Рішення

від 20.09.2023 по справі 357/779/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/779/23

Провадження № 2/357/861/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю., при секретарі Іванова О. Р.,

за участю:

представник позивача адвокат Гучок В.В.;

представник відповідача адвокат Кузьменко С.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Першотравнева-БЦ» про витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2023 року представник Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить витребувати нерухоме майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, а саме: у ОСОБА_1 частину нежитлової будівлі ЗТП-65 площею 24,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на балансі позивача обліковується ЗТП 10/0,4 кВ № 65 приватної форми власності, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Під час здійснення позивачем передбачених законодавством організаційно-правових дій щодо державної реєстрації права власності на ЗТП-65 було встановлено, що право власності на неї зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 в складі нежитлової будівлі літ. «Л» загальною площею 146,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 . Фактично вказана будівля була прибудована до ЗТП-65 Пеpшотpавнева, 10/28. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу № 1087 від 25.07.2022. Представник позивача вказує, що право власності позивача на ЗТП-65 в складі нежитлової будівлі літ. «Л» площею 24,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , в якому розміщено обладнання ЗТП 10/0,4 кВ № 65, заперечується та не визнається з боку відповідача. Разом з тим, набуття права власності відповідачем на нежитлову будівлю літ. «Л» загальною площею 146,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , відбулося на незаконних підставах, з грубим порушенням норм права, тому позивач звернувся до суду.

24.01.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

02.03.2023 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, залучено до участі у справі в якості третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Першотравнева БЦ».

15.05.2023 на адресу суду від представника відповідача адвоката Кузьменко С.В., надійшов відзив на позов. В обґрунтування відзиву вказано, що право власності на об`єкт нерухомого майна позивачу не передавалось, адже не було зареєстровано в законному порядку за попередньою організацією. Вказано, що особливістю виникнення права власності на нерухоме майно є обов`язкова державна реєстрація такого права, а відсутність такої реєстрації являється ознакою відсутності самого права на це майно. У позивача є право власності лише на ТП (рухоме майно) - електрообладнання ЗТП 10/0,4 № 65 та силовий трансформатор 10 (6) КВ ТМ-400 кВА, які були передані йому на баланс попередньою організацією, що знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 . Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

07.06.2023 в судовому засіданні ухвалою суду закрито підготовче провадження (засідання) та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити, навів обґрунтування аналогічні зазначеним у позові. Додатково вказав, що візуально навіть з фото вбачається, що це майно позивача. ЗТП включає в себе будівлю та обладнання. Паспорт АДРЕСА_2 визначає схеми підключення споживачів та електрообладнання, цей паспорт не визначає характеристики будівлі, а стосується обладнання в будівлі. За оціночним актом виокремлено медичний пункт та трансформаторну підстанцію, щодо площі допускається похибка, на фото видно саме виокремлену будівлю. У 1995 році відбулась корпоратизація позивача, у 2006 році затверджено перелік нерухомого майна під час його корпоратизації станом на 1995 рік, обов`язку звернутись для реєстрації нерухомого майна не було, в тому числі немає строку для цього. Технічний паспорт ТОВ «Макспроект» виготовлений вказаним товариством на підставі наданих позивачем документів.

Представником позивача в судовому засіданні також було заявлено клопотання про повернення до стадії підготовчого судового засідання та витребування оригіналів доказів у третьої особи, в задоволенні якого суд на місці ухвалив відмовити, зважаючи на стадію розгляду справи, заперечення представника відповідача, а також доцільність витребування у третьої особи вказаних ним оригіналів документів, копії яких є у справі, а частина з них долучена позивачем до позову.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, навела обґрунтування аналогічні зазначеним у відзиві. Додатково зазначила, що будівля літ. «Л» площею 146,3 кв.м. належить відповідачу, такої частини та з такими характеристиками, як вказує позивач, не існує, а інвентаризаційні номери обладнання не збігаються з номерами в переліку. Відповідач не заперечує існування обладнання позивача в його нежитловій будівлі. Крім того, на аркуші справи 26, вказано про ТП не закритого типу, а не ЗТП. Як нерухоме майно приміщення відповідача є неподільним. Додані до справи фото не відносяться до справи та не підтверджують право власності позивача за конкретно вказаною ним адресою.

05.07.2023 від представника третьої особи надійшли письмові пояснення з позицією по справі та проханням відмовити у задоволенні позову.

06.07.2023 та 20.09.2023 від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення з проханням задовольнити позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно з пунктом 2.2 нової редакції Статуту Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», затвердженого рішенням одноосібного акціонера ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» № 1/2022 від 10.01.2022, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» є правонаступником майна, прав та обов`язків Приватного акціонерного товариства «Київобленерго», яке в свою чергу було перейменовано з Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», що було перейменовано з Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго», яке було правонаступником Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго», яке було створено шляхом реорганізації Відкритого акціонерного товариства «АЕС Київобленерго», яке створене шляхом перейменування Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Київобленерго», яка була заснована відповідно до указу президента України № 282/95 від 04.04.1995 «Про структурну перебудову в енергетичному комплексі України» шляхом перетворення Державного підприємства «Київобленерго» у Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Київобленерго».

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 02.08.1995 № 141 «Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Київобленерго» затверджено акт оцінки цілісного майнового комплексу ДАЕК «Київобленерго».

Наказом Міністерства енергетики та електрифікації України від 21.11.2006 № 452 Про затвердження переліку нерухомого майна ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» затверджено Перелік нерухомого майна, що увійшло до Статутного фонду ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» під час його корпоратизації станом на 01.07.1995.

З даними Переліку, у 2006 році за результатами проведеної інвентаризації під час корпоратизації до Статутного фонду ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» увійшов об`єкт за/п № 12713: ТП-65 Пеpшотpавнева10/28 (АСБ-3*50+1*2); адреса: ТП-65 Пеpшотpавнева 10/28 (АСБ 3*50+1+2) м. Бiла Церква; інвентарний № 13005234; балансова вартість 8587000.

Позивач стверджує, що вказане майно обліковується на його балансі як будівля ЗТП-65, на підтвердження чого надає паспорт трансформаторної підстанції № 65, складений майстром ПАТ «Київобленерго» Величко В.В. 02.04.2015, інвентарний № 400048022, з описом електрообладнання, схемами заповнення ТП, експлуатаційними даними та випробуваннями обладнання датованими 2012 та 2017 роками, Переліком нерухомого майна, що увійшло до Статутного фонду ЗАТ «А.Е.С.Київобленерго».

Згідно з актом № 1 від 22.08.2008 на підставі договору № 220029310, між ТОВ «Першотравнева-БЦ» та ЗАТ «А.Е.С Київобленерго» зафіксовано межі балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності по виробничому приміщенню за адресою: АДРЕСА_1 , балансова належність електромереж: постачальник ТП-65, споживач КЛ-0,4 кв від ТП-650 до електрощитової виробничих приміщень і внутрішні мережі. Межа балансової належності зафіксована на кабельних наконечниках в РУ-0,4 кв ТП-65.

В матеріалах справи міститься схема вузла електричної мережі на межі балансової належності.

Первинна реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. «Л» загальною площею 146,3 кв.м. за адресою Першотравнева, 10/28, м. Бiла Церква здійснена у 2004 році за ВАТ «Білоцерківський автобусний парк», що підтверджується листом Білоцерківської МБТІ.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 04.04.2008 ТОВ «Першотравнева-БЦ» придбала у ВАТ «Білоцерківський автобусний парк» ряд нежитлових будівель, в тому числі нежитлову будівлю літ. «Л» загальною площею 146,3 кв.м. Договір посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Мельничук І.М., реєстровий номер 1271 та внесений до Державного реєстру правочинів за № 2812183.

08.04.2008 прийнято рішення про реєстрацію права власності на вказану будівлю за ТОВ «Першотравнева-БЦ», що підтверджується витягом Білоцерківського МБТІ № 18428903 від 08.04.2008, номер запису 744, в книзі 12.

За даними п. 2 договору купівлі-продажу від 04.04.2008, відчужувані нежитлові будівлі належать ВАТ «Білоцерківський автобусний парк» на праві колективної власності на підставі наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області № 7/62-ВП від 10.11.1995 і зареєстрованого в Білоцерківському МБТІ за № 744 в книзі 12, реєстраційний номер 5077493 та 16046086, 13667561.

25.07.2022 ОСОБА_1 придбав у ТОВ «Першотравнева-БЦ» нежитлову будівлю «Л» загальною площею 146,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченої приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Федоряки О.С., реєстровий № 1087.

Право власності на вказану нежитлову будівлю зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.07.2022 приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Федорякою О.С. на підставі рішення з індексним номером 64282675 від 25.07.2022 13:43:48, номер запису про право власності: 47415313, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 40019232103.

Згідно з п. 1.3 вказаного договору, дана нежитлова будівля «Л» загальною площею 146,3 кв.м. належить продавцю (ТОВ «Першотравнева-БЦ») на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 2333705, виданого Реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області 12.04.2013, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області 30.03.2013, номер запису про право власності: 639079, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 40019232103.

Нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 0,2952 га з кадастровим номером 3210300000:04:035:0031 з цільовим призначенням: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних засобів, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня (п. 1.4. договору).

В матеріалах справи міститься інвентаризаційна справа Білоцерківського міжміського бюро технічної інвентаризації від 19.08.2007 нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з медпункту та трансформаторної підстанції. За даними експлікації та поверхового плану нежитлової будівлі літ. «Л» Медпункт, загальна площа приміщення складає 146,3 кв.м., в т.ч. трансформаторна підстанція площею 19,8 кв.м. (8).

01.09.2022 відповідач направив на адресу позивача лист щодо виявлення в приміщенні нежитлової будівлі «Л», придбану в ТОВ «Першотравнева-БЦ», об`єкта ТП-65, яке належить ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та запропонував врегулювати відносини.

У відповідь на вказаний лист, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» листом № 15/100/972 від 29.09.2022 повідомило, що будівля ЗТП-65 обліковується на балансі позивача.

Позивач також надав фотографії будівлі та технічний паспорт ТОВ «Макспроект» (м. Кривий Ріг) від 15.10.2022 на будівлю ЗТП-65 літ. «А», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де в експлікації до схеми розташування будівель та споруд, будівля ЗТП - 65, визначена загальною площею 24,5 кв.м.

При вирішенні справи, суд виходить з наступного.

Предметом спору у дані справі є вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Цивільним Кодексом України передбачено засади захисту права власності.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Зокрема, статтею 387 Цивільного кодексу України власнику надано право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем за віндикаційним позовом може бути власник майна, а відповідачем особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Отже, для застосування приписів статті 387 Цивільного кодексу України необхідною умовою є доведення позивачем, насамперед, того факту, що позивач є власником майна. Тобто, особа, яка звертається до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.

Позов про витребування майна на підставі статті 387 Цивільного кодексу України підлягає задоволенню у випадку, якщо у власника майна, що вибуло з його володіння і перебуває у неправомірному володінні іншої особи, залишається право на це майно.

До предмету доказування за віндикаційним позовом входить також і встановлення факту наявності спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

Разом з цим, вимога у віндикаційному позові є речово-правовою і може бути подана щодо індивідуально визначеного майна. Крім того, віндикаційний позов може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем і відповідачем зобов`язальних відносин. Матеріально-правова вимога позивача у віндикаційному позові повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки.

Статтею 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття права власності, відповідно до якого право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до положень частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 цього Кодексу.

Таким чином предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Володіння - це фактичне, фізичне панування над майном, яке передбачає повний фізичний контроль його власника чи законного володільця.

Власник має право витребувати своє майно від особи, в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред`явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

У постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 05.06.2019 у справі № 926/1288/18 зазначено, що для вірного застосування положень ст. 387 та п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України суду необхідно встановити: хто саме є власником чи володільцем спірного майна на момент звернення з позовом до суду; хто саме був власником майна на момент такого вибуття вказаного майна поза волею наведеної особи; яким саме шляхом вибуло спірне майно з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, і що це вибуття вказаним шляхом сталося саме не з волі зазначених осіб.

Відповідно ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про власність» (у редакції від 02.08.1995, чинній на момент проведення корпоратизації) об`єктом права власності акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом.

За ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про власність» (у редакції від 02.08.1995, чинній на момент проведення корпоратизації) підставою виникнення право колективної власності є перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про підприємства в Україні» (у редакції від 02.08.1995, чинній на момент проведення корпоратизації) майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності або повного господарського відання.

Статтею 12 ЗУ «Про господарські товариства» (у редакції чинній на момент проведення корпоратизації) товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV 01.07.2004, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, нежитлова будівля «Л» загальною площею 146,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з 10.11.1995 перебувала у власності ВАТ «Білоцерківський автобусний парк» на підставі наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області, право власності зареєстровано; з 04.04.2008 у власності ТОВ «Першотравнева-БЦ» на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, право власності зареєстровано; з 12.04.2013 - у власності ТОВ «Першотравнева-БЦ» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, право власності зареєстроване у встановленому порядку.

В подальшому, ОСОБА_1 придбав спірне майно за оплатним договором від 25.07.2022 у ТОВ «Першотравнева-БЦ» та здійснив відповідну реєстрацію права власності.

Судом також встановлено, що Державна акціонерна енергопостачальна компанія «Київобленерго» утворена на підставі наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 02.08.1995 шляхом перетворення Державного підприємства «Київобленерго» та затверджено акт оцінки цілісного майнового комплексу.

Суду не надано вказаного акту на підтвердження того факту, що станом на момент корпоратизації станом на 1995 рік до складу новоутвореної компанії передано конкретно визначений спірний об`єкт, що є визначальним у даній справі.

Перелік нерухомого майна з`явився лише у 2006 році відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України № 452 від 21.11.2006, з якого вбачається, що об`єкт за/п № 12713: ТП-65 Пеpшотpавнева10/28 (АСБ-3*50+1*2); адреса: ТП-65 Пеpшотpавнева 10/28 (АСБ 3*50+1+2) м. Бiла Церква; інвентарний № 13005234; балансова вартість 8587000, що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Першотравнева, 10/28, увійшов до Статутного фонду ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» під час його корпоратизації.

При цьому матеріали справи містять докази того, що станом на 10.11.1995 вказаний об`єкт вже перебував у власності ВАТ «Білоцерківський автобусний парк».

Встановлюючи обставини вибуття спірного майна з володіння, суд зазначає таке.

Частиною 3 статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право відчуження майна, крім випадків, встановлених законом, належить власникові (статті 321, 319, 658 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом наведеної норми випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Суд зауважує, що в матеріалах справи наявні докази того, що 10.11.1995 ВАТ «Білоцерківський автобусний парк» набув право власності на нежитлову будівлю літ. «Л» загальною площею 146,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі, що не заборонено законом та здійснив реєстрацію такого права в Білоцерківському МБТІ.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що вказане майно або його частина в період до 10.11.1995 належали попереднику позивача, при цьому у 2006 році не здійснено жодних заходів щодо належного оформлення об`єкта та його реєстрації.

Суд звертає увагу, що у всіх документах, за якими здійснювалось відчуження спірного майна, а також інвентаризаційною справою 2007 року, нежитлова будівля літ. «Л» має загальну площу 146,3 кв.м., в т.ч. ТП площею 19,8 кв.м., а позивач просить витребувати саме частину цієї будівлі ЗТП-65 площею 24,5 кв.м.

В межах розгляду даного спору клопотання про витребування будь-яких доказів, що стосуються предмету та підстав позову, та/або проведення експертиз за адресою нерухомого майна позивачем не заявлялись.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов`язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. З огляду на вказану норму та обставини справи, суд не може взяти до уваги довідку (без дати) позивача, що видана останнім в односторонньому порядку з датами оприбуткування ЗТП № 65 01.01.1957, без зазначення конкретної адреси, яка міститься на а.с. 21.

У даній справі суд враховує давність подій (обставин) даної справи, однак вказане не скасовує принцип змагальності судового процесу, зокрема, доведення позивачем обґрунтованості позовних вимог.

Таким чином, суд вважає, що матеріали справи не містять належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження наведених позивачем обставин, в тому числі його вимог.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати слід віднести за рахунок позивача, що відповідає положенням статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.

Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28.09.2023.

Суддя А. Ю. Цуранов