Постанова

від 28.02.2024 по справі 357/779/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024року місто Київ

Справа № 357/779/23

Апеляційне провадження № 22-ц/824/1739/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Суддя-доповідач Желепи О. В.

суддів: Мазурик О. Ф., Немировської О. В.

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Гуч ка Віктора Володимировича в інтересах Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2023 року (ухвалене у складі судді Цуранова А. Ю., повне судове рішення складено 28 вересня 2023 року)

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Першотравнева-БЦ», про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ

У січні 2023 року ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, в якому просило витребувати нерухоме майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, а саме: у ОСОБА_2 частину нежитлової будівлі ЗТП-65 площею - 24,5 кв. м, за адресою АДРЕСА_1 , на користь ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що на балансі позивача обліковується ЗТП 10/0,4 кВ № 65 приватної форми власності, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Під час здійснення позивачем передбачених законодавством організаційно-правових дій щодо державної реєстрації права власності на ЗТП-65 було встановлено, що право власності на неї зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_3 у складі нежитлової будівлі літ. «Л» загальною площею 146,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Фактично вказана будівля була прибудована до ЗТП-65 Пеpшотpавнева, 10/28. Підставою виникнення у відповідача права власності на спірне майно є договір купівлі-продажу № 1087 від 25.07.2022.

Позивач указував, що право власності позивача на ЗТП-65 в складі нежитлової будівлі літ. «Л» площею 24,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , в якому розміщено обладнання ЗТП 10/0,4 кВ № 65, заперечується та не визнається з боку відповідача. Разом з тим, набуття права власності відповідачем на нежитлову будівлю літ. «Л» загальною площею 146,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , на переконання позивача, відбулося незаконно, в зв`язку з чим ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулося до суду з цим позовом.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2023 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» адвокат Гучок В. В. 30 жовтня 2023 року направив на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого суд дійшов помилкових висновків про відмову в задоволені позову.

Вказує, що внаслідок корпоратизації товариства все майно, включене до статутного фонду, стає власністю новостворюваного товариства, яке утворилось внаслідок корпоратизації. Однак суд не звернув увагу на такі обставини.

Зазначає, що у переліку майна, що увійшло до статутного фонду ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» під час його корпоратизації станом на 01 липня 1995 року під порядковим номером 12713 зазначено ТП-65 за адресою: Першотравнева, 10/28, інвентарний номер об?єкта - 13005234, балансова вартість, за якою об?єкт включено до статутного фонду - 8587000 крб. та під порядковим номером 1230 зазначено Будівля 3ТП-65, за адресою: Першотравнева, 10/28, інвентарний номер об?єкта - 11000618, балансова вартість, за якою об?єкт включено до статутного фонду - 68280000 крб.

Перелік нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду Позивача під час корпоратизації станом на 01 липня 1995 року, затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України № 452 від 21 листопада 2006, є правовстановлюючим документом, який підтверджує право власності Позивача на частину об?єкта нерухомого майна 3ТП-65, площею - 24,5 кв. у АДРЕСА_1 .

Посилання суду в рішення на те, що «матеріали справи містять докази того, що станом на 10 листопада 1995 року об`єкт перебував у власності ВАТ «Білоцерківський автобусний парк» є безпідставними, оскільки судом не ідентифіковано докази на які він посилається.

Крім того, вказує, що судом було необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання позивача від 14 липня 2023 року про витребування у ТОВ «Першотравнева БЦ» оригіналів письмових доказів, поданих відповідачем у копіях, які суд взяв за основу при прийнятті рішення, так як останні викликають сумніви щодо їх автентичності оригіналам.

Також, звертає увагу суду, що під час розгляду справи місцевим судом не обґрунтовано відмовлено у прийнятті доказів, а саме: витягу з Переліку нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду Позивача в якому зазначено (№ п/п 1230; БУД. ТП-65; АДРЕСА_1 ; інвентарний № 11000618; балансова вартість - 68280000). З метою дослідження нових доказів, відповідно до ст. 243 ЦПК України, позивачем було заявлено клопотання про повернення до з`ясування обставин справи. Проте, судом без жодного обґрунтування було відмовлено в задоволенні клопотання.

За вказаних обставин просить апеляційний суд долучити до матеріалів справи копію витягу з Переліку нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду Позивача, в якому значиться спірне майно.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року відкрито провадження у даній справі та надано учасникам справи 5-ти денний строк з моменту отримання ухвали для подачі відзиву на апеляційну скаргу..

12 грудня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Вказує, що будівля ТП ніколи не була окремим визначеним майном, вона не була зареєстрована як окремий об`єкт нерухомого майна, адже немає відповідних характеристик.

Крім того звертає увагу суду, що позивач зазначає невірну інформацію щодо площі будівлі, яка була в переліку нерухомого майна, що увійшло до Статутного фонду ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» під час його корпоратизації станом на 01липня 1995 року.

Позивач надав до суду копію Наказу № 452 від 21.11.2006 року, який він вважає підставою для реєстрації за ним права власності на об?єкт нерухомого майна 3ТП-65 площею - 24,5 кв.м., в якій розміщені електрообладнання ЗТП 10/0,4 №65 та силовий трансформатор 10 (6) КВ ТМ-400 кВА. Однак, у всіх документах, за якими здійснювалось відчуження спірного майна, а також інвентаризаційною справою 2007 року, нежитлова будівля літ. «Л» має загальну площу 146,3 кв.м., в т.ч. ТП площею 19,8 кв.м., позивач же просить витребувати саме частину цієї будівлі 3ТП-65 площею 24,5 кв.м., яка не існує.

Відповідно до ч. 1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як визначено ч.1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вважав встановленим, що згідно з пунктом 2.2 нової редакції Статуту Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», затвердженого рішенням одноосібного акціонера ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» № 1/2022 від 10.01.2022, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» є правонаступником майна, прав та обов`язків Приватного акціонерного товариства «Київобленерго», яке в свою чергу було перейменовано з Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», що було перейменовано з Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго», яке було правонаступником Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго», яке було створено шляхом реорганізації Відкритого акціонерного товариства «АЕС Київобленерго», яке створене шляхом перейменування Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Київобленерго», яка була заснована відповідно до указу президента України № 282/95 від 04.04.1995 «Про структурну перебудову в енергетичному комплексі України» шляхом перетворення Державного підприємства «Київобленерго» у Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Київобленерго».

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 02.08.1995 № 141 «Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Київобленерго» затверджено акт оцінки цілісного майнового комплексу ДАЕК «Київобленерго».

Наказом Міністерства енергетики та електрифікації України від 21.11.2006 № 452 Про затвердження переліку нерухомого майна ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» затверджено Перелік нерухомого майна, що увійшло до Статутного фонду ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» під час його корпоратизації станом на 01.07.1995.

За даними Переліку, у 2006 році за результатами проведеної інвентаризації під час корпоратизації до Статутного фонду ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» увійшов об`єкт за/п № 12713: ТП-65 Пеpшотpавнева10/28 (АСБ-3*50+1*2); адреса: ТП-65 Пеpшотpавнева 10/28 (АСБ - 3*50+1+2) м. Бiла Церква; інвентарний № 13005234; балансова вартість - 8587000.

Згідно з актом № 1 від 22.08.2008 на підставі договору № 220029310, між ТОВ «Першотравнева-БЦ» та ЗАТ «А.Е.С Київобленерго» зафіксовано межі балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності по виробничому приміщенню за адресою: АДРЕСА_1 , балансова належність електромереж: постачальник ТП-65, споживач КЛ-0,4 кв від ТП-650 до електрощитової виробничих приміщень і внутрішні мережі. Межа балансової належності зафіксована на кабельних наконечниках в РУ-0,4 кв ТП-65.

В матеріалах справи міститься схема вузла електричної мережі на межі балансової належності.

Первинна реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. «Л» загальною площею 146,3 кв.м. за адресою Першотравнева, 10/28, м. Бiла Церква здійснена у 2004 році за ВАТ «Білоцерківський автобусний парк», що підтверджується листом Білоцерківського МБТІ.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 04.04.2008 ТОВ «Першотравнева-БЦ» придбала у ВАТ «Білоцерківський автобусний парк» ряд нежитлових будівель, в тому числі нежитлову будівлю літ. «Л» загальною площею 146,3 кв.м. Договір посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Мельничук І.М., реєстровий номер 1271 та внесений до Державного реєстру правочинів за № 2812183.

08.04.2008 прийнято рішення про реєстрацію права власності на вказану будівлю за ТОВ «Першотравнева-БЦ», що підтверджується витягом Білоцерківського МБТІ № 18428903 від 08.04.2008, номер запису 744, в книзі 12.

За даними п. 2 договору купівлі-продажу від 04.04.2008, відчужувані нежитлові будівлі належать ВАТ «Білоцерківський автобусний парк» на праві колективної власності на підставі наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області № 7/62-ВП від 10.11.1995 і зареєстрованого в Білоцерківському МБТІ за № 744 в книзі 12, реєстраційний номер 5077493 та 16046086, 13667561.

25.07.2022 ОСОБА_2 придбав у ТОВ «Першотравнева-БЦ» нежитлову будівлю «Л» загальною площею 146,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченої приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Федоряки О.С., реєстровий № 1087.

Право власності на вказану нежитлову будівлю зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.07.2022 приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Федорякою О.С. на підставі рішення з індексним номером 64282675 від 25.07.2022 13:43:48, номер запису про право власності: 47415313, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 40019232103.

Згідно з п. 1.3 вказаного договору, дана нежитлова будівля «Л» загальною площею 146,3 кв.м. належить продавцю (ТОВ «Першотравнева-БЦ») на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 2333705, виданого Реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області 12.04.2013, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області 30.03.2013, номер запису про право власності: 639079, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 40019232103.

Нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 0,2952 га з кадастровим номером 3210300000:04:035:0031 з цільовим призначенням: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних засобів, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня (п. 1.4. договору).

В матеріалах справи міститься інвентаризаційна справа Білоцерківського міжміського бюро технічної інвентаризації від 19.08.2007 нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з медпункту та трансформаторної підстанції. За даними експлікації та поверхового плану нежитлової будівлі літ. «Л» Медпункт, загальна площа приміщення складає 146,3 кв.м., в т.ч. трансформаторна підстанція площею 19,8 кв.м. (8).

01.09.2022 відповідач направив на адресу позивача лист щодо виявлення в приміщенні нежитлової будівлі «Л», придбану в ТОВ «Першотравнева-БЦ», об`єкта ТП-65, яке належить ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та запропонував врегулювати відносини.

У відповідь на вказаний лист, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» листом № 15/100/972 від 29.09.2022 повідомило, що будівля ЗТП-65 обліковується на балансі позивача.

Позивач також надав фотографії будівлі та технічний паспорт ТОВ «Макспроект» (м. Кривий Ріг) від 15.10.2022 на будівлю ЗТП-65 літ. «А», що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, 10/28 в м. Біла Церква, де в експлікації до схеми розташування будівель та споруд, будівля ЗТП - 65, визначена загальною площею 24,5 кв.м.

Вирішуючи спір та відмовляючи в задоволенні позову суд першої керувався тим, що предметом спору у цій справі є вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем за віндикаційним позовом може бути власник майна, а відповідачем особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Отже, для застосування приписів статті 387 Цивільного кодексу України необхідною умовою є доведення позивачем, насамперед, того факту, що позивач є власником майна. Тобто, особа, яка звертається до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.

Суду констатував, що йому не надано актуоцінки цілісного майнового комплексу на підтвердження того факту, що станом на момент корпоратизації станом на 1995 рік до складу новоутвореної компанії передано конкретно визначений спірний об`єкт, що є визначальним у даній справі.

Перелік нерухомого майна з`явився лише у 2006 році відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України № 452 від 21.11.2006, з якого вбачається, що об`єкт за/п № 12713: ТП-65 Пеpшотpавнева10/28 (АСБ-3*50+1*2); адреса: ТП-65 Пеpшотpавнева 10/28 (АСБ - 3*50+1+2) м. Бiла Церква; інвентарний № 13005234; балансова вартість - 8587000, що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Першотравнева, 10/28, увійшов до Статутного фонду ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» під час його корпоратизації.

На переконання місцевого суду, матеріали справи містять докази того, що станом на 10.11.1995 вказаний об`єкт вже перебував у власності ВАТ «Білоцерківський автобусний парк» на підставі наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області № 7/62-ВП від 10.11.1995.

Оскільки позивач не підтвердив належими та допустимими доказами ту обставину, що спірне майно (або його частина) до 10.11.1995 належали позивачу (його попереднику), то суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується та додатково зазначає наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

У справі, яка переглядається, порушення свого права ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» пов`язує з реєстрацією права власності на спірне нерухоме майно заВАТ «Білоцерківський автобусний парк»у 2004 році та його подальшою реалізацією на користь ТОВ «Першотравнева-БЦ» і ОСОБА_2 , у зв`язку з чим до спірних правовідносин за принципом дії нормативно-правових актів у часі підлягають застосуванню положення ЦК України, який набрав чинності 01 січня 2004 року.

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України(тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

У ЦК України передбачені засади захисту права власності.Зокрема, відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння, тобто, позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) «де факто» - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «де юре» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України).

Особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа (пункти 63, 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц).

Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем, та від характеру набуття майна (оплатний чи безоплатний).

Подібний за змістом висновок Велика Палата Верховного Суду зробила в постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21).

Тому в справі, яка переглядається, з урахуванням розподілу тягаря доказування, звертаючись до суду з віндикаційним позовом, позивач мав довести, по-перше, наявність у нього правового титулу щодо спірного нерухомого майна (права власності або іншого титульного володіння, як-то господарського відання чи оперативного управління) та, по-друге, незаконне (без достатньої правової підстави) та таке, що здійснене поза його волею, позбавлення його цього права внаслідок проведення державної реєстрації права власності на спірне майно за ВАТ «Білоцерківський автобусний парк».

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд доречно звернув увагу на те, що факт належності йому спірного нерухомого майна позивач обґрунтовує документами та пов`язує з подіями, які мали місце в листопаді 2006 року внаслідок затвердження наказом Міністерства палива та енергетики України № 452 від 21.11.2006 переліку нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» під час його корпоратизації.

Натомість наказом Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області № 7/62-ВП, датованим ще 10.11.1995, спірне нерухоме майно передано до статутного фонду ВАТ «Білоцерківський автобусний парк».

За наявності вказаного наказу, який у встановленому законом порядку не скасовано та не оспорено, ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» не може вважатися як власником спірного нерухомого майна, так і його титульним володільцем.

Складення посадовими особами самого ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго», правонаступником якого є позивач, документів щодо взяття нерухомого майна на баланс шляхом віднесення його до статутного фонду підприємства, не може штучно створювати правову підставу для володіння позивачем спірним майном та підміняти собою правовстановлюючі документи, оскільки уповноваженим органом на розпорядження державним майном на момент проведення корпоратизації ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» був саме Фонд державного майна України, рішення якого про віднесення спірного майна до статутного фонду іншої юридичної особи в установленому законом порядку не спростоване.

Оскільки державна реєстрація права власності на нерухоме майно проведена за ВАТ «Білоцерківський автобусний парк»згідно з наказом Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області № 7/62-ВП від 10.11.1995, тобто за наявності правової підстави, то саме вказана юридична особа була наділена всіма правомочностями власника, в тому числі правом на розпорядження нерухомим майном шляхом його відчуження на користь ТОВ «Першотравнева-БЦ» (яке в подальшому відчужило його ОСОБА_2 ).

Водночас ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» за встановлених судом обставин власником або титульним володільцем спірного нерухомого майна (нежитлового приміщення в цілому) не було, в зв`язку з чим не наділене правом на звернення до суду з віндикаційним позовом.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд безпідставно не витребував оригінал наказу Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській області № 7/62-ВП від 10.11.1995, оскільки сама по собі наявність у позивача сумнівів щодо автентичності поданого відповідачем документа не свідчить про його недостовірність або недопустимість.

При вирішенні спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити. При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин.

Установивши, що права ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» реєстрацією права власності на спірне нерухоме майно за ВАТ «Білоцерківський автобусний парк» не порушені, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Наявність у спірному нежитловому приміщенні належного позивачу електрообладнання, яке потребує обслуговування, передбачає інший спосіб захисту порушеного права, зокрема, встановлення сервітуту, укладення договору оренди, відшкодування збитків тощо. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не заперечує проти врегулювання спору, пов`язаного з наявністю в належному йому нерухомому майні електрообладнання позивача, про що свідчить лист від 01.09.2022, між тим підстав для витребування нежитлового приміщення як об`єкта нерухомого майна на користь позивача судом не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги не дають правових підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права та не спростовують висновків суду.

При вирішенні цієї справи районним судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо клопотання позивача про долучення додаткових доказів

У пункті 6 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

У справі, яка переглядається, документи, які позивач просить апеляційний суд долучити до матеріалів справи як докази, а саме перелік нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду позивача під час корпоратизації товариства, подавалися ним до суду першої інстанції, проте у їх прийнятті суд, на переконання позивача, необґрунтовано відмовив.

Відповідно до частини другої статті 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Встановлено, що наведені вище докази, у прийнятті яких відмовлено місцевим судом, подані позивачем до суду першої інстанції 20 вересня 2023 року, тобто вже під час судового розгляду.

Оскільки докази були подані позивачем з порушенням установленого процесуальним законом строку, то суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв їх до уваги. За таких обставин у апеляційного суду теж відсутні підстави для прийняття додаткових доказів на стадії апеляційного перегляду справи, тому в задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Колегія суддів відхиляє аргументи апеляційної скарги про те, що місцевий суд безпідставно відхилив клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження, з таких мотивів.

Так, у справах № 910/7103/21, № 914/4080/21, № 907/651/18 Верховний Суд зробив висновок про те, що суд першої інстанції за наявності певних обставин дійсно може (а не зобов`язаний)прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Проте оскільки докази мали б бути подані позивачем разом з поданням позовної заяви незалежно від закриття чи продовження здійснення підготовчого провадження, то в справі яка є предметом апеляційного перегляду, були відсутні підстави для повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2023 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.

Тому відсутні підстави й для перерозподілу судових витрат.

У зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні клопотання Гучка Віктора Володимировича в інтересах Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про долучення доказів - відмовити.

Апеляційну скаргу Гучка Віктора Володимировича в інтересах Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ст. 389 ЦПК України

Суддя - доповідач О. В. Желепа

Судді О. Ф. Мазурик

О. В. Немировська