Постанова

від 06.11.2007 по справі 28/187-07-4203

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/187-07-4203

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" листопада 2007 р. Справа № 28/187-07-4203

          Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 06 листопада 2007 року:

від позивача: Висоцький С.О., за довіреністю;

від відповідача:Поночовний О.А., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Супер Еліт Т”

на рішення господарського суду Одеської області від 24.09.2007 року

по справі № 28/187-07-4203

за позовом: Дочірньої компанії “Укртрансгаз”  Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі, якою є Одеське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів УМГ “Прикарпаттрансгаз” ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Супер Еліт Т”

про зобов'язання до вчинення певних дій  

          ВСТАНОВИВ:

          У травні 2007 року Дочірня компанія “Укртрансгаз”  Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі, якою є Одеське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів звернулась до суду з позовом про зобов'язання ТОВ “Супер Еліт Т” невідкладно провести викорчовку (знищення) кущів винограду, які знаходяться на відстані 3-х метрів від осі газопроводу-відводу до газо-розподільчої станції —Ізмаїл (ГРС) в кожну сторону; зобов'язання відповідача невідкладно прибрати залізобетонні стовпчики  та металевий дріт, які знаходяться на відстані 100 метрів від осі газопроводу —відводу до ГРС —Ізмаїл в кожну сторону.

          Позовні вимоги обгрунтовано існуванням в охоронній зоні газопроводу багаторічних насаджень —винограднику, що загорожує небезпекою газопроводу та є підставою для звернення до орендаря земельної ділянки з цими насадженнями —ТОВ “Супер Еліт Т” з позовом про вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози.

          Правовими підставами позову визначено ст. ст. 1163,1164 Цивільного кодексу України, ст. 83 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України “Про трубопровідний транспорт” та Правила охорони магістральних трубопроводів, затверджені постановою Кабінету Мінстрів України № 1747 від 16.11.02р.

          Рішенням господарського суду Одеської області від  24.09.2007 року по справі №28/187-07-4203 (суддя Гуляк Г.І.) позов задоволено частково. Зобов'язано ТОВ “Супер Еліт Т” провести викорчовку кущів винограду, які знаходяться на відстані 3-х метрів від  осі газопроводу до ГРС —Ізмаїл в кожну сторону. Зобов'язано ТОВ “Супер Еліт Т” прибрати залізобетонні стовпчики та металевий дріт, які знаходяться на відстані 100 метрів від осі газопроводу —відводу до ГРС —Ізмаїл в кожну сторону.

          Рішення суду мотивовано наступним: - магістральний газопровід —відвід до ГРС —Ізмаїл є газопроводом високого тиску з діаметром труб 300 мм, проектним тиском 55 кгс/см кв.; - для охорони газопроводу встановлено охоронну зону розміром 100 метрів від осі газопроводу в кожну сторону; - відповідно до Правил технічної експлуатації магістральних газопроводів магістральний газопровод високого тиску повинен бути розчищений від багаторічних насаджень (дерев, кущів та інших рослин) на відстані 3-х метрів  від осі газопроводу в кожну сторону; - в охоронній зоні на оісі магістрального газопроводу  на землях, що взяті відповідачем в оренду, висаджено виноградник; - порушення відповідачем Правил охорони магістральних газопроводів є порушенням державних інтересів та законодавства, що зумовлює задоволення позову частково.

          Не погодившись з рішенням суду від 24.09.2007 року, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВ “Супер Еліт Т”, в якій вказує, що при розгляді справи суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Так, скаржник зазначає, що: - зобов'язання судом відповідача вчинити певні дії не узгоджується з нормами ст. 346 Цивільного кодексу України, в якій наведено вичерпний перелік підстав припинення права власності; - відповідно до ст. 20 Закону України “Про трубопровідний транспорт” порушення законодавства України про трубопровідний транспорт тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Безпосередньо за порушення Правил охорони магістральних трубопроводів передбачена лише адміністративна відповідальність  за ст. 138 Кодексу України про адміністративні правопорушення; - відповідно до ст. 112 Земельного кодексу України проектом відведення земельної ділянки ТОВ “Супер ЕлітТ” охоронна зона не встановлювалась, таким чином обмеження щодо використання орендної земельної ділянки відсутні.

          У відзиві на апеляційну скаргу позивач наполягає, що оскаржуване рішення суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, цілком  відповідає законодавству України. Позивач вважає, що апеляційну скаргу ТОВ “Супер Еліт Т” слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

          Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до Положення про Одеське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів воно є відділенням УМГ “Прикарпаттрансгаз” без права  юридичної особи та здійснює діяльність, що відповідає завданням та положенням філії УМГ “Прикарпаттрансгаз” ДК “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”. Відповідно до пункту 2 Положення головними завданнями Лінейного виробничого управління магістральних газопроводів (ЛВУМГ) є надання послуг щодо транспортування споживачам України природного газу, забезпечення надійного функціонування та розвиток системи газопостачання, забезпечення заправок автомобілів стисненим газом (через АГНКС), здійснення транзиту природного газу через територію України та реалізація продукції, що виробляється ЛВУМГ.

          Згідно з актом від 26.12.1984 р. державної приймальної комісії було прийнято до експлуатації газопровід-відвід до міста Ізмаїл Одеської області. Встановлено максимальний робочий тиск у газопроводі-відводі 55 атм.

          Позивач наполягає, що згідно з технічними характеристиками, відповідно до БНіП ІІ-45-75 “Магістральні трубопроводи”, затверджених постановою Держкомітету Ради Міністрів СРСР у справах будівництва  від 29.08.1975 р. № 142, магістральний газопровід-відвід до ГРС —Ізмаїл є газопроводом І класу. А відтак, відповідно до п. 7 та додатку № 1 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 р. № 1747, для вищевказаного газопроводу встановлюється охоронна зона в розмірі 100 метрів від осі газопроводу в кожну сторону. Крім того, згідно з пунктом 3.4.21 Правил технічної експлуатації магістральних газопроводів  газопровід високого тиску повинен бути розчищений від багаторічних насаджень (дерев, кущів та інших рослин) на відстані 3-х метрів від осі газопроводу в кожну сторону.

          За твердженнями позивача, ТОВ “Супер Еліт Т”, взявши в оренду земельну ділянку з насадженими в охоронній зоні виноградниками, не дотримується та порушує Правила охорони магістральних газопроводів, що зумовило звернення позивача до суду з позовом відповідно до ст. ст. 1163, 1164 Цивільного кодексу України про усунення загрози небезпеки майну позивача та вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози.

          Місцевий господарський суд, задовольнивши частково позов ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі, якою є Одеське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, виходив з обгрунтованості та доведеності позивачем заявлених вимог. Проте, з таким висновком суду погодитися не можна з огляду на наступне.

          Відповідно до ч. 4 ст. 147 Господарського кодексу України право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

          Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

          Стаття 1163 Цивільного кодексу України встановлює, що фізична особа, життю, здоров'ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює.

          Відповідно до вищевикладеної норми матеріального права підставою виникнення зобов'язань є факт створення загрози цивільним правам та інтересам інших осіб. Загроза може бути створена як діями, так і бездіяльністю іншої особи.

          Згідно ст. 11 Закону України “Про трубопровідний транспорт” від 15.05.1996 р. (зі змінами) до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об'єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.

          Відповідно до п. 7 Правил охорони магістральних газопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. № 1747, для забезпечення безпечної експлуатації об'єктів магістрального трубопровідного транспорту, зокрема об'єктів магістральних газопроводів I і II класу, магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, конденсатопроводів, магістрального трубопровідного транспорту, призначеного для транспортування рідкого аміаку та етилену, встановлюються охоронні зони згідно з додатками 1 —4.

          У даних спірних співвідносинах ширина охоронної зони з обох боків від осі складає 100 м (Додаток 1 до Правил охорони магістральних трубопроводів).

          Пункт 8 Правил охорони магістральних газопроводів встановлює, що земельні ділянки, розташовані у межах охоронних зон, не вилучаються у їх власників і користувачів (далі - землекористувачі), а використовуються з обмеженнями, передбаченими цими Правилами та в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

          Відповідно до ч. 1 ст. 110 Земельного кодексу України на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором.

          Згідно зі статтею 112 Земельного кодексу України охоронні зони створюються: навколо особливо цінних природних об'єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів; уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.

          З наявної в матеріалах справи ситуаційної схеми проходження газопроводу-відводу “Ізмаїл” діаметр  300 мм по землях Болградської міської ради, погодженої з начальником Болградського районного відділу земельних ресурсів, вбачається, що газопровід проходить по території, позначеної на схемі як “землі ПСП “Супер Еліт ”, ТОВ “Супер Еліт Т”.

          З зазначеної схеми неможливо визначитися, чи існують на землях ТОВ “Супер Еліт Т” багаторічні насадження —виноградники, оскільки схема не містить відповідних позначень.

          Крім того, з наявних в матеріалах справи документальних доказів, які були надані суду першої інстанції, а саме: - лист № 7-7-06/975 від 08.05.2007 р. Болградського  районного відділу земельних ресурсів; - проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ “Супер Еліт Т” в довгострокову оренду строком на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Болградської міської ради Болградського району Одеської області судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до розпорядження № 500 від 27.07.2005 р. Болградської райдержадміністрації дано згоду на передачу в оренду терміном на 49 років ТОВ “Супер Еліт Т” земельної ділянки 149,15 га ріллі, виділивши її з земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі і знаходяться на території Болградської міської ради за межами населеного пункту, для ведення сільськогосподарського виробництва. Орендарю запропоновано замовити проект відводу земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

          Наявний в матеріалах справи проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки “ТОВ Супер Еліт Т” містить висновок № 1324 державної землевпорядної експертизи, відповідно до якої представлений на державну землевпорядну експертизу проект  землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідає вимогам чинного земельного законодавства та нормативно-технічних документів, оцінюється позитивно.

          Згідно ст. 1 Закону України “Про землеустрій” від 22.05.2003 р. (зі змінами) проект землеустрою —сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5 - 10 і більше років.

          Відповідно до п. “г” ч. 1 ст. 20 Закону України “Про землеустрій” землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості)  меж земель, обмежених у використанні і  обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

          Судом апеляційної інстанції встановлено, що наявний в матеріалах справи проект землеустрою, який виготовлений Державним підприємством “Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, не містить в собі будь-яких відомостей щодо газопроводу та застережень щодо наявності охоронних зон на земельній ділянці, яку відведено ТОВ “Супер Еліт Т” для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія судів дійшла висновку про недоведеність позивачем ані наявності в установленом чинними нормами матерільного права порядку охоронних зон на земельній ділянці площею 149,15 га, переданій ТОВ “Супер Еліт Т” в користування на умовах оренди, ані наявності на вказаній земельній ділянці багаторічних насаджень-винограду.

          Також, апеляційна інстанція вважає недоведеними взагалі твердження позивача щодо наявності факту створення загрози майну позивача, оскільки такі докази відсутні в матеріалах справи.

          Посилання позивача на недотримання відповідачем Правил, що призвело до аварії газопроводу 23.03.2007 р., є голомовним та не підтверджується доказами, надані ж позивачем фототаблиці та схема проходження газопроводу -відводу “Ізмаїл”, яка складена інженером ЛЕС, судова колегія не може визнати допустимими доказами відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

          Щодо доводів позивача стосовно бездіяльності відповідача, внаслідок чого створено загрозу майну позивача, то судова колегія  зазначає наступне.

          Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 16.03.2007 року значаться: Приватне сільськогосподарське підприємство “Супер Еліт”, ідентифікаційний код 31580085 та Товариство з обмеженою відповідальністю “Супер Еліт Т”,  ідентифікаційний код 33373228.

          Наявні в матеріалах справи протокол № 5 від 30.03.2006 р. про порушення ст. 138 Кодексу України про адміністративні правопорушення; протокол № 20 від 28.11.2006 р.; листи ОЛВУМГ від 16.08.05 р. № 413, від 15.11.2006 р. № 689; зобов'язання з метою створення нормальних умов експлуатації газопроводу —відводу свідчать про їх складення та надіслання іншій юридичній особі та її керівнику —ПСП “Супер Еліт”, тоді як відповідачем у справі є ТОВ “Супер Еліт Т”.

          Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, судом не встановлено та позивачем не доведено наявність підстав для задоволення позову.

          Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України в мотивувальній частині рішеня вказуються докази, на підставі яких прийнято рішення, а резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю або частково.

          Зазначивши в мотивувальній та резолютивній частині оскарженого рішення про часткове задоволення позову, місцевий господарський суд не вказав, в якій частині позову відмовлено, чим припустився неправильного застосування норми процесуального права.

          Враховуючи вищевикладене, оскаржене рішення від 24.09.2007 року  про часткове задоволення позову ДК “Укртрансгаз”  Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі, якою є Одеське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів до ТОВ “Супер Еліт Т” підлягає скасуванню як прийняте з висновками, що не відповідають обставинам, які мають значення для вирішення спору, і з порушенням норми матеріального права з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

          Доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, стосовно неможливості прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, доданих  скаржником до апеляційної скарги, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи міститься проект землеустрою щодо відведення замельної ділянки ТОВ “Супер Еліт Т”, копія якого додана скаржником до апеляційної скарги.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покаладаються на позивача.

  Керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

          Апеляційну скаргу задовольнити.

          Рішення господарського суду Одеської області від 24.09.2007 р. по справі № 28/187-07-4203 скасувати.

          У позові Дочірньої компанії “Нафтогаз України” в особі, якою є Одеське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів УМГ “Прикарпаттрансгаз” Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” - відмовити.

          Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку.

          Головуючий суддя:                                                            Т.Я. Гладишева

Суддя:                                                             О. Т. Лавренюк

                    Суддя:                                                                       Я.Ф. Савицький