Ухвала

від 26.09.2023 по справі 946/7129/23

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/7129/23

Провадження № 1-кс/946/2187/23

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2023 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,

за участю слідчого: ОСОБА_3 , прокурора: ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області знаходяться матеріали кримінального провадження за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 254 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.09.2023 до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_6 про те, що невстановлені особи на території Ізмаїльського району Одеської області здійснюють безгосподарське використання земель, що може призвести до тривалого зниження або втрати їх родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту.

В враховуючи вище викладене, 14.09.2023 року у період часу з 14 години 03 хвилини по 16 годину 53 хвилину, проведено огляд місця події, а саме земельну ділянку, розміри якої встановлювались геодезистом ОСОБА_7 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлено, що земельна ділянка, яка оглядалась 14.09.2023, має кадастровий номер 5122086300:01:002:0083 з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського призначення.

15.09.2023 року до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області подано клопотання про накладення арешту.

18.09.2023 року спеціалістом інженером-геодезистом ОСОБА_7 складено додаток до протоколу огляду місця події від 14.09.2023 року та визначено фактичне місце розташування оглянутої земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту АДРЕСА_1 з зазначенням кадастрового номеру 5122086300:01:002:0141, власником якої є ОСОБА_8 . Площа земельної ділянки складає 2,4 га. При здійсненні геодезичних вимірів визначено площу проведення земляних робіт, які проводились у межах зазначеної земельної ділянки, яка складає 1,9749 га.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 5122086300:01:002:0141, цільове призначення зазначеної земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, вид використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Місце розташування Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська сільська територіальна громада, с.Стара Некрасівка (за межами населеного пункту).

20.09.2023слідчим подано до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області уточнене клопотання про накладення арешту.

На думку слідчого, враховуючи той факт, що вказане майно має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні та необхідно для призначення та проведення відповідних експертиз з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, виникла необхідність у накладенні арешту, а саме: на трактор д.н.з. НОМЕР_1 ; трактор ZL50GN; трактор PIN: НОМЕР_2 з забороною відчуження та з передачею зазначеного майна власникам на відповідальне зберігання; арешту з забороною здійснення будівельних робіт на земельну ділянку з кадастровим номером 5122086300:01:002:0141, що розташована за адресою Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська сільська територіальна громада, с.Стара Некрасівка (за межами населеного пункту); арешту в якості речового доказу на виявлені та вилучені під час огляду місця події від 14.09.2023 земельної ділянки, що розташована за адресою Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська сільська територіальна громада, с.Стара Некрасівка (за межами населеного пункту), 3 зразки ґрунту, які опечатано в експертні пакети WAR1109046, WAR1109047, WAR1109044.

У судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити. Зазначив, що огляд земельної ділянки було легалізовано відповідною ухвалою слідчим суддею. Є допити свідків, які є користувачами вказаного майна. Техніку використано було для вчинення кримінального правопорушення, вона є речовими доказами та знаряддям вчинення злочину. Мета арешту майна полягає у зупиненні протиправної діяльності, збереженні речових доказів та слідів кримінального правопорушення. Також, із вказаним майном будуть проводитися експертні дослідження та у наступному буде встановлена спричинена шкода.

Прокурор підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити, вважаючи, що є всі підстави для накладення арешту на вказане майно.

Представник власника майна у судовому засіданні зазначив, що клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України. Не додано вичерпного переліку усіх необхідних документів в підтвердження клопотання, документів, що підтверджують право власності на майно, не зазначено з якою метою накладається арешт. Не встановлено шкоду. Стаття не передбачає конфіскації чи спец. конфіскації цього майна. Якщо не буде повернуте клопотання, то просить відмовити у його задоволенні.

Вивчивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3 ст.170 КПК України).

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.2 , ч. 3 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Згідно з позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною у п.1 листа за №223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчі судді зобов`язанні сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діяти у межах і відповідно до вимог закону.

З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

На думку слідчого судді, завдання кримінального провадження можуть бути досягнуті у тому числі і у разі накладення арешту лише в частині заборони відчужувати транспортні засоби (без заборони володіння та користування). При цьому, з огляду на те, що в матеріалах справи містяться данні, що саме вказаними тракторами вчинялися дії щодо безгосподарського використання земель, які спричинили наслідки, визначені у ст..254 КК України, вони мають сліди вчинення вказаного кримінального правопорушення, то накладення арешту на вказане майно є необхідним.

Також доцільним є накладення шляхом заборони відчуження на земельну ділянку без заборони володіння та користування із забороною здійснення будівельних робіт на вказаній земельній ділянці, з огляду на те, що на безгосподарське використання саме вказаної земельної ділянки було направлене вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР, та вона містить сліди вчинення вказаного правопорушення. Також накладення вказаного арешту, у тому числі із забороною здійснення будівельних робіт, доцільне з метою недопущення знищення слідів вчинення даного кримінального правопорушення та недопущення продовження вчинення протиправних дій, з огляду на те, що згідно протоколу огляду на вказаній земельній ділянці були виявлені факти зняття верхнього шару ґрунту, та встановлення на землі бетонних споруд.

Крім того, слідчим суддею враховуються розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для інших осіб.

Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, враховуючи необхідність проведення експертних досліджень із вилученим майном, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого про арешт майна, з урахуванням уточнення, задовольнити.

Керуючись ст.ст.170 - 173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження на земельну ділянку з кадастровим номером 5122086300:01:002:0141, що розташована за адресою Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська сільська територіальна громада, с.Стара Некрасівка (за межами населеного пункту) без заборони володіння та користування із забороною здійснення будівельних робіт на вказаній земельній ділянці.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження на виявлене та вилучене під час огляду місця події від 14.09.2023р. майно, а саме: трактор д.н.з. НОМЕР_1 ; трактор ZL50GN; трактор PIN: НОМЕР_2 , без заборони володіння та користування з передачею зазначеного майна власникам/користувачам на відповідальне зберігання.

Накласти арешт на виявлені та вилучені під час огляду 14.09.2023 земельної ділянки, що розташована за адресою Одеська область, Ізмаїльський район, Саф`янівська сільська територіальна громада, с.Стара Некрасівка (за межами населеного пункту), 3 зразки ґрунту, які опечатано в експертні пакети WAR1109046, WAR1109047, WAR1109044.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня проголошення або отримання.

Повний текст ухвали проголошено 28.09.2023р. о 13:10 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1