Рішення

від 13.09.2023 по справі 761/20722/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/20722/22

Провадження № 2-др/761/242/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючий суддя - Мальцев Д.О.,

при секретарі - Панчоха Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача - адвоката Лайтаренка О.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «УНН» про захист немайнових прав на використання імені та захист честі, гідності та недоторканість ділової репутації,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала вказана цивільна справа.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21 липня 2023 року у справі №761/20722/22 позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «УНН» про захист немайнових прав на використання імені та захист честі, гідності та недоторканість ділової репутації - задоволено.

01.08.2023 від представника позивача - адвоката Лайтаренка О.В. до суду надійшла заява, відповідно до якої останній просив прийняти додаткове рішення щодо судових витрат, а саме: стягнути з відповідача суму понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 200 000,00 грн. та на оплату послуг за видачу звітів у розмірі 16 200,00 грн.

12.09.2023 від представника відповідача - адвоката Захарчука І.А. надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат.

Так, відповідно до ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 270 ЦПК України).

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату та час повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши заяву, надані до неї докази та матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат (п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Згідно положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно положень ч. 1-3 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 серпня 2023 року у справі №761/25088/20 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання частки померлого у праві спільної сумісної власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на майно у порядку спадкування - відмовлено. При цьому, в рішенні зазначено, що понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Разом з тим, у рішенні Шевченківського районного суду міста Києва від 15 серпня 2023 року у справі №761/25088/20 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем.

Як вбачається із заяви представника позивача - адвоката Лайтаренка О.В. про ухвалення додаткового рішення щодо правової правничої допомоги:

-29 квітня 2020 року між Адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека» (Адвокат) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги № б/н.

-09 січня 2022 року між Адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека» (Адвокат) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Клієнт) укладено Додаткову угоду № б/н до вищевказаного Договору.

-12.01.2022 між Адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека» (Адвокат) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Клієнт) укладено ще одну Додаткову угоду № б/н до Договору про надання правової допомоги від 29.04.2020 № б/н.

- 19.01.2022 між Адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека» (Адвокат) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Клієнт) укладено Додаткову угоду № б/н до Договору про надання правової допомоги від

- 20.01.2022 між Адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека» (Адвокат) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Клієнт) укладено останню Додаткову угоду № б/н до Договору про надання правової допомоги від 29.04.2020 № б/н (яка стосується предмету розгляду даної справи).

Також, у п. 3 кожної із чотирьох укладених Додаткових угод № б/н від 09.01.2022, від 12.01.2022, від 19.01.2022 та від 20.01.2022 визначено, що сторони погодили, що розмір гонорару Адвоката за надання Клієнту правової допомоги, передбаченої пунктами 1 та 2 кожної із цих Додаткових угод, становить 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Разом з тим, загальний розмір гонорару Адвоката, за надання Клієнту правової допомоги, за усіма чотирьома вказаними вище Додатковими угодами до Договору про надання правової допомоги від 29.04.2020 № б/н складає 200 000 (двісті тисяч) гривень (50 000 грн. х 4 Додаткові угоди).

Пунктом 4 усіх чотирьох Додаткових угод № б/н від 09.01.2022, від 12.01.2022, від 19.01.2022 та від 20.01.2022 передбачено, що оплата гонорару Адвоката за послуги, передбачені пунктами 1 та 2 цих Додаткових угод, здійснюється Клієнтом протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня наступного за днем набрання рішенням суду першої інстанції у відповідній справі законної сили, шляхом перерахування коштів на рахунок Адвоката, на підставі виставленого останнім рахунку-фактури.

Після ухвалення Шевченківським районним судом міста Києва 21.07.2023 рішення у справі № 761/20722/22, уповноваженим представником Адвокатського об`єднання «Правова та економічна безпека» (Адвокат) та ОСОБА_6. (Клієнт) 28.07.2023 підписано Акт приймання-передачі наданих послуг по Договору про надання правової допомоги від 29.04.2020 № б/н (з урахуванням змін внесених Додатковими угодами № б/н від 09.01.2022, № б/н від 12.01.2022, № б/н від 19.01.2022, № б/н від 20.01.2022).

Разом з тим, оскільки Адвокатське об`єднання «Правова та економічна безпека» та ОСОБА_6 погодили саме фіксований розмір гонорару адвоката за надання професійної правничої (правової) допомоги, тому кількість витраченого часу на надання такої допомоги не впливає на розмір адвокатського гонорару, який буде сплачений позивачем.

На виконання вимог ЦПК України, позивачем у заяві № 3005/1 від 30.05.2022 про зміну предмета позову по даній цивільній справі № 761/20722/22 було зазначено, що ОСОБА_6 планує понести судові витрати на професійну правничу допомогу саме у розмірі 200 000,00 грн.

Також, листом від 27.07.2023 № 17 ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» повідомило, що Адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека» було сплачено рахунки, виставлені Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», а саме:

1) рахунок № НОМЕР_1 від 10.01.2022 на суму 3 900 грн. за Звіт за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 17.01.2022 № 10/2022-3В;

2) рахунок № НОМЕР_2 від 12.01.2022 на суму 3 900 грн. за Звіт за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 17.01.2022 № 18/2022-3В;

3) рахунок № НОМЕР_3 від 19.01.2022 на суму 4 200 грн. за Звіт за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 24.01.2022 № 31/2022-3В;

4) рахунок № НОМЕР_4 від 20.01.2022 на суму 4 200 грн. за Звіт за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 24.01.2022 № 32/2022-3B.

З наведеного вище вбачається, що вказані витрати Адвоката, на оплату послуг ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» з видачі Звітів (у загальному розмірі -16 200 грн.), які підлягають компенсації з боку Позивача.

Загальна сума до стягнення:

- на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 200 000,00 грн.;

- на оплату послуг Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» з видачі Звітів за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет в розмірі 16 200,00 грн.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

У частині першій статті 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу. Для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура. Забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом. Витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом (стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року).

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06 грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.

Представник відповідача у клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу від 22.09.2023 просив відмовити у задоволенні відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 216 200,00 грн., оскільки заявлена для відшкодування сума є явно завищеною та неспівмірною зі складністю справи та дійсним обсягом наданих послуг.

Також, відповідач вважає, що позивач за допомогою чинного процесуального механізму відшкодування витрат на правову допомогу намагається безпідставно стягнути з відповідача завищені та нічим не обґрунтовані суми витрат на правову допомогу, тобто фактично неправомірно збагатитись за рахунок іншої сторони, що свідчить про зловживання ним своїми процесуальними правами.

При цьому, Верховний суд висловив свою позицію стосовно підтвердження витрат на правову допомогу у своєму рішенні від 27.07.2021 по справі №671/1957/20 та зазначив, що відсутність актів виконаних робіт, актів приймання-передачі наданих послуг у матеріалах справи, унеможливлює визначення розміру витрат на правничу допомогу судом з метою розподілу. Також, слід ураховувати, що наведений в договорі про надання правничої допомоги перелік послуг і квитанція до прибуткового касового ордеру не є доказом щодо обсягу фактично наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою N 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 та ін).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Також, як вказує представник відповідача у своєму клопотанні, оспорювані публікації були предметами спору в інших справах, зокрема ОСОБА_6 звертався до TOB «ІА «УНН», це справи: №761/20721/22, №761/20712/22, №757/3501/22-ц, №757/4589/22-ц. Раніше позивач звертався ще 5 разів із такими ж позовами до відповідача: 761/4200/22, 761/3798/22, 761/4339/22, 761/3799/22, 761/4199/22.

При цьому, із договору про надання правової допомоги, додаткових угод, акту приймання-передачі наданих послуг, рахунків на оплату, квитанцій про оплату неможливо достеменно встановити, що розрахунки/оплата здійснені саме в межах цивільної справи №761/20722/22.

Враховуючи те, що витрати, зазначені представником позивача - адвокатом Лайтаренком О.В. у заяві про ухвалення додаткового рішення не підтверджені належними та допустимими доказами, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 264, 270 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Лайтаренка О.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «УНН» про захист немайнових прав на використання імені та захист честі, гідності та недоторканість ділової репутації.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: