Постанова

від 28.09.2023 по справі 904/3932/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2023 року м. Дніпро Справа № 904/3932/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів:Чус О.В., Дарміна М.О.,

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: Серьогіна С.В., посвідчення №0476 від 12.07.1994 р., адвокат

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2023р.(суддя Загинайко Т.В., м. Дніпро, повний текст ухвали складено 21.07.2023р.) прийняту за результатами розгляду заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" про забезпечення позову у справі

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, буд. 108; ідентифікаційний код 40081237)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт" (49101, м. Дніпро, вул. Грушевського Михайла, буд. 1, оф. 201; ідентифікаційний код 40218148)

про стягнення 2 782 686 грн. 11 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт" про стягнення грошових коштів в розміру 2 782 686 грн. 11 коп.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву, про забезпечення позову, у якій позивач просив прийняти заяву до розгляду та вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт", що містяться на відкритих рахунках, в тому числі на відомому позивачу рахунку № НОМЕР_1 у регіональному відділенні АТ "ОТП Банк" в м. Дніпро (код банку 300528, код ЄДРПОУ 21685166), а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позову 2 782 686 грн. 11 коп. з урахуванням сплаченої суми судового збору за подачу прозову та заяви про забезпечення позову у розмірі 43 082 грн. 29 коп., а всього - 2 825 768 грн. 40 коп.

2. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2023р. відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про забезпечення позову.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якій просить ухвалу суду від 21.07.2023р. скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву, про вжиття заходів щодо забезпечення позову, задовольнити. Одночасно, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, судом першої інстанції не було враховано того, що відповідач має велику заборгованість перед позивачем та не має іншого майна.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки заяві про забезпечення позову з огляду на загрозу невиконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки розмір майнових вимог AT "Українська залізниця" до ТОВ "Дніпроландшафт" є значним.

Скаржник вказує на те, що суд першої інстанції не навів мотивів, які вплинули на прийняте ним рішення.

Крім того, Скаржник зазначає на тому, що судом не було належним чином надано оцінку мотивам застосування заходів забезпечення позову, на які посилався Позивач та значенню заходів забезпечення позову для виконання рішення суду у майбутньому.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач не скористалися своїм правом відповідно до ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно з ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Дармін М.О., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2023р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/3932/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2023р. у справі №904/3932/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

28.08.2023р. матеріали оскарження ухвали №904/3932/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.08.2023р. поновлено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 28.09.2023р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 27.09.2023р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справі, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018р. зі змінами.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Дарміна М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2023р., визначеним складом судової колегії апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2023р. у справі № 904/3932/23 прийнято до свого провадження.

Відповідач не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Відповідача.

В судовому засіданні 28.09.2023р. по справі оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт" про стягнення грошових коштів в розмірі 2 782 686 грн. 11 коп.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву, про забезпечення позову, у якій позивач просить прийняти заяву до розгляду та вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт", що містяться на відкритих рахунках, в тому числі на відомому позивачу рахунку № НОМЕР_1 у регіональному відділенні АТ "ОТП Банк" в м. Дніпро (код банку 300528, код ЄДРПОУ 21685166), а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позову 2 782 686 грн. 11 коп. з урахуванням сплаченої суми судового збору за подачу прозову та заяви про забезпечення позову у розмірі 43 082 грн. 29 коп., а всього - 2 825 768 грн. 40 коп.

Вказана заява обґрунтована тим, що:

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2021р. у справі №904/6463/20 зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт" виконати на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" послуги за Договором від 12.08.2019р. №ПР/П-19459/НЮ;

- наказ про примусове виконання перебуває на виконанні у Шевченківському відділі ДВС у м. Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (виконавче провадження №66544684 від 18.08.2021р.);

- державним виконавцем вживалось ряд заходів, направлених на виконання рішення суду у справі №904/6463/20, в тому числі накладався арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору / основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, накладався штраф у розмірі 1 700 грн. 00 коп. та 3 600 грн. 00 коп., однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт" не виконує судове рішення, що свідчить про наявність ознак повної недобросовісності відповідача;

- розроблені Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт" за 1 етап документи "Польові вишукування" не відповідають вимогам чинного законодавства, а перераховані АТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" грошові кошти у загальному розмірі 2 782 686 грн. 11 коп. є такими, що підлягають поверненню позивачу;

- як встановлено проведеним моніторингом Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2022р. у справі №160/12910/22 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області стягнуто податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт" до бюджету, у сумі 492 979 грн. 08 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків;

- викладене свідчить про той факт, що невжиття таких заходів як накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроландшафт" та можуть підлягати стягненню у разі винесення судом рішення на користь позивача, може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звертається.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2023р. відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про забезпечення позову.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу господарського суду скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів оскарження та встановлено судом першої інстанції, предметом позову у цій справі є вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт", про стягнення заборгованості за договором від 12.08.2019р. № ПР/П-19459/НЮ на послуги з розробки нормативного документу, в розмірі 2 782 686 грн. 11 коп.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву, про забезпечення позову, у якій позивач просить прийняти заяву до розгляду та вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт", що містяться на відкритих рахунках, в тому числі на відомому позивачу рахунку № НОМЕР_1 у регіональному відділенні АТ "ОТП Банк" в м. Дніпро (код банку 300528, код ЄДРПОУ 21685166), а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позову 2 782 686 грн. 11 коп. з урахуванням сплаченої суми судового збору за подачу прозову та заяви про забезпечення позову у розмірі 43 082 грн. 29 коп., а всього - 2 825 768 грн. 40 коп.

В обґрунтування заяви Позивач посилався на те, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2021р. у справі №904/6463/20 зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт" виконати на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" послуги за Договором від 12.08.2019р. №ПР/П-19459/НЮ. Наказ про примусове виконання перебуває на виконанні у Шевченківському відділі ДВС у м. Дніпрі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (виконавче провадження №66544684 від 18.08.2021р.). Державним виконавцем вживалось ряд заходів, направлених на виконання рішення суду у справі №904/6463/20, в тому числі накладався арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору / основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, накладався штраф у розмірі 1 700 грн. 00 коп. та 3 600 грн. 00 коп., однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт" не виконує судове рішення, що свідчить про наявність ознак повної недобросовісності відповідача. Розроблені Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт" за 1 етап документи "Польові вишукування" не відповідають вимогам чинного законодавства, а перераховані АТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" грошові кошти у загальному розмірі 2 782 686 грн. 11 коп. є такими, що підлягають поверненню позивачу. Як встановлено проведеним моніторингом Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2022р. у справі №160/12910/22 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області стягнуто податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт" до бюджету, у сумі 492 979 грн. 08 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків. Викладене, на думку Заявника, свідчить про той факт, що невжиття таких заходів як накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт" та можуть підлягати стягненню у разі винесення судом рішення на користь позивача, може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звертається.

Відмовляючи у задоволенні Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про забезпечення позову, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що заявником не надано належних та допустимих доказів існування обставин, які в розумінні ст.ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

Колегія суддів з таким висновком господарського суду не погоджується, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Отже з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021р. у справі №910/4669/21).

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022р. у справі №910/12404/21).

Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020р. у справі №910/9400/20, від 21.12.2020р. у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020р. у справі №753/22860/17).

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020р. у справі №381/4019/18.

Водночас ч. 4 ст. 137 ГПК України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається із матеріалів оскарження ухвали, предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення грошових коштів в розмірі 2 782 686,11 грн. При цьому колегія суддів зауважує, що безпосередні причини невиконання зобов`язань відповідачем, а також обґрунтованість позовних вимог наразі не входять до компетенції апеляційного суду та мають бути з`ясовані під час розгляду справи по суті.

Разом з тим, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежать від тієї обставини, чи матиме відповідач фінансову (грошову) можливість для виконання рішення суду. Тому, застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог безпосередньо пов`язане з предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову, дійсно полягає у тому, що такі дії мають забезпечити реальне виконання судового рішення при задоволенні позову. Водночас, невжиття судом зазначеного заходу забезпечення позову дає можливість відповідачу розпорядитися наявними коштами з метою уникнення відповідальності та може призвести (у разі задоволення позову) до утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду.

Певне обмеження відповідача у можливості розпорядження коштами на поточних рахунках не може бути розцінене судом як перешкоджання здійсненню його господарської діяльності, оскільки опосередковане його обов`язком виконання умов договору, спрямоване саме на збереження грошових коштів останнього до вирішення спору по суті, а тому переслідує легітимну мету та забезпечує збалансованість інтересів сторін.

При цьому апеляційним господарським судом не встановлено, що вказаний захід забезпечення позову порушує права або охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що обраний позивачем захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача відповідає вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Суд апеляційної інстанції також враховує правову позицію викладену у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023р. у справі №905/448/22 про те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022р. у справі №905/446/22).

Отже з огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви АТ "Укрзалізниця" про забезпечення позову у даній справі.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при винесенні ухвали про відмову у забезпеченні позову належним чином не було з`ясовано обставини, з якими закон пов`язує можливість вжиття заходів забезпечення позову, а тому суд дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про накладення арешту на грошові кошти відповідача.

За таких обставин, враховуючи доводи заявника, наведені у заяві, з огляду на предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку, що заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Дніпроланшафт" в межах суми позову підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду відповідно - скасуванню.

10. Судові витрати.

Розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи по суті, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2023р. у справі №904/3932/23 скасувати.

Заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт", що містяться на рахунках, в тому числі на рахунку № НОМЕР_1 у регіональному відділенні АТ "ОТП Банк" в м. Дніпро (код банку 300528, код ЄДРПОУ 21685166), у межах суми позову 2 782 686 грн. 11 коп..

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - протягом трьох років з дня її прийняття, тобто до - 29 вересня 2026 року.

Стягувачем за даною ухвалою є - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, місто Дніпро, пр-т. Д. Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код юридичної особи 40081237).

Боржником за даною ухвалою є - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт" (49101, місто Дніпро, вул. Грушевського Михайла, буд. 1, офіс 201, ідентифікаційний код юридичної особи 40218148).

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області за результатами розгляду справи №904/3932/23 здійснити розподіл судових витрат за розгляд заяви про забезпечення позову та апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2023р. у справі №904/3932/23.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.09.2023 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус

СуддяМ.О. Дармін