Рішення

від 05.12.2023 по справі 904/3932/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2023м. ДніпроСправа № 904/3932/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. за участю секретаря судового засідання Сидорової Є.О. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, буд. 108; ідентифікаційний код 40081237)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроландшафт" (49101, м. Дніпро, вул. Грушевського Михайла, буд. 1, оф. 201; ідентифікаційний код 40218148)

про стягнення 2 782 686 грн. 11 коп.

Представники:

від позивача: Боголіп Ю.В. - представник (адвокат);

від відповідача: представник не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№3687/23 від 19.07.2023) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроландшафт" про стягнення 2 782 686 грн. 11 коп. - грошових коштів, перерахованих за 1 етап робіт "Польові вишукування" за Договором від 12.08.2019 №ПР/П-19459/НЮ.

Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору при поданні позовної заяви в сумі 41 740 грн. 29 коп.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2023 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву (вх.№35698/23 від 19.07.2023) про забезпечення позову, у якій позивач просить прийняти заяву до розгляду та вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт", що містяться на відкритих рахунках, в тому числі на відомому позивачу рахунку № НОМЕР_1 у регіональному відділенні АТ "ОТП Банк" в м. Дніпро (код банку 300528, код ЄДРПОУ 21685166), а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позову 2 782 686 грн. 11 коп. з урахуванням сплаченої суми судового збору за подачу прозову та заяви про забезпечення позову у розмірі 43 082 грн. 29 коп., а всього - 2 825 768 грн. 40 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2023 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, буд. 108; ідентифікаційний код 40081237) про забезпечення позову.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2023 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області Вказану ухвалу було скасовано, заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про забезпечення позову задоволено та вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроланшафт", що містяться на рахунках, в тому числі на рахунку № НОМЕР_1 у регіональному відділенні АТ "ОТП Банк" в м. Дніпро (код банку 300528, код ЄДРПОУ 21685166), у межах суми позову 2 782 686 грн. 11 коп.

У подальшому позивачем подано заяву (вх.№37410/23 від 27.07.2023) про усунення недоліків, відповідно до якої було усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою господарського суду від 21.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.09.2023 о 16:30 год.

Позивач у заяві (вх.№47921/23 від 20.09.2023) просить судове засідання, призначене на 20.09.2023 на 16:30 год. по справі №904/3932/23, провести у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання 20.09.2023 повноважні представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 продовжено підготовче провадження в межах розумного строку, відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 24.10.2023 о 14:30 год.

У судове засідання 24.10.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2023 відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 14.11.2023 о 15:30 год.

У судове засідання 14.11.2023 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (загальне позовне провадження) на 05.12.2023 о 14:30 год.

У судове засідання 05.12.2023 з`явився повноважний представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є 49101, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Грушевського Михайла, буд. 1, офіс 201, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду відповідачу (а.с.92).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід відзначити, що поштові відправлення на адресу відповідача, в яких містилися ухвали суду, були повернуті за зворотною адресою з довідками АТ "Укрпошта" форми 20, а саме:

- ухвала від 01.08.2023 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була повернута на адресу суду з довідкою форми 20 від 03.08.2023 "Зачинено"; (а.с.118-122);

- ухвала від 20.09.2023 була повернута на адресу суду з довідкою форми 20 від 20.10.2023 "Нема такого офісу" (а.с.146-150);

- ухвала від 24.10.023 була повернута на адресу суду з довідкою форми 20 від 13.11.2023 "Адресат відсутній за вказаною адресою" від (а.с.152-156);

- ухвала від 14.11.2023 була повернута на адресу суду з довідкою форми 20 від 21.11.2023 (а.с.166-170).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019, відповідно до яких:

- рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 991 Правил);

- рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).

Таким чином, зберігання відділенням АТ "Укрпошта" поштових відправлень суду, які є "Судовими повістками" в розумінні чинного законодавства України в період більше, ніж три робочі дні, а також їх повернення із непередбачених для "Судових повісток" причин є неправомірним. Більше того, такі дії зумовлюють порушення права позивача на своєчасне вирішення справи судом.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі №911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі №923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 01.08.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 05.12.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Також суд звертає увагу, що 31.10.2023 та 14.11.2023 на веб-порталі судової влади України були опубліковані оголошення щодо часу та місця судових засідань у справі №904/3932/23 (а.с.151, 171).

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

Справа відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Акціонерним товариством "Українська залізниця", як замовником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроландшафт", як виконавцем, було укладено договір від 12.08.2019 №ПР/П-19459/НЮ (надалі - Договір) (а.с.16-35).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що виконавець зобов`язується надати на свій ризик своїми засобами із своїх матеріалів послуги з розробки нормативного документу: "Лісонасадження захисні. Поточне утримання" відповідно до вимог статті 48 Лісового кодексу України (лісовпорядкування), а замовник зобов`язується прийняти ці послуги та своєчасно здійснити їх оплату відповідно до умов даного Договору.

Розроблення нормативного документу: "Лісонасадження захисні. Поточне утримання" включає в себе етапи, які замовник приймає після проведення кожного етапу з підписанням сторонами поетапного акту приймання-передачі наданих послуг (пункт 1.2 Договору).

Етапи послуг з розроблення нормативного документу: "Лісонасадження захисні. Поточне утримання" складаються:- польові вишукування; - камеральні роботи; - графічні матеріали НЛЗУ-4,5,8; - розроблення та затвердження проекту організації та розвитку лісового господарства: "Лісонасадження захисні. Поточне утримання" (остаточний етап) (пункт 1.3 Договору).

Відповідно до пункту 1.4 Договору остаточним результатом наданих послуг є: розроблений нормативний документ: "Лісонасадження захисні. Поточне утримання", графічні матеріали відповідно до статті 48 Лісового кодексу України, який є затверджений обласним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням обласним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Виконавець повинен надати передбачені цим Договором послуги, якість яких відповідає чинному лісовому законодавству України, "Вказівкам по проведенню лісомеліоративного впорядкування в захисних лісових насадженнях залізниць СРСР" затвердженим головним управлінням колії МПС СРСР 1991" (пункт 2.1 Договору).

Відповідно до пункту 2.2 Договору підтвердженням надання послуг з боку замовника є підписання ним наданих йому виконавцем поетапних актів приймання-передачі наданих послуг (Додаток №3), остаточним результатом наданих послуг є розроблений нормативний документ: "Лісонасадження захисні. Поточне утримання", графічні матеріали НЛЗУ-4,5,8.

Пунктом 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди від 22.11.2019 №2) визначено, що вартість послуг, за цим договором, визначена на підставі кошторису (Додаток №2) і відповідно до протоколу узгодження договірної ціни (Додаток №1) та складає 2 868 123 грн. 17 коп. у тому числі ПДВ 20% - 478 020 грн. 53 коп. (а.с.30-31).

Відповідно до пункту 3.2 Договору розрахунок за фактично надані виконавцем послуги замовник здійснює протягом 30 банківських днів з моменту підписання поетапних актів приймання-передачі наданих послуг, але не раніше реєстрації податкової накладної. Остаточний розрахунок здійснюється після підписання поетапного акту приймання - передачі наданих послуг, який є остаточним, протягом 30 банківських днів, але не раніше реєстрації податкової накладної.

Строк надання послуг: початок надання послуг протягом 3-х календарних днів з моменту отримання письмової рознарядки, закінчення надання послуг до 20.12.2019 року (пункт 4.1 Договору).

Місце надання послуг: на території замовника, за адресою: 49124, м. Дніпро, вул. Іларіонівська, 23, Павлоградська виробнича дільниця (пункт 4.2 Договору).

Відповідно до пункту 4.3 Договору послуги проводяться поетапно протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника на отримання послуг. Зі сторони замовника рознарядка підписуються з урахуванням вимог статуту замовника щонайменше двома такими уповноваженими особами: - директор (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця"; - перший заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця"; - заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії "Приніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця", згідно з розподілом обов`язків; - головний інженер-перший заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця".

По завершенню кожного етапу (Додаток № 3) наданих послуг виконавець подає замовнику поетапний акт приймання-передачі наданих послуг, що передбачено кошторисом вартості надання послуг по розробці нормативного документу: "Лісонасадження захисні. Поточне утримання" (Додаток № 2) (пункт 4.7 Договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2019 (пункт 13.1 Договору).

Також вбачається, що сторонами підписано Кошторис (Додаток №1 до Договору) (а.с.25-26), зведений розрахунок вартості послуг (Додаток №3 до Договору) (а.с.27), Протокол узгодження договірної ціни з розробки нормативного документу "Лісонасадження захисні. Поточне утримання" (Додаток №4 до Договору) (а.с.32), Кошторис (Додаток №5 до Договору) (а.с.33-34), зведений розрахунок вартості послуг (Додаток №6 до Договору) (а.с.35) та додаткову угоду від 06.11.2019 №1, якою внесено зміни до пункту 15 Договору "Місцезнаходження та банківські реквізити сторін" (а.с.28-29).

Як вбачається, замовником на адресу виконавця спрямовано лист (рознарядка) від 24.09.2019 №НЗІ-90/12 щодо виконання послуг за Договором від 12.08.2019 №ПР/П-19459/НЮ, яка була отримана виконавцем 25.09.2019, про що свідчить підпис про отримання на листі (а.с.36).

В матеріалах справи міститься акт від 22.11.2019 №2/2 до Договору приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) (а.с.37-38).

В подальшому, позивачем було перераховано відповідачеві 2 782 686 грн. 11 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме:

- від 21.02.2020 №2573600 на суму 2 318 905 грн. 09 коп. (а.с.39);

- від 04.03.2020 №2599294 на суму 463 781 грн. 02 коп. (а.с.40).

Позивач стверджує, що відповідачем не виконано послуги, які є предметом Договору, зокрема, не розроблено нормативний документ: "Лісонасадження захисні. Поточне утримання", графічні матеріали відповідно до статті 48 Лісового кодексу України, затверджений обласним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням обласним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у грудні 2020 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроландшафт", в якій просить зобов`язати відповідача виконати на користь позивача послуги за Договором №ПР/П-19459/НЮ від 12.08.2019, а саме: виконати камеральні роботи; скласти та передати Позивачу графічні матеріали ЕЛЗУ-4,5,8; роботи, затвердити та передати Позивачу нормативний документ: "Лісонасадження захисні. Поточне утримання", відповідно до вимог ст. 48 Лісового кодексу України за адресою: 49124, м. Дніпро. вул. Іларіонівська, 23, Павлоградська виробнича ділянка.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2021 позов задоволено та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроландшафт" (49057, м.Дніпро, вул. М. Грушевського. Буд. 23/1. прим. 2, код ЄДРПОУ 40218148) виконати на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул.. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) послуги за Договором №ПР/П-19459/НЮ від 12.08.2019, а саме: виконати камеральні роботи; скласти та передати Позивачеві графічні матеріали ЕЛЗУ-4,5,8; розробити, затвердити та передати Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" нормативний документ: "Лісонасадження захисні. Поточне утримання", відповідно до вимог ст.48 Лісового кодексу України за адресою: м. Дніпро, вул. Іларіонівська, 23, Павлоградська виробнича ділянка (а.с.65-66).

В матеріалах справи міститься копія Довідки Східного офісу Держаудитслужби від 28.04.2021 б/н ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" за період з 01.01.2017 по 30.06.2020 (а.с.41-60).

Листом від 25.07.2022 №344 ВО "Укрдержліспроект" повідомив позивача, що спеціалістами об`єднання опрацьовано отримані матеріали, які були розроблені Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроландшафт" та встановлено, що матеріали "лісовпорядкування" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" розроблені Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроландшафт" всупереч законодавству, що не дає можливості рецензування та здійснення супроводу їх погодження (а.с.62).

Також листом від 16.03.2023 №203 ВО "Укрдержліспроект" повідомив позивача, що, враховуючи те, що проведене Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроландшафт" лісовпорядкування захисних лісових насаджень не відповідає вимогам чинного законодавства, надані ВО "Укрдержліспроект" послуги з рецензування матеріалів лісовпорядкування не будуть гарантувати їх узгодження та затвердження у відповідних органах виконавчої влади (а.с.64).

В подальшому позивач звернувся до відповідача з листом від 01.06.2023, яким вимагає повернення безпідставно отриманих грошових коштів у загальному розмірі 4 467 275 грн. 40 коп., із яких 2 782 686 грн. 11 коп. перераховано в рамках договору від 12.08.2019 №ПР/П-19459/НЮ (а.с.67-69).

Позивач стверджує, що оскільки остаточний результат наданих послуг за договором від 12.08.2019 №ПР/П-19459/НЮ, яким мав був бути розроблений нормативний документ: "Лісонасадження захисні. Поточне утримання", графічні матеріали відповідно до статті 48 Лісового кодексу України, затверджений обласним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням обласним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, не є отриманим на момент звернення позивача до суду, а з урахуванням відповідей ВО "Укрдержліспроект" від 25.07.2022 №344 та від 16.03.2023 №203 ВО матеріали "лісовпорядкування" розроблені відповідачем всупереч законодавству, що не дає можливості рецензування та здійснення їх подальшого погодження уповноваженими органами, наявні підстави для стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 2 782 686 грн. 11 коп., що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з умов укладеного між сторонами Договору від 12.08.2019 №ПР/П-19459/НЮ відповідач був зобов`язаний надати послуги, остаточним результатом яких є: розроблений нормативний документ: "Лісонасадження захисні. Поточне утримання", графічні матеріали відповідно до статті 48 Лісового кодексу України, який є затверджений обласним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням обласним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 4 Лісового Кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення Договору) до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Отже, як вбачається, захисні лісонасадження залізниць України, відносяться до лісового фонду України.

Відповідно до статті 47 Лісового Кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення Договору) лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.

Статтею 48 Лісового Кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення Договору) визначено, що у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач для отримання затвердженого у встановленому порядку нормативного документу "Лісонасадження захисні. Поточне утримання" звертався до ВО "Укрдержліспроект" з проханням укласти договір на надання послуг з рецензування матеріалів лісовпорядкування захисних лісових насаджень, розроблених у 2019 ТОВ "Дніпроландшафт" для потреб регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" та здійснення супроводу їх узгодження у відповідних центральних органах виконавчої влади (листи від 28.06.2022 №ПЛ/116 та від 01.03.2023 №ПЛ/47 (а.с.61, 63).

Листами від 25.07.2022 № 344 та від 16.03.2023 №203 ВО "Укрдержліспроект" повідомив позивача, що матеріали "лісовпорядкування" розроблені ТОВ "Дніпроландшафт" всупереч законодавству, що не дає можливості рецензування та здійснення супроводу їх погодження (лист від 25.07.2022 №344).

Крім того, як вбачається з довідки Східного офісу Держаудитслужби від 28.04.2021 №б/н ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" проведеною ревізією встановлено не виконання ТОВ "Дніпроландшафт" умов пункту 1.1, пункту 1.4, пункту 4.1 договору від 12.08.2019 №ПР/П-19459/НЮ в порушення вимог частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, частини 1 статті 526, статті 530 Цивільного кодексу України, а Регіональною філією "Придніпровська залізниця" сплачено кошти за послуги 1 етапу без отримання остаточного результату з розроблення нормативного документу на суму, зокрема, за вказаним договором 2 782 686 грн. 11 коп.

Також, як вбачається з вказаної довідки лист від 24.09.2019 №НЗІ-90/12 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроландшафт" щодо виконання послуг за Договором підписано заступником директора РФ "Придніпровська залізниця" з інфраструктури Декарчуком О.М. та заступником директора РФ "Придніпровська залізниця" з безпеки Кузьменко В.М., чим не дотримано умови пункту 4.3 договору від 12.08.2019 МПР/П-19459/НЮ в частині підписання рознарядки особою (заступник директора РФ "Придніпровська залізниця" з безпеки Кузьменко В.М.), яка не входить до переліку уповноважених осіб згідно з вимогами Договору. Відповідно до пункту 4.4 Договору замовник не несе відповідальності та обов`язку оплати за проведені послуги за рознарядкою, що підписані іншими особами, ніж тими, що визначені у пункті 4.3 Договору.

З урахуванням викладеного, оскільки розроблені відповідачем по І етапу Договору від 12.08.2019 №ПР/П-19459/НЮ документи "Польові вишукування" не відповідають вимогам чинного законодавства, остаточні послуги за Договором від 12.08.2019 №ПР/П-19459/НЮ не є наданими, а відтак, перераховані позивачем грошові кошти у загальному розмірі 2 782 686 грн. 00 коп. є такими, що підлягають поверненню позивачеві.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 41 740 грн. 29 коп. - витрат на сплату судового за подання позовної заяви та 1 342 грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, буд. 108; ідентифікаційний код 40081237) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроландшафт" (49101, м. Дніпро, вул. Грушевського Михайла, буд. 1, оф. 201; ідентифікаційний код 40218148) про стягнення 2 782 686 грн. 11 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроландшафт" (49101, м. Дніпро, вул. Грушевського Михайла, буд. 1, оф. 201; ідентифікаційний код 40218148) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, буд. 108; ідентифікаційний код 40081237) 2 782 686 (два мільйони сімсот вісімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят шість) грн. 11 коп. - грошових коштів та 41 740 (сорок одна тисяча сімсот сорок) грн. 29 коп. - витрат на сплату судового за подання позовної заяви та 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

14.12.2023