Рішення

від 14.09.2023 по справі 522/16811/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/16811/22

Провадження № 2/522/2792/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючої судді Шенцевої О.П.,

за участі секретаря судового засідання Міщенко О.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ» та Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання незаконними та скасування розпорядження про припинення (розірвання) контракту та наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги», Овідіопольскої селищної ради Одеського району Одеської області про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення заборгованості із заробітної плати у розмірі 943521,71 грн., стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000 грн.

Позов обґрунтований наступним чином, 23 вересня 2019 року між Овідіопольською районною радою та ОСОБА_1 було укладено контракт, за яким ОСОБА_1 була призначена на посаду Директора Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги». Контракт було укладено на термін з 23.09.2019 року по 23 вересня 2024 року. Звільнення ОСОБА_1 з посади директора КНП ОСР «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» - 14 листопада 2022 року відбулось на підставі подання Заступника Овідіопольського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів влади, Голови комісії з реорганізації КНП ОСР «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 24 жовтня 2022 року. Згідно позиції відповідачів фактичними підставами звільнення ОСОБА_1 з посади директора КНП ОСР «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» стали: допущення ОСОБА_1 збільшення обсягу простроченої кредиторської заборгованості та завдання ОСОБА_1 збитків КНП ОСР «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги», що було встановлено Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 916/1578/21; відкриття на виконання Постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 916/1578/21 виконавчих проваджень №№ ВП 68725691, ВП 68699797, ВП 68725487. 14 листопада 2022 року ОСОБА_1 отримала оригінал трудової книжки серії НОМЕР_1 із записами про звільнення. 14 листопада 2022 року з ОСОБА_1 було проведено розрахунок при звільненні з посади директора КНП ОСР «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги». При цьому письмове повідомлення про нараховані та виплачені ОСОБА_1 суми при звільненні із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні в порушення ст.ст. 47, 116 КЗпІІ України ОСОБА_1 надані не були. ОСОБА_1 вважає Розпорядження Овідіопольського селищного голови «Про припинення (розірвання) контракту з директором КНП ОСР «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» та звільнення з посади директора КНП ОСР «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_1 » від 11.11.2022 року №52/2022-к. та Наказу Заступника Овідіопольського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів влади, Голови комісії з реорганізації КНП ОСР «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» «Про припинення (розірвання) контракту з директором КНП ОСР «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» та звільнення з посади ОСОБА_1 від 11.11.2022 року №97/о/с-тр.

Ухвалою суду від 15.12.2022 року позовну заяву було залишено без руху.

Позивач подав 21.12.2022 року до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, яка прийнята судом.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 22.12.2022 року відкрито провадження у справі в загальному позовному порядку.

До суду надійшов 13.02.2023 року відзив відповідача КНП Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги», в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві та доданих до нього документів. Вважає, що не виконання позивачем умов Контракту і є законною підставою для звільнення позивача незалежно від її «внесків», «особистих характеристик, тощо. Внаслідок тривалих та свідомих дій позивача на підприємстві виникла заборгованість в значному розмірі, що в свою чергу призвело до завдання збитків саме з вини директора (позивача) в розумінні Контракту (т.1 а.с.158-221).

Ухвалою суду від 14.02.2023 року клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів по справі задоволено. Витребувано у Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» та Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області (наступні докази у оригіналах або належно засвідчених копіях: постанову Овідіопольського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) від 18 лютого 2022 року про відкриття виконавчого провадження № ВП 68699797; постанову Овідіопольського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) від 18 лютого 2022 року про відкриття виконавчого провадження № ВП 68725487; постанову Овідіопольського ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) від 21 лютого 2022 року про відкриття виконавчого провадження № ВП 68725691; платіжні доручення за якими з Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» були стягнуті грошові суми у межах виконання виконавчих проваджень №№ ВП 68699797, ВП 68725487, ВП 68725691; штатні розписи Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги», що діяли у період вересень 2019 рокулистопад 2022 року; акт приймання-передачі Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської районної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» до комунальної власності Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області, затверджений згідно Рішення Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області від 14 грудня 2020 року № 26-VIII «Про прийняття до комунальної власності Овідіопольської селищної ради Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської районної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги»; ліквідаційний баланс Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» у процесі його ліквідації та у випадку його затвердження додатково надати відповідний розпорядчий акт Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області; акт інвентаризації майна Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» у процесі його ліквідації та у випадку його затвердження додатково надати відповідний розпорядчий акт Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області; Передавальний акт щодо майна Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» у процесі його ліквідації та у випадку його затвердження додатково надати відповідний розпорядчий акт Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області; Накази про надання ОСОБА_1 , як директору Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» щорічних відпусток (основних та додаткових) за період вересень 2019 рокулистопад 2022 року; Колективний договір, що діяв у Комунальному некомерційному підприємстві Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» у період вересень 2019 рокулистопад 2022 року; Довідку про заробітну плату нараховану та виплачену ОСОБА_1 за посадою директор Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» за період вересень 2019 рокулистопад 2022 року із зазначенням конкретних дат нарахування та виплати та складу виплат (основна заробітна плата, відпускні, тощо); Довідку про середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 за посадою директор КНП Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» розраховану відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»; Письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені ОСОБА_1 при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) згідно ч. 1ст. 116 КЗпП України.

24.03.2023 року на адресу суду з КНП Овідіопольськоїселищної ради«Овідіопольський центрпервинної медико-санітарноїдопомоги» на виконання ухвали суду від 14.02.2023 року, якою суд надійшли витребував належним чином завірені документи (т.2 а.с.1-134).

27.03.2023 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 адв. ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив (т.2 а.с.136-143), в якій просив суд позов задовольнити повному обсязі з підстав викладених у позові.

24.05.2023 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 адв. ОСОБА_2 надійшли додаткові письмові пояснення (т.2 а.с.153-156).

Ухвалою суду від 24.05.2023 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

15.06.2023 року на електронну адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 адв. ОСОБА_2 надійшли додаткові письмові пояснення (т.2 а.с.177-186).

07.08.2023 року на електронну адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 адв. ОСОБА_2 надійшли додаткові письмові пояснення (т.2 а.с.210-223).

18.08.2023 року на електронну адресу суду від представника відповідачів -адв. ОСОБА_3 надійшли письмові додаткові пояснення (т.3 а.с.2-47).

21.08.2023 року на електронну адресу суду від від представника позивача ОСОБА_1 адв. ОСОБА_2 надійшли додаткові письмові пояснення (т.3 а.с.48-55).

У судове засідання 14.09.2023 року сторони не з`явились, про день та час слухання справи повідомлені належним чином та своєчасно. Надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно дост.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані в справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Стаття 263ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановленихст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Вислухавши пояснення учасників справи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на повно і всебічно з`ясованих обставинах, об`єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у справі, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 23 вересня 2019 року між Овідіопольською районною радою та ОСОБА_1 було укладено контракт, за яким ОСОБА_1 була призначена на посаду Директора Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги». Контракт було укладено на термін з 23.09.2019 року по 23 вересня 2024 року (т.1 а.с.67-74).

29 грудня 2020 року, у зв`язку зі зміною Засновника, між сторонами Контракту було укладено відповідну додаткову угоду №1 (т.1 а.с.75-76)

Відповідно достатті 21 Кодексу законів про працюконтракт є особливою формою трудового договору і сфера його застосування визначається законами України.

Отже, з 23.09.2019 року позивачка знаходилася у трудових відносинах із відповідачем КНП Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» на підставі письмового строкового трудового договору.

Як вбачається зі змісту Контракту, який особисто підписаний ОСОБА_1 , цей Контракт регулює трудові відносини, пов`язані з виконанням директором закладу охорони здоров`я, що діє в організаційно-правовій формі комунального некомерційного підприємства, своїх обов`язків, визначає права, відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці Директора, умови розірвання контракту, в тому числі дострокового, строк дії Контракту та є особливою формою трудового договору (п. 1.1. Контракту).

Відповідно до п.2.8 Контракту директор подає звіт про виконання цього контракту не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку його дії.

Згідно п.15 Прав та обов`язків сторін, визначених та встановлених Контрактом директор Підприємства зобов`язується, зокрема, вживати заходів до своєчасної та в повному обсязі заробітної плати та недопущення заборгованості із неї; дотримуватися гарантій праці;

Відповідно до п.3.2. Контракту, преміювання Директора здійснюється за рішенням Засновника в розмірі до 3 посадових окладів. Тобто така виплата не є систематичною в розумінні заявлених Позивачем вимог та не є обов`язковою, що, в свою чергу, не покладає будь-яких обов`язків на Відповідача щодо щомісячного нарахування та виплати премії.

Згідно п.4.3.Контракту самеДиректор несевідповідальністьза:

- неналежну організацію бухгалтерського обліку;

- недотримання вимог законодавства про працю та охорону праці на Підприємстві;

- невиконання статутних завдань Підприємства і умов контракту.

Так, відповідно до умов п. 1.5. Контракту, Директор підзвітний Засновнику у межах, установлених законодавством, Статутом Підприємства та цим Контрактом.

Умовами п. 2.2. Контракту встановлено, що Директор Підприємства, зобов`язується, зокрема:

п.11. забезпечувати раціональне та ефективне цільове використання бюджетних коштів, що передбачені на утримання Підприємства та надання безоплатної медичної допомоги;

п.26. укладати договори оренди, комерційної концесії, спільної діяльності, купівлі-продажу, кредитні договори на суму, що не перевищує 250 тис грн., а також договори підряду на суму, що перевищує 1 млн, з письмової згоди Засновника.

п. 27. відшкодовувати збитки, завдані Підприємству з його вини, згідно із законодавством;

п. 31. Інформувати Засновника про участь Підприємства у судових процесах з фінансових та майнових питань;

п. 32. надавати на письмову вимогу Засновника довідкову та іншу інформацію стосовно діяльності Підприємства тощо.

Відповідно до п.5.2 дія Контракту припиняється:

- після закінчення терміну дії контракту;

-за угодою Сторін;

-у разі систематичного невиконання директором обов`язків покладених на нього за контрактом, статутом, рішеннями районної ради, з яким директор був ознайомлений.

-з ініціативи засновника до закінчення строку дії цього контракту у випадку передбачених ст.ст.40,41 КЗпП України

Відповідно до п.5.4 Контракту директор може за своєю ініціативою розірвати контракт до закінчення терміну дії, попередивши про це Засновника за два тижні.

Умовами Контракту передбачені підстави для дострокового звільнення ОСОБА_1 . Суд наголошує, що всі підстави дострокового припинення Контракту та звільнення Позивача визначені умовами Контракту, який був особисто підписаний Позивачем без будь-яких зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 була звільнена з посади на підставі п.8. ч.1 статті 36 КЗпП України розпорядженням голови Овідіопольської селищної ради «Про припинення (розірвання) контракту з директором комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» та звільнення з посади директора директором комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_1 ».

Підставами для звільнення Позивача із займаної посади були:

-порушення Позивачем умов Контракту, що призвели до утворення кредиторської заборгованості та завдання збитків Підприємству;

-ненадання пояснень на письмову вимогу засновника, що є порушенням умов п. 2.2., 2.3. Контракту,

-підтвердження судовим рішенням (що набрало законної сили та належним чином було виконане відповідно до встановленої чинним законодавством процедури виконання судових рішень) факту свідомого утворення Директором Підприємства протягом тривалого періоду часу великого розміру кредиторської заборгованості та нанесення цим збитків Підприємству в розмірі сум грошових коштів, що були стягнуті з Підприємства як за рішенням суду, так і в межах сплати виконавчого збору під час примусового виконання рішення суду тощо.

У разі невиконання обов`язків, визначених п.2.2. Контракту, Директор на письмову вимогу Засновника подає письмове пояснення причин (п. 2.3. Контракту).

Відповідно до п. 2.9. Контракту, Засновник має право, зокрема:

1.вимагати від Директора подання дострокового звіту про його діяльність з управління Підприємством, розпорядження закріпленим за Підприємством майном, виконання цього контракту;

2.звільнити Директора з посади у разі закінчення строку дії цього Контракту, достроково за ініціативою Директора, а також у випадку порушення Директором вимог законодавства та умов цього Контракту.

Також, умовами п. 2.11. Контракту встановлено та передбачено, що Засновник, зокрема, надає письмову згоду або відмову на укладання Підприємством договорів оренди, комерційної концесії, спільної діяльності, купівлі-продажу, кредитних договорів на суму, що перевищує 250 тис грн, а також договорів підряду на суму, що перевищує 1 млн грн.

Рішенням від 28.10.2021 року № 485-VIII «Про припинення комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» шляхом реорганізації (тип-приєднання) до комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольська лікарня» було вирішено приєднати КНП «ОЦПМСД» ДО КНП «Овідіопольська лікарня». Був затверджений склад відповідної комісії. Головою комісії призначили ОСОБА_4 , заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

24 жовтня 2022 року голова комісії з припинення Ліхенко І.С., з огляду на вищенаведені обставини звернувся до голови Овідіопольської селищної ради з листом, у якому виклав свої міркування щодо грубих порушень обов`язків ОСОБА_1 п.2.2. Контракту, що призвело до виникнення кредиторської заборгованості в значному розмірі та накладенні арешту на рахунки Підприємства, що значно ускладнило подальше належне його функціювання.

25 жовтня 2022 року Овідіопольська селищна рада в порядку та в межах, визначених Контрактом, письмово звернулася до ОСОБА_1 з проханням надати пояснення про порушення трудової дисципліни. (т.1 а.с.66).

В порушення умов п.п. 32 п. 2.2., 2.3. Контракту, Позивачем не було надано жодних пояснень з цього приводу.

Розпорядженням Овідіопольської селищної ради №54/2022 від 11.11.2022 року припинено (розірвано) контакт з директором Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» та звільнення з посади директора ОСОБА_1 (т.1 а.с.60)

Наказом Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» №97 о/с тр від 11.11.2022 року припинено (розірвано) контакт з директором Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» та звільнення з посади директора ОСОБА_1 на підставі розпорядження Овідіопольської селищної ради №54/2022 від 11.11.2022 року (т.1 а.с.63).

14.11.2022 року ОСОБА_5 подано заяву про звільнення її із займаної посади з 15.11.2022 за згодою сторін (т.3 а.с.15).

Наказом Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 14.11.2022 року №98 о/с тр сімейного лікаря ОСОБА_1 звільнено з посади за згодою сторін (т.3 а.с.16).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.10.2021 року (справа №916/1578/21) у задоволенні позову ПАТ Аптечна мережа Фарміція до Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» про стягнення коштів відмовлено повністю (т.1 а.с.79-89).

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 року (справа №916/1578/21) ппеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Аптечна мережа «Фармація» задоволено. Рішення Господарського суду Одеської області від 11.10.2021 по справі № 916/1578/21 скасовано. Прийнято нове рішення.

«1.Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Аптечна мережа «Фармація» задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» на користь Приватного акціонерного товариства «Аптечна мережа «Фармація» заборгованість у сумі 721095,01 грн.

3. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» на користь Приватного акціонерного товариства «Аптечна мережа «Фармація» витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у сумі 10816,42 грн.»

4. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» на користь Приватного акціонерного товариства «Аптечна мережа «Фармація» витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 16224,63 грн.

5. Зобов`язати Господарський суд Одеської області видати накази з дотриманнямЗакону України «Про виконавче провадження»щодо вимог до виконавчого документа.

Відповідно до Постанов про відкриття виконавчих проваджень № 68699797, № 68725487 від 18.02.2022 року було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі № 916/1578/21 про стягнення витрат по сплаті судового збору в розмірі 16224,63 грн та стягнення заборгованості в розмірі 721095,01 грн.(т.1 а.с.166,174)

Відповідно до Постанови про відкриття Виконавчого провадження № 68725691 від 21.02.2022 року було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області по справі № 916/1578/21 про стягнення витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 10816,42 грн. (т.1 а.с.179).

Одночасно з відкриттям зазначених вище виконавчих проваджень було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги».(т.1 а.с.182)

Відповідно до довідки бухгалтерії Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «Овідіопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» грошові кошти за вищенаведеними виконавчими провадженнями були списані з рахунків Підприємства 27.10.2022року.

Згідно статті 36 Кодексу законів про працю України, однією з підстав для припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом (ч. 8 пункт 1 статті 36 КЗпП України).

Пунктом 2.9. трудового контракту визначено випадки, за яких цей контракт припиняє свою дію з ініціативи Роботодавця. Зокрема, Відповідач має право звільнити Директора (Позивача) з посади у разі закінчення строку дії цього Контракту, достроково за ініціативою Директора, а також у випадку порушення Директором вимог законодавства та умов цього Контракту.

Порушення умов Контракту, на які посилається Відповідач, як на підставу для звільнення ОСОБА_1 з займаної посади Позивачем не спростовані, пояснення та документи на які посилається Позивач носять характер власних міркувань без відповідного документального підтвердження.

Відповідно доКЗпП Україницей Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Згідно ст.2 КЗпПУкраїниправо громадян України на працю, тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право, зокрема, на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.

Згідно із ч.1 ст.21КЗпП Українитрудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір на підставі пункту 8 статті 36 КЗпП припиняється за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання, оскільки на працівників, з якими укладено контракт, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини згідно з трудовим договором.

Приукладенні договору сторониє вільними у виборі контрагента та визначенні умовдоговоруз урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено чинним законодавством (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Зміст договору, відповідно достатті 628 Цивільного кодексу України,становлять, по-перше, умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними,та по-друге, умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. До змісту договору належать також і умови (пункти), які містяться в складових частинах договору, якщо їх наявність обумовлено в основному тексті договору (додатки, плани, схеми, кошторис, малюнки тощо).

Суд звертає увагу, що позивач під час підписання Контракту, був обізнаний із всіма правами та обов`язками, що ставилися до нього умовами Контракту, та підписав такий контракт, прийнявши на себе, зокрема, ризики на наслідки невиконання ним обов`язків за Контрактом.

Згідно зістаттею 651 Цивільного кодексу Українизміна або розірвання договору можуть здійснюватися: за згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною й в інших випадках, установлених договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.

Як правило, будь-який договір може бути змінений або розірваний лише за згодою його сторін. У цьому відбивається принцип свободи договору, адже учасники цивільного обороту є вільними не тільки у вирішенні питань щодо укладення договору, вибору виду договору й визначення його умов. Зміна або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї сторони або в разі односторонньої відмови від договору мають місце, якщо тільки це прямо передбачено в конкретному договорі або в законі щодо даного виду договору. Як бачимо, у цих випадках тільки одна зі сторін договору бажає його зміни або розірвання, друга ж сторона не дає на це згоди. Як правило, одна зі сторін договору звертається до суду з вимогою про зміну або розірвання договору в разі його істотного порушення другою стороною. Істотнимвважається таке порушення стороною договору, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Критерій істотності порушення договору має оціночний характер. Специфіка порядку зміни або розірвання договору у випадку односторонньої відмови від нього полягає в тому, що сторона, яка виявила бажання відмовитися від договору, не звертається до суду, а лише повідомляє другу сторону про відмову від договору. Друга ж сторона набуває права оспорити таку відмову від договору в судовому порядку.Одностороння відмова від договору можлива тільки у випадках, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом.

Розрахунки заборгованості, що надані Позивачем не можуть бути враховані як доказ та судом не приймаються, оскільки вони здійснені Позивачем особисто та не відповідають формі документації відповідної звітності з цього приводу.

До того ж, позивачем не спростовано надані Відповідачем бухгалтерські документи про нарахування та отримання позивачем грошових коштів з відповідними особистими підписами ОСОБА_1 , що зроблені без будь-яких зауважень Позивача (т.1 а.с.185-205) .

Таким чином, Позивач фактично погодив та прийняв розміри виплат, що йому були нараховані та виплачені за період, що вказаний позивачем в позовних вимогах.

Дані обставини підтверджуються наявними матеріалами справи.

Щодо позовних вимог відносно відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно ст. 237-1 КЗпП передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Разом з тим, позивачем не надано доказів того, що відповідач порушив її права, не вказано яку саме норму права порушив відповідач. Крім того, як зазначалось вище, що до спірних відносин не можна застосовувати КЗпП, оскільки між сторонами по справі відсутні трудові відносини.

Тобто, для обґрунтування вимог про компенсацію моральної шкоди необхідно виявити та довести наявні моральні страждання. Належним спеціалістом для визначення моральної шкоди та морального страждання є психолог. Спеціаліст-психолог може скласти висновок про виявлені моральні страждання та направити його до суду. Це буде належним доказом про виявлені моральні страждання та факт нанесення моральної шкоди.

Слід зазначити, що само по собі правопорушення, навіть тяжке, не є само по собі належною підставою для твердження про моральні страждання. Наприклад смерть близького родича як аргумент моральних страждань (моральної шкоди), оскільки між близькими родичами могли бути вкрай негативні стосунки, тому смерть одного з них ніяким чином не призведе до моральних страждань (моральної шкоди) іншому. Тобто, тяжкістю делікту неможливо надійно обґрунтувати вимогу про компенсацію моральної шкоди та спричинення моральних страждань. Такими доказами спричинення моральної шкоди може бути лише результати психологічного дослідження, який дозволить дійсно виявити наявні страждання в їх конкретному прояві та обґрунтовано дійти к оцінці суми компенсації.

Разом з тим, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №686/2373/15-ц, суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінка доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їх властивостями, якостями та ознаками та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Такими доказами спричинення моральної шкоди може бути лише результати психологічного дослідження, який дозволить дійсно виявити наявні страждання в їх конкретному прояві та обґрунтовано дійти к оцінці суми компенсації. Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Разом з тим, усі надані до суду ОСОБА_1 докази її моральної шкоди (моральних страждань) ґрунтуються на припущеннях та власному міркуванні.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

За таких обставин, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмету спору та підстав для його задоволення, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не ґрунтуються на встановлених нормах цивільного та трудового законодавства України, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не доведені позивачем, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Оскільки вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди є похідними, вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню також не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 11-13, 19, 43, 49, 76-82, 258-259, 263-264, 265, 268, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Овідіопольської селищної ради «ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ» та Овідіопольської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання незаконними та скасування розпорядження про припинення (розірвання) контракту та наказу про звільнення; поновлення на роботі; стягнення заборгованості із заробітної плати і середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнення моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 25.09.2023 року.

Суддя О.П.Шенцева