Постанова

від 27.09.2023 по справі 916/1211/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1211/22м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Разюк Г.П.,

секретар судового засідання Турук Д.В.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Федоришина І.В., у порядку самопредставництва;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області

від 10 травня 2023 року (повний текст складено 19.05.2023)

у справі №916/1211/22

за позовом: Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Томатін"

про стягнення 1 224 741,35 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Бездоля Ю.С.,

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 27.09.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.04.2023 у справі №916/1211/22 (суддя Ю.С Бездоля) у задоволенні позову Державної митної служби в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці до Товариства з обмеженою відповідальністю "Томатін" про стягнення 1 224 741,35 грн. відмовлено повністю.

26.04.2023 відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій просив стягнути з позивача на користь ТОВ "Томатін" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 51 995,20 грн., понесені відповідачем при розгляді справи №916/1211/22, з урахуванням раніше заявленого попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат у розмірі 40 000,00 грн.

В процесі розгляду справи №916/1211/22 Державна митна служба України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці подало клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, з посиланням на те, що в попередньому (орієнтовному) розрахунку відповідачем не обґрунтовано жодним чином заявлену вартість послуг та не надано жодних підтверджуючих документів щодо фактичної оплати послуг адвоката. Також позивач зазначив, що відповідачем не обґрунтовано вартість послуг адвоката, з посиланням на первинні документи, які мають бути складені у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Водночас позивач переконаний у тому, що договір про надання правової допомоги та угода про переуступку є нікчемними у зв`язку з тим, що представництво інтересів відповідача в суді здійснювала адвокат Білак Н.І. як самозайнята особа, а не Адвокатське об`єднання Світло. Зауважуючи, що гонорар представника відповідач у розмірі 51 995,20 грн. становить 19 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або 7 мінімальних заробітних плат, позивач наполягав на тому, що такий гонорар є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності і становить надмірний тягар для позивача.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі №916/1211/22 (суддя Ю.С Бездоля) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Томатін про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Томатін 20 000,00 грн. судових витрат. В решті заяви відмовлено.

Частково задовольняючи заяву ТОВ Томатін, суд першої інстанції, з огляду на фактичні обсяги наданих адвокатських послуг, конкретні обставини справи, критерій реальності та розумності розміру відповідних витрат, приймаючи до уваги обставини та наслідки введення в Україні воєнного стану, врахував клопотання Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці про зменшення розміру судових витрат та дійшов висновку про зменшення відповідної суми до 20 000,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна митна служба України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі №916/1211/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити витрати відповідача на правничу допомогу, виходячи з критерію реальності та розумності адвокатських витрат.

Апелянт вважає що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесено судом першої інстанції з не повно встановленими обставинами, які мають значення для справи.

Так, позивач зазначає, що у детальному опису наданих послуг професійної правничої допомоги та інших судових витратах у справі №916/1211/22 не зазначено кількість витраченого часу на кожну послугу (вид робіт) та її вартість. Фактично доведеним є лише витрати по оплаті рахунку Одеської митниці та витрати на поштовий зв`язок та кур`єрську доставку. При цьому, апелянт зауважує, що з 05.10.2021 функціонує Електронний суд, який надає можливість сторонам подавати процесуальні документи через дану систему, і тим самим скорочувати витрати сторін на поштову кореспонденцію.

З огляду на наведене Одеська митниця наполягає на тому, що відповідачем не доведено та не обґрунтовано витрати на професійну правничу допомогу, на що суд першої інстанції не звернув уваги.

Також апелянт звертає увагу на те, що фінансування Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці обмежено в умовах воєнного стану, у тому числі по КВЕД 2800, з якого також стягується витрати на правничу допомогу, тому сума стягнення, яка встановлена судом першої інстанції, є надмірним тягарем для позивача.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі №916/1211/22; продовжено розгляд вказаної апеляційної скарги на розумний строк, у зв`язку із перебування судової колегії у щорічній відпустці та призначено розгляд справи №916/1211/22 на 24 серпня 2023 року о 10:00 год.

Однак, вказане судове засідання не відбулось, у зв`язку із подальшим перебуванням судді-члена колегії Разюк Г.П. з 15.08.2023 по 27.08.2023 у відпустці.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.08.2023 учасників справи №916/1211/22 повідомлено про те, що розгляд апеляційної скарги у даній справі відбудеться 27 вересня 2023 року об 11:30 год.

У судовому засіданні 27.09.2023 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд задовольнити останню, скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ще зменшити суму витрат відповідача на правничу допомогу.

Представник ТОВ Томатін в зазначене судове засідання не з`явився; про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що судом вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце її розгляду, а також враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком, з огляду на положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні за відсутності представника ТОВ Томатін.

У судовому засіданні 27.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши представника Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені додаткового рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

З огляду на матеріали справи вбачається, що відповідачем в процесі розгляду даної справи до суду першої інстанції було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ТОВ Томатін очікувало понести у зв`язку із судовим розглядом справи №916/294/22, у якому витрати на професійну правничу допомогу визначені у розмірі 40 000,00 грн. Водночас, у заяві про ухвалення додаткового рішення відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу вже у розмірі 51 995,20 грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, Договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов`язаними з розглядом конкретної судової справи (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

У даному контексті судова колегія враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22.12.2018 у справі №826/856/18, згідно з якою розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Також апеляційна колегія звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.05.2019 у справі №922/576/18, де суд касаційної інстанції зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказану правову позицію щодо застосування положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд, висловив, зокрема, у постановах від 03.05.2019 у справі №910/10911/18, від 14.05.2019 у справі №922/576/18, від 29.05.2019 у справі №910/10483/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 25.06.2019 №916/1340/18.

Водночас згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Матеріали справи свідчать, що в підтвердження витрат на правову допомогу відповідачем подано до суду:

1) Договір про надання правової допомоги, укладений у 2022 році між адвокатом Білак Н.І. (Виконавець) та ТОВ Томатін (Замовник), відповідно до п. 1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов`язок представляти інтереси Замовника, що виникають в процесі розгляду судових справ та інших спорів, в судових органах, правоохоронних органах, експертних установах, інших органах, установах, підприємствах усіх форм власності, та у відносинах з фізичними особами на підставі укладеного договору.

Відповідно до п. 2.3 договору адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги, зокрема: представництво інтересів клієнта в судових органах усіх рівнів; збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням доручення; використання засобів захисту, передбачених чинним законодавством України; виконання інших дій, передбачених законодавством. Для захисту прав та законних інтересів клієнта адвокат має наступні права: подавати адвокатські запити, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, подавати від імені клієнта заяви, у тому числі позовні, отримувати необхідні довідки, документи, вести від його імені справи у всіх судових установах з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу та третій особі, у тому числі з правом визнання або відмови повністю або частково від позовних вимог, збільшення чи зменшення позовних вимог, зміни предмета позову, укладання мирової угоди, залишення позову без розгляду, оскарження рішення, постанови, ухвали суду, а також виконувати всі інші дії, що пов`язані з виконанням даного договору, в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України.

2) Угоду про переуступку від 22.02.2023, укладену між адвокатом Білак Н.І., ТОВ Томатін та Адвокатським об`єднанням (АО) СВІТЛО (т. 3 а.с. 38).

Відповідно до п. 1 даної угоди АО СВІТЛО отримує переуступку прав та обов`язків, як Виконавець за договором про надання правової допомоги №4 від 29.07.2022 та укладених додаткових угод в частині супроводження справи №916/1211/22 в усіх судових інстанціях та представлення інтересів по цій справі в інших органах чи перед третіми особами, укладеної між стороною-1 та стороною-2.

Дана угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами (п. 2 Угоди).

Угода про переуступку від 22.02.2023 підписана усіма сторонами без зауважень та застережень.

3) Договір №6 про надання правової допомоги від 22.02.2023, укладений між ТОВ «Томатін» (Замовник) та Адвокатським об`єднанням (АО) «СВІТЛО» (Виконавець) (т.3 а.с. 33-36, далі - Договір)

Згідно з п. 1 даного Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов`язок представляти інтереси Замовника перед приватними особами, у правоохоронних органах, у нотаріусів, у судах всіх судових інстанцій та інших підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на підставі укладеного Договору.

В свою чергу, Замовник зобов`язаний проводити оплату наданих йому послуг та відшкодовувати Виконавцю видатки, пов`язані з виконанням останнім зобов`язань за Договором.

Відповідно до умов п. 2.3 Договору Виконавець зобов`язується, зокрема, представляти інтереси Замовника в судових органах усіх рівнів; подавати адвокатські запити; знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, оскаржувати рішення і ухвали суду, подавати від імені клієнта заяви, у тому числі позовні, отримувати необхідні довідки, документи, вести від його імені справи у всіх судових установах з усіма правами, які надані законом свідку, підозрюваному, обвинуваченому, позивачу, відповідачу та третій особі, у тому числі з правом визнання або відмови повністю або частково від позовних вимог, збільшення чи зменшення позовних вимог, зміни предмета позову, укладання мирової угоди, залишення позову без розгляду, оскарження рішення, постанови, ухвали суду, а також виконувати всі інші дії, що пов`язані з виконанням даного Договору, в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 3.1 Договору сторони визначили, що Замовник сплачує Виконавцю гонорар у розмірі та на умовах, зазначених в Додатковій угоді до Договору.

Окремо від сплати гонорару Замовник відшкодовує Виконавцю всі витрати, понесені ним, у зв`язку з виконанням цього Договору (п.3.2 Договору).

Про приймання та передачу наданих послуг сторони підписують відповідні акти, в яких вказують про наявність заперечень та зауважень, якщо такі є (п. 3.5 Договору).

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до виконання зобов`язань обох сторін за Договором або до його розірвання.

4) Додаткову угоду від 22.02.2023 до Договору про надання правової допомоги №6 від 22.02.2023, укладену між АО СВІТЛО та ТОВ Томатін, за якою вартість наданих послуг Виконавця складає 50 000,00 грн.

Отже, сторонами визначено фіксовану оплату роботи Адвоката, загальна вартість якої зазначається у відповідній Додатковій угоді, а відтак, посилання апелянта на те, що відповідачем не зазначено кількість витраченого часу на кожну послугу адвоката (вид робіт) та її вартість, судова колегія оцінює критично.

5) детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги та інших судових витрат у справі №916/1211/22, з визначенням наданої правничої допомоги (найменування витрат) на загальну суму 50000 грн., а також інших судових витрат: оплата рахунку Одеської митниці щодо відшкодування витрат на друк матеріалів - 395,20 грн. та витрати на поштовий зв`язок та кур`єрську доставку 1 600,00 грн.

6) Акт прийому-передачі наданих послуг від 21.04.2023 до Договорів про надання правової допомоги, відповідно до якого адвокатом Білак Н.І. та АО СВІТЛО виконані, а Замовником прийняті послуги з надання правової допомоги щодо супроводження в суді першої інстанції у справи №916/1211/22, із чітким зазначенням наданої правничої допомоги.

З Акту наданих послуг від 21.04.2023 вбачається, що Виконавцем надано послуги на загальну суму 50 000,00 грн. (п.5 Акту), а ТОВ «Томатін» прийнято останні без зауважень.

Отже, у наведеному Акті зазначено вид наданої правничої допомоги та фіксована вартість наведених послуг, що узгоджується з умовами Договорів про надання правничої допомоги та умовами Додаткової угоди від 22.02.2023 до Договору про надання правової допомоги №6 від 22.02.2023.

Також в матеріалах справи міститься ордер серії ВН №1166623 від 29.07.2022 на підтвердження повноважень адвоката Білак Н.І. щодо представництва інтересів ТОВ «Томатін» в суді; свідоцтво про право Білак Н.І. на зайняття адвокатською діяльністю.

Участь адвоката Білак Н.І. у судових засіданнях, призначених для розгляду справи №916/1211/22, підтверджується протоколами судових засідань, які містяться у даній справі.

Водночас, матеріали справи містять докази написання процесуальних документів представником відповідача адвокатом Білак Н.І.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що відображена інформація в Акті наданих послуг від 21.04.2023 щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг), відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи.

Доказів оплати з боку ТОВ «Томатін» за отримані послуги з надання правової допомоги відповідачем до суду не надано.

Однак, апеляційний суд вказує, що як зазначалось вище, враховуючи зміст п.1 ч.2 ст. 126, ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Така правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Тобто, навіть за умови фактичної несплати витрат на правничу допомогу та/або адвокатської винагороди на момент винесення рішення, відповідні стягнення все одно може бути покладено на опонентів у справі.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем надано належні докази в підтвердження його витрат на оплату послуг адвоката у даній справі.

Разом з цим, враховуючи, що у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат сторонами договору про надання правової допомоги було визначено форму гонорару адвоката у твердій (фіксованій) сумі, яка становила 40 000 грн., а відповідачем не доведено підстав необхідності збільшення розміру витрат на оплату послуг з правової допомоги з 40 000,00 грн. до 50 000,00 грн., суд дійшов висновку про необхідність розгляду відповідних витрат ТОВ «Томатін» в межах суми, зазначеної в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат.

Водночас, як зазначалось вище, судом першої інстанції було враховано посилання позивача на те, що виходячи з обставин та наслідків введення в Україні воєнного стану, заявлена сума адвокатських витрат може становити надмірний тягар. Це стало підставою для зменшення місцевим господарським судом суми заявлених відповідачем витрат на 50%, а саме: замість 40 000,00 грн. суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з позивача 20 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду не бере до уваги посилання апелянта на те, що заявлена відповідачем сума на відшкодування відповідних витрат є необґрунтовано завищеної, оскільки суд першої інстанції вже зменшив оскаржуваним додатковим рішенням у даній справі заявлену відповідачем суму на 50%.

Окремо, судова колегія наголошує на тому, що саме позивач ініціював позов у справі №916/1211/22, що в подальшому змусило відповідача звернутись до адвоката за правовою допомогою та, відповідно, понести відповідні витрати.

З огляду на вказане, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заяви ТОВ Томатін про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Аргументи апелянта стосовно витрат відповідача на поштовий зв`язок та кур`єрську доставку оцінюються апеляційним судом як безпідставні, оскільки матеріали справи свідчать, що місцевим господарським судом не було задоволено вимоги ТОВ «Томатін» щодо стягнення з Одеської митниці відповідних коштів.

Інших доводів в апеляційній скарзі апелянтом не наведено.

Отже, аргументи апелянта про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції під час апеляційного перегляду останнього не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці задоволенню не підлягає, а додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі №916/1211/22 залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі №916/1211/22 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складено 28.09.2023.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяКолоколов С.І.

СуддяРазюк Г.П.