянка є предметом злочинного посягання, однак, на даний час наявне рішення суду, що набрало законної сили, яким витребувано земельну ділянку в інтересах їх законного власника - Кабінету Міністрів України та з метою забезпечення виконання рішення суду виникла необхідність в скасуванні арешту на земельну ділянку з кадастровими номерами 4610166300:04:003:0076, тобто скасуванні в частині ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 13.11.2017 про накладення арешту, а саме, лише щодо вищевказаної земельної ділянки із зазначеним кадастровим номером, а тому прокурор Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в частині.

В судовому засіданні прокурор Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 підтримала заявлене клопотання про скасування арешту лише земельної ділянки з кадастровими номерами 4610166300:04:003:0076.

Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна слідчий суддя вважає, що таке підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час огляду.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 13.11.2017 накладено арешт на земельні ділянки, які знаходяться у АДРЕСА_1 , а саме:

кадастровий номер 4610166300:04:003:0114 площею 0,3065 га яка належить на праві власності ОСОБА_4 ;

кадастровий номер 4610166300:04:003:0115 площею 0,1935 га яка належить на праві власності ОСОБА_5 ;

кадастровий номер 4610166300:04:003:0100 площею 0,0412 га, яка належить на праві власності ОСОБА_6 ;

кадастровий номер 4610166300:04:003:0076 площею 0,1543 га яка належить на праві власності ОСОБА_7 ;

кадастровий номер 4610166300:04:003:0077 площею 0,1542 га яка належить на праві власності ОСОБА_8 ;

кадастровий номер 4610166300:04:003:0078 площею 0,0327 га яка належить на праві власності ОСОБА_9 ;

кадастровий номер 4610166300:04:003:0079 яка належить на праві власності ОСОБА_9 ;

кадастровий номер 4610166300:04:003:0080 площею 0,0802 га яка належить на праві власності ОСОБА_9 ;

кадастровий номер 4610166300:04:003:0081 площею 0,1410 га яка належить на праві власності ОСОБА_9 ;

Заборонено вчиняти буд-які дії на вказаних земельних ділянках, в тому числі, пошкоджувати чи зрізувати дерева, які наявні на вказаних земельних ділянках, здійснювати дії щодо відчуження, об`єднання, розподілу, зміни конфігурації, дарування вказаних земельних ділянок, дій, які можуть спричини зміну цілісності чи її первинного вигляду.

Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Поряд з цим, статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Арешт майна, відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Згідно з вимогами ч.3 ст.132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

При вирішенні питання про подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судової процедури для забезпечення гарантій дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При розгляді клопотання слідчий суддя враховує, що за загальним правилом, визначеним у ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Відтак, зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі і щодо позбавлення або обмеження права власності.

З огляду на приписи п.18 ч.1 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право особи, в інтересах якої подано клопотання, на вільне використання майна власником, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

Отже, беручи до уваги, що органом досудового розслідування здійснюється кримінальне провадження №420131500900000215 від 11.10.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.1 ст.185 КК України, на день розгляду клопотання про скасування арешту майна стороною обвинувачення не надано підтвердження наявності підстави продовження дії арешту майна, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для подальшого утримання майна під арештом.

На переконання слідчого судді, у кримінальному провадженні №420131500900000215 від 11.10.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.1 ст.185 КК України відсутні дані, які б виправдовували подальше втручання у володіння майном, оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування у такому арешті майна, підстави, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння власником належним йому майном відсутні.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий/прокурор зобов`язані довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна, актуальність цього питання.

Враховуючи викладене, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурор, який звернувся із клопотанням, відповідно до вимог ч.1 ст.174 КПК України, довів, що в подальшому застосуванні арешту вказаного майна відпала потреба, потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не вбачаються.

За таких обставин, клопотання про скасування арешту майна в частині підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 131, 170, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 про скасування арешту земельної ділянки з кадастровими номерами 4610166300:04:003:0076 - задовольнити.

Скасувати арешт на земельну ділянку, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , а саме: кадастровий номер 4610166300:04:003:0076.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1