Ухвала

від 29.03.2024 по справі 466/9140/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/9140/21

Провадження № 1-кс/466/385/24

У Х В А Л А

29 березня 2023року м. Львів

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю представника заявника адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-

в с т а н о в и в:

ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24.04.2014 №466/2600/14-к задоволено клопотання прокурора прокуратури Шевченківського району м. Львова та накладено арешт на 11 земельних ділянок, які належать ОСОБА_4 із забороною вчиняти будь-які дії на вказаних земельних ділянках, які можуть спричинити зміну цілісності чи її первинного вигляду, чи які можуть спричинити шкоду насадженням на ній.

01.02.2024 ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24.04.2014 №466/2600/14-к на наступні земельні ділянки, які знаходяться у смт Брюховичі Львівської області в районі вул. Незалежності України: площею 0, 1417 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0005; площею 0, 1399 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0006; площею 0, 1399 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0007; площею 0, 1398 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0008; площею 0, 1980 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0009; площею 0, 2226 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0010; площею 0, 1200 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0011; площею 0, 0785 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0012; площею 0, 1300 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0013; площею 0, 1200 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0014; площею 0, 6056 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0016.

Розгляд клопотання про скасування арешту проводити за участі представника власника майна, на яке накладено арешт.

В обґрунтування своїх доводів покликається на те, що власнику майна, на яке накладено арешт стало відомо, що у листопаді 2023 року слідчим СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області прийнято постанову про закриття кримінального провадження №420131500900000215 від 11.10.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.185 КК України.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42013150090000215 від 11.10.2013 тривало більше 10 років. За весь це час органом досудового розслідування не здобуто доказів, які б підтверджували обставини вчинення кримінального правопорушення. Відтак, у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру.

Враховуючи факт закриття кримінального провадження, з огляду на зазначені законодавчі положення в продовженні дії арешту, накладеного 24.04.2014 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Львова, відпала потреба, а його існування грубо порушує законні права та інтереси власника арештованого нерухомого майна, гарантовані як національним законодавством так і міжнародними стандартами.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 підтримала заявлене клопотання та просила його задовольнити.

В судове засідання представник Галицької окружної прокуратури міста Львова не з`явився, на адресу суду прокурором ОСОБА_6 подано письмові заперечення на клопотання про скасування арешту майна, та прохання розглянути справу у відсутності прокурора.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали кримінального провадження №420131500900000215 від 11.10.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.185 КК України, матеріали долучені до клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя вважає, що таке підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24.04.2014 №466/2600/14-к задоволено клопотання прокурора прокуратури Шевченківського району м. Львова та накладено арешт на 11 земельних ділянок, які належать ОСОБА_4 із забороною вчиняти будь-які дії на вказаних земельних ділянках, які можуть спричинити зміну цілісності чи її первинного вигляду, чи які можуть спричинити шкоду насадженням на ній.

Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Поряд з цим, статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Арешт майна, відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Згідно з вимогами ч.3 ст.132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

При вирішенні питання про подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судової процедури для забезпечення гарантій дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При розгляді клопотання слідчий суддя враховує, що за загальним правилом, визначеним у ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Водночас, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Відтак, зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі і щодо позбавлення або обмеження права власності.

З огляду на приписи п.18 ч.1 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право особи, в інтересах якої подано клопотання, на вільне використання майна власником, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).

30 листопада 2023 року слідчим СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 прийнято постанову про закриття кримінального провадження №420131500900000215 від 11.10.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.185 КК України на підставі ч.1 п.2 ст.284 КПК України.

Отже, беручи до уваги, що органом досудового розслідування закрито кримінальне провадження № 42013150090000215 від 11.10.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.1 ст.185 КК України, на день розгляду клопотання про скасування арешту майна стороною обвинувачення не надано підтвердження наявності підстави продовження дії арешту майна, слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для подальшого утримання майна під арештом.

На переконання слідчого судді, у кримінальному провадженні № 42013150090000215 від 11.10.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.1 ст.185 КК України відсутні дані, які б виправдовували подальше втручання у володіння майном ОСОБА_4 , оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування у такому арешті майна, підстави, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння власником належним йому майном відсутні.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий/прокурор зобов`язані довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна, актуальність цього питання.

Враховуючи викладене, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що особа, яка звернулась із клопотанням, відповідно до вимог ч.1 ст.174 КПК України, довела, що в подальшому застосуванні арешту вказаного майна відпала потреба, потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не вбачаються.

Заперечення прокурора, яке подано на клопотання про скасування арешту на майно, з підстав про наявність в переведені судів цивільних позовом щодо спірного майна, не дає слідчому судді підстав про подальше застосування арешту на майно заявника в квітня 2014 року, зокрема, в межах кримінального законодавства.

За таких обставин, клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 131, 170, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24.04.2014 №466/2600/14-к на наступні земельні ділянки, які знаходяться у смт Брюховичі Львівської області в районі вул. Незалежності України: площею 0, 1417 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0005; площею 0, 1399 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0006; площею 0, 1399 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0007; площею 0, 1398 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0008; площею 0, 1980 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0009; площею 0, 2226 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0010; площею 0, 1200 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0011; площею 0, 0785 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0012; площею 0, 1300 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0013; площею 0, 1200 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0014; площею 0, 6056 га, кадастровий номер 4610163300:05:002:0016.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1