Постанова

від 07.09.2023 по справі 910/12976/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2023 р. м.Київ Справа№ 910/12976/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 07.09.2023:

від позивача: Сойник О.В.

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємства "Локо Інвест"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 02.05.2023 (повний текст рішення складено та підписано 29.05.2023)

у справі № 910/12976/22 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Київської міської ради

до 1. Приватного підприємства "Локо Інвест"

2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни

про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора, припинення права приватної власності та зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку привівши її у придатний для використання стан

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Київська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Локо Інвест" та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни з наступними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.2020 №55808524 на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці, обліковий код: 69:025:0117, за адресою вул. Олекси Тихого, будинок 91 у Солом`янському районі м. Києва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2253634180000 за Приватним підприємством "Локо Інвест";

- припинити право приватної власності за Приватним підприємством "Локо Інвест" на об`єкт нерухомого майна, а саме гараж №3, що знаходиться на земельній ділянці, обліковий код: 69:025:0117 за адресою вул. Олекси Тихого, будинок 91, м. Київ;

- зобов`язати Приватне підприємство "Локо Інвест" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на вул. Олекси Тихого, будинок 91 у Солом`янському районі м. Києва (код ділянки 69:025:0117), привівши її у придатний для використання стан.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що відповідачами порушено право територіальної громади м. Києва внаслідок реєстрації за ПрАТ "Локо Інвест" права приватної власності на об`єкт нерухомого майна, а саме гараж № 3, реєстраційний номер 2253634180000, що розташований на належній на праві власності територіальній громаді міста Києва земельній ділянці за адресою: вул. Олекси Тихого, 91 у Солом`янському районі міста Києва, без належної перевірки поданих відповідачем документів, тоді як Київська міська рада, як розпорядник земель комунальної власності міста Києва, жодних рішень щодо передачі Земельної ділянки під будівництво ні ПП "Локо Інвест", ні іншим юридичним чи фізичним особам у власність чи користування не приймала.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач-2 проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем неправильно визначено суб`єктний склад відповідачів, оскільки Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Фролова О.О. є неналежним відповідачем у даному спорі. Також відповідач-2 вказує, що реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна проведена відповідно до чинного на той момент законодавства та з дотриманням всіх необхідних перевірок.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.05.2023 у справі № 910/12976/22 позовні вимоги заявлені до Приватного підприємства "Локо Інвест" задоволено повністю, а саме:

- скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.2020 №55808524 на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці, обліковий код: 69:025:0117, за адресою вул. Олекси Тихого, будинок 91 у Солом`янському районі м. Києва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2253634180000 за Приватним підприємством "Локо Інвест" (код 16463245);

- припинено право приватної власності за Приватним підприємством "Локо Інвест" (03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 91; код 16463245) на об`єкт нерухомого майна, а саме гараж №3, що знаходиться на земельній ділянці, обліковий код: 69:025:0117 за адресою вул. Олекси Тихого, будинок 91, м. Київ;

- зобов`язано Приватне підприємство "Локо Інвест" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на вул. Олекси Тихого, будинок 91 у Солом`янському районі м. Києва (код ділянки 69:025:0117), привівши її у придатний для використання стан;

- стягнуто з Приватного підприємства "Локо Інвест" (03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 91; код 16463245) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; код 22883141) 7443 (сім тисяч чотириста сорок три) грн 00 коп. витрати по сплаті судового збору.

- у задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни відмовлено.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, заявлених до Приватного підприємства "Локо Інвест" мотивовано тим, що

- рішення реєстратора прийняте на підставі документів, які не встановлюють факт набуття права власності на гараж № 3 та без наявності документа, який би посвідчував речове право відповідача-1 на земельну ділянку або присвоєння гаражу адреси, а тому рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.2020 № 55808524 підлягає скасуванню, а право приватної власності за Приватним підприємством "Локо Інвест" (03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 91; код 16463245) на об`єкт нерухомого майна, а саме гараж №3, що знаходиться на земельній ділянці, обліковий код: 69:025:0117 за адресою вул. Олекси Тихого, будинок 91, м. Київ - підлягає припиненню;

- Київська міська рада, як єдиний розпорядник земель комунальної власності міста Києва, будь-яких рішень щодо земельної ділянки на вул. Олекси Тихого, 91 у Солом`янському районі м. Києва Приватному підприємству "Локо Інвест" у власність чи у користування не приймала, документи, що посвідчують право користування нею відсутні;

- земельна ділянка на вул. Олекси Тихого, 91 у Солом`янському районі м. Києва належить до комунальної власності міста, а тому виключно Київська міська рада має право розпоряджатися нею;

- спірна земельна ділянка, на якій був збудований гараж №3, не була відведена відповідачу відповідно до порядку, встановленого законом для будівництва таких об`єктів нерухомого майна, отже він як власник відповідного об`єкту будівництва не може на законних підставах набути права власності на нього в силу приписів частини першої, другої статті 376 Цивільного кодексу України;

- оскільки в результаті дій відповідача за ним зареєстровано право власності на гараж № 3 на земельній ділянці, яка належить Київській міській раді, то такі його дії спрямовані на незаконне заволодіння земельною ділянкою, яка належить територіальній громаді міста Києва;

- отже, в діях ТОВ "Локо Інвест" наявні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки на вул. Олекси Тихого, буд. 91 у м. Києві, у зв`язку з чим вимога позивача про зобов`язання ПрАТ "Локо Інвест" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на вул. Олекси Тихого, будинок 91 у Солом`янському районі м. Києва (код ділянки 69:025:0117), привівши її у придатний для використання стан, підлягає задоволенню.

Також, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно, у зв`язку з чим позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності не може бути звернена до приватного нотаріуса, якого позивач визначив відповідачем. У зв`язку з наведеним, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в частині заявлених вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач-1 - Приватне підприємство "Локо Інвест" (27.06.2023 згідно штемпеля поштової установи на конверті, в якому направлено апеляційну скаргу) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати частково рішення Господарського суду м. Києва від 02.05.2023 у справі № 910/12976/22 за позовом Київської міської ради до Приватного підприємства "Локо Інвест", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, припинення права приватної власності, зобов`язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог. В решті рішення суду першої інстанції скаржник просив залишити без змін.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення в частині задоволення позовних вимог до Приватного підприємства "Локо Інвест" порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було невірно застосовано при вирішенні спору пункт 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 (у редакції на момент державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна), оскільки документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05.08.1992, є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Крім того, скаржник посилався на те, що спірний гараж не належить до самочинного будівництва, його обуло побудовано до 1992 року і чинним на момент побудови законодавством, виникнення права власності на новостворене майно не пов`язувалось ні з моментом введення його майна в експлуатацію, ні з проведенням державної реєстрації прав на нього, і відповідно, обумовлені законом підстави для застосування ст. 212 Земельного кодексу України - відсутні.

Узагальнені доводи відзиву Київської міської ради на апеляційну скаргу

23.08.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Доводи позивача у відзиві зводяться до того, що:

- земельна ділянка на вул. Олекси Тихого, 91 у Солом`янському районі м. Києва належить до комунальної власності міста, а тому виключно Київська міська рада має право розпоряджатися нею, проте, Київська міська рада, як єдиний розпорядник земель комунальної власності міста Києва, будь-яких рішень щодо земельної ділянки на вул. Олекси Тихого, 91 у Солом`янському районі м. Києва Приватному підприємству "Локо Інвест" у власність чи у користування - не приймала, документи, що посвідчують право користування нею відсутні;

- наявні усі обумовлені законом підстави вважати, що відбулось самовільне зайняття Приватним підприємством "Локо Інвест" земельної ділянки комунальної власності територіальної громади;

- Приватне підприємство "Локо Інвест" зареєструвавши за собою право власності на відповідний об`єкт, звернулось до Київської міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки, чим порушено обумовлену законом процедуру оформлення права користування земельною ділянкою;

- при цьому, за наявною у позивача інформацією, Приватне підприємство "Локо Інвест" подано до Київської міської ради клопотання від 20.01.2021 № 201175138 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, і Департаментом земельних ресурсів в межах повноважень опрацьовано вказане звернення і листом від 24.02.2021 № 0570202/1-4238 повідомлено відповідачу-1, що подальша підготовка проекту рішення Київської міської ради про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки буде можливо після та в разі надання документів, що підтверджують підстави виникнення та експлуатації об`єктів нерухомого майна та експлікації усіх будівель та споруд, розташованої на земельній ділянці;

- на момент звернення позивача з позовом, у Київської міської ради відсутній затверджений у встановленому законом порядку проект землеустрою та технічна документація на земельну ділянку на вул. Олекси Тихого, 91 у Солом`янському районі м. Києва, оскільки вона не оформлена як об`єкт цивільних прав;

- державна реєстрація нерухомого майна на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі;

- в силу приписів ст. ст. 16, 22 Земельного кодексу УРСР, прямо заборонено користування земельною ділянкою без одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, а матеріали справи не містять відповідного документа на право користування земельною ділянкою у відповідача-1;

- на підтвердження присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна, відповідачем 1 надано довідка, серія та номер: 3600, виданий 11.12.2020, видавник: ТОВ «Армовірбуд», однак будь-яких повноважень у ТОВ «Армовірбуд» щодо присвоєння адреси об`єктам нерухомості, тому довідка про адресу об`єкта нерухомого майна, серія та номер 3600. видана 11.12.2020, видавник: ТОВ «Армовірбуд» немає юридичної сили, адже присвоєння адреси на об`єкти нерухомого майна - є виключною компетенцією уповноваженого органу містобудування та архітектури; виконавчого органу сільської, селищної, міської ради; районної в м. Києві державної адміністрації; місцевої державної адміністрації у відповідності до вимог порядку, який затверджений рішенням Київської міської ради «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів у місті Києві» від 22.05.2013 № 337/9394;

- технічний паспорт є лише документом, яким оформлюється технічна інвентаризація об`єкта та який свідчить про фактичний стан нерухомості (площу, поверховість тощо), проте, не є правовстановлюючим документом, а відтак не може слугувати самостійною підставою для здійснення державної реєстрації.

Узагальнені доводи пояснень Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фровової О.О. на апеляційну скаргу

29.08.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фровової О.О. надійшли письмові пояснення по справі № 910/12976/22, в якому відповідач-2 просив скасувати частково рішення Господарського суду м. Києва від 02.05.2023 у справі № 910/12796/22 та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна проведена відповідно до чинного на той момент законодавства та з дотриманням всіх необхідних перевірок, а у відповідача-2 не було обумовлених законом підстав для відмови у вчиненні реєстраційних дій згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Крім того, відповідач посилався і на те, що кримінальне провадження № 12021100090001980 - не завершено, Міністерством юстиції України здійснювалась перевірка правомірності прийняття рішень та дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової О.О. з питань, зокрема щодо реєстраційних дій по відношенню до об`єкта нерухомого майна.

Додатково відповідач-2 зазначав, що судом першої інстанції не було надано оцінки доводам відпвідача-2, які були зазначені у відзиві, запереченнях та додаткових поясненнях.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2023, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Локо Інвест" на рішення Господарського суду м. Києва від 02.05.2023 у справі № 910/12976/22, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/12976/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Локо Інвест" на рішення Господарського суду м. Києва від 02.05.2023 у справі № 910/12976/22.

10.07.2023 на виконання ухвали з суду першої інстанції до Північного апеляційного суду надійшли матеріали справи № 910/12976/22.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 27.07.2023 по 28.07.2023 включно перебував у відпустці, суддя Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею доповідачем, з 08.07.2023 по 16.07.2023 перебувала у відрядженні, з 17.07.2023 по 30.07.2023 включно, з 31.07.2023 по 02.08.2023 включно перебувала у відпустці, суддя Шаптала Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, з 17.07.2023 по 30.07.2023 включно перебував у відпустці і вирішення питання стосовно поданої апеляційної скарги здійснюється після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 поновлено Приватному підприємству "Локо Інвест" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 02.05.2023 у справі № 910/12976/22. Відкрито апеляційне провадження у справі № 910/12976/22 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Локо Інвест" на рішення Господарського суду м. Києва від 02.05.2023.Судове засідання по справі 3 910/12976/22 призначено на 07.09.2023 (з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 про виправлення описки).

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 07.09.2023 з`явився представник Київської міської ради, а інші учасники справи до суду своїх представників не направили, про час і дату судового засідання повідомлялися засобами поштового зв`язку, а саме ухвала Північного апеляційного суду від 03.08.2023 та ухвала Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 направлялись учасникам справи за адресами місцезнаходження:

- приватному товариству «Локо Інвест» за адресою: проспект Перемоги, 91, м. Київ, 03115;

- приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Фроловій О.О. за адресою: вулиця І. Пулюя, 5, приміщення 17, м. Київ. 03048.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки про дату та місце розгляду справи учасники спору повідомлялись належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, як не встановлено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представника ПП «Локо Інвест» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фроловій О.О. у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, з урахуванням наявних матеріалів справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

В судовому засіданні 07.09.2023 представник Київської міської ради надав свої пояснення по суті спору та просив апеляційну скаргу Приватного підприємства «Локо Інвест» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 02.05.2023 у справі № 910/12976/22 залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 19.02.1992 проведено державну реєстрацію Приватного підприємства "Локо Інвест" (код 16463245), про що 27.01.2017 р. було внесено запис № 10721200000035682 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням від 20.02.1992 р. №2 керівника відповідача-1 - Логвненка С.М., гаражі у кількості 17 шт., у тому числі гараж № 3, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Виборзька (Олекси Тихого), 91, які побудовані Логвиненком С. М. господарським способом у 1991 році, передано ПрАТ "Локо Інвест", як додатковий капітал, що підтверджується копією вказаного рішення.

15.12.2020 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фроловою Оленою Олександрівною на підставі рішення від 18.12.2020 № 55808524 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) проведено державну реєстрацію за ПП "Локо Інвест" приватного права власності на об`єкт нерухомого майна - гараж (машиномісця), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Олекси Тихого, буд. 91, гараж № 3.

Підставою для державної реєстрації є технічний паспорт № 3600/01/20, виданий 11.12.2020, видавник: ТОВ "Армовірбуд"; довідка № 3600, видана 11.12.2020, видавник: ТОВ "Армовірбуд"; рішення № 08/12/20, видане 08.12.2020, видавник: ПП "Локо Інвест".

Наведене підтверджується інформаційною довідкою від 18.11.2022 № 315538252 та № 237828165 від 18.12.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Отже гараж № 3, право власності на який набуто ПП "Локо Інвест", розташований у м. Києві на вул. Олекси Тихого, буд. 91, і зареєстрований на заявленому праві власності за ПП "Локо Інвест", в відповідні відомості відображені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек,Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - ПП «Локо Інвест», що підтверджується інформаційною довідкою № 237828165 від 18.12.2020, так і інформаційною довідкою від 18.11.2022 № 315538252.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія реєстраційної справи № 2253634180000 щодо об`єкта - гараж № 3, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Олекси Тихого, яка надана Департаментом з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на виконання ухвали суду першої інстанції у даній справі, з наявних у ній документів встановлено наступне.

Згідно з довідкою № 3600 від 11.12.2020 про технічні показники об`єкта та підтвердження адреси, виданою ТОВ "Армовірбуд" на замовлення ПрАТ "Локо Інвест", на підставі якої, зокрема, було проведено державну реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, за результатами технічної інвентаризації виявлено об`єкт нерухомого майна, а саме літера "А"- гараж, який побудований Приватним підприємством "Локо Інвест" господарчим способом у 1991 році, що відповідно до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийнято в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 та Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 №127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 № 186) не належить до категорії самочинного будівництва та не потребує прийняттю в експлуатацію.

Відповідно до Інформаційної довідки ГЖ-2020 № 4138 від 16.12.2020, наданої на запит Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Фроловій О.О. згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" гараж (машиномісце) № 3 в м. Києві на вул. Олекси Тихого, 91 на праві власності - не зареєстрований.

Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" листом № 062/14-8070 (И-2022) від 15.09.2022 повідомило Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, що згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" за адресою: в м. Києві вул. Олекси Тихого, 91 нерухоме майно (в т. ч. гаражі) на праві власності не реєструвалось.

Листом від 23.07.2021 старший слідчий СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві повідомляв Київську міську раду, що під час досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12021100090001980 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, було встановлено, що в результаті ліквідації Державної організації "Промислова академія" (код 14315017) ТОВ "Київ Строй Груп" (код 43053375) придбало об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Олекси Тихого (Виборзька), 91. На момент продажу майна державної установи на території майнового комплексу за адресою: вул. Олекси Тихого (колишня назва Виборзька), 91 знаходилась будівля навчально-готельного комплексу, а також 17 гаражів (боксів), які не перебувають на балансі державної установи та відомості щодо яких не внесені до реєстрових книг "Київського міського бюро технічної інвентаризації". Також у листі повідомлялось, що в документах, які були надані ТОВ "Армовірбуд" вказано, що ПП "Локо Інвест" у 1991 році господарчим способом побудовано гаражі за адресою: вул. Олекси Тихого, 91 у Солом`янському районі м. Києва, хоча за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб вказане підприємство зареєстровано 19.02.1992.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Розпорядження землями комунальної власності м. Києва, в тому числі надання земельних ділянок у власність чи у користування, у відповідності до статті 9 ЗК України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" відноситься до виключних повноважень Київської міської ради, як колегіального органу, який здійснює представництво інтеесів відповідної територіальної громади.

З метою врегулювання процедури реалізації прав на землю фізичними та юридичними особами із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463 затверджено Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві (далі Порядок), що визначає особливості землекористування у місті Києві як столиці України у відповідності до Конституції України, Земельного кодексу України, законів України "Про Державний земельний кадастр", "Про оренду землі", "Про землеустрій" "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про столицю України місто-герой Київ" та інших нормативно-правових актів, що регулюють земельні правовідносини.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і що пееревірео судом апеляційної інстанції, Київська міська рада, як розпорядник земель комунальної власності міста Києва, рішень щодо передачі Земельної ділянки під будівництво ні ПП "Локо Інвест", ні іншим юридичним чи фізичним особам у власність чи користування - не приймала, і доказів протилежного матеріали справи не містять.

В свою чергу, земельна ділянка на вул. Олекси Тихого, 91 у Солом`янському районі м. Києва належить до комунальної власності міста, а тому виключно Київська міська рада має право розпоряджатися нею.

При цьому, як вірно встановив суд першої інстанції, і що не було спростовано сторонами, належний ПП "Локо Інвест" гараж № 3 розташований у м. Києві на вул. Олекси Тихого, буд. 91, тобто на земельній ділянці комунальної власності (обліковий код 69:025:0117).

Разом з тим, як вже зазначалось, на підставі рішення від 18.12.2020 № 55808524 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фроловою Оленою Олександрівною проведено державну реєстрацію за ПП "Локо Інвест" приватного права власності саме на гараж № 3 у м. Київ на вул. Олекси Тихого, буд. 91.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія реєстраційної справи № 2253634180000 щодо об`єкта - гараж № 3, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Олекси Тихого, яка надана Департаментом з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на виконання ухвали суду першої інстанції у даній справі, з наявних у ній документів встановлено наступне.

Згідно з довідкою № 3600 від 11.12.2020 про технічні показники об`єкта та підтвердження адреси, виданою ТОВ "Армовірбуд" на замовлення ПрАТ "Локо Інвест", на підставі якої, зокрема, було проведено державну реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, за результатами технічної інвентаризації виявлено об`єкт нерухомого майна, а саме літера "А"- гараж, який побудований Приватним підприємством "Локо Інвест" господарчим способом у 1991 році, що відповідно до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийнято в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 та Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 №127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 № 186) не належить до категорії самочинного будівництва та не потребує прийняттю в експлуатацію.

Відповідно до Інформаційної довідки ГЖ-2020 № 4138 від 16.12.2020, наданої на запит Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Фроловій О.О. згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" гараж (машиномісце) № 3 в м. Києві на вул. Олекси Тихого, 91 на праві власності - не зареєстрований.

Крім того, як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" листом № 062/14-8070 (И-2022) від 15.09.2022 повідомило Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, що згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" за адресою: в м. Києві вул. Олекси Тихого, 91 нерухоме майно (в т. ч. гаражі) на праві власності - не реєструвалось.

При цьому, листом від 23.07.2021 старший слідчий СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві повідомляв Київську міську раду, що під час досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12021100090001980 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, було встановлено, що в результаті ліквідації Державної організації "Промислова академія" (код 14315017) ТОВ "Київ Строй Груп" (код 43053375) придбало об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Олекси Тихого (Виборзька), 91. На момент продажу майна державної установи на території майнового комплексу за адресою: вул. Олекси Тихого (колишня назва Виборзька), 91 знаходилась будівля навчально-готельного комплексу, а також 17 гаражів (боксів), які не перебувають на балансі державної установи та відомості щодо яких не внесені до реєстрових книг "Київського міського бюро технічної інвентаризації". Також у листі повідомлялось, що в документах, які були надані ТОВ "Армовірбуд" вказано, що ПП "Локо Інвест" у 1991 році господарчим способом побудовано гаражі за адресою: вул. Олекси Тихого, 91 у Солом`янському районі м. Києва, хоча за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб вказане підприємство зареєстровано 19.02.1992.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено підстави для відмови в державній реєстрації прав, у тому чисті і подання документів, що не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Відповідно до п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 (у редакції на момент державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна) (далі - Порядок), державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Згідно з п. 40 Порядку, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком.

Пунктом 42 Порядку встановлено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:

1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об`єкта нерухомого майна.

У разі коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених цим пунктом, можуть бути подані документи, передбачені статтею 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як вірно встанволено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, і що не спростовано скаржником належними засобами доказуванян в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процессуального кодексу України, в матеріалах справи відсутні будь-які докази державної реєстрації речових прав на земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Олекси Тихого, 91, зокреам за ПП «Локо Інвест».

Отже, для державної реєстрації права власності на гараж №3, який був збудований до 05.08.1992, з урахуванням положень пунктів 42 Порядку, крім технічного паспорту, потрібний в тому числі і документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, тобто необхідно присвоїти такому об`єкту нерухомого майна, як гараж адресу для державної реєстрації права власності на нього.

Відповідно до частини третьої статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Відповідно до підпункту 10 пункту "б" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до делегованих законом повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради в галузі житлово-комунального господарства віднесено облік та реєстрацію відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форми власності.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.

Порядок присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості у місті Києві, встановлений Положенням про реєстр адрес у місті Києві (далі - Положення), яке затверджено рішенням Київської міської ради "Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів у місті Києві" від 22.05.2013 № 337/9394.

Відповідно до пунктів 4.3, 4.4 Положення, поштові адреси присвоюються об`єктам нерухомості, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Поштові адреси не присвоюються спорудам, які встановлені тимчасово без улаштування фундаменту, в тому числі пересувним та тимчасовим спорудам торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, малим архітектурним формам, а також об`єктам незавершеного капітального будівництва (крім присвоєння будівельної адреси об`єктам нового будівництва в установленому порядку) та приміщенням службового, допоміжного і технічного призначення, розташованим у житлових та нежитлових будинках, інженерним мережам.

Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, виходячи зі змісту пунктів 4.3, 4.4 Положення, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394, поштова адреса, також, має бути присвоєна такому об`єкту нерухомого майна, як гараж, проте матеріали реєстраційної справи, на підставі яких приватний нотаріус прийняв оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не містять такого обов`язкового документу, як присвоєння поштової адреси гаражу № 3.

Також, згідно з пунктом п. 4.17 4.17 Положення, до заяви про присвоєння поштової адреси додається в тому числі, завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (за необхідності).

Згідно з частиною п`ятою статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється:

- виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;

- місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.

У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.

За рішенням Київської міської ради повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися органам, визначеним частиною другою статті 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ".

Відповідно до ч. 1 ст. 26-4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", після запровадження електронної системи присвоєння, зміна, коригування, анулювання адреси щодо об`єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до запровадження цієї системи, здійснюються у порядку, визначеному статтею 26-3 цього Закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Для присвоєння адреси подається в тому числі, копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об`єкт (крім випадків, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес), - у разі, якщо право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ч. 5 ст. 26-4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, матеріали справи не містять належних доказів в розумінні ст. 76 Господарсього процесуального кодексу України, зокрема рішення та/або довідки органу місцевого самоврядування про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не міститься такого документу у переліку документів, наданому реєстратору - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Фроловій Олені Олександрівні для реєстрації за ПП «Локо Інвест» спірного нерухомого майна.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що надана відповідачем-1 для державної реєстрації Довідка про технічні показники об`єкта та підтвердження адреси від 11.12.2020 № 3600, не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджує присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна - гаражу № 3. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

З огляду на вищенаведені обставини, довди скаржника про те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було невірно застосовано при вирішенні спору пункт 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 (у редакції на момент державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна), оскільки документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05.08.1992, є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна - судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані, оскільки скаржником не подано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження наявності обумовлених законом підстав для здійснення відповідної державної реєстрації права власності на відповідний об`єкт, адже як встановлено вище, надана відповідачем-1 для державної реєстрації Довідка про технічні показники об`єкта та підтвердження адреси від 11.12.2020 № 3600, не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджує присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна - гаражу № 3, а технічний паспорт є документом, яким оформлюється технічна інвентаризація об`єкта.

Як підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечувалось позивачем, за адресою м. Київ, вул. Олекси Тихого (Виборзька), 91, розташовувалась державна організація "Промислова академія" (код 14315017), яку ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2020 у справі № 15/172-б, що набрала законної сили, ліквідовано як юридичну особу у зв`язку з банкрутством.

В свою чергу, побудований фізичною особою у 1991 році гараж № 3 розміщений на земельній ділянці комунальної власності на території Державної організації "Промислова академія", і регулювання земельних відносин станом 1991 рік (тобто, на час побудови Логвиненком С.М. об`єкта нерухомого майна) здійснювалося на підставі норм Земельного кодексу Української РСР.

Статтею 16 Земельного кодексу Української РСР було унормовано порядок надання земельних ділянок у користування, відповідно до якої надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення.

Крім того, Київська міська рада, як єдиний розпорядник земель комунальної власності міста Києва, будь-яких рішень щодо земельної ділянки на вул. Олекси Тихого, 91 у Солом`янському районі м. Києва Приватному підприємству "Локо Інвест" у власність чи у користування - не приймала, належні та допустимі докази в розумінні ст. ст. 76,77 Господарського кодексу України документи, що посвідчують право користування ПП «Локо Інвест» - відсутні.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з обґрунтованими та правомірними висновками суду першої інстанції про те, що технічний паспорт, наданий відповідачем-1 для державної реєстрації, - не є правовстановлюючим документом на нерухоме майно та не є тим документом, на підставі якого можливо встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, а є документом який містить довідкову інформацію про фактичний стан (розмір, склад, фізичні параметри) нерухомості.

При цьому, Київською міською радою обгрунтовано вказується, що оскільки земельна ділянка на вул. Олекси Тихого, 91 у Солом`янському районі м. Києва належить до комунальної власності міста, а тому виключно Київська міська рада має право розпоряджатися нею, зокрема і щодо передачі такої земельної ділянки в користування чи на іншому визначеному законом майновому праві.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, дійшов висновку, що оскаржуване позивачем рішення реєстратора прийняте на підставі документів, які не встановлюють та не підтверджують факт набуття права власності на гараж № 3 та без наявності документа, який би посвідчував речове право відповідача-1 на земельну ділянку або присвоєння гаражу адреси, а тому рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.2020 № 55808524 підлягає скасуванню в судовому порядку. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Верховний Суд, розглядаючи господарську справу № 910/10963/19, у постанові від 28 жовтня 2020, зазначив, що згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону № 1952-ІV викладено у новій редакції.

Відповідно до абзаців першого-третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-ІV (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

На цій підставі, Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19 сформулював правовий висновок, що відповідно до якого у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Щодо самочинного будівництва, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, суд апеляційної інстанції встанови наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, побудований у 1991 році гараж № 3, який належить ПП "Локо Інвест", розташований на земельній ділянці комунальної власності міста Києва.

За змістом частин четвертої, п`ятої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Отже, до початку реалізації права на забудову конкретної земельної ділянки особа зобов`язана у встановленому порядку набути право власності або користування на цю земельну ділянку.

Частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 Цивільного кодексу України).

При цьому, Київською міською радою обгрунтовано вказується, що оскільки земельна ділянка на вул. Олекси Тихого, 91 у Солом`янському районі м. Києва належить до комунальної власності міста, а тому виключно Київська міська рада має право розпоряджатися нею, зокрема і щодо передачі такої земельної ділянки в користування чи на іншому визначеному законом майновому праві.

Особа, яка здійснила самочинне будівництво об`єкта на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, не може набути право власності на нього в порядку статті 331 Цивільного кодексу України.

За змістом вищенаведеної частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї з трьох ознак, зазначених у частині першій статті 376 Цивільного кодексу України, свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" за адресою: в м. Києві вул. Олекси Тихого, 91 нерухоме майно (в т. ч. гаражі) на праві власності не реєструвалось, що підтверджується листом № 062/14-8070 (И-2022) від 15.09.2022 Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації", адресованого у відповідь на запит Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і що було перевірено судом апеляційної інстанції, і не спростовано учасниками спору, земельна ділянка, на якій був збудований гараж №3 (право власності на який зареєстрував за собою ПП «Локо Інвест» на підставі оспорюваного рішення) не була відведена відповідачу-1 відповідно до порядку, встановленого законом для будівництва таких об`єктів нерухомого майна, отже відповідач-1, як власник відповідного об`єкту будівництва, не набув права власності на нього в силу приписів частини першої, другої статті 376 Цивільного кодексу України.

Як зазначав позивач, гараж № 3 було побудовано фізичною особою у 1991 році на земельній ділянці у м. Київ на вул. Олекси Тихого (Виборзька), 91 на якій розташовувалась державна організація "Промислова академія" (код 14315017), а оскільки в результаті дій відповідача за ним зареєстровано право власності на гараж № 3 на земельній ділянці, яка належить Київській міській раді, то такі його дії спрямовані на незаконне заволодіння земельною ділянкою, яка належить територіальній громаді міста Києва.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками сууд першої інстанції про те, що в діях ТОВ "Локо Інвест" наявні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки на вул. Олекси Тихого, буд. 91 у м. Києві, наслідки такого зайняття відповідно, визначаються законом.

Частиною четвертою статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно змісту статті 212 Земельного кодексу України визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, особа, що використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої (власника земельної ділянки), повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель та споруд за власний кошт.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні в матеріалах справ докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, дійшов висновку, що вимога позивача про зобов`язання ПП "Локо Інвест" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на вул. Олекси Тихого, будинок 91 у Солом`янському районі м. Києва (код ділянки 69:025:0117), привівши її у придатний для використання стан, - є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Київської міської ради до Приватного підприємства "Локо Інвест" підлягають задоволенню в повному обсязі, і доводи скаржника в цій частині задоволених позовних вимог не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Також, щодо позовних вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни, суд першої інстанції вказав наступне.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 369/14294/17 вказано, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Аналогічний висновок визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16.

Так, зміст і характер правовідносин між учасниками справи підтверджують, що спір у позивача виник саме з ПП "Локо Інвест" щодо права власності на земельну ділянку та правомірності їх дій щодо реєстрації за ними такого права, а позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності не може бути звернена до приватного нотаріуса, якого позивач визначив відповідачем-2.

Приватний нотаріус зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

За таких обставин, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в частині заявлених вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни, і в цій частині учасниками спору апеляційні скарги не подано і відповідно, рішення не оскаржувалось в установленому процесуальним законом порядку.

З огляду на викладене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що всупереч наведеним вище нормам відповідач-1 не подав ні суду першої інстанції під час розгляду спору, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи жодних належних, допустимих та достатніх доказів у спростування позовних вимог позивача, а наявні в матеріалах справи докази в сукупності підтверджують, що рішення реєстратора прийняте на підставі документів, які не встановлюють факт набуття права власності на гараж № 3 та без наявності документа, який би посвідчував речове право відповідача-1 на земельну ділянку або присвоєння гаражу адреси, а тому рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.2020 № 55808524 підлягає скасуванню, а право приватної власності за Приватним підприємством "Локо Інвест" (03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 91; код 16463245) на об`єкт нерухомого майна, а саме гараж №3, що знаходиться на земельній ділянці, обліковий код: 69:025:0117 за адресою вул. Олекси Тихого, будинок 91, м. Київ - підлягає припиненню, з зобов`язанням Приватного підприємства "Локо Інвест" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на вул. Олекси Тихого, будинок 91 у Солом`янському районі м. Києва (код ділянки 69:025:0117), привівши її у придатний для використання стан.

З огляду на викладене, оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача в частині вимог до ПП «Локо Інвест» є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню, як такі, що доведені належними, допустимими та більш вірогідними доказами в сукупності, а доводи скаржника - ПП «Локо-Інвест» - не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження.

Усі інші доводи, посилання, обґрунтування учасників спору розглянуті судом, проте, не спростовують висновків суду першої інстанції за результатами розгляду заявленого спору за позовом Київської міської ради в частині ПП "Локо Інвест", оскільки саме відповідач-1 не погоджується з оскаржуваним рішенням в частині задоволених до нього вимог.

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позовні вимоги до Приватного підприємства "Локо Інвест", а саме: скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.2020 №55808524 на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці, обліковий код: 69:025:0117, за адресою вул. Олекси Тихого, будинок 91 у Солом`янському районі м. Києва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2253634180000 за Приватним підприємством "Локо Інвест", припинено право приватної власності за Приватним підприємством "Локо Інвест" на об`єкт нерухомого майна, а саме гараж №3, що знаходиться на земельній ділянці, обліковий код: 69:025:0117 за адресою вул. Олекси Тихого, будинок 91, м. Київ, зобов`язано Приватне підприємство "Локо Інвест" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на вул. Олекси Тихого, будинок 91 у Солом`янському районі м. Києва (код ділянки 69:025:0117), привівши її у придатний для використання стан, а також відмовлено у задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Фролової Олени Олександрівни.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про задоволення позовних вимог до Приватного підприємства "Локо Інвест" (тобто, в оскаржуваній скаржником частині).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду м. Києва від 02.05.2023 у справі № 910/12976/22 в оскаржуваній частині щодо задоволення позовних вимог до Приватного підприємства "Локо Інвест", за наведених скаржником доводів та обґрунтувань апеляційної скарги.

Також, оскільки за наслідками апеляційного розгляду справи, оскаржуване рішення залишено без змін, а тому його дія підлягає поновленню.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Локо Інвест" на рішення Господарського суду м. Києва від 02.05.2023 у справі № 910/12976/22 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 02.05.2023 у справі № 910/12976/22- залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 02.05.2023 у справі № 910/12976/22.

5. Матеріали справи № 910/12976/22 повернути Господарському суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 22.09.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала