Ухвала

від 22.09.2023 по справі 127/6137/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/6137/23

Провадження № 1-кп/127/195/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представників потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 358 КК України, відомості про які внесено 16 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020010000611,-

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького міського суду Вінницької області 06.03.2022 року надійшов обвинувальний акт, затверджений 01 березня 2023 року прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 з додатками, відносно ОСОБА_4 за ч. 1, 3 ст. 358 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив суд постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування дотримані вимоги КПК України, підстав для закриття та повернення обвинувального акту не вбачає. В судове засідання просив викликати обвинуваченого, захисника, представників потерпілого та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.

Захисник та обвинувачений в судовому засіданні не заперечували щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту. Клопотань про виклик свідків чи витребування доказів не заявляли. Одночасно стороною захисту подано скаргу на рішення слідчого, у якій ставиться питання про скасування постанови слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 від 27.07.2022 року про визнання потерпілою ОСОБА_6 . Згідно із скаргою вказаною постановою слідчого визнано потерпілою ОСОБА_6 , а згідно обвинувального акту потерпілим є ОСББ « Апекс», таким чином статус ОСОБА_6 як потерпілої є незаконними, що підтверджено і змістом обвинувачення.

Представники потерпілого вважали, що справу можливо призначити до судового розгляду, одночасно подали до суду позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Щодо скарги сторони захисту, то прокурор вважав її безпідставною, оскільки такого рішення на яке посилається захист щодо визнання ОСОБА_6 потерпілою під час досудового розслідування не приймалось. На обґрунтування своєї позиції надав суду постанову, що міститься на тому ж аркуші справи, як і постанова на яку посилається захист, про визнання ОСОБА_6 представником потерпілого. Заяви від імені ОСББ «Апекс» про вчинення правопорушення не надав, посилаючись, що це є виділені матеріали.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, суд дійшов наступного.

Частиною 3 ст. 314 КПК України визначено, що суд за результатами підготовчого судового засіданні має право, зокрема, призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту або повернути обвинувальний акт прокурору через його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України.

Суд вважає, що вказаний акт призначити до судового розгляду не можливо, оскільки вказане призведе до істотного порушення прав учасників справи.

Так, ст. 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Вказані завдання кримінального провадження свідчать, що для дотримання прав, свобод та законних інтересів всіх учасників кримінального провадження обвинувальний акт на підставі і в межах якого, згідно ст. 337 КПК України, здійснюється судовий розгляд, має чітко відповідати вимогам ст. 291 КПК України, містити в собі відомості щодо дійсно прийнятих в ході досудового розслідування рішень та містити бездискусійні факти щодо кола осіб, які є учасниками справи.

Згідно п.3ч.2ст.291КПКУкраїниобвинувальний актмаємістити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство). Згідно п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувальногоактадодається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Таким чином, обвинувальний акт та реєстр є невід`ємними частинами, що підтверджено і самою назвою статті 291 КПК України (обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положеньЗакону України"Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

З обвинувальногоакту слідує,що прокуроромвказано анкетнівідомості потерпілого,а саме: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Апекс», представником потерпілого є голова ОСББ «Апекс» ОСОБА_6 .

Відповідно до копії постанови про визнання представника потерпілого у кримінальному провадженні від 27.07.2022 року, надано статус представника потерпілого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020010000611 від 16.06.2022 року.

Однак, стороною захисту було подано скаргу з додатками на рішення слідчого про визнання потерпілого у кримінальному провадженні. Відповідно до копії постанови про визнання потерпілого у кримінальному провадженні від 27.07.2022 року, ОСОБА_6 надано статус потерпілого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020010000611 від 16.06.2022 року.

Суд зазначає,що обвинувальнийакт цепроцесуальний документ,яким слідство висуває обвинувачення особі у вчинені кримінального правопорушення. Вимоги до процесуального документа свідчать, що в ньому має вказуватись лише конкретні підтверджені факти на підставі вчинених процесуальних дій (відомості щодо потерпілого, залучення експертів, викривачі тощо).

Обвинувальний акт не може ґрунтуватись на неправдивих чи непідтверджених даних, а в частині визначення (зазначення) потерпілих має ґрунтуватись виключно на процесуальних рішеннях прийнятих під час досудового слідства. Зазначення в обвинувальному акті осіб, які не набули статусу потерпілих під час досудового розслідування, є зазначенням неправдивих відомостей.

Обвинувальний акт, який формально відповідає п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України ( з вказанням прокурором потерпілих), але фактично в цій частині не відповідає вчиненим досудовим розслідуванням процесуальним діям, є обвинувальним актом який не можливо визнати таким, який складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, через внесення до нього неправдивих відомостей про процесуальних статус осіб.

Згідно обвинувального акту потерпілим є ОСББ «Апекс», а представником потерпілого - ОСОБА_6 . Однак, згідно № 4, 8, 16 Розділу 1 реєстру матеріалів досудового розслідування, проводився допит потерпілої ОСОБА_6 .

Згідно ч. 2, 3 ст. 55 КПК України, що здійснює правове регулювання потерпілого у кримінальному проваджені, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Таким чином закон визначає два порядки набуття статусу потерпілого, а саме з моменту подання заяви про вчинення кримінального правопорушення або заяви про залучення особи до провадження як потерпілого.

Відповідно до копії постанови про визнання потерпілого у кримінальному провадженні від 27.07.2022 року, ОСОБА_6 надано статус потерпілого у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020010000611 від 16.06.2022 року.

Таким чином, ОСОБА_6 згідно ч. 2 ст. 55 КПК України стала потерпілою у кримінальному провадженні та набула права потерпілої, визначені ст. 56 КПК України.

Разом зтим,прокурор в обвинувальному акті зазначив потерпілим юридичну особу, а саме ОСББ «Апекс», однак жодного документа на підтвердження даного статусу, відповідно до ст. 55 КПК України, прокурором надано не було.

Суд зазначає, що вимога щодо необхідності зазначення в обвинувальному акті відомостей про потерпілого, є не формальною. Відомості щодо потерпілого є визначенням досудовим розслідуванням учасника справи. Вказані відомості зазначаються слідчим не на свій власний розсуд, а лише на підставі вчинених процесуальних дій, внаслідок яких певна особа набуває статусу потерпілого.

Зазначення в обвинувальному акті досудовим розслідуванням потерпілого навмання, всупереч прийнятим рішенням, суд не може оцінити як виконання слідчим та прокурором вимог ст. 291 КПК України.

Суд констатує, що в даному випадку саме так слідчим і здійснено, при цьому у суду є достатні підстави вважати, що вказане здійснено з певною підміною процесуальних документів, тобто фальсифікацією, яка відбулась після завершення досудового розслідування.

Так, стороною захисту надано суду копію постанови, яку захист отримав ознайомлюючись з матеріалами справи про визнання ОСОБА_6 потерпілою у справі. На вказаній постанові чітко видно, що вона знаходилась на а.с. 172.

Прокурор на спростування доводів захисту надав суду на огляд а.с. 172 на якому міститься постанова слідчого від тієї ж дати і яка є повністю іншим процесуальним рішенням, згідно із яким ОСОБА_6 визнана представником потерпілого.

При цьому в описі документів, під вказаним номером міститься відомості про те, що на а.с. 172 знаходиться постанова слідчого про визнання особи потерпілою, а не представником, ті ж відомості про те, що 27.072022 року винесено постанову про визнання потерпілим, а не представником містяться і в п.10 Розділу 2 реєстру (Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення), що переконує суд у тому, що постанова захисту є справжньою, а надана прокурором постанова -долучена замість справжньої постанови після ознайомлення сторони захисту з матеріалами завершеного досудового розслідування.

Прокурор жодних інших документів, які б надавали можливість встановити за яких підстав статус потерпілого набуло ОСББ «Апекс» (яке зазначено в обвинувальному акті) не надав.

Визначення хто є потерпілим у справі є істотним, оскільки захист інтересів такої особи є одним із завдань кримінального провадження.

Крім того, це істотно пов`язано і з правом обвинуваченого на захист, оскільки він має знати кому, згідно обвинувачення, він завдав шкоду.

У вказаному ж провадженні це приймає і ще більш актуальне значення, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 1, 3 ст. 358 КК України.

Суд зазначає, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 358 КК України є кримінальним правопорушенням з формальним складом і є закінченим з моменту вчинення однієї з визначених в диспозиції дій.

Диспозицією ч.1, 3 ст. 358 КК України не визначено як обов`язкову ознаку складу кримінального правопорушення завдання шкоди.

В той же час, в даному проваджені хтось (чи ОСОБА_6 чи ОСББ «Апекс») набув статусу потерпілого, тобто слідчий в ході досудового розслідування встановив, що одній з вказаних осіб кримінальним правопорушенням завдано шкоду.

Вказане є ще однією підставою для повернення обвинувального акту, оскільки ст. 291 КПК України визначає, що обвинувальний акт має мітити формулювання обвинувачення.

Разом с тим, суд позбавлений можливості встановити з формулювання обвинувачення кому і в якому розмірі завдано шкоду, оскільки формулювання обвинувачення таких відомостей не містить взагалі.

Таким чином, формулювання обвинувачення є таким, що суперечить прийнятому прокурором рішенню про визнання потерпілим у справі особи, якій кримінальним правопорушенням завдано шкоду.

Вказане істотно порушує право обвинуваченого на захист, оскільки він вимушений захищатись від обвинувачення, яке не містить основної складової із вказанням коли і яку шкоду і кому заподіяно.

Таке обвинувачення є не те що неконкретним, а неочікуваним для сторони захисту, оскільки навіть наявність юридичних знань та освіти не надає можливість навіть припустити, що має на увазі сторона обвинувачення, визнаючи когось потерпілим у провадженні за обвинуваченням особи у вчинені формального складу кримінального правопорушення.

Таким чином, судом встановлено, що питання потерпілого у даному кримінальному провадженні є невирішеним, а тому з метою не порушення прав учасників процесу, потрібно повернути обвинувальний акт прокурору, для того щоб останній зазначив в обвинувальному акті дійсну особу, яка визнана потерпілою на підставі процесуальних документів, або її відсутність з огляду на вже викладене обвинувачення.

Суд вжезазначавпрозавдання кримінальногопровадження, якими є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Визначення кола осіб учасників провадження, застосування належної правової процедури є істотним у кримінальному провадженні.

Разом з тим, через невиконання стороною обвинувачення вимог ст. 291 КПК України, не зазначення в обвинувальному акті дійсних даних щодо учасників, їх процесуальних статусів, суд позбавлений можливості дотриматись прав всіх учасників провадження та застосувати належні правові процедури з чітким дотриманням прав кожного.

Без усунення вказаного порушення в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів, без зазначення прокурором дійсного процесуального статусу кожної з осіб на підставі вчинених процесуальних дій, здійснення розгляду провадження є неможливим.

З вказаних підстав суд повертає обвинувальний акт прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 291, 314 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 358 КК України, відомості про які внесено 16 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020010000611 повернути прокурору Вінницької окружної прокуратури Вінницької області.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя :