Постанова

від 06.09.2023 по справі 920/1072/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2023 р. Справа№ 920/1072/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Станіка С.Р.

за участю секретаря судового засідання Токаревій А.Г.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 06.09.2023:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області

на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2023 у справі №920/1072/22 (суддя Соп`яненко О.Ю.)

та Фермерського господарства ДАС"

на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2023 у справі №920/1072/22 (суддя Соп`яненко О.Ю.)

за позовом Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області

до відповідача Фермерського господарства ДАС

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Великописарівська селищна рада Охтирського району Сумської області звернулась до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Фермерського господарства «ДАС», у якій просить суд внести зміни до договору оренди землі від 11.06.2015 року, укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Сумській області в особі начальника Відділу Держземагенства у Великописарівському районі Сумської області, орендодавцем та громадянином ОСОБА_1, як орендарем, земельна ділянка загальною площею 17,8492 га, кадастровий номер - 5921255100:08:002:0071, шляхом визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 11.06.2015 з 02.06.2021 року (моменту прийняття Великописарівською селищною радою Рішення від 02.06.2021 № 641) у редакції, зазначеній позивачем у позові; стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 23.03.2023 в задоволенні позову Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області до Фермерського господарства «ДАС» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки - відмовлено. Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн покладено на позивача.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що фактичним користувачем та орендарем земельної ділянки загальною площею 17,8492 га, кадастровий номер - 5921255100:08:002:0071, а відповідно і стороною додаткової угоди, має бути Фермерське господарство «ДАС», а не громадянин ОСОБА_1 , а прийняття Великописарівською селищною радою 02.06.2021 р. рішення «Про оренду землі у Великописарівській селищній раді» не може слугувати самостійною підставою для перегляду розміру орендної плати за договором оренди землі від 11 червня 2015 року.

28.03.2023 представником Фермерського господарства ДАС подано заяву від 28.03.2023 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 920/1072/22.

Додатковим рішенням Господарського суду Сумської області від 06.04.2023 в задоволенні заяви представника Фермерського господарства ДАС від 28.03.2023 (вх. №1099) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Суд дійшов висновку про відмову відповідачу, на користь якого ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин справи, у тому числі беручи до уваги значення справи для сторін, вплив результату її вирішення (відмова позивачу у задоволенні позову) на репутацію сторін, публічний інтерес справи, дії позивача щодо досудового врегулювання справи, матеріальне становище позивача.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Великописарівська селищна рада Охтирського району Сумської області звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2023 у справі №920/1072/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області про внесення змін до договору оренди земельної ділянки у повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області судові витрати по справі.

Скаржник вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- умовами Договору оренди землі від 11.06.2015 передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно, у тому числі, в інших випадках, передбачених законом;

- рішенням сьомої сесії восьмого скликання Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області від 02.06.2021 №641 було встановлено орендну плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, у зв`язку із чим відповідачу було направлено проект додаткової угоди про внесення змін до договору оренди;

- позивач правомірно зазначив стороною - орендарем за додатковою угодою - ОСОБА_1 , яким було створено Фермерське господарство «ДАС» і яке на даний час є землекористувачем;

- судом не враховано, що у позовній заяві міститься також вимога про внесення змін до договору оренди землі в частині зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати;

- рішення позивача від 02.06.2021 №641 є чинним, тому ставка орендної плати має встановлюватись у відповідності до вказаного рішення.

24.04.2023 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2023 у справі №920/1072/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Станік С.Р., Яковлєв М.Л.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №920/1072/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 27.04.2023 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2023 у справі №920/1072/22 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Сумської області надіслати матеріали справи №910/1072/22 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

08.05.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали вказаної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі №920/1072/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2023 у справі №920/1072/22 та призначено до розгляду на 27.06.2023.

Крім того, не погодившись з прийнятим додатковим рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство «ДАС» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2023 у справі №920/1072/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву представника Фермерського господарства «ДАС» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- посилання на лист Великорисарівської селищної ради Охтирського району від 30.03.2023 №03-31 є підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, а не підставою для відмови в задоволенні заяви про відшкодування судових витрат, зокрема враховуючи те, що саме позивач є ініціатором спору, а тому міг передбачити негативні наслідки у вигляді понесення витрат на правничу допомогу;

- щодо посилання суду на постанови ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 06.12.2019 у справі №910/353/19 скаржник зазначає, що у вказаних справах суд лише зменшував витрати на правничу допомогу у зв`язку із завищенням їх розміру.

10.05.2023 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фермерського господарства «ДАС» на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2023 у справі №920/1072/22.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, карки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 10.05.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Станік С.Р., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі №920/1072/22 апеляційну скаргу Фермерського господарства «ДАС» на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2023 у справі №920/1072/22 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

12.06.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 (з урахуванням ухвали про виправлення описок від 21.06.2023) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «ДАС» на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2023 у справі №920/1072/22.

Розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства «ДАС» на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2023 у справі №920/1072/22 призначено для спільного розгляду з апеляційною скаргою Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2023 у справі №920/1072/22 в режимі відеоконференції на 27.06.2023.

12.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Фермерського господарства «ДАС» надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 заяву Фермерського господарства «ДАС» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

27.06.2023 до канцелярії суду від Фермерського господарства «ДАС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач заперечив щодо доводів апеляційної скарги та просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, зазначаючи наступне:

- Фермерське господарство «ДАС» як користувач земельною ділянкою не отримувало додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди від апелянта;

- умовами Договору оренди землі від 11.06.2015 не передбачено такої підстави для внесення змін до договору щодо розміру (ставки) орендної плати, як прийняття відповідного рішення орендодавцем, який є органом місцевого самоврядування;

- прийняття позивачем 02.06.2021 р. рішення «Про оренду землі у Великописарівській селищній раді» та затвердження Положення про оренду земельних ділянок комунальної власності у Великописарівській селищній раді не може слугувати самостійною підставою для перегляду розміру орендної плати за договором оренди землі від 19 вересня 2014 року та не відповідає нормам Закону України «Про оренду землі» та Цивільному кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 відкладено розгляд справи за апеляційними скаргами Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2023 у справі №920/1072/22 та Фермерського господарства «ДАС» на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2023 у справі №920/1072/22 в режимі відеоконференції на 01.08.2023.

06.07.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 клопотання Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 відкладено розгляд справи за апеляційними скаргами Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2023 у справі №920/1072/22 та Фермерського господарства «ДАС» на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2023 у справі №920/1072/22 в режимі відеоконференції на 06.09.2023.

14.08.2023 до канцелярії суду від Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи постанови ПАГС у справі №920/1073/22.

В судове засідання 06.09.2023 в режимі відеоконференції з`явились представники учасників справи.

Представник позивача підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги відповідача - заперечив.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення та просив задовольнити свою апеляційну скаргу.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11.06.2015 між Головним управлінням Держземагенства у Сумській області в особі начальника Відділу Держземагенства у Великописарівському районі Сумської області, як Орендодавцем, та громадянином ОСОБА_1 як Орендарем, укладений Договір оренди землі (далі-Договір).

Підставою укладання Договору є Наказ Головного управління Держземагенства у Сумській області від 23.04.2015 року №18-1213/16-15-СГ.

Згідно з пунктом 1 Договору орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Великописарівської селищної ради Великописарівського району Сумської області.

Пунктом 2.1. Договору закріплено, що в оренду передається земельна ділянка державної власності (рілля) загальною площею 17,8492 га, кадастровий номер -5921255100:08:002:0071.

Пунктом 2.3 Договору узгоджено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки буде визначена після її проведення відповідно до Закону України «Про оцінку земель» з урахуванням Податкового кодексу України.

Пунктом 2.5. Договору встановлено, що станом на день укладення договору оренди землі грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації (3,2) та 1,756 згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Відділу Держземагенства у Великописарівському районі Сумської області становить 517861,34 грн.

Відповідно до пункту 3.1. Договору, договір укладено на 14 років.

Згідно з пунктом 4.1. Договору річна орендна плата вноситься «Орендарем» виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря та становить 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктом 4.3. Договору закріплено, що на дату укладання договору оренди землі орендна плата відповідно до п. 2.5. та 4.1. Договору становить 20714,45 гривень.

Пунктами 4.5. та 4.6. Договору встановлено: сторони дійшли згоди, що у разі якщо розмір орендної плати, визначений за даними затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону України «Про оцінку землі», буде меншим за розмір орендної плати, розрахований під час укладання цього договору, то грошова різниця між зазначеними розмірами орендної плати поверненню Орендарю не підлягає; - у разі якщо розмір орендної плати, визначеної за даними затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону України «Про оцінку землі», буде більшим за розмір орендної плати, розрахований під час укладання цього договору, то грошова сума різниці між зазначеними розмірами підлягають сплаті орендарем на розподільчий рахунок Великописарівської селищної ради, відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Великописарівському районі Сумської області у 10-ти денний строк з дня набрання чинності додатковою угодою до Договору.

Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 5.2 договору оренди землі від 11.06.2015 цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.

Відповідно до пункту 12.1 договору оренди землі від 11.06.2015, укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Сумській області та громадянином ОСОБА_1 , зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку.

Відповідно до Указу Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та постанови Кабінету міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», Головне управління Держгеокадастру у Сумській області Наказом »Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» від 05.02.2021 № 12-ОТГ та на підставі акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 05.02.2021 передало у комунальну власність Великописарівської селищної ради земельні ділянки, у тому числі вищевказану земельну ділянку.

Великописарівська селищна рада Охтирського району Сумської області (Позивач) є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5921255100:08:002:0071.

22.09.2014 ОСОБА_1 (орендар за договором) було створене та зареєстроване Фермерське господарство «ДАС».

02.06.2021 рішенням сьомої сесії восьмого скликання Великописарівської селищної ради «Про оренду землі у Великописарівській селишній раді» затверджено Положення про оренду земельних ділянок комунальної власності у Великописарівській селищній раді та встановлено оренду плату в розмірі 12,0 % від нормативної грошової оцінки для земельних ділянок з цільовим призначенням 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 01.02 - для ведення фермерського господарства (укладені договори оренди), 01.13 - для іншого сільськогосподарського призначення.

Також, відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5921255100:08:002:0071, цільове призначення земельної ділянки 01.02 для ведення фермерського господарства площею 17.8492 га, нармативна грошова оцінка земельної ділянки становить 637856,57 грн.

Позивачем у справі був розроблений та надісланий відповідачу для підписання Проект Додаткової угоди № 57 про внесення змін до Договору оренди землі від 11.06.2015, однак останній ухиляється від її підписання.

Листами вих. № 2022 від 07.07.2021, вих. № 284 від 14.02.2022 та вих. № 776 від 04.08.2022 відповідачу направлялися Додаткові угоди до Договору оренди землі від 11.06.2015.

Вказаними листами позивач просив відповідача: «у тижневий строк з моменту отримання, підписати Додаткову угоду до договору оренди, укладеного з Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області, а саме договір від 11.06.2015 року на земельну ділянку з кадастровим номером 5921255100:08:002:0071 (17,8492 га).

У зв`язку з прийняттям Указу Президента України від 15.10.2020 № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», постанови Кабінету міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», власником земельної ділянки з кадастровим номером 5921255100:08:002:0071 площею 17,8492 га є Великописарівська селищна рада.

Великописарівська селищна рада (позивач) запропонувала ОСОБА_1 , як орендарю, укласти Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди землі від 11.06.2015. Внесення змін до Договору оренди землі від 11.06.2015 шляхом визнання укладеною Додаткової угоди є предметом позову у даній справі.

Однак, відповідач на вказані листи не відповів, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом та просив суд внести зміни до Договору оренди землі від 11.06.2015, укладеного між Головним управлінням Держземагентва у Сумській області в особі начальника Відділу Держземемагентства у Великописарівському районі Сумської області, як Орендодавцем, та громадянином ОСОБА_1 , як Орендарем, земельної ділянки загальною площею 17,8492 га, кадастровий номер - 5921255100:08:002:0071, шляхом визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди землі від 11.06.2015 з 02.06.2021 року (моменту прийняття Великописарівською селищною радою рішення від 02.06.2021 №641) у наступній редакції:

«Додаткова угода про внесення змін до договору оренди землі від 19.09.2014, смт. Велика Писарівка, «___»

Ми, що нижче підписалися, Великописарівська селищна рада, в особі селищного голови Бірюкової Людмили Олександрівни (далі - «Орендодавець», яка діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (зі змінами), Закону України «Про оренду землі», з іншого боку, та ОСОБА_1 , (далі - «Орендар»), з іншого боку (далі - Сторони), уклали цю Додаткову угоду про нижче наведене:

1. Орендодавець та Орендар дійшли Згоди внести зміни в преамбулу Договору та викласти її в наступній редакції:

- «Орендодавець» Великописарівська селищна рада, в особі селищного голови Бірюкової Людмили Олександрівни (далі - «Орендодавець»), яка діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (зі зміни), Закону України «Про оренду землі», з однієї сторони, та «Орендар» ОСОБА_1 , з другого боку, уклали цю угоду про нижче наведене:

2. Внести зміни до п.2.5 Договору та викласти його в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 17,8492 га, кадастровий номер - 5921255100:08:002:0071, становить 637856,57 грн (шістсот тридцять сім тисяч вісімсот п`ятдесят шість гривень 57 копійок), яка щороку підлягає індексації на офіційно повідомлений коефіцієнт індексації за поточний рік»

3. Внести зміни до п.4.1 Договору та викласти його в наступній редакції «Річна орендна плата вноситься «Орендарем» виключно в грошовій формі, що становить 12,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки».

4. Внести зміни до п.4.3 Договору та викласти його в наступній редакції: «Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 76542,79 грн (сімдесят шість тисяч п`ятсот сорок дві гривні 79 коп.) на рік».

5. Внести зміни в розділ «Реквізити сторін» та викласти його в наступній редакції: «ОРЕНДОДАВЕЦЬ: Великописарівська селищна рада, Код ЄРДПОУ 04391262, вул. Незалежності, буд. 9-А, смт. Велика Писарівка №/р (ІВАN) UA988999980334169315000018546 ГУК Сум.обл/В-Писарівка, код ЄДРПОУ 37970404, код платежу 18010900, (Оренда плата з фізичних осіб). Юридична адреса: 42800, Сумська обл., Охтирський район, смт. Велика Писарівка, вул.Незалежності буд. 9-А. ОРЕНДРАР: ОСОБА_1 , Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 . Адреса: АДРЕСА_1 ».

6. Дана Додаткова угода набуває законної сили з моменту її підписання сторонами та реєстрації і є підставою для перерахунку орендної плати.

7. Дана Додаткова угода укладена у двох примірниках, які зберігаються: один в Орендодавця, другий в Орендаря. Невід`ємними частинами додаткової угоди є розрахунок орендної плати за земельну ділянку.»

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що умовами Договору не передбачено такої підстави для внесення змін до договору щодо розміру (ставки) орендної плати, як прийняття відповідного рішення орендодавцем, який є органом місцевого самоврядування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що стороною додаткової угоди має бути Фермерське господарство «ДАС», а не громадянин ОСОБА_1 , при цьому прийняття Селищною радою рішення від 02.06.2021 не може слугувати самостійною підставою для перегляду розміру орендної плати за Договором.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи учасників, частково не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі Договору оренди землі від 11.06.2015.

Договір укладений належним чином, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, є обов`язковим для сторін.

Отже, між сторонами виникли договірні правовідносини, на які поширюється дія загальних норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі».

Предметом розгляду даного спору є вимоги про внесення змін до договору оренди у зв`язку зі зміною орендодавця, зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зміною ставки орендної плати та, відповідно, зміною розміру річної орендної плати.

Матеріалами справи підтверджується, що за Договором земельна ділянка державної власності (рілля) загальною площею 17,8492 га передавалась Головним управлінням Держземагентва у Сумській області в особі начальника Відділу Держземемагентства у Великописарівському районі Сумської області громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.

Згідно статті 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

У зв`язку із прийняттям Указу Президента України від 15.10.2020 №449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», постанови Кабінету міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», вказана земельна ділянка була передана у комунальну власність і наразі власником земельної ділянки з кадастровим номером 5921255100:08:002:0071 площею 17,8492 га є позивач - Великописарівська селищна рада, отже позивач є правонаступником орендодавця по договору, тому, у договір (в його преамбулу та розділ «Реквізити сторін») мають бути внесені зміни щодо нового орендодавця за Договором, таким чином, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З матеріалів справи також вбачається, що 22.09.2014 ОСОБА_1 було створене та зареєстроване Фермерське господарство «ДАС».

Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду в постанові від 11.12.2019 у справі №628/775/18 можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства. З аналізу положень статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону «Про фермерське господарство» слід дійти висновку про те, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство має бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Таким чином, після створення ОСОБА_1 . Фермерського господарства «ДАС» воно набуло прав та обов`язків землекористувача за Договором.

У відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц,).

Отже, позивач правильно визначив відповідача у даній справі, яким є Фермерське господарство «ДАС» та обґрунтовано направляв проект додаткової угоди ОСОБА_1 , який є керівником вказаного Господарства та з яким був укладено Договір.

Щодо внесення змін до пункту 2.5 договору в частині встановлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рівні 637856,57 грн суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 9 статті 93 ЗК України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Визначення договору оренди землі містить стаття 792 ЦК України, яка кореспондує статті 13 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною 1 статті 30 цього ж Закону передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Пунктом 4.6 Договору оренди сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 12.1 Договору зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку.

Так, відповідно до Преамбули Закону України «Про оцінку земель» цей закон визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Стаття 1 згаданого Закону встановлює, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За нормою статті 5 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Стаття 13 Закону України «Про оцінку земель» визначає випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» унормовано, що нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.

Як унормовано статтею 18 Закону України «Про оцінку землі, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

У матеріалах справи наявний Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5921255100:08:002:0071, сформований 20.08.2021, яка була складена на замовлення позивача, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 637856,57 грн (а.с. 25).

Вказаний Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за формою відповідає додатку 3 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого наказом Мінагрополітики від 23 травня 2017 р. № 262, який був чинний на час формування Витягу.

Відтак, Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.08.2021 підтверджує актуальний розмір нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до пункту 289.1. статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання уповноваженими органами плати за користування землею.

При цьому, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, в зв`язку з чим, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Отже, орендна плата за земельні ділянки комунальної власності є регульованою ціною, тому здійснення оцінки земель у встановленому законом порядку та затвердження нової нормативної грошової оцінки землі, що підтверджується витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.08.2021, вказує на наявність підстав для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, оскільки відбулась законодавча зміна вихідних даних для розрахунку розміру цієї плати.

У зв`язку з цим наявні підстави для внесення змін до пункту 2.5 Договору з визначенням нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі, визначеному відповідно до умов законодавства, що помилково не було враховано судом першої інстанції, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, судом враховані правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 21.02.2023 у справі №925/640/21 щодо необхідності внесення змін до договору оренди землі у разі зміни нормативної грошової оцінки землі.

Щодо позовних вимог про внесення змін до пункту 4.1 Договору (в частині збільшення відсоткової ставки з 4% до 12% від нормативної грошової оцінки землі) та пункту 4.3 Договору (в частині визначення річної орендної плати у розмірі 76542,79 грн, що становить 12% від нормативної грошової оцінки землі) суд зазначає наступне.

За змістом ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом статті 651 ЦК України та статті 30 Закону України «Про оренду землі», договір оренди може бути змінено у двох випадках: 1) за згодою сторін, тобто у результаті взаємоузгоджених дій та 2) у судовому порядку.

02.06.2021 рішенням сьомої сесії восьмого скликання Великописарівської селищної ради №641 «Про оренду землі у Великописарівській селишній раді» затверджено Положення про оренду земельних ділянок комунальної власності у Великописарівській селищній раді та встановлено оренду плату в розмірі 12,0% від нормативної грошової оцінки для земельних ділянок з цільовим призначенням 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 01.02 - для ведення фермерського господарства (укладені договори оренди), 01.13 - для іншого сільськогосподарського призначення.

Позивач стверджує, що ці рішення є підставою для внесення змін до договору у судовому порядку, оскільки відповідач від внесення відповідних змін відмовляється.

Частина 2 ст. 651 ЦК України визначає дві підстави для зміни договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін: 1) істотне порушення договору другою стороною; 2) інші випадки встановлені договором або законом.

Пунктом 4.6 Договору оренди сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Надаючи оцінку пункту 4.6 Договору оренди, судова колегія вважає, що прийняте позивачем рішення від 02.06.2021 №641 не підпадає під погоджені сторонами умови внесення змін у результаті «…зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря що підтверджено документами…», оскільки вказані умови не містять чіткого формулювання щодо зміни умов договору у результаті зміни відсоткової ставки. За висновком суду встановлення радою нової відсоткової ставки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є підвищенням цін чи тарифів.

Отже, прийняте позивачем рішення, з огляду на норму частини 2 статті 651 ЦК України та пункту 4.6 Договору, може бути підставою для внесення змін до договору виключно у випадках, передбачених законом.

При цьому, законодавчо розмір орендної плати за земельні ділянки урегульовано наступним чином.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

У пункті 288.1 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

У пункті 288.4 статті 288 Податкового кодексу України вказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

У Договорі оренди землі встановлено річну орендну плату у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки, що становило 20714,45 грн на дату укладення договору. При цьому обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що визначена сторонами Договору ставка відповідає граничним розмірам відсоткових ставок, визначених законодавцем у Податковому кодексі України.

Натомість, позивачем було прийнято рішення, яким встановлено розмір орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для ведення фермерського господарства (укладені договори оренди).

Однак, з огляду на те, що за змістом пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України та статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то з урахуванням умов договору оренди, підставою для перегляду розміру (ставки) орендної плати має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку та невідповідність у цій частині договору оренди новим умовам, встановленим законом, а не рішення органів місцевого самоврядування.

Вказаний висновок підтверджується також наступними приписами.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України (стаття 75 Конституції України).

Виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України).

У статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із частиною першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом пункту 34 частини першої статті 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Стаття 10 Податкового кодексу України: 10.2-1. місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку на лісові землі). Дійсно, Податковим кодексом України передбачено повноваження місцевих рад щодо визначення розміру плати за землю у вигляді визначення відсоткової ставки від нормативної грошової оцінки землі. І для нових землекористувачів, які будуть укладати договори оренди, рішення Великописарівської селищної ради рішення від 02.06.2021 №641 є обов`язковим.

Натомість, для вже існуючих договорів чинною залишається ставка, яка діяла на момент укладення відповідного договору оренди та саме на цих умовах була прийнята орендарем. Тим більше, що така ставка відповідає розмірам, встановленим Податковим кодексом України.

Оскільки ані умовами договору, ані чинними - Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» не встановлено обов`язку сторін приводити умови договору в частині визначення ставки орендної плати від нормативної оцінки землі у відповідність до нових ставок, визначених органом місцевого самоврядування.

Відтак, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для зміни розміру орендної плати та покладення на орендаря обов`язку сплачувати оренду плату у збільшеному розмірі, відмінному від того, на який орендар погоджувався, укладаючи договір - є обґрунтованим та правильним.

Отже, рішення органу місцевого самоврядування, а в даному випадку - рішення Великописарівської селищної ради, не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі у частині зміни розміру (ставки) орендної плати, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями встановлювати граничні (мінімальний та максимальний) розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, бо такі ставки встановлюються, з урахуванням правової природи орендної плати як загальнодержавного податку, у Податковому кодексі України.

Такі рішення селищної ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору.

Вказаний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19 і суд першої інстанції, розглядаючи вимоги у цій частині, вмотивовано врахував ці правові позиції.

З огляду на наведені норми чинного законодавства, а також враховуючи ту обставину, що договором оренди землі не передбачено такої підстави для перегляду розміру орендної плати як зміна ставки орендної плати згідно із рішенням органу місцевого самоврядування, позовні вимоги в частині внесення змін до пунктів 4.1 та 4.3 Договору не підлягають задоволенню, тому в цій частині рішення суду першої інстанції є обґрунтованим.

Оцінюючи доводи позивача у цій частині, судова колегія звертає увагу на те, що поряд із вимогами статті 144 Конституції України, яка встановлює, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, та на яку посилається позивач, є ще й норма статті19 Конституції України, за якою правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Апеляційний господарський суд також звертає увагу на те, що позивачем не було враховано, що у цих відносинах останній виступає не як орган місцевої влади, а як власник земель, а тому відносини між сторонами договору є приватноправовими, відповідно під час зміни умов договору мають враховуватись інтереси позивача і відповідача як учасників уже укладеного договору з відповідними обов`язками та правами, а не інтереси інших осіб чи намагання позивача поповнити бюджет громади ти задовольнити свої фінансові потреби.

Стаття 3 ЦК України проголошує свободу договору, справедливість, добросовісність та розумність основними засадами цивільного законодавства, а частини 2,3 статті 13 ЦК України вказують на те, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, вимагаючи збільшення орендної ставки в чотири рази, позивач не врахував інтересів відповідача.

При цьому, ні умовами договору, ні чинним законодавством не передбачено можливості однієї із сторін змінювати ціну договору, який уже виконується протягом 9 років, за власним бажанням в односторонньому порядку. На це мають бути відповідні законодавчі умови, але такі умови позивачем ані у позові, ані в апеляційній скарзі не наведені.

Щодо вимоги позивача внести зміни до Договору оренди землі з 02.06.2021 року (моменту прийняття Великописарівською селищною радою рішення від 02.06.2021 №641), то вони також не підлягають задоволенню, оскільки суперечать положенням частини 3 статті 653 ЦК України, якою передбачено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, Договір змінюється з моменту набрання законної сили даною постановою, тобто з 06 вересня 2023 року.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

З огляду на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні в частині повної відмови у задоволенні позову, незастосування судом норм матеріального права, які підлягали застосуванню, а саме наведених положень Закону України «Про оцінку земель», суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення Господарського суду Сумської області, із викладенням його резолютивної частини у новій редакції, про часткове задоволення позову і внесення змін до Договору оренди землі (у преамбулу, пункт 2.5 та розділ «Реквізити сторін»), та відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Щодо апеляційної скарги на Фермерського господарства «ДАС» на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2023.

Відповідно до заяви від 28.03.2023 (вх. № 1099) представник відповідача просить стягнути з Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області на користь Фермерського господарства «ДАС» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн.

У свою чергу, позивач заперечував щодо стягнення заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу.

Оскаржуваним додатковим рішенням у задоволенні заяви представника Фермерського господарства »ДАС» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Заперечуючи проти вказаного висновку суду, відповідач зазначає, що посилання суду на лист Великорисарівської селищної ради Охтирського району від 30.03.2023 №03-31 є підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, а не підставою для відмови в задоволенні заяви про відшкодування судових витрат, зокрема враховуючи те, що саме позивач є ініціатором спору, а тому міг передбачити негативні наслідки у вигляді понесення витрат на правничу допомогу.

Перевіривши наведені обставини, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З положень статті 123 ГПК України слідує, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу - 15 000,00 грн.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. У зв`язку з вказаним, судом першої інстанції відхилено заперечення позивача щодо штучного завищення відповідачем до 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Також, норми Господарського процесуального кодексу України не вимагають надання разом з позовом (відзивом) будь-яких документів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, окрім попереднього розрахунку такого розміру.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

28.12.2022 року між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «Експерт Груп» був укладений Договір про надання правничої допомоги № 75 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу по справі № 920/1072/22 в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені Сторонами.

Відповідно до п. 3.1. Договору за правничу допомогу, передбачену в п.п. 1.1, 1.2., 1.5. Договору Клієнт сплачує в безготівковому вигляді Адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар):

- за підготовку, складання відзиву на позов та участь у судових засіданнях в Північному апеляційному господарському суді по справі № 920/1072/22 - в сумі 25 000.00 грн;

Відповідно до п 3.1.1. Договору Сторони домовились про наступний порядок оплати за надання правничої допомоги:

15 000,00 грн. складання відзиву на позовну заяву;

10 000,00 грн. за участь у судових засіданнях по справі № 920/1072/22.

На виконання своїх зобов`язань з оплати за надання правничої допомоги Фермерське господарство «ДАС» на підставі рахунку від 28.12.2022 року №70 сплатило 30.12.2022 року Адвокатському об`єднанню за складання відзиву на позовну заяву 15 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 272.

23.03.2023 року між відповідачем та АО «ЕКСПЕРТ ГРУП» були підписані акти № 4, № 5 прийому-передачі наданих послуг правничої допомоги на суму 25 000,00 грн.

У даній справі представництво інтересів відповідача - Фермерського господарства ДАС здійснював адвокат Дереза Микита Едуардович (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ПТ № 2197 від 26.06.2018), який діяв на підставі ордеру № 1119540 від 02.01.2023, договору про надання правничої (правової) допомоги № 75 від 28.12.2022, укладеного між Фермерським господарством ДАС (відповідач) та Адвокатським об`єднанням «Експерт Груп».

У відповідності до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Суд першої інстанції, здійснивши оцінку розміру судових витрат, понесених Фермерським господарством »ДАС» на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про відмову у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням наступного.

Судом враховано інформацію, надану у листі Великописарівської селищної ради Охтирського району від 30.03.2023 № 03-31/, що є загальновідомою.

Так, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.12.2022 № 309 територія Великописарівської ОТГ, що знаходиться безпосередньо на кордоні з російською федерацією, внесена до переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації.

Змінами, внесеними до Податкового кодексу України, з 1 березня 2022 по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, припиняється нарахування та сплата плати за землю, податку на нерухоме майно, екологічного податку, що є основою наповнення місцевого бюджету територіальної громади.

Наведені обставини за висновком суду унеможливлюють відшкодування позивачем на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

Судом враховано також, що Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та у постанові від 06.12.2019 у справі № 910/353/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПУ України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, керуючись критеріями обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, враховуючи критерій розумності розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, у тому числі беручи до уваги значення справи для сторін, публічний інтерес справи, дії позивача щодо досудового врегулювання справи, та зокрема матеріальне становище позивача, оскільки стягнення таких витрат становитиме надмірний тягар для позивача, судова колегія вважає, що заявлені відповідачем витрати підлягають покладенню на відповідача.

Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову відповідачу на користь якого ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених витрат на професійну правничу допомогу повністю.

Заперечення відповідача проти вказаного з посиланням на те, що лист Великорисарівської селищної ради Охтирського району від 30.03.2023 №03-31 є підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, а не підставою для відмови в задоволенні заяви про відшкодування судових витрат судом сприймаються критично з огляду на наведені вище обставини в їх сукупності.

Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не впливають на вищенаведені висновки суду, викладені в оскаржуваному додатковому рішенні.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Фермерського господарства «ДАС» на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2023 у справі №920/1072/22 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області на рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2023 є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення Господарського суду Сумської області23.03.2023 підлягає зміні із викладенням його резолютивної частини у новій редакції, про часткове задоволення позову і внесення змін до Договору оренди землі (у преамбулу, пункт 2.5 та розділ «Реквізити сторін»), та відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Разом з тим, додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2023 у справі №920/1072/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга Фермерського господарства «ДАС» на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2023 у справі №920/1072/22 у справі № 920/1072/22 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Великописарівської селищної ради Охтирського району Сумської області - задовольнити частково.

2. Змінити рішення Господарського суду Сумської області від 23.03.2023 у справі №920/1072/22, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Внести зміни до договору оренди землі від від 11.06.2015 року, укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Сумській області в особі начальника Відділу Держземагенства у Великописарівському районі Сумської області, орендодавцем та громадянином ОСОБА_1 , як орендарем, земельна ділянка загальною площею 17,8492 га, кадастровий номер - 5921255100:08:002:0071, виклавши у наступній редакції преамбулу, пункт 2.5 та розділ "Реквізити сторін": - "Орендодавець" Великописарівська селищна рада в особі селищного голови Бірюкової Людмили Олександрівни (далі - "Орендодавець"), яка діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (зі зміни), Закону України "Про оренду землі", з однієї сторони, та "Орендар" ОСОБА_1, з другого боку, уклали цю угоду про нижче наведене:

2.5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 17,8492 га, кадастровий номер земельної ділянки 5921255100:08:002:0071, становить 637 856,57 грн (шістсот тридцять сім тисяч вісімсот п`ятдесят шість гривень 57 копійок), яка щороку підлягає індексації на офіційно повідомлений коефіцієнт індексації за поточний рік;

- ОРЕНДОДАВЕЦЬ: Великописарівська селищна рада, Код ЄРДПОУ 04391262, вул. Незалежності, буд. 9-А, смт. Велика Писарівка №/р (ІВАN) UA988999980334169315000018546 ГУК Сум.обл/В-Писарівка, код ЄДРПОУ 37970404, код платежу 18010900, (Оренда плата з фізичних осіб). Юридична адреса: 42800, Сумська обл., Охтирський район, смт. Велика Писарівка, вул.Незалежності буд. 9-А.

3. В іншій частині позову відмовити."

3. Стягнути з Фермерського господарства "ДАС" (Сумська область, Охтирський район, село Ямне, вул. Балкани, буд. 3, ідентифікаційний код 38043590) на користь Великописарівської селищної ради (Сумська область, Охтирський район, смт. Велика Писарівка, вул.Незалежності, буд. 9-А, ідентифікаційний код 04391262) - 2481,00 грн витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви та 4 261,50 грн витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Сумської області.

5. Апеляційну скаргу Фермерського господарства «ДАС» на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2023 у справі №920/1072/22 - залишити без задоволення.

6. Додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 06.04.2023 у справі №920/1072/22 - залишити без змін.

7. Справу повернути до Господарського суду Сумської області.

8. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 22.09.2023.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

С.Р. Станік