Рішення

від 04.08.2010 по справі 12/55-10-2018

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКО Ї ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2010 р. Справа № 12/55-10-2018

За позовом заступн ика Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одес ької області в інтересах дер жави в особі Семенівськ ої сільської ради Білгород-Д ністровського району Одеськ ої області

до відповідача: фізи чної особи-підприємця ОСОБ А_1

про визнання недійсним договору та зобов' язання з вільнити земельну ділянку.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників с торін:

від прокуратури: Синюк О.М. - посвідчення №115 від 26.07.2 010р.

від позивача: не з' явив ся.

від відповідача: не з' я вився.

СУТЬ СПОРУ: за ступник Білгород-Дністровсь кого міжрайонного прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одесь кої області в інтересах держ ави в особі Семенівської сіл ьської ради Білгород-Дністро вського району Одеської обла сті (надалі - Семенівська сі льрада) з позовною заявою до ф ізичної особи-підприємця О СОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА _1) в якій просить суд визнати недійсною угоду від 01.01.2010р. укл адену між Семенівської сільр адою та ФОП ОСОБА_1 та зобо в' язати ФОП ОСОБА_1 звіль нити земельну ділянку площею 50м2.

Ухвалою господарського с уду Одеської області від 06.05.2010р . позовну заяву прокурора при йнято до розгляду, порушено п ровадження по справі та їй пр исвоєно № 12/55-10-2018.

Ухвалою виконуючого обов' язки голови господарського с уду Одеської області від 25.06.2010р . термін розгляду справи було продовжено на один місяць, а с аме до 05.08.2010р.

Представник прокура тури позовну заяву підтримує , наполягає на її задоволенні .

Позивач - Семенівська сільрада про місце та час суд ових засідань, згідно повідо млень про вручення поштового відправлення які є у матеріа лах справи, повідомлявся вча сно та належним чином. Поряд з цим, в судові засідання не з' являвся, письмової позиції н а позов не надав, своє право на захист не використав, причин поважності неявки суду не на дав. З цього приводу господар ським судом 19.07.2010р. було винесен о окрему ухвалу. Вимоги зазна ченої ухвали позивачем не ви конані.

Відповідач - ФОП ОСОБА_ 1 про місце та час судових за сідань, згідно повідомлень п ро вручення поштового відпра влення які є у матеріалах спр ави, повідомлявся вчасно та н алежним чином за його адресо ю, підтвердженою витягом з Єд иного державного реєстру юри дичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 27.04.2010р, н аданим суду представником пр окуратури. Поряд з цим, в судов і засідання не з' являвся, ві дзив на позов та витребувані судом документи не надав, сво є право на захист не використ ав, причин поважності неявки суду не надав.

За таких обставин, справа ро зглядається за наявними в ні й матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши у відкритому су довому засіданні матеріали с прави та заслухавши поясненн я представника прокуратури, суд встановив:

01.01.2010р. між Семенівської сіль радою (Власник) та ФОП ОСОБА _1 (Землекористувач) було укл адено договір № 7 про право кор истування земельною ділянко ю (суперфіцй).

Відповідно до п.1.1. зазначено го договору власник надає зе млекористувачу право корист ування земельною ділянкою за гальною площею 50 м2 для будівн ицтва та обслуговування мага зину в селі Семенівка по вул. М ічуріна, 24 згідно плану землек ористування, який являється невід' ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.2. договору встанов лено, що він укладається на од ин рік.

Згідно п.3.1. договору землеко ристувач щомісячно, починаюч и з 01.01.2010р. до 15 числа наступного за звітним місяцем вносить н а рахунок сільської ради пла ту за користування земельною ділянкою, нараховану згідно нормативної грошової оцінки з урахуванням індексації гр ошової оцінки земель населен их пунктів.

Відповідно до п.3.3. договору г рошова оцінка земельної діля нки на 2010р. складає 8987 грн.

Згідно п.3.4. договору Розраху нок плати за користування зе мельною ділянкою складає: 898,70 г рн. на рік, 74,89 грн. в місяць.

Відповідно до п.5.1. договору в ін набирає чинності після пі дписання його сторонами.

На думку прокурора договір № 7 укладений між позивачем та відповідачем не відповідає Земельному кодексу України, а саме главі 15 якою передбачен о два види права користуванн я землею - право постійного користування земельною діля нкою та право оренди. При цьом у прокурор посилається на то , що при укладені оспорюваног о договору сторонами не було дотримано приписів ст.123,124 Зем ельного кодексу України, які передбачають певний порядок передачі земельних ділянок в оренду, зокрема, складання т а затвердження акту попередн ього вибору земельної ділянк и, розроблення та затверджен ня проекту відведення земель ної ділянки, укладення догов ору оренди земельної ділянки .

Обґрунтовуючи свою позиці ю прокурор зазначив, що випад ків передачі земельних ділян ок в оренду, в тому числі корот кострокову, в інший спосіб чи нне законодавство не передба чає.

Враховуючи те, що при укладе ні договору № 7 від 01.01.2010р. порядо к передачі земельної ділянки в оренду, передбачений чинни м законодавством, дотримано не було, проект відведення зе мельної ділянки не розроблен о, на державну експертизу не п одано та у встановленому пор ядку не затверджено, договір оренди земельної ділянки з у рахуванням положень Закону У країни „Про оренду землі” не складався, це на думку прокур ора є підставою для зверненн я з відповідним позовом до го сподарського суду Одеської о бласті.

Розглянувши матеріали спр ави, вислухав думку представ ника прокурора, проаналізува вши норми чинного законодавс тва, суд дійшов висновку про в ідмову у задоволені позовних вимог з наступних підстав:

Приписи ст.13 Конституції Ук раїни визначають, що від імен і українського народу права власника здійснюють органи д ержавної влади та органи міс цевого самоврядування в межа х, визначених Конституцією.

Як вбачається із змісту п.12 П ерехідних положень Земельно го кодексу України, до розмеж ування земель державної та к омунальної власності повнов аження щодо розпорядження зе млями в межах населених пунк тів, крім земель, переданих у п риватну власність, здійснюют ь відповідні сільські, селищ ні, міські ради, а за межами на селених пунктів - відповідн і органи виконавчої влади, то бто місцеві державні адмініс трації.

Відповідно до ст. 83 Земельно го кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл , селищ, міст, є комунальною вл асністю. У комунальній власн ості перебувають усі землі в межах населених пунктів , крім земель приватної та де ржавної власності, а також зе мельні ділянки за їх межами, н а яких розташовані об'єкти ко мунальної власності.

Матеріалами справи встано влено, що земельна ділянка ст осовно якої позивачем та від повідачем укладено оспорюва ний договір № 7 від 01.01.2010р. знаход иться у межах села Веселе, так им чином позивач на законних підставах виступає у спірни х правовідносинах як власник землі.

Як вірно зазначив у позові п рокурор, право користування землею регулюється приписам и глави 15 Земельного кодексу У країни.

Право постійного користу вання встановлюється припис ами ст. 92 Земельного кодексу У країни, відповідно до якої право постійного користуван ня земельною ділянкою - це право володіння і користува ння земельною ділянкою, яка п еребуває у державній або ком унальній власності, без вста новлення строку. Права пості йного користування земельно ю ділянкою із земель державн ої та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до д ержавної та комунальної влас ності;

б) громадські організації і нвалідів України, їх підприє мства (об'єднання), установи та організації;

в) релігійні організації Ук раїни, статути (положення) яки х зареєстровано у встановлен ому законом порядку, виключн о для будівництва і обслугов ування культових та інших бу дівель, необхідних для забез печення їх діяльності.

Стаття 93 Земельного кодексу України визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі ст рокове платне володіння і ко ристування земельною ділянк ою, необхідною орендареві дл я провадження підприємницьк ої та іншої діяльності. Земел ьні ділянки можуть передават ися в оренду громадянам та юр идичним особам України, іноз емним громадянам і особам бе з громадянства, іноземним юр идичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Не підлягають передачі в оренд у земельні ділянки, штучно ст ворені у межах прибережної з ахисної смуги чи смуги відве дення, на землях лісогоспода рського призначення та приро дно-заповідного фонду, що пер ебувають у прибережній захис ній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна во дних об'єктів. Оренда земельн ої ділянки може бути коротко строковою - не більше 5 років т а довгостроковою - не більше 50 років. Право оренди земельно ї ділянки може відчужуватися , у тому числі продаватися на з емельних торгах, а також пере даватися у заставу, спадщину , вноситися до статутного фон ду власником земельної ділян ки - на строк до 50 років, крім ви падків, визначених законом. О рендована земельна ділянка а бо її частина може за згодою о рендодавця передаватись оре ндарем у володіння та корист ування іншій особі (суборенд а). Орендодавцями земельних д ілянок є їх власники або упов новажені ними особи. Відноси ни, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Проте, відповідно до чинно го законодавства України оре нда земельної ділянки та суп ерфіцй є окремими правовими інститутами, які регламентую ться різними главами Земельн ого кодексу України.

Так глава 16-1 Земельного коде ксу України встановлює право користування чужою земельно ю ділянкою для сільськогоспо дарських потреб або для забу дови.

Відповідно до ч.1 ст.102-1 Земел ьного кодексу України визнач ає наступне. Право користува ння чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських п отреб (емфітевзис) і право кор истування чужою земельною ді лянкою для забудови (суперфі цій) виникають на підставі до говору між власником земельн ої ділянки та особою, яка вияв ила бажання користуватися ці єю земельною ділянкою для та ких потреб, відповідно до Цив ільного кодексу України.

Строк користування земель ною ділянкою державної чи ко мунальної власності для сіль ськогосподарських потреб аб о для забудови не може переви щувати 50 років (ч.4 ст.102-1 ЗК Украї ни).

Укладення договорів про на дання права користування зем ельною ділянкою для сільсько господарських потреб або для забудови здійснюється відпо відно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу (ч.5 ст.102-1 ЗК Украї ни).

Відповідно до ч.1 ст. 413 Цивіль ного кодексу України власник земельної ділянки має право надати її в користування інш ій особі для будівництва про мислових, побутових, соціаль но-культурних, житлових та ін ших споруд і будівель (суперф іцій). Таке право виникає на пі дставі договору або заповіту .

Частина 1 ст. 414 Цивільного ко дексу України визначає, що власник земельної ділянки, н аданої для забудови, має прав о на одержання плати за корис тування нею.

Частини 1,4 ст. 415 Цивільного ко дексу України встановлюють, що землекористувач має пра во користуватися земельною д ілянкою в обсязі, встановлен ому договором. Землекористув ач зобов'язаний вносити плат у за користування земельною ділянкою, наданою йому для за будови, а також інші платежі, в становлені законом.

Як встановлено матеріалам и справи, договір № 7 про прав о користування земельною діл янкою (суперфіцй) від 01.01.2010р. укл адений між позивачем та відп овідачем в повній мірі відпо відає вимогам чинного законо давства України, що регулює п раво користування чужою земе льною ділянкою для забудови (суперфіцій).

Відповідно до ст.203 Цивільно го кодексу України зміст пр авочину не може суперечити ц ьому Кодексу, іншим актам цив ільного законодавства, а так ож моральним засадам суспіль ства. Особа, яка вчиняє правоч ин, повинна мати необхідний о бсяг цивільної дієздатності . Волевиявлення учасника пра вочину має бути вільним і від повідати його внутрішній вол і. Правочин має вчинятися у фо рмі, встановленій законом. Пр авочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним .

Стаття 204 Цивільного кодек су України встановлює, що п равочин є правомірним, якщо й ого недійсність прямо не вст ановлена законом або якщо ві н не визнаний судом недійсни м

Відповідно до ч.1 ст.205 Цивіл ьного кодексу України правоч ин може вчинятися усно або в п исьмовій формі. Сторони мают ь право обирати форму правоч ину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 215 Цивільного кодек су України встановлює, що п ідставою недійсності правоч ину є недодержання в момент в чинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встанов лені частинами першою - треть ою, п'ятою та шостою статті 203 ць ого Кодексу. Недійсним є прав очин, якщо його недійсність в становлена законом (нікчемни й правочин). У цьому разі визна ння такого правочину недійсн им судом не вимагається. У вип адках, встановлених цим Коде ксом, нікчемний правочин мож е бути визнаний судом дійсни м.

Якщо недійсність правочин у прямо не встановлена закон ом, але одна із сторін або інша заінтересована особа запере чує його дійсність на підста вах, встановлених законом, та кий правочин може бути визна ний судом недійсним (оспорюв аний правочин).

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господ арського кодексу України гос подарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, а бо вчинено з метою, яка завідо мо суперечить інтересам держ ави і суспільства, або укладе но учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської ко мпетенції (спеціальної право суб'єктності), може бути на вим огу однієї із сторін, або відп овідного органу державної вл ади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З урахуванням вищенаведе ного суд прийшов до висновку , що прокурором невірно засто совано норми земельного зако нодавства, що регулюють орен дні відносини до укладеного між позивачем та відповідаче м договору № 7 про право корист ування земельною ділянкою (с уперфіцй) від 01.01.2010р. а тому у суд у не має законних підстав виз нати оспорюваний договір нед ійсним.

Підсумовуючи наведене, суд прийшов до висновку що позов на вимога прокурора про визн ання недійсним договору № 6 пр о право користування земельн ою ділянкою (суперфіцй) від 01.01. 2010р. укладеному між позивачем та відповідачем є незаконно ю, спростовується обставинам справи а тому в її задоволені слід відмовити.

Враховуючи те, що позовна ви мога прокурора про зобов' яз ання відповідача звільнити земельну ділянку площею 50 м2 є похідною від первісної вимо ги про визнання недійсним до говору № 7 про право користува ння земельною ділянкою (супе рфіцй) від 01.01.2010р. укладеному мі ж позивачем та відповідачем, суд вважає що в її задоволені слід також відмовити.

Враховуючи те, що у задоволе ні позову прокурора відмовле но, керуючись ст.44, 49 Господарсь кого процесуального кодексу України слід стягнути з пози вача до Державного бюджету У країни 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судовог о процесу.

Керуючись ст.ст. 44,49, 75, 82-85 Г осподарського процесуально го кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмови ти.

2. Стягнути з Семенівсь кої сільської ради Білгород- Дністровського району Одесь кої області (67750, Одеська област ь, Білгород-Дністровський ра йон, с. Семенівка, вул. Молодіж на, 1, код ЄДРПОУ 04378014) на користь д ержавного бюджету (р/р 31114095700008, од ержувач ГУДКУ в Одеській обл асті, код ЄДРПОУ 23213460, банк одерж увача ГУДКУ в Одеській облас ті, МФО 828011, код бюджетної класи фікації 22090200) державне мито в с умі 85 (вісімдесят п' ять) грн.

3. Стягнути з Семенівсь кої сільської ради Білгород- Дністровського району Одесь кої області (67750, Одеська област ь, Білгород-Дністровський ра йон, с. Семенівка, вул. Молодіж на, 1, код ЄДРПОУ 04378014) на користь д ержавного бюджету (р/р 31217259700008, од ержувач ГУДКУ в Одеській обл асті, код ЄДРПОУ 23213460, банк одерж увача ГУДКУ в Одеській облас ті, МФО 828011, код бюджетної класи фікації 22050000) витрати на ІТЗ су дового процесу у сумі 236 (двіст і тридцять шість) грн.

Рішення господарського суду Одеської області набир ає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.1 16 ГПК України.

Рішення підписане 09.08.2010р.

Суддя