Ухвала

від 15.09.2023 по справі 362/5548/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/5548/23

Провадження 2/362/2164/23

У х в а л а

"15" вересня 2023 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ), про визнання права власності та звільнення майна із під арешту,

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер: 3221487001:01:002:0089, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1547 га.; зняти арешт із земельної ділянки кадастровий номер: 3221487001:01:002:0089, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1547 га.; Судові витрати покласти на Відповідачів 1 та 2 у справі.

Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першоюстатті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідатистатті 175 ЦПК України, а також вимогамстатті 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Позивачем не надано витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджує місцезнаходження Акціонерного товариства «Універсал Банк», яке зазначене в позовній заяві та, що відповідач є дійсно є юридичною особою та не перебуває на стадії ліквідації.

Відповідно дост.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної безпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановленийст.16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатись не любим, а цілком конкретним способам захисту свого права.

Позивач просить визнати право власності на земельну ділянку за ним, водночас, надаючи договір купівлі-продажу від 08.11.2012року таВитяг зДержавного реєструправочинів земельнаділянка належить ОСОБА_4 .

Таким чином, позивач звертається до суду з позовними вимогами щодо визнання права власності на нерухоме майно, хоча вказане право визнано та зареєстровано у встановленому чинним законодавством порядку, при цьому, ним не були оскаржені рішення та дії державного виконавця, які вчинилися щодо земельної ділянки.

Частиною першою, другоюстатті 5 ЦПК Українивизначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З огляду на викладене, вимога позивача про визнання права власності на земельну ділянку не відповідає змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернувся позивач, оскільки право власності визнано у порядку встановленому чинним законодавством.

Таким чином, згідно з чинним законодавством, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивач повинен визначитися які права, свободи чи інтереси були порушені відповідачами, з вимогами, які мають захистити його порушені права, чим визначений той спосіб захисту права, який просить застосувати позивач, а також докази в підтвердження обставин на обґрунтування заявлених вимог.

Відповідно до ст. 6 ч. 3 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог майнового та немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема, ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За приписами п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Статтею 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Предметом позову у даній справі є визнання права власності на земельну ділянку.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Таким чином, заявлена позивачем позовна вимога в розумінні змісту вищенаведених приписів законодавства є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.

З 01.01.2023 року відповідно до ЗУ «Про судовий збір» та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить не менше 2684,00 грн. і не більше 939400,00 грн.

На підтвердження сплати судового збору до позовної заяви додано платіжну інструкцію №2462 від 29.08.2023 року про сплату прокуратурою судового збору в розмірі 2147,20 грн.

Проте, звертаючись до суду із позовною вимогою про визнання права власності на земельну ділянку, яка є майновою, в позовній заяві не зазначено дійсну ціну позову з посиланням на докази дійсної вартості спірної земельної ділянки, визначеної згідно експертної грошової оцінки у відповідності до приписів ЗУ «Про оцінку земель» на день .

Зазначене унеможливлює визначення судом правильності встановленого законодавством розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання до суду даного цивільного позову та визнання вищезазначеної платіжної інструкції належним доказом його сплати.

Тому позивачу потрібно зазначити ціну позову з посиланням на докази дійсної вартості спірної земельної ділянки, визначеної згідно експертної грошової оцінки у відповідності до приписів ЗУ «Про оцінку земель», у разі необхідності доплатити судовий збір та докази доплати надати суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1-19, 23, 174-177, 184, 185, 352-355 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ), про визнання права власності та звільнення майна із під арешту - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М.Лебідь-Гавенко