Ухвала

від 26.09.2023 по справі 371/201/21

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.09.2023 Єдиний унікальний № 371/201/21

провадження № 2/371/73/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року м. Миронівка

ЄУН 371/201/21

Провадження № 2/371/73/23

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Сідор В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця Ігоря Несторовича, поданим в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Писаного Віктора Григоровича, Приватного підприємства «Коритищанське», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки,

У С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Київської обласної прокуратури Грабець Ігор Несторович 26 лютого 2021 року звернувся до суду з позовом, поданим в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Писаного Віктора Григоровича, Приватного підприємства «Коритищанське», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки.

За змістом позовних вимог прокурор просив усунути перешкоди у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження земельною ділянкою природно заповідного фонду площею 2 га з кадастровим номером 3222984000:01:004:00013 шляхом визнання недійсним договору купівлі продажу від 09 листопада 2017 року № 2165 та шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Писаного В.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з індексним номером 38037716 від 09 листопада 2017 року і здійсненої на її підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку.

Також просив усунути перешкоди у здійснені Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору оренди від 23 листопада 2017 року № 334, укладеного між ОСОБА_2 і ПП «Коритищанське» та шляхом повернення вказаної земельної ділянки на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного володіння ОСОБА_2 та незаконного користування ПП «Коритищанське».

На підставі даних повідомлення Броварського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану № 971/21.6-34а від 04 червня 2021 року судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відділі наявний актовий запис про його смерть № 243 від 10 лютого 2021 року.

Спадкова справа щодо його майна не заводилася.

Вказана обставина підтверджується даними повідомлення Другої броварської державної нотаріальної контори № 1756/01-16 від 27 липня 2022 року та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 69586582 від 27 липня 2022 року спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 не заведена (том 2, а.с.228).

Таким чином, смерть відповідача ОСОБА_1 настала до звернення позивача до суду з цим позовом та відкриття провадження у справі.

ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв?язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов?язки одного із суб?єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов?язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб?єктивного права або обов?язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Відтак, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи, в порядку статті 55 ЦПК України, можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

Разом з тим, суд враховує, що залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, потребує зміни підстав та предмету позову, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положення статті 49 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що справа в частині позовних вимог, заявлених до ОСОБА_1 , підлягає до закриття на підставі статті 255 ЦПК України.

Як зазначено у Постанові Об?єднаної палати Касаційного Верховного суду від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16, провадження № 61-33766 сво18 (позов до померлої особи) якщо позов пред?явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України (в редакції 2004 року), відповідно до пункту 1 частини першої 255 ЦПК України ЦПК України в діючій редакції, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України, пункт 1 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).

Тобто, за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України (пунктами 1-7 статті 205 ЦПК України 2004 року), незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов?язаний закрити провадження у справі.

Суду стало відомо про смерть відповідача після відкриття провадження у справі, але до початку розгляду справи по суті.

За вказаних обставин, відкриття провадження у цивільній справі за відсутності у відповідача цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу, тобто, що провадження по даній справі не підлягало відкриттю і справа за позовом до померлого ОСОБА_1 не підлягає розгляду у суді в порядку цивільного судочинства.

Зважаючи на те, що діючим законодавством України не передбачено судового врегулювання спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої припинено, відповідно до вимог статті 25 ЦК України, суд, на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_1 .

Крім того,17січня 2022року представниквідповідача ПП«Коритищанське» адвокатОдноволик І.В.подала клопотанняпро закриттяпровадження усправі взв?язку звідсутністю предметаспору в частині позовних вимог до ПП «Коритищанське» про усунення перешкод у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження земельною ділянкою природно заповідного фонду площею 2 га з кадастровим номером 3222984000:01:004:0013 шляхом визнання недійсним договору оренди від 23 листопада 2017 року № 334, укладеного між ОСОБА_2 і ПП «Коритищанське», та в частині позовних вимог до ПП «Коритищанське» про усунення перешкод у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження земельною ділянкою природно заповідного фонду площею 2 га з кадастровим номером 3222984000:01:004:0013 шляхом її повернення на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного користування ПП «Коритищанське».

Клопотання обґрунтоване тими обставинами, що договір оренди № 334, укладений 23 листопада 2017 року між ОСОБА_2 і ПП «Коритищанське», припинено за згодою сторін 05 листопада 2020 року і станом на дату подання даного клопотання проведено реєстрацію припинення права оренди в Державному реєстрі речових прав.

До клопотання додані докази, що підтверджують викладені в ньому обставини. Зокрема надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 254974086 від 29 квітня 2021 року за даними якого 29 квітня 2021 року державним реєстратором Миронівської міської ради Степаненко А.В. внесено запис про припинення речового права у виді оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984000:01:004:0013 на підставі договору від 05 листопада 2020 року про розірвання договору оренди землі № 334 від 23 листопада 2017 року (дата державної реєстрації припинення речового права 22 квітня 2021 року, індексний номер рішення про припинення речового права 57928605).

Суд дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення заяви з таких підстав.

Згідно правил пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Судом встановлено, що заступник керівника Київської обласної прокуратури Грабцець Ігор Несторович в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся з позовною заявою, в якій заявлено позовні вимоги, в тому числі про усунення перешкод у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження земельною ділянкою природно заповідного фонду площею 2 га з кадастровим номером 3222984000:01:004:0013 шляхом визнання недійсним договору оренди від 23 листопада 2017 року № 334, укладеного між ОСОБА_2 і ПП «Коритищанське» та шляхом повернення вказаної земельної ділянки на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного користування ПП «Коритищанське».

23 листопада 2017 року ОСОБА_2 уклав із ПП «Коритищанське» договір оренди за № 334, яким передав у строкове платне користування вказану земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

05 листопада 2020 року договір оренди землі № 334, укладений між ОСОБА_2 та ПП «Коритищанське» 23 листопада 2017 року розірваний за згодою сторін. Державна реєстрація припинення речового права здійснена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 квітня 2021 року, відомості внесено до реєстру 29 квітня 2021 року, індексний номер 57928605.

Вказані обставини підтверджуються даними договору оренди землі № 334 від 23 листопада 2017 року (том 1, а.с. 127-129), договору від 05 листопада 2020 року про розірвання договору оренди землі № 334, укладеного між ОСОБА_2 та ПП «Коритищанське» (том 1, а.с. 223), Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 254974086 від 29 квітня 2021 року (том 2, а.с. 4).

На підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 прийшов до висновку, що закриття провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України можливе лише в судовому засіданні.

В цій же постанові Верховний Суд виснував, що предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

На моментрозгляду справидоговір орендиземельної ділянки№ 334від 23листопада 2017року єрозірваним,речове правокористування ПП«Коритищанське» спірноюземельною ділянкоюприпинене,що свідчитьпро відсутністьпредмета спорущодо заявленихпозовних вимог проусунення перешкод у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження земельною ділянкою природно заповідного фонду площею 2 га з кадастровим номером 3222984000:01:004:0013 шляхом визнання недійсним договору оренди від 23 листопада 2017 року № 334, укладеного між ОСОБА_2 і ПП «Коритищанське», та шляхом повернення вказаної земельної ділянки на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного користування ПП «Коритищанське».

Відсутність предмета спору є підставою для закриття провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до ПП «Коритищанське».

На підставі положень статті 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Представник відповідача ПП «Коритищанське», яка звернулася з клопотанням, не обмежена у повноваженнях на вчинення такої процесуальної дії.

Частиною 2 статті 255 ЦПК України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відтак прокурор не позбавлений права звернутися з клопотанням про повернення судового збору, який було сплачено за позовними вимогами про усунення перешкод шляхом визнання недійсним договору оренди від 23 листопада 2017 року № 334, укладеного між ОСОБА_2 і ПП «Коритищанське» та шляхом повернення вказаної земельної ділянки на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного користування ПП «Коритищанське».

На підставі викладеного, керуючись пунктами 1,2 частини 1 статті 255, статтями 260, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у справі за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури Грабця Ігоря Несторовича, поданим в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Писаного Віктора Григоровича, Приватного підприємства «Коритищанське», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору, скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельної ділянки в частині позовних вимог до ОСОБА_1 та в частині позовних вимог про усуненняперешкод у здійсненні Кабінетом Міністрів України права користування та розпорядження земельною ділянкою природно заповідного фонду площею 2 га з кадастровим номером 3222984000:01:004:0013 шляхом визнання недійсним договору оренди від 23 листопада 2017 року № 334, укладеного між ОСОБА_2 і Приватним підприємством «Коритищанське», та шляхом повернення вказаної земельної ділянки на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з незаконного користування ПП «Коритищанське».

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційноїскарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Складення повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення.

Суддя Л.О. Капшук