Постанова

від 26.09.2023 по справі 910/2826/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2023 р. Справа№ 910/2826/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 26.09.2023 у справі №910/2628/23 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства «Київпастранс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023, повний текст якого складений 13.06.2023

у справі № 910/2826/23 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торгова компанія «Континет»

до Комунального підприємства «Київпастранс»

про стягнення 2 370 445,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2 113 946,00 грн. за виконані за договором підряду на виконання робіт № 54.22-3 від 22.02.2022, але неоплачені роботи, 3 % річних в сумі 36 661,04 грн. та інфляційних втрат в сумі 219 838,23 грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач звернувся до суду з клопотанням про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у справі № 910/6207/22, у якому просив, у разі ухвалення рішення по справі № 910/2826/23, стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 236 468,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/2826/23 позов задоволений частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 2 113 946,00 грн., 165 511,00 грн. інфляційних втрат, 30 232,00 грн. 3% річних, 34 645,36 грн. судового збору та 230 968,98 грн. витрат на правову допомогу, в решті позову відмовлено.

Розглядаючи спір сторін по суті, суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи належним чином підтверджено факт невиконання відповідачем свого обов`язку по оплаті виконаних позивачем за спірним договором робіт на заявлену до стягнення суму, з огляду на що позивач має право на стягнення з відповідача як основного боргу, так і 3 % річних та інфляційних втрат.

Водночас, суд першої інстанції під час перевірки розрахунків позивача щодо нарахування 3 % річних втрат від інфляції встановив, що вказаний розрахунок є частково невірний, оскільки при проведенні розрахунку позивачем не враховано, що з урахуванням визначеного пунктом 4.1.1 спірного договору 90 денного строку робочих днів для оплати за виконані роботи на підставі підписаних актів виконаних робіт (23.02.2022), останнім днем оплати за виконані роботи є 30.06.2022, а прострочення настало з 01.07.2022, з огляду на що здійснив власний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, відповідно до якого обґрунтованим розміром інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача, є 165 511,00 грн., а 3 % річних - 30 232,00 грн.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката мають бути задоволенні в розмірі 230 968,98 грн. пропорційно розміру задоволених вимог.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство «Київпастранс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/2826/23 в частині стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс» витрат на правову допомогу та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в стягненні витрат на правову допомогу в розмірі 200 000,00 грн.

Крім того, скаржником заявлене клопотання про поновлення строку оскарження вищевказаного рішення.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є необґрунтованим, винесеним при неповному з`ясуванні обставин справи.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що судом першої інстанції не було розглянуто клопотання апелянта про необґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу, про що свідчить відсутність у оскаржуваному рішенні обґрунтування відхилення доводів відповідача про необґрунтованість та не співмірність розміру витрат на правничу допомогу заявлених позивачем.

Апелянт зауважив на тому, що судом першої інстанції не було з`ясовано наступні обставин, що мають значення для розподілу судових витрат у справі:

- додаток від 04.04.2023 №2 до Договору про надання правової допомоги від 02.03.2023 №01-2023-05, який визначає предмет адвокатських послуг за договором, гонорар адвоката та порядок оплати позивачем гонорару адвоката був укладений після фактично наданих адвокатських послуг з порушенням вимог ст. 26 та ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- в Подетальному описі наданих послуг адвокатом клієнту до наданих юридичних послуг за договором про надання правової допомоги №01-2023-05 від 02.03.2023 та Додатку №2 до нього від 04.04.2023, зазначено перелік виконаних адвокатом робіт, серед яких:

1. Вивчення документів фінансово-господарських правовідносин (3 години роботи адвоката);

2. Дослідження наданих позивачем документів (8 годин роботи адвоката);

3. Консультація та роз`яснення способу правового захисту позивачу (3 години роботи адвоката);

4. Підготовка та складання претензії (5 годин роботи адвоката);

5. Відшукання, дослідження та вивчення судової практики з розгляду спорів про стягнення боргу, що виникають із правовідносин за договорами підряду (9 годин роботи адвоката);

6. Підготовка, складання, роздруківка позовної заяви, направлення позовної заяви відповідачу та суду, збір доказів та документів (5 годин роботи адвоката);

7. Участь у судовому засіданні з розгляду справи у Господарському суді міста Києва у тому числі враховуючи час адвоката щоб прибути до суду і транспортні витрати (9 годин роботи адвоката);

- водночас пункти 1-3 та 5 є одним видом правової допомоги, а саме надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а відтак час витрачений адвокатом на надання правової інформації, консультацій та роз`яснень позивачу (23 години) є значно завищений для даного виду адвокатської роботи та неспівмірним з її об`ємом;

- претензія ТОВ «БТК «Континент» була направлена відповідачу - 21.12.2022, а договір про надання правової допомоги №01-2023-05 був укладений - 02.02.2023;

- п`ять годин роботи адвоката на підготовку, складання, роздруківку позовної заяви, направлення позовної заяви відповідачу та суду, збір доказів та документів (п. 6 опису) є неспівмірним з обсягом наданої роботи, зокрема через те, що у позивача були наявні всі докази долучені до позовної заяви, а тому представнику позивача не потрібно було їх збирати;

- направлення позовної заяви до суду та відповідачу не є юридичними послугами (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 920/39/20, відповідно до якої послуги щодо направлення матеріалів до суду та сторонам, виготовлення копії (оформлення документальних матеріалів) не є юридичними послугами, не потребують спеціальних професійних навичок);

- участь адвоката у судовому засіданні не може займати 9 годин його роботи та не може додатково в часовому вимірі включати в себе транспортні витрати (п. 7 опису);

- пункти 1-6 опису не відповідають предмету договору зазначеному в додатку від 04.04.2023 №2 до договору про надання правової допомоги від 02.03.2023 №01- 2023-05;

- в проваджені Господарського суду м. Києва перебувала аналогічна справа за № 910/8444/22 щодо стягнення заборгованості з КП «Київпастранс», з ціною позову 3 666 483,26 грн., в якій додатковим рішенням Господарського суду м. Києва від 06.12.2022 витрати на професійну правничу допомогу були задоволені у розмірі 50 000,00 грн., а отже у порівнянні з вищезгаданою справою, витрати на професійну правничу допомогу адвоката Густяка Михайла Анатолійовича у розмірі 230 968,98 є значно завищеними.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2023, справу № 910/2826/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Гончаров С.А., Станік С.Р..

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у Господарського суду міста Києва витребувано матеріали справи № 910/2826/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/2826/23.

09.08.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

У період із 07.08.2023 по 25.08.2023 головуючий суддя Яковлєв М.Л. перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 задоволено клопотання Комунального підприємства «Київпастранс» про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/2826/23 та поновлено апелянту вказаний строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Київпастранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/2826/23, зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/2826/23 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, розгляд апеляційної скарги призначено на 26.09.2023 об 11:30 год.

13.09.2023 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач, з посиланням на те, що суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги позивача у рішення досить детально, конкретизовано, посилаючись на вимоги ст.ст. 123, 126, 129 ГПК України, ст.ст. 901, 903 ЦК України, ст.ст. 59, 131-2 Конституції України та норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», врахував правове обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, , а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У зв`язку з перебуванням судді Станіка С.Р., який не є головуючим суддею, у період із 25.09.2023 по 28.09.2023 у відрядженні розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/3832/23 від 25.09.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2826/23.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи № 910/2826/23, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2023, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/2826/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю..

Станом на 26.09.2023 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Під час розгляду справи відповідач апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає зміні, з наступних підстав.

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2 113 946,00 грн. за виконані за договором підряду на виконання робіт № 54.22-3 від 22.02.2022, але неоплачені роботи, 3 % річних в сумі 36 661,04 грн. та інфляційних втрат в сумі 219 838,23 грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач звернувся до суду з клопотанням про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у справі № 910/6207/22, у якому просив, у разі ухвалення рішення по справі № 910/2826/23, стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 236 468,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/2826/23 позов задоволений частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 2 113 946,00 грн., 165 511,00 грн. інфляційних втрат, 30 232,00 грн. 3% річних, 34 645,36 грн. судового збору та 230 968,98 грн. витрат на правову допомогу, в решті позову відмовлено.

Розглядаючи спір сторін по суті, суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи належним чином підтверджено факт невиконання відповідачем свого обов`язку по оплаті виконаних позивачем за спірним договором робіт на заявлену до стягнення суму, з огляду на що позивач має право на стягнення з відповідача як основного боргу, так і 3 % річних та інфляційних втрат.

Водночас, суд першої інстанції під час перевірки розрахунків позивача щодо нарахування 3 % річних, втрат від інфляції встановив, що вказаний розрахунок є частково невірний, оскільки при проведенні розрахунку позивачем не враховано, що з урахуванням визначеного пунктом 4.1.1 спірного договору 90 денного строку робочих днів для оплати за виконані роботи на підставі підписаних актів виконаних робіт (23.02.2022), останнім днем оплати за виконані роботи є 30.06.2022., а прострочення настало з 01.07.2022, з огляду на що здійснив власний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, відповідно до якого обґрунтованим розміром інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача, є 165 511,00 грн., а 3 % річних - 30 232,00 грн.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката мають бути задоволенні в розмірі 230 968,98 грн. пропорційно розміру задоволених вимог.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як слідує зі змісту апеляційної скарги, у цій справі рішення суду першої інстанції відповідачем оскаржується лише в частині розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 236 468,00 грн., а відтак, враховуючи, що рішення в частині вирішення позовних вимог апелянтом не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цих частинах рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

При цьому колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частині розгляду спору сторін по суті.

Щодо розподілу судом першої інстанції витрат позивача на правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, а докази понесення таких витрат - до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи слідує, що:

- у позові позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести в зв`язку з розглядом справи, зазначивши, що вказані витрати, серед іншого, складаються із витрат на професійну правничу допомогу (водночас власне розрахунку таких витрат, тобто визначення розміру таких витрат зазначено не було - примітка суду), а до позову позивачем було долучено належним чином засвідчені копії укладеного з Адвокатським бюро «Михайла Густяка «Легал Тайм» договору про надання правової допомоги № 01-2023-05 від 02.02.2023 з додатком № 1 від 05.02.2023.

- 18.04.2023 позивачем до суду першої інстанції подано клопотання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у справі № 910/6207/22, у якому просив, у разі ухвалення рішення по справі № 910/2826/23, стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 236 468,00 грн. до якого додано належним чином засвідчені копії додатку № 2 від 04.04.2023 до договору про надання правової допомоги № 01-2023-05 від 02.02.2023, подетальний опис наданих послуг від 10.04.2023 та акту № 1 наданих юридичних послуг від 10.04.2023.

Отже, матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем як строків подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, так і строків подання доказів понесення таких витрат.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Наявними у матеріалах справи документами підтверджено наступне.

02.02.2023 позивач (клієнт) та Адвокатське бюро «Михайла Густяка «Легал Тайм» (адвокатське бюро) уклали договір про надання правової допомоги № 01-2023-05 (далі Договір), за умовами якого адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надати всіма законними методами та способами правову допомогу позивачу, а позивач - прийняти та оплатити надану правову допомогу на умовах та у строки, що передбачено Договором.

У Додатку № 1 від 05.02.2023 до Договору сторони погодили вартість послуг, яка є погодинною.

У додатку № 2 від 04.04.2023 до Договору сторони дійшли згоди про наступне:

- адвокатське бюро зобов`язується надати всіма законними методами та засобами правову допомогу позивачу по справі № 910/2826/23, що розглядається у Господарському суді міста Києва, а клієнт - прийняти та оплатити надану правову допомогу на умовах та в строки, що передбачені Договором та Додатком № 2 до нього;

- вартість гонорару адвокатського бюро за цим додатком (справа № 910/2826/23) складає 10 % від загальної суми позовної заяви, а саме від 2 364 685,50 грн.;

- сторони погодили, що після підписання цього додатку № 2 додаток № 1 втрачає свою юридичну силу і в подальшому сторони при проведенні розрахунків керуються саме додатком № 2.

Зі змісту подетального опису наданих послуг від 10.04.2023 слідує, що адвокатом проведено наступні роботи:

- вивчення документів фінансово-господарських правовідносин (3 години роботи адвоката);

- вивчення спірного договору підряду, а також дослідження наданих позивачем документів по взаємовідносинах з контрагентом для надання правової оцінки та розробки стратегії правового захисту (8 годин роботи адвоката);

- консультація та роз`яснення способу правового захисту позивачу з подальшим узгодженням (затвердженням) дій адвоката з підготовки претензій і вимог про сплату заборгованості за договором підряду (3 години роботи адвоката);

- підготовка та складання претензії (5 годин роботи адвоката);

- відшукання, дослідження та вивчення судової практики з розгляду спорів про стягнення боргу, що виникають із правовідносин за договорами підряду (9 годин роботи адвоката);

- підготовка, складання, роздруківка позовної заяви, направлення позовної заяви відповідачу та суду, збір доказів та документів (5 годин роботи адвоката);

- участь у судовому засіданні з розгляду справи у Господарському суді міста Києва у тому числі враховуючи час адвоката щоб прибути до суду і транспортні витрати (9 годин роботи адвоката).

Сторонами підписано акт № 1 наданих юридичних послуг від 10.04.2023.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання позивачу адвокатом послуг на заявлену до стягнення суму.

Щодо обставин, пов`язаних з визначенням розміру витрат на правничу допомогу при розгляді справи судом першої інстанції, слід зазначити таке.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, за змістом ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7,9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У суді першої інстанції відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, у якому відповідач просить відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 200 000,00 грн., яке обґрунтоване наступним:

- додаток від 04.04.2023 №2 до Договору, який визначає предмет адвокатських послуг за договором, гонорар адвоката та порядок оплати позивачем гонорару адвоката був укладений після фактично наданих адвокатських послуг з порушенням вимог ст. 26 та ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- в Подетальному описі, зазначено перелік виконаних адвокатом робіт, серед яких:

1. Вивчення документів фінансово-господарських правовідносин (3 години роботи адвоката);

2. Дослідження наданих позивачем документів (8 годин роботи адвоката);

3. Консультація та роз`яснення способу правового захисту позивачу (3 години роботи адвоката);

4. Підготовка та складання претензії (5 годин роботи адвоката);

5. Відшукання, дослідження та вивчення судової практики з розгляду спорів про стягнення боргу, що виникають із правовідносин за договорами підряду (9 годин роботи адвоката);

6. Підготовка, складання, роздруківка позовної заяви, направлення позовної заяви відповідачу та суду, збір доказів та документів (5 годин роботи адвоката);

7. Участь у судовому засіданні з розгляду справи у Господарському суді міста Києва у тому числі враховуючи час адвоката щоб прибути до суду і транспортні витрати (9 годин роботи адвоката);

- водночас пункти 1-3 та 5 є одним видом правової допомоги, а саме надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а відтак час витрачений адвокатом на надання правової інформації, консультацій та роз`яснень позивачу (23 години) є значно завищений для даного виду адвокатської роботи та неспівмірним з її об`ємом;

- претензія ТОВ «БТК «Континент» була направлена відповідачу - 21.12.2022, а договір про надання правової допомоги №01-2023-05 був укладений - 02.02.2023;

- п`ять годин роботи адвоката на підготовку, складання, роздруківку позовної заяви, направлення позовної заяви відповідачу та суду, збір доказів та документів (п. 6 опису) є неспівмірним з обсягом наданої роботи, зокрема через те, що у позивача були наявні всі докази долучені до позовної заяви, а тому представнику позивача не потрібно було їх збирати;

- направлення позовної заяви до суду та відповідачу не є юридичними послугами (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 920/39/20, відповідно до якої послуги щодо направлення матеріалів до суду та сторонам, виготовлення копії (оформлення документальних матеріалів) не є юридичними послугами, не потребують спеціальних професійних навичок);

- участь адвоката у судовому засіданні не може займати 9 годин його роботи та не може додатково в часовому вимірі включати в себе транспортні витрати (п. 7 опису);

- пункти 1-6 опису не відповідають предмету договору зазначеному в додатку від 04.04.2023 №2 до договору про надання правової допомоги від 02.03.2023 №01- 2023-05;

- в проваджені Господарського суду м. Києва перебувала аналогічна справа за № 910/8444/22 щодо стягнення заборгованості з КП «Київпастранс», з ціною позову 3 666 483,26 грн. в якій додатковим рішенням Господарського суду м. Києва від 06.12.2022 витрати на професійну правничу допомогу були задоволені у розмірі 50 000,00 грн., а отже у порівнянні з вищезгаданою справою, витрати на професійну правничу допомогу адвоката Густяка Михайла Анатолійовича у розмірі 230 968,98 є значно завищеними.

Аналогічні за змістом доводи викладені відповідачем і в апеляційній скарзі.

Колегія суддів погоджується з вказаними доводами відповідача та додатково зауважує на наступному:

- справа сторін не є складною, оскільки стосується стягнення основного боргу, 3 % річних інфляційних втрат за одним актом вартості устаткування та не містить велику кількість документів, які необхідно було б вивчити при здійсненні підготовчої роботи, а відтак, розмір часу на вивчення документів фінансово-господарських правовідносин та вивчення спірного договору підряду, а також дослідження наданих позивачем документів по взаємовідносинах з контрагентом для надання правової оцінки та розробки стратегії правового захисту у загальній кількості 11 годин роботи адвоката значно завищений для даного виду адвокатської роботи та не є неспівмірним з її об`ємом;

- справа сторін є малозначною та потребує лише наявності базових знань у сфері цивільного та господарського законодавства України, а відтак, розмір часу на вивчення відшукання, дослідження та вивчення судової практики з розгляду спорів про стягнення боргу у загальній кількості 9 годин роботи адвоката значно завищений для даного виду адвокатської роботи та не є неспівмірним з її об`ємом;

- до розміру судових витрат позивачем, серед іншого, включено витрати на роздруківку позовної заяви, направлення позовної заяви відповідачу та суду, проте вказані дії не потребують наявності юридичних знань та можуть бути виконані будь-яким з співробітників юридичної особи, а відтак, включення даної послуги до витрат на професійну правничу допомогу також є необґрунтованим;

- витрати на підготовку та складання претензії (5 годин роботи адвоката) не можуть бути визнані витратами пов`язаними з розглядом справи в суді.

Отже, врахувавши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, характер спірних правовідносин сторін, з огляду на принципи пропорційності та розумності, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу(236 468,00 грн.) є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідає критерію розумності, а їх стягнення у повному обсязі становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат, в свою чергу розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи становить 36 468,00 грн.. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За змістом ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 ГПК України).

Колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мале місце порушення норм процесуального права, тому рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/2826/23 підлягає зміні в частині розподілу судових витрат - стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 36 468,00 грн., в решті вимог про стягнення витрат на правову допомогу колегією суддів відмовляється. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/2826/23залишається без змін.

Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Комунального підприємства «Київпастранс» задовольняється повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/2826/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/2826/23 змінити.

3. Викласти п.п. 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/2826/23 в такій редакції:

« Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, місто Київ, вул. Набережне Шосе, будинок 2, код 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торгова компанія «Континет» (79041, м. Львів, вул. Героїв УПА, будинок 73, код 42450145) 2 113 946 (два мільйони сто тринадцять тисяч дев`ятсот сорок шість) грн. основного боргу, 165 511 (сто шістдесят п`ять тисяч п`ятсот одинадцять) грн. інфляційних втрат, 30 232 (тридцять тисяч двісті тридцять дві) грн. 3% річних, 34 645 (тридцять чотири тисячі шістсот сорок п`ять) грн. 36 коп. судового збору, 36 468 (тридцять шість тисяч чотириста шістдесяті вісім) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/2826/23 в частині, яка не була змінена цією постановою.

5. Матеріали справи № 910/2826/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 26.09.2023.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала