Ухвала

від 25.09.2023 по справі 509/4134/17

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/4134/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Степанової Н.С.,

заявника ОСОБА_1 ,

представник заінтересованої особи ОСББ "Зіркове містечко" Спічака В.О.

розглянувши увідкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зіркове містечко», приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурко В`ячеслав Вікторович, на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурко В`ячеслава Вікторовича

ВСТАНОВИВ:

У провадження Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В.В. в частині накладення арешту на все майно боржника. ОСОБА_1 просить постанову приватного виконавця від 21.06.2023 року у ВП № 71962554 про накладення арешту на все майно скасувати, обґрунтовує свої вимоги тим, що така постанова незаконна. Вважає, що накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника, здійснене постановою від 21 червня 2023 року (ВП № 71962554), за наявності у боржника окремих майнових об`єктів, що в сукупній вартості значно перевищує суму стягнення за виконавчим листом є неправомірним. Вказує також, що відсутні докази попереднього здійснення перевірки майнового стану боржника, результати яких давали б підстави виконавцю накладати арешт на все майно боржника. Окрім того, ОСОБА_1 стверджує, що достатнім для забезпечення виконання рішення суду у даній справі є накладення арешту на частину майна скаржника, а саме: рахунку у сбербанку та рухоме майно автомобілі «ВОЛГА», «ЖИГУЛІ 2106» та на земельну ділянку.

Ухвалою суду від 24.08.2023 року справу призначено до розгляду, викликано в судове засідання учасників процесу.

В судовому засіданні заявник по скарзі підтримав вимоги, пояснив що майно на яке накладено арешт не являється його особистою власністю, адже це майно підприємства, хоча дійсно згідно державних реєстрів саме він є його власником. Пояснив це тим що він директор, а тому всю нерухомість реєстрували на директора підприємства. Зазначив, що комунальні послуги в одній із квартир взагалі не забезпечуються, але комунальні послуги хочуть стягнути. Заявнику незрозуміло з яких підстав саме на все майно накладено арешти, адже він готовий оплатити стягнення.

Представник ОСББ «Зіркове містечко» в судовому засіданні заперечував проти вимог заявника, зазначив, що дійсно на виконання було подано рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за спожиті послуги. Приватний виконавцем було відкрито виконавче провадження та в подальшому проводилися дії з його виконання. Також вказав, що заявник по скарзі злісний неплатник комунальних послуг, і це не єдине рішення яким з нього стягується заборгованість за спожиті послуги. До виконавця особа не прибула, декларації про доходи не подавала, жодних дій з метою виконання рішення суду не здійснював, проте звернувся зі скаргою до суду. Доводи про скасування арешту з майна є необґрунтованими, просив відмовити у задоволенні скарги.

Приватний виконавець в судове засідання не з`явився, в його інтересах до суду представником були надіслані письмові пояснення. З пояснень приватного виконавця слідує, що 06.06.2023 року на примусове виконання до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В.В. від ОСББ «Зіркове містечко» надійшла заява про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 509/4134/17, виданого 13.01.2023 року Овідіопольським районним судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зіркове містечко», суму боргу за період з 01 квітня 2013 року по 03 листопада 2017 року за спожиті житлово-комунальні послуги та втрати по утриманню житлового будинку та прибудинкової території в розмірі 18562,56 гривень.

Наступного дня приватним виконавцем виконавчий лист № 509/4134/17 було прийнято до виконання шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 71962554.

Вказаною постановою зобов`язано боржника, протягом 5 робочих днів, подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу була направлена сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у виконавчому документі, про що свідчить реєстр поштових відправлень № 07.06.2023 (позиція № 35 з трек кодом: 0600028186484) з відбитком штемпеля ПАТ «Укрпошта» (додаток № 4) та була отримана скаржником 10.06.2023 року.

Окрім того, 21.06.2023 року з метою забезпечення примусового виконання рішення було винесено постанову про арешт майна боржника.

01.08.2023 року боржник звернувся до приватного виконавця з заявою про надання постанови про відкриття виконавчого провадження по справі № 509/4134/17 з ідентифікатором доступу та інших постанов пов`язаних з цією справою. Того ж дня боржник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження. 21.06.2023 року приватний виконавець керуючись статтею вищезазначеною Закону та з метою забезпечення реального виконання відповідного рішення суду, в рамках виконавчого провадження № 71962554 було винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все майно боржника, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 20787,81 гривень.

Вказана постанова винесена саме для забезпечення реального виконання рішення суду. При цьому накладення арешту на все майно боржника не позбавило боржника можливості користуватися та володіти своїм майном, а лише тимчасово обмежило право на відчуження майна до виконання рішення суду, яке він не виконав. Отже, за таких обставин у приватного виконавця були всі правові підстави для винесення постанови про арешт майна боржника саме у такому вигляді. Більше того, винесення виконавцем відповідної постанови було його обов`язком. Невиконання цього обов`язку призвело б до ситуації, коли захищене в судовому порядку порушене право позивача (стягувача) взагалі могло бути знівельовано.

Враховуючи вищезазначене можливо прийти до висновку, що дії приватного виконавця направлені на винесення постанови про арешт майна боржника від 21.06.2023 року, у повній мірі відповідають законодавству про примусове виконання рішень, а підстави для її скасування відсутні.

Щодо відсутності у приватного виконавця можливості накладення арешту на окреме майно боржника зазначене у скарзі.

У своїй скарзі боржник зазначає, що достатнім для забезпечення виконання рішення суду у даній справі є накладення арешту на частину майна скаржника, а саме: рахунку у сбербанку та рухоме майно автомобілі «ВОЛГА» та «ЖИГУЛІ 2106».

Виконавець не може погодиться з вказаним твердженням, оскільки, про вказане майно виконавцю стало відомо лише, під час отримання скарги ОСОБА_1 .

Так, відповідно до відповідей Міністерства внутрішніх справ України на запити приватного виконавця від 07.06.2023 року, від 22.06.2023 року, від 23.07.2023 року та від 07.08.2023 року в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

Вказане, свідчить про відсутність у приватного виконавця можливості, як накласти арешт так і звернути стягнення на зазначені боржником автомобілі «ВОЛГА» та «ЖИГУЛІ 2106».

Щодо рахунку боржника, необхідно зазначити, що відповідно до відповідей Державної фіскальної служби України від 07.06.2023 року, 08.07.2023 року, 23.07.2023 року та 07.08.2023 року в боржника відсутні відкриті рахунки.

Також в поясненнях вказано наступне: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурка В.В. повідомляє, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які приватний виконавець очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складається із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. Докази понесення приватним виконавцем судових витрат будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення по справі у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та матеріали скарги, заслухавши доводи сторін по справі, суд дійшов висновку, що вимоги скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності дост. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

06.06.2023 року на примусове виконання до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В.В. від ОСББ «Зіркове містечко» надійшла заява про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 509/4134/17, виданого 13.01.2023 року Овідіопольським районним судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зіркове містечко», ЄДРПОУ: 37680900, місцезнаходження: 65058, м. Одеса, вул. Армійська, 11, суму боргу за період з 01 квітня 2013 року по 03 листопада 2017 року за спожиті житлово-комунальні послуги та втрати по утриманню житлового будинку та прибудинкової території в розмірі 18562,56 гривень.

Наступного дня приватним виконавцем виконавчий лист № 509/4134/17 було прийнято до виконання шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 71962554.

Вказаною постановою зобов`язано боржника, протягом 5 робочих днів, подати декларацію про доходи та майно та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу була направлена сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у виконавчому документі, про що свідчить реєстр поштових відправлень № 07.06.2023 (позиція № 35 з трек кодом: 0600028186484) з відбитком штемпеля ПАТ «Укрпошта» (додаток № 4) та була отримана скаржником 10.06.2023 року.

Згідно частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Того ж дня, приватним виконавцем, було винесено постанову про арешт коштів боржника, та направлено вказану постанову до банків учасників логу-обміну.

Окрім того, 21.06.2023 року з метою забезпечення примусового виконання рішення було винесено постанову про арешт майна боржника.

01.08.2023 року боржник звернувся до приватного виконавця з заявою про надання постанови про відкриття виконавчого провадження по справі № 509/4134/17 з ідентифікатором доступу та інших постанов пов`язаних з цією справою. Того ж дня боржник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців. Разом з цим необхідно зауважити, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Іншими словами, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Частина 3 вказаної статті зазначає, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

21.06.2023 року приватний виконавець керуючись статтею вищезазначеною Закону та з метою забезпечення реального виконання відповідного рішення суду, в рамках виконавчого провадження № 71962554 було винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все майно боржника, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 20787,81 гривень.

Вказана постанова винесена саме для забезпечення реального виконання рішення суду. При цьому накладення арешту на все майно боржника не позбавило боржника можливості користуватися та володіти своїм майном, а лише тимчасово обмежило право на відчуження майна до виконання рішення суду, яке він не виконав.

Вищезазначене узгоджується і з позицією Верховного Суду, який у своїй постанові від 30 березня 2023 року по справі № 913/869/14 зазначає, що Закон України «Про виконавче провадження» надає можливість приватному виконавцю як накласти арешт на все майно боржника під час відкриття виконавчого провадження, так і накласти арешт на окремі речі, що належать боржнику, не пізніше наступного робочого дня після виявлення такого майна. При цьому постанова виконавця про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору відповідно до наведених положень Закону України «Про виконавче провадження» не повинна містити в собі опису майна, на яке накладається арешт. За змістом зазначених положень Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець вправі вибирати алгоритм своїх дій при здійсненні виконавчого провадження, а положення цього Закону не містять обмеження щодо накладення арешту на майно розміром суми, що підлягає стягненню. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 916/2100/20, від 29.12.2021 у справі № 916/2100/20, від 18.06.2018 у справі № 910/15141/16, від 25.05.2020 у справі № 127/24849/16, від 15.01.2020 у справі № 910/8691/17.

Отже, за таких обставин у приватного виконавця були всі правові підстави для винесення постанови про арешт майна боржника саме у такому вигляді. Більше того, винесення виконавцем відповідної постанови було його обов`язком. Невиконання цього обов`язку призвело б до ситуації, коли захищене в судовому порядку порушене право позивача (стягувача) взагалі могло бути знівельовано.

Обов`язок стосовно винесення постанови про арешт майна боржника, передбачений Законом, встановлений з метою здійснення повноважень саме на виконання рішення суду як завершальної стадії судового провадження.

У Рішенні Європейського суду з прав людини «Продан проти Молдови» Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини (995_004), буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін. Не може бути й мови, щоб закріплені в пункті 1 статті 6 процесуальні гарантії, що надаються сторонам, справедливий, відкритий та швидкий судовий розгляд не передбачали виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно доступу до суду та провадження у справі, скоріш за все призвело б до виникнення ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, підписавши Конвенцію. Отже, виконання рішення, постановленого судом, мало вважатися невіддільним складником «судового розгляду», передбаченого у статті 6.

Враховуючи вищезазначене можливо прийти до висновку, що дії приватного виконавця направлені на винесення постанови про арешт майна боржника від 21.06.2023 року, у повній мірі відповідають законодавству про примусове виконання рішень, а підстави для її скасування відсутні.

У своїй скарзі та в поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що достатнім для забезпечення виконання рішення суду у даній справі є накладення арешту на частину майна скаржника, а саме: рахунку у сбербанку та рухоме майно автомобілі «ВОЛГА» та «ЖИГУЛІ 2106».

Так, відповідно до відповідей Міністерства внутрішніх справ України на запити приватного виконавця від 07.06.2023 року, від 22.06.2023 року, від 23.07.2023 року та від 07.08.2023 року в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби. Відповіді долучені до матеріалів справи разом з поясненнями.

Вказане, свідчить про відсутність у приватного виконавця можливості, як накласти арешт так і звернути стягнення на зазначені боржником автомобілі «ВОЛГА» та «ЖИГУЛІ 2106».

Щодо рахунку боржника, необхідно зазначити, що відповідно до відповідей Державної фіскальної служби України від 07.06.2023 року, 08.07.2023 року, 23.07.2023 року та 07.08.2023 року в боржника відсутні відкриті рахунки.

Відповідно до частини 5 пункту 3 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник за рішеннями майнового характеру зобов`язаний подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України, а також повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини.

Однак, станом на 12.09.2023 року скаржник вищевказані документи приватному виконавцю не надав, про наявність відповідних відомостей (зокрема щодо майнового стану) не повідомив.

Відповідно до частини 5 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Проте всупереч вищезазначеного положення Закону України «Про виконавче провадження» боржник з пропозицією про встановлення черговості реалізації належного йому майна не звертався.

Відповідно до ч. 3ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, заявником не доведено те, що дії приватного виконавця в рамках виконавчого провадження № 71962554 є неправомірними та суперечили вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної скарги.

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зіркове містечко», приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Качурко В`ячеслав Вікторович, на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурко В`ячеслава Вікторовича, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено28.09.2023 року.

Головуючий: Є.М. Панасенко