Постанова

від 21.09.2023 по справі 904/689/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2023 року м.Дніпро Справа № 904/689/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Дарміна М.О.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Тарасова А.Є., адвокат (поза межами суду);

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Божедарівський Елеватор" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2023 (суддя Мельниченко І.Ф., м. Дніпро, повний текст якого підписаний 05.05.2023) у справі №904/689/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Комерційна Фірма "Теплобуд", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Божедарівський Елеватор", смт. Божедарівка, Криничанський р-н, Дніпропетровської обл.

про стягнення заборгованості у сумі 1 228 446,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Комерційна Фірма "Теплобуд" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 892 632,52 грн., що складають суму заборгованості за Договором постачання природного газу №19/10Г від 19.10.2022, 10 976,04 грн. - інфляції грошових коштів, 4 252,46 грн. 3% річних, 316 938,37 грн. пені, штрафу та 3 647,05 грн. - відшкодування вартості відключення. Також, позивач просив судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 55 000,00 грн. покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу в частині своєчасної оплати за поставлений природний газ.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2023 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Божедарівський Елеватор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Комерційна Фірма "Теплобуд" 891 349, 11 грн. - основного боргу, 70 841,16 грн. - пені, 245 935, 47 грн. - штрафу, 4 250,46 грн. - річних, 3 647,05 грн. - вартості відключення газопостачання, 18 240,35 грн. - судового збору. В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство "Божедарівський Елеватор", в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального і процесуального права, нез`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові про стягнення заборгованості у сумі 1228446,44грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не встановлено, чи були надані повноваження директору ПрАТ "Божедарівський елеватор" на укладення договору постачання природного газу №19/10Г від 19.10.2022, оскільки директор має право на підписання договорів, якщо вартість майна або послуг, що є предметом такого договору, становить не більше 10 процентів вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

Також у скарзі йдеться про те, що суд на підставі ч.3 ст.551 ЦК України мав право зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Скаржник зазначає, що враховуючи військову агресію Російської Федерації, а також ту обставину, що виникає багато труднощів з логістичним переміщенням зерна, деякі контрагенти товариства не мають можливості вчасно розрахуватися за надані елеватором послуги, що, в свою чергу, ускладнює своєчасність оплати за надані позивачем послуги.

На думку скаржника, викладене свідчить про наявність підстав для зменшення розміру штрафу у розмірі 245935,47грн, що є проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону і є засобом недопущення використання штрафу як інструменту отримання безпідставних доходів, а не як стимулювання боржника до належного виконання зобов`язань.

Крім того, за твердження апелянта, судом першої інстанції не були належним чином досліджені усі докази, які мають значення для даної справи.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що твердження відповідача про відсутність на момент укладення договору у директора повноважень на його підписання є безпідставними, при цьому у разі перевищення вартості правочину в процесі його дії і збільшення загальної суми договору відповідач повинен був звернутися до уповноваженого органу для його подальшого схвалення.

Крім того, позивач зазначає, що укладений сторонами договір у судовому порядку недійсним не визнавався. Одночасно, за приписами ст.241 ЦК України правочин вважається схваленим у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його виконання, у даному випадку на підтвердження схвалення відповідачем договору в матеріалах справи містяться підписані сторонами первинні документи, також відповідач скористався податковим кредитом.

Позивач вказує на те, що саме лише посилання на неповне дослідження судом доказів та не з`ясування обставин справи, без належного обґрунтування, не ставить під сумнів судове рішення.

Відповідач не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій, його посилання на практику Верховного Суду з відповідних питань є необґрунтованим, оскільки обставини справ, в яких були прийняті зазначені відповідачем постанови, є відмінними від обставин даної справи, тому у даному випадку не йдеться про подібність правовідносин.

За твердженням позивача, доводи відповідача про знаходження його підприємства у безпосередній близькості до бойових дій також є безпідставними. Договір був укладений у жовтні 2022 року, тобто після початку збройної агресії та оголошення воєнного стану в Україні, при цьому надходження оплати за природний газ у визначені договором строки є критично важливим для підтримання функціонування підприємства позивача як постачальника природного газу.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач не звертався до суду з клопотанням про зменшення штрафних санкцій, а також те, що їх розмір відповідає умовам договору та приписам чинного законодавства України, звичаям ділового обороту, вимогам розумності і справедливості, позивач вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Антонік С.Г., Орєшкіна Е.В.

З огляду на відсутність у суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 23.05.2023 здійснено запит матеріалів справи №904/689/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

29.05.2023 матеріали справи №904/689/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 30.05.2023 апеляційна скарга залишена без руху.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Божедарівський Елеватор" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2023 у справі №904/689/23; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 31.07.2023.

27.07.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/689/23 у зв`язку з відставкою судді Антоніка С.Г.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2023, справу №904/689/23 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Орєшкіна Е.В., Дармін М.О.

Ухвалою суду від 28.07.2023 у даній справі апеляційну скаргу прийнято до провадження вказаною колегією суддів та призначено її розгляд у судовому засіданні на 31.07.2023.

31.07.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 21.09.2023.

15.09.2023, у зв`язку з відставкою судді Орєшкіної Е.В., розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), судді: Дармін М.О., Верхогляд Т.А.

21.09.2023 у судовому засіданні представник позивача надав пояснення у справі.

Представник відповідача у судове засідання 21.09.2023 не з`явився, про час та місце засідання відповідач повідомлений належними чином (а.с. 189 розписка).

У судовому засіданні 21.09.2023 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін (у судових засіданнях 31.07.2023, 21.09.2023, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

19.10.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Теплобуд" (Постачальником) та Приватним акціонерним товариством "Божедарівський Елеватор" (Споживачем) укладено Договір постачання природного газу № 19/10Г, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти Споживачеві природний газ належної якості та в необхідних обсягах у порядку, передбаченому Договором, а Споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених цим Договором.

Газ, що постачається за даним Договором, використовується Споживачем виключно для власних виробничих потреб. Споживач зобов`язується не продавати та не відчужувати будь-яким іншим способом Газ, прийнятий за цим Договором. Споживач є кінцевим споживачем газу.

Згідно з п.1.4. Договору Постачальник передає газ споживачу на відповідних (віртуальних/фізичних) точках виходу з ГТС, при цьому споживач компенсує Постачальнику сплачені послуги з викупу потужностей до цих точок виходу.

Право власності на газ переходить від постачальника до споживача в пунктах призначення. Після переходу права власності на газ, споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ (п. 1.5. договору).

У п.2.1 Договору сторони узгодили, що Постачальник забезпечує споживача необхідним підтвердженим обсягом природного газу на визначений договором період. За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях. Договірний плановий обсяг природного газу, який постачальник зобов`язується передати, а споживач прийняти та оплатити, зазначається в додаткових угодах до даного Договору на кожен розрахунковий період - газовий місяць (М) (місяць передачі природного газу).

Фактичне постачання газу здійснюється Постачальником виключно після включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді (п. 2.4. договору).

За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних інформаційної платформи Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу. У випадку відмови від підписання акту приймання передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до діючого законодавства шляхом переговорів або звернення до суду. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника (п. 2.7. договору).

За умовами п.2.8 Договору підписані сторонами акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Згідно з п.п.3.1, 3.3 Договору загальна вартість 1000 куб.м. газу встановлюється у гривнях України і визначається Сторонами у Додаткових угодах до цього Договору . Загальна сума вартості природного газу, що буде поставлений по Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачеві.

Відповідно до п.3.4 Договору умови оплати за природний газ, що постачається згідно умов цього Договору, визначаються в Додаткових угодах до даного Договору.

Пунктом 3.5 Договору встановлено, що з метою розподілу Оператором ГТС потужностей, необхідних для постачання Споживачу заявлених ним обсягів газу, Споживач повинен оплатити вартість потужностей, що буде викуплена Постачальником для Споживача, протягом двох банківських днів з моменту отримання від Постачальника відповідного рахунку-фактури на електронну пошту, але не пізніше ніж за один робочий день до початку періоду поставки. Споживач сплачує Постачальнику вартість замовленої потужності, незалежно від того, чи була повністю використана замовлена потужність. За результатами остаточної алокації відборів та подач Споживача Постачальник здійснює розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці. Оплата вартості за перевищення потужності повинна бути здійснена Споживачем протягом двох банківських днів з моменту отримання від Постачальника відповідного Акту розрахунку компенсації послуг замовленої потужності та рахунку-фактури на електронну пошту Споживача. Розрахунок вартості потужностей, що підлягають викупу та плати за перевищення потужності, здійснюється Постачальником відповідно до офіційних Тарифів та розрахунків, що застосовуються Оператором ГТС до Постачальника, згідно норм Кодексу ГТС, інших діючих нормативних актів. Постачання газу Споживачеві здійснюється в обсягах фактично отриманої оплати за потужності.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі відповідного Акту до 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за місяцем поставки (п. 3.6. договору).

У п. 3.10. Договору сторони встановили, що за наявності заборгованості за минулі періоди по оплаті за газ або потужності, та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та відшкодування збитків та додаткових витрат постачальника, сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу:

- у першу чергу сплачуються пені, штрафи, інфляційні нарахування, відсотки річних та відшкодовуються збитки та витрати постачальника, пов`язані з порушенням споживачем умов договору;

- у другу чергу погашається основна сума заборгованості по оплаті за газ та потужності.

Постачальник зобов`язується дотримуватися умов цього договору та правил постачання природного газу (п. 4.1.1. договору).

Постачальник має право отримувати від споживача плату за потужності та поставлений газ (п. 4.2.1. договору).

Припинення (обмеження) газопостачання Споживачеві здійснюється в порядку, визначеному Правилами постачання природного газу, Порядком пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.06 № 1687, а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють дані правовідносини (п. 5.3. договору).

Відповідно до п.5.4 Договору відновлення газопостачання здійснюється за погодженням постачальника та після відшкодування Споживачем витрат на припинення та відновлення газопостачання, що понесені Постачальником.

Відповідальність сторін за порушення строків та умов оплати вартості поставленого природного газу, передбачена ними у розділі 6 договору, зокрема, згідно з п.п. 6.1, 6.2 якого сторони встановили відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, а також у вигляді штрафу за порушення строків оплати більше ніж на 5 (п`ять) банківських днів у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

За умовами п.п.10.1, 10.4 договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк по 31.12.2023 включно. Усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін.

19.10.2022 ТОВ "ВКФ "Теплобуд" та ПрАТ "Божедарівський Елеватор" підписано Додаткову угоду № 1, у пункті 1 якої сторони узгодили договірний місячний обсяг постачання природного газу у жовтні 2022, який становить 2 000 (дві тисячі) куб.м.

Відповідно до п. 3.1. Договору сторони домовились, що загальна вартість 1000 куб.м. газу договірного обсягу, що постачається у жовтні 2022, встановлюється у гривнях України і складає на момент укладання додаткової угоди № 1, без урахування вартості потужності - 33 750, 00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 5 625,00 грн. (п. 2 Додаткової угоди № 1).

Оплата за природний газ, що постачається у жовтні 2022, здійснюється у строк не пізніше 15 листопада 2022 (п. 3 Додаткової угоди № 1).

26.10.2022 сторонами укладена Додаткова угода №2 до договору постачання природного газу №19/10Г, у п.1 якої сторони погодили, що договірний місячний обсяг постачання природного газу у листопаді 2022, який становить 25 000 (двадцять п`ять тисяч) куб.м.

Відповідно до п. 3.1. Договору сторони домовились, що загальна вартість 1000 куб.м. газу договірного обсягу, що постачається у листопаді 2022, встановлюється у гривнях України і складає на момент укладання додаткової угоди № 2, без урахування вартості потужності - 26900,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 4 483,33 грн. (п. 2 Додаткової угоди № 2).

У п.3 Додаткової угоди №2 сторони дійшли згоди, що оплата за природний газ, що постачається у листопаді 2022, здійснюється у строк не пізніше 10 грудня 2022.

18.11.2022 сторонами підписано Додаткову угоду № 3 до спірного договору, в якій останні дійшли згоди, що додатковий договірний місячний обсяг постачання природного газу Споживачеві у листопаді 2022 становить 20 000 (двадцять тисяч) куб.м.

Відповідно до п. 3.1. Договору сторони домовились, що загальна вартість 1000 куб.м. газу додаткового договірного обсягу, що постачається у листопаді 2022, встановлюється у гривнях України і складає на момент укладання додаткової угоди № 3, без урахування вартості потужності - 36 900,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 6 150,00 грн. (п. 2 Додаткової угоди № 3).

25.11.2022 сторонами підписано Додаткову угоду № 4 до вказаного вище договору постачання природного газу, в якій останні дійшли згоди, що договірний місячний обсяг постачання газу Споживачеві у грудні 2022 становить 45 000 куб.м.

Відповідно до п. 3.1. Договору сторони домовились, що загальна вартість 1000 куб.м. газу договірного обсягу, що постачається у грудні 2022, встановлюється у гривнях України і складає на момент укладання додаткової угоди № 4, без урахування вартості потужності - 33 300,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 5 550,00 грн. (п. 2 Додаткової угоди № 4).

Згідно з п. 3 Додаткової угоди № 4 сторони дійшли згоди, що оплата за природний газ, що постачається у грудні 2022, здійснюється у строк не пізніше, ніж 10 січня 2023.

На виконання умов договору постачання природного газу №19/10Г, позивач у період з жовтня 2022 по грудень 2022 надав відповідачеві послуги з постачання природного газу, що підтверджується актами приймання-передачі № 19/10Г-10 від 31.10.2022 на суму 339 055,87 грн.; №19/10Г-11 від 30.11.2022 на суму 1 569 824,71 грн.; № 19/10Г-12 від 31.12.2022 на суму 1 007 631,02 грн. (а.с. 18-21).

Відповідно до актів-розрахунків компенсації послуг замовленої (договірної) потужності (а.с. 22-24) загальна вартість компенсації послуг замовленої (договірної) потужності склала 18 771,91 грн.

Вказані вище акти підписані обома сторонами без заперечень.

З огляду на положення пункту 3.4. Договору та пунктів 3 Додаткових угод до спірного Договору строк оплати послуг є таким, що настав.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати за отриманий природний газ виконав частково, сплативши заборгованість у сумі 2 023 879,08 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

На підставі п. 3.5 вказаного вище Договору відповідачем проведено оплату за потужності на загальну суму 20 055,32 грн. відповідно до платіжних доручень № 109 від 10.11.2022, № 117 від 18.11.2022, № 4 від 05.01.2023, № 5 від 05.01.2023.

У зв`язку з тим, що відповідач не розрахувався за послуги з постачання природного газу, у нього виникла заборгованість, яка за розрахунками позивача, складає 892 632,52 грн. (з урахуванням 1283,41 грн надлишково сплаченої відповідачем суми за потужності).

З огляду на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати наданих за договором послуг, позивачем нараховані інфляційне збільшення у сумі 10976,04грн, три процента річних у сумі 4252,46грн, штраф (пеня) у сумі 316938,37грн.

Крім того, ТОВ "Виробничо-Комерційна Фірма "Теплобуд" заявлено вимогу про відшкодування вартості відключення газопостачання відповідачу у сумі 3 647,05 грн., яка була сплачена ним на користь АТ "Оператор ГРС "Дніпропетровськгаз" відповідно до платіжного доручення № 1597 від 30.12.2022.

Несплата відповідачем вказаних вище сум, стало визначальним для звернення позивача з позовом у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд дійшов висновку про відсутність доказів погашення відповідачем у повному обсязі заборгованості за поставлений за договором №19/10Г від 19.10.2022 природний газ. В той же час, позивачем не здійснено зарахування сплаченої відповідачем суми потужності у розмірі 1283,41грн в рахунок погашення заборгованості відповідача за газ, у зв`язку з чим заборгованість за поставлений газ складає 891340,11грн та підлягають зменшенню суми річних, інфляційних втрат та штрафу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Як правильно встановлено судом першої інстанції укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Крім того, поставка природного газу регулюється спеціальним законом «Про ринок природного газу».

Відповідно до ст.12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.610 Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, враховуючи невиконання відповідачем умов договору постачання природного газу №19/10Г від 19.10.2022 в частині повної та своєчасної оплати поставленого за цим договором газу і ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення, наявними є підстави для стягнення з відповідача основного боргу, а також інфляційних втрат, трьох процентів річних, штрафу та пені.

При цьому, як було вірно встановлено місцевим господарським судом, розраховуючи суму основної заборгованості позивачем не було здійснено зарахування надлишково сплаченої відповідачем суми за потужності у розмірі 1 283,41 грн. в рахунок погашення заборгованості відповідача за газ, як то передбачено у п. 3.10. договору, в результаті чого сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача є меншою, ніж заявлено позивачем, та складає 891 349,11 грн.

Одночасно, з огляду на завищення позивачем суми основного боргу, його вимоги щодо стягнення річних, пені та штрафу за загальний період прострочення з 11.12.2022 по 31.01.2023 також є завищеними.

За перерахунком суду першої інстанції, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, стягненню з відповідача підлягає: три процента річних у сумі 4 250,46 грн., пеня у сумі 70 841,16 грн. та штраф у сумі 245 935, 47 грн.

Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з 11.12.2022 по 19.12.2022 у сумі 10 976,04 грн.

Так, як було вірно зазначено місцевим господарським судом, враховуючи сталу практику Верховного Суду з відповідного питання, а також те, що оскільки час прострочення відповідачем зобов`язання у частині оплати за поставлений позивачем природний газ у листопаді 2022 склав 9 днів (відповідно до наданого позивачем розрахунку), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Стосовно відшкодування вартості відключення газопостачання відповідачу у сумі 3647,05грн. слід зазначити, що відповідно до п. 13 Розділу ІІ Правил постачання природного газу та п. 5.2. договору постачання природного газу № 19/10Г від 19.10.2022 Постачальник може ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження постачання природного газу Споживачу, зокрема, у випадку проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором.

Як зазначено вище, з 25.12.2022, згідно з умовами Договору позивачем було припинено газопостачання відповідача та здійснено оплату вартості відключення газопостачання на користь АТ "Оператор ГРС «Дніпропетровськгаз» у вказаній вище сумі.

За умовами п.5.3 договору №19/10Г від 19.10.2022 Припинення (обмеження) газопостачання Споживачеві здійснюється в порядку, визначеному Правилами постачання природного газу, Порядком пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.06 № 1687, а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють дані правовідносини.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо відшкодування йому 3 647,05 грн. вартості відключення газопостачання є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Доводи скаржника про підписання договору №19/10Г від 19.10.2022 неуповноваженою на те особою не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на те, що вказаний договір не визнавався судом недійсним, при цьому факт дійсності цього договору та законність його виконання, до звернення з апеляційною скаргою у даній справі, не ставилися ним під сумнів.

Згідно з ч.1 ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

У даному випадку, вказаний вище договір був схвалений обома сторонами, про що свідчать відповідні дії останніх (зокрема, підписання сторонами первинних документів, часткова сплата відповідачем за отриманий природний газ тощо).

Слід зазначити, що скаржником в обґрунтування своїх доводів щодо відсутності у директора повноважень на підписання договору не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що станом на момент укладення договору вартість послуг, що є предметом такого договору, становила більше 10 процентів вартості активів товариства (дані останньої річної фінансової звітності товариства тощо).

Також, апелянт звертаючись з апеляційною скаргою у цій справі послався на наявність у суду права на зменшенні розмірів пені та штрафу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

У чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Однак, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зменшення заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтею 74 ГПК України, статтею 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань і вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

У даній справі, скаржник не навів виняткових обставин, які б слугували підставою для зменшення пені і штрафу та не надав будь-яких доказів на підтвердження відповідних обставин, суд також таких обставин не знайшов.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач не заявляв відповідних заяв (клопотань) щодо такого зменшення.

Доводи апелянта з посиланням на військову агресію Російської Федерації, та економічні труднощі, що на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для зменшення розміру штрафу та пені слід зазначити, що як відповідач, так і позивач під час воєнного стану в Україні знаходяться в однакових умовах, отже, несприятливі обставини, пов`язані з військовою агресію Російської Федерації проти України настали не тільки для відповідача, але й для позивача.

Всі суб`єкти підприємницької діяльності, підприємства, установи та організації України знаходяться в рівних умовах та здійснюють свою господарську діяльність в однаковому несприятливому економічному становищі та повинні вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, відповідачем не доведено, що саме введення воєнного стану призвело до неможливості виконання ним зобов`язань за спірним договором, враховуючи, що цей договір укладений сторонами у жовтні 2022 року, тобто після початку військової агресії та введення воєнного стану в Україні, і у такому випадку відповідач повинен був усвідомлювати перспективи та ризики, пов`язані з його укладенням та виконанням.

Твердження апелянта про неповне дослідження судом доказів та обставин справи не знайшли підтвердження при апеляційному перегляді справи, оскільки приймаючи оскаржуване рішення, господарським судом були оцінені усі обставини справи та докази у сукупності та надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли із спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, при цьому зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про часткове задоволення позову.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Проте, всупереч наведених вище правових норм, скаржником належними та допустимими доказами не доведено порушення його прав, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків місцевого господарського суду та не довів неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на апелянта і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Божедарівський Елеватор" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2023 у справі № 904/689/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2023 у справі №904/689/23 залишити без змін.

Судові витрати Приватного акціонерного товариства "Божедарівський Елеватор" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.09.2023.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя М.О. Дармін