Рішення

від 07.09.2023 по справі 907/829/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/829/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.

розглянувши матеріали справи за позовом Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до приватного акціонерного товариства Берегівський кар`єр, с. Мужієво Берегівського району

про розірвання договору та повернення майна

За участю представників:

прокурор - Герзанич Олена Михайлівна, службове посвідчення №069360 від 01 березня 2023 року

від позивача Роман Наталія Василівна, виписка з ЄДР,

Кастрова Наталія Володимирівна

від відповідача - Проскурня Тетяна Володимирівна, адвокат, ордер серія АІ № 1386621 від 30 травня 2023 року - в режимі відеконференції

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області із позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів до приватного акціонерного товариства Берегівський кар`єр, с. Мужієво Берегівського району про розірвання договору купівлі-продажу №366 від 18.05.2006 об`єкта незавершеного будівництва державної власності - комплексу по виробництву перлітової сировини ЗАТ Берегівський кар`єр (Берегівський р-н, с. Мужіево, вул. Леніна, 245), проданого на аукціоні за методом зниження ціни лота, зобов`язання ПрАТ Берегівський кар`єр повернути об`єкт незавершеного будівництва - комплекс по виробництву перлітової сировини ЗАТ Берегівський кар`єр (Берегівський р-н, с. Мужіево, вул. Леніна, 245) у державну власність в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях за актом приймання-передачі, посилаючись на порушення відповідачем умов ст. ст. 611, 651 ЦК України, ст. 27 Про приватизацію державного і комунального майна.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17 грудня 2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 907/829/20 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі № 907/829/20 призначено на 27 січня 2021 р.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.01.2021 було відкладено підготовче засідання на 16.02.2021 року.

Ухвалою суду від 16.02.2021 задоволено клопотання ПрАТ Берегівський кар`єр про поновлення процесуальних строків, поновлено процесуальний строк для подання відзиву на позов, відкладено підготовче засідання на 10.03.2021 року.

Ухвалою суду від 10.03.2021 задоволено клопотання ПрАТ Берегівський кар`єр про поновлення процесуальних строків, поновлено процесуальний строк для подання заперечення на відповідь на відзиву, відкладено підготовче засідання на 01.04.2021 року.

Ухвалою суду від 01.04.2021 продовжено підготовче провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 27 квітня 2021 року. Продовжено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України.

Ухвалою суду від 27.04.2021 відкладено підготовче засідання на 03 червня 2021 року

У судовому засіданні відповідно до ст. 183 ГПК України та враховуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошено перерву на 24 червня 2021.

Ухвалою суду від 24.06.2021 відкладено підготовче засідання на 12.07.2021 року.

Ухвалою суду від 12.07.2021 відкладено підготовче засідання на 02.09.2021 року.

Ухвалою суду від 02.09.2021 відкладено підготовче засідання на 19.10.2021 року.

Ухвалою суду від 19.10.2021 відкладено підготовче засідання на 17.11.2021 року.

Ухвалою суду від 17.11.2021 продовжено строк підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 14.12.2021 року.

Ухвалою суду від 14.12.2021 відкладено підготовче засідання на 26.01.2022 року.

На день судового засідання прокурором до суду подано клопотання яким просить суд не розглядати справу без участі представника Закарпатської обласної прокуратури.

Позивач та Відповідач в засідання суду не з`явилися, заяв чи клопотань не подавали.

Ухвалою суду від 26.01.2022 за клопотанням відповідача було відкладено підготовче засідання на 22.02.2022 року.

21.02.2022 р. від голови правління ПАТ Берегівський кар`єр надійшло клопотання про продовження підготовчого засідання та відкладення на інший день.

Проте, судове засідання призначене на 22.02.2022 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі О.Ф. у щорічній відпустці з 22.02.2022 року згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/1-к від 22.02.2022 року.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Європейський суд з прав людини зазначає, що тривалість розгляду справи повинно відповідати розумним строкам. Таку розумність треба оцінювати у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів (див. рішення Європейського суду з прав людини від 12 березня 2009 року у справі Вергельський проти України (Vergelskyy v. Ukraine, заява № 19312/06).

Такими критеріями у розумінні суду наразі є те, що внаслідок триваючої широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні було постановлено про часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30-ть діб. У подальшому Законами України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ, від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, від 15 серпня 2022 року №2500-IX, від 16 листопада 2022 року №2738-IX Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні затверджено відповідні Укази Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 07 листопада 2022 року №757/2022, від 06 лютого 2023 року №59/2023 якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Ухвалою суду від 28.02.2022 р. відкладено підготовче засідання в межах розумного строку.

19.05.2022 р. до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про вступ у справу як представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях.

Ухвалою суду від 17.02.2023 року відкладено підготовче засідання на 14.03.2023 року.

Відповідач 10.03.2023 р. надіслав суду клопотання (вх№02.3.1-02/1764/23), в якому просив суд продовжити підготовче засідання та відкласти його на інший день, через неможливість з`явитися у судове засідання на визначену дату.

Разом з тим, протокольною ухвалою судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача з огляду на заперечення присутніх прокурора та представника позивача, зважаючи на тривалий час підготовчого провадження та відсутності вагомих доказів в обґрунтування наведених в клопотанні доводів.

Ухвалою суду від 14.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.04.2023 року.

До дати судового засідання відповідачем надіслано суду клопотання від 10.04.2023 за вх.№02.1.1-02/2601/23 канцелярії суду про відкладення судового засідання через перебування керівника товариства на лікарняному.

Ухвалою суду від 11.04.2023 р. відкладено розгляд справи по суті на 04.05.2023 року.

На дату слухання справи відповідачем подано клопотання про приєднання доказів, просить суд долучити до матеріалів справи довіреність на представника від 03.05.2023 року та на підтвердження обставин щодо завершення будівництва шламосховища -декларації про готовність об`єкту до експлуатації від 29.03.2022 року.

Ухвалою суду від 04.05.2023 р. відкладено розгляд справи по суті на 31.05.2023 р.

31.05.2023 р. в засіданні суду за згодою представників сторін оголошено перерву до 28.06.2023 р.

На день судового засідання через систему «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання про приєднання додаткових доказів, до якого додано витяг з реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) від 27.03.2022 р. Також від представника відповідача на електронну адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

Крім того, представником відповідача через систему «Електронний суд» подано додаткові письмові пояснення по справі.

28.06.2023 р. в засіданні суду за згодою представників сторін оголошено перерву до 06.07.2023 р.

05.07.2023 р. через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження у справі №907/829/20 з підстав зазначених у ньому.

05.07.2023 р. на електронну адресу суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ГЛОБАЛ ДІВАЙСІЗ» про вступ в справу, а також клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження у справі №907/829/20 з мотивів, наведених у ньому.

Ухвалою суду від 06.07.2023 р. відкладено розгляд справи по суті та розгляд клопотання відповідача про повернення на стадію підготовчого провадження на 07 вересня 2023 року.

Ухвалами суду від 07.09.2023 р. відмовлено у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ГЛОБАЛ ДІВАЙСІЗ» про вступ в справу, а також відмовлено у задоволенні клопотань відповідача та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД ГЛОБАЛ ДІВАЙСІЗ» про повернення на стадію підготовчого провадження у справі №907/829/20.

Також ухвалою суду від 07.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про повернення на стадію підготовчого засідання з підстав, наведених у ній.

Прокурор заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Вказує на те, що Закарпатською обласною прокуратурою вивчено стан додержання вимог законодавства з питань приватизації державного майна, а саме об`єкта незавершеного будівництва державної власності - комплексу по виробництву перлітової сировини ЗАТ «Берегівський кар`єр» (Берегівський р-н, с. Мужієво, вул. Леніна, 245). Зокрема, у ході вивчення виявлено невиконання умов договору купівлі-продажу об`єкту приватизації.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області та Закритим акціонерним товариством «Берегівський кар`єр» 18.05.2006 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу №366 об`єкта незавершеного будівництва державної власності - комплексу по виробництву перлітової сировини ЗАТ «Берегівський кар`єр» (Берегівський р-н, с. Мужіево, вул. Леніна, 245), проданого на аукціоні за методом зниження ціни лота. За умовами якого ЗАТ «Берегівський кар`єр» зобов`язалося завершити будівництво об`єкта протягом 5 років з моменту переходу до Покупця права власності на об`єкт. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань, строки завершення можуть змінюватися за рішенням Продавця та органу місцевого самоврядування з укладенням додаткового договору.

Так, за доводами прокурора незважаючи на неодноразове продовження термінів виконання умов договору шляхом укладення додаткових договорів, зазначений правочин протягом тривалого часу не виконувався і надалі не виконується. Реальне настання результатів, обумовлених договором купівлі-продажу №3бб, не отримуються.

Таким чином прокурор вважає, що наявні підстави для розірвання договору купівлі-продажу №366 від 18.05.2006 об`єкта незавершеного будівництва державної власності - комплексу по виробництву перлітової сировини ЗАТ «Берегівський кар`єр», проданого на аукціоні за методом зниження ціни лота». Та зобов`язання ПрАТ «Берегівський кар`єр» повернути об`єкт незавершеного будівництва - комплекс по виробництву перлітової сировини ЗАТ «Берегівський кар`єр» (Берегівський р-н, с. Мужіево, вул. Леніна, 245) у державну власність в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях за актом приймання-передачі.

Позивач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Зокрема, наголошує, що з моменту укладення Договору минуло 14 років, а умови договору не виконанні і будь-яких документів щодо їх виконання не надано у відповідності до вищезазначених норм діючого законодавства та умов спірного договору, вказане є підставою для його розірвання та повернення майна, в установленому порядку.

Відповідач - приватне акціонерне товариство Берегівський кар`єр, с. Мужієво Берегівського району щодо задоволення позову заперечує.

В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що Покупець як новий власник нерухомого майна розпочав підготовку до реконструкції об`єкту, ініціював отримання дозволів та підготовку проектної документації. Згодом відповідачем у повній відповідності до вимог діючого законодавства було підготовлено проект реконструкції об`єкту незавершеного будівництва, отримано дозвіл на виконання реконструкції. Надалі відповідачем, у відповідності до наявної дозвільної документації та проекту реконструкції було проведено роботи по реконструкції об`єкту. Однак в силу об`єктивних чинників, складних процесів та змін в світовій економічній системі, світовою фінансовою кризою, а також макроекономічних змін в країні, відповідач не зміг завершити реконструкцію об`єкту в короткі та заплановані строки. Тому згодом, сторонами вносились зміни до Договору купівлі-продажу, а строки завершення реконструкції об`єкту продовжувались.

Представник відповідача звертає увагу, що після внесення змін до Договору купівлі-продажу відповідач доклав значних зусиль, матеріально-технічних та фінансових ресурсів для забезпечення виконання умов договору щодо розробки проектної документації та завершення будівництва. Зокрема, на замовлення відповідача було розроблено проект будівництва складу (завершення будівництва). Вказаний проект пройшов перевірку щодо, міцності, надійності, довговічності об`єкту будівництва, що підтверджується експертним звітом №07/0221/19 від 07.06.2019р. і відповідно до зазначеної проектної документації відповідачеві забезпечено добудову вказаного об`єкту - складу, який на даний час підготовлений до прийняття будівлі до експлуатації в порядку визначеному діючим законодавством.

Крім того, представник відповідача звертає увагу, на те, що за період з моменту укладення договору відповідачем було витрачено на об`єкт договору 3 216 041,61 грн., що в 6,7 рази перевищує його вартість.

Щодо завершення будівництва інших будівель та споруд, відповідач просить звернути увагу на наступне. Відповідачу для продовження будівництва необхідно внести коригування та зміни до проектної документації щодо реконструкції об`єкту будівництва, однак такі можливо забезпечити тільки після затвердження детального плану території, що мало місце тільки в червні 2020 року. Відповідач здійснив реконструкцію основної будівлі складу, а в решті об`єктів, в сили об`єктивних та незалежних від нього причин, не зміг забезпечити завершення повної реконструкції до 15.07.2020 р.

Разом з тим, представник відповідача вважає, що особливим фактором, яка мала визначальний вплив, є також пандемія коронавірусної інфекції в світі, а також Україні зокрема, запровадженням Урядом з 12.03.2020 р. карантину.

Крім іншого, позовні вимоги вважає необґрунтованими відповідно до тих норм матеріального права, які підлягають застосування до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 07.09.2023 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області (далі - Регіональне відділення) та Закритим акціонерним товариством «Берегівський кар`єр» (змінено найменування на приватне акціонерне товариство «Берегівський кар`єр») 18.05.2006 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу №366 об`єкта незавершеного будівництва державної власності - комплексу по виробництву перлітової сировини ЗАТ «Берегівський кар`єр» (Берегівський р-н, с. Мужіево, вул. Леніна, 245), проданого на аукціоні за методом зниження ціни лота (далі - Договір №366).

За умовами п. 1.1 Договору №366 продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві об`єкт незавершеного будівництва державної власності - комплекс по виробництву перлітової сировини ЗАТ «Берегівський кар`єр» до складу якого входять 9 (дев`ять) будівель та споруд: шлакосховище; сушильне відділення, розмольно - осадкове, склад готової продукції, котельня, будівля водоочищення, будівля компресорної, склад матеріалів та трансформаторна підстанція (надалі об`єкт незавершеного будівництва), який розташований за адресою: Берегівський р-н, с. Мужієво, вул. Леніна, 245 на земельній ділянці площею 1,8506 га (довідка Берегівського районного відділу земельних ресурсів від 28.09.2005 р. №935, а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Право власності на Об`єкт незавершеного будівництва виникає у Покупця з моменту підписання акту приймання передачі (п. 1.2 Договору 366).

Вартість об`єкту відповідно до п. 1.3 договору купівлі-продажу №366 від 18.05.2006 становить 1 523 859, 60 грн. (ціна позову).

У відповідності до п. 1.5 Договору 366 вказаний в цьому договорі об`єкт незавершеного будівництва продано за 479 000,00 грн.

Згідно п. 5.3 Договору 366 Покупець зобов`язаний завершити будівництво об`єкта незавершеного будівництва протягом п`яти років з моменту переходу до Покупця права власності на об`єкт незавершеного будівництва. Подальше призначення та використання ОНБ визначає Покупець. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань, строки завершення будівництва можуть змінюватися за рішенням Продавця та органу місцевого самоврядування з укладанням додаткового договору.

У разі невиконання Покупцем умов цього Договору Продавець має право у встановленому порядку на розірвання цього Договору та повернення об`єкта незавершеного будівництва у державну власність за рішенням суду (п. 7.3 Договору № 366).

Згідно акту прийому передачі незавершеного будівництва державної власності комплексу по виробництву перлітової сировини ЗАТ «Берегівський кар`єр» від 14.08.2006 р. предмет договору купівлі продажу був переданий відповідачу.

Зміни умов цього Договору здійснюються за погодженням сторін згідно з законодавством України (п. 11.1 Договору №366).

У разі невиконання однією із сторін умов цього Договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду, а об`єкт незавершеного будівництва повернутий у державну власність (п. 11.2 Договору № 366).

26.05.2011 р. сторонами укладено додаткову угоду до Договору 366, якою продовжено терміни виконання зобов`язань за договором до 15.07.2016.

Сторонами 20.12.2016 укладено додатковий договір про внесення змін до договору №366 від 18.05.2006, яким передбачалося продовження строків виготовлення проектів реконструкції незавершеного будівництва до 20.12.2017 та завершення будівництва об`єкту незавершеного будівництва до 15.07.2020.

У подальшому, у зв`язку з неможливістю виконати умову договору щодо виготовлення проектів реконструкції незавершеного будівництва до 20.12.2017, за ініціативою ПрАТ «Берегівський кар`єр» повторно укладено додатковий договір від 17.01.2018 про внесення змін до договору №366 від 18.05.2006. Додатковим договором передбачалося продовження терміну виготовлення проекту реконструкції незавершеного будівництва до 20.05.2018.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.02.2019 у справі №907/467/18 затверджено мирову угоду між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області та ПрАТ «Берегівський кар`єр», на основі якої між Регіональним відділенням та вказаним товариством укладено додатковий договір від 06.03.2019.

Відповідно до умов угоди сторони домовилися про продовження строків виготовлення проекту реконструкції незавершеного будівництва до 01.06.2019. Також продовжено термін завершення будівництва об`єкта до 15.07.2020.

Згідно з актом перевірки проведеної Управлінням забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях № 14/366/20 від 27.08.2020, який підписаний представником відповідача Покупцем не виконана умова передбачена п. 5.3 договору купівлі - продажу №366 від 18.05.2006 року та додаткового договору до нього від 06.03.2019 року: - виготовити проект реконструкції незавершеного будівництва до 01.06.2019 року - завершити будівництво об`єкта незавершеного будівництва до 15.07.2020 року. Також перевіркою встановлено, що відповідно до проведеної реєстрації права власності від 09.12.2019 року, ПрАТ «Берегівський кар`єр» зареєстрував за собою право власності на комплекс будівель, який складається лише з б будівель незавершеного будівництва, а саме: розмольно-осадкове відділення Б-Б1, трансформаторна підстанція, літ. В, шлакосховище, літ. Д, сушильне відділення, літ. Е-Е1, склад готової продукції, літ Ж, склад літ. 3. Три будівлі, а саме котельні, водоочистки та компресорна, на які не зареєстровано право власності за ПрАТ «Берегівський кар`єр» теж ідентифіковані. В результаті огляду встановлено, що будівлі компресорної (згідно ДКП) зареєстрована як склад готової продукції літ. Ж, а споруда складу готової продукції (згідно ДКП) зруйнована. На момент приватизації об`єкта незавершеного будівництва склад готової продукції мав рівень будівельної готовності 62%. Акт технічного стану аварійної споруди на дату знесення (руйнування) не надано. Будівля котельні та будівля водоочистки знаходяться в стороні від основних будівель. За візуальним оглядом встановлено, що ремонтно-будівельні роботи здійснені лише по будівлі шлакосховище (повідомлення про початок будівельних робіт ЗК 061201631542). На дату обстеження ремонтно-будівельні роботи на інших об`єктах не проводяться.

За доводами прокурора необхідних дій, передбачених умовами договору (виготовлення проекту реконструкції незавершеного будівництва та завершення будівництва об`єкта протягом обумовленого сторонами строку) ПрАТ «Берегівський кар`єр» не здійснено, умови договору щодо зобов`язання виготовити проект реконструкції незавершеного будівництва до 01.06.2019 та завершити будівництво об`єкта до 15.07.2020 не виконано, у зв`язку з чим наявні підстави для розірвання договору купівлі-продажу № 366 від 18.05.2006 та повернення об`єкта у державну власність.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Щодо представництва прокурора то суд зазначає наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру, який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Закарпатською обласною прокуратурою на адресу Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області направлено лист від 25.11.2020 №15-239вих-20 щодо надання інформації про стан виконання вищезазначеного договору та вжитих Регіональним відділенням заходів задля розірвання договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва та його повернення у державну власність.

Згідно із отриманої інформації від 03.12.2020 уповноваженим органом на даний час не вжито заходів щодо повернення спірного майна у державну власність шляхом пред`явлення позовної заяви до суду. Більше того, у листі зазначено ряд обставин, які перешкоджають Регіональному відділенню самостійно звернутися до суду з відповідним позовом, а тому просять прокуратуру звернутися до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в особі в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області та Закритим акціонерним товариством «Берегівський кар`єр» 18.05.2006 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу №366 об`єкта незавершеного будівництва державної власності - комплексу по виробництву перлітової сировини ЗАТ «Берегівський кар`єр» (Берегівський р-н, с. Мужієво, вул. Леніна, 245), проданого на аукціоні за методом зниження ціни лота.

Згідно п. 5.3 Договору 366 Покупець зобов`язаний завершити будівництво об`єкта незавершеного будівництва протягом п`яти років з моменту переходу до Покупця права власності на об`єкт незавершеного будівництва. Подальше призначення та використання ОНБ визначає Покупець. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань, строки завершення будівництва можуть змінюватися за рішенням Продавця та органу місцевого самоврядування з укладанням додаткового договору.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі невиконання Покупцем умов цього Договору Продавець має право у встановленому порядку на розірвання цього Договору та повернення об`єкта незавершеного будівництва у державну власність за рішенням суду (п. 7.3 Договору № 366).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч. 1 ст. ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч. 3, 9, 10 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є невиконання умов продажу і зобов`язань покупця визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк.

На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду.

У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань приватизований об`єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність.

Аналогічні за змістом норми також містились у Законі України «Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва" від 14.09.2000 № 1953-ІІІ та у Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 № 2163-XII, які були чинними на момент укладення спірного договору.

Судом встановлено, що згідно з актом перевірки проведеної Управлінням забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях № 14/366/20 від 27.08.2020, який підписаний представником відповідача Покупцем не виконана умова передбачена п. 5.3 договору купівлі - продажу №366 від 18.05.2006 року та додаткового договору до нього від 06.03.2019 року: - виготовити проект реконструкції незавершеного будівництва до 01.06.2019 року - завершити будівництво об`єкта незавершеного будівництва до 15.07.2020 року. Також перевіркою встановлено, що відповідно до проведеної реєстрації права власності від 09.12.2019 року, ПрАТ «Берегівський кар`єр» зареєстрував за собою право власності на комплекс будівель, який складається лише з б будівель незавершеного будівництва, а саме: розмольно-осадкове відділення Б-Б1, трансформаторна підстанція, літ. В, шлакосховище, літ. Д, сушильне відділення, літ. Е-Е1, склад готової продукції, літ Ж, склад літ. 3. Три будівлі, а саме котельні, водоочистки та компресорна, на які не зареєстровано право власності за ПрАТ «Берегівський кар`єр» теж ідентифіковані. В результаті огляду встановлено, що будівлі компресорної (згідно ДКП) зареєстрована як склад готової продукції літ. Ж, а споруда складу готової продукції (згідно ДКП) зруйнована. На момент приватизації об`єкта незавершеного будівництва склад готової продукції мав рівень будівельної готовності 62%. Акт технічного стану аварійної споруди на дату знесення (руйнування) не надано. Будівля котельні та будівля водоочистки знаходяться в стороні від основних будівель. За візуальним оглядом встановлено, що ремонтно-будівельні роботи здійснені лише по будівлі шлакосховище (повідомлення про початок будівельних робіт ЗК 061201631542). На дату обстеження ремонтно-будівельні роботи на інших об`єктах не проводяться.

Вказані обставини відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано та не заперечено.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Вказана правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 № 6-1449цс17, постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №908/109/17.

Виходячи з предмету та умов договору, беручи до уваги вартість об`єкту та ціну за яку об`єкт був проданий, суд приходить до висновку, що метою укладення договору було не тільки продаж об`єкту незавершеного будівництва, тобто при укладенні договору було розраховано не тільки одержати за продаж об`єкту незавершеного будівництва грошові кошти, одержання яких сторонами не оспорюється, а також усунути довгобудову та одержати на його основі (місці) новий об`єкт інфраструктури створити нові робочі місця, забезпечити надходження податків та зборів до місцевого та державного бюджетів.

Втім, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, соціально-економічного позитивного результату, на який розраховувала при його укладенні, не зважаючи на сплив значного часу не досягнуто.

Отже, відповідачем допущено істотне порушення умов договору, що надає підстави для його розірвання та повернення об`єкту купівлі-продажу до комунальної власності.

Щодо тверджень відповідача про об`єктивні та не залежні від нього причини, через які не завершено повну реконструкції об`єкту до 15.07.2020 р. суд вважає за необхідне зауважити, що позивач є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність відповідно до статті 42 Господарського кодексу України самостійно і на власний ризик, з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а отже, укладаючи спірний договір, та у подальшому вносячи до нього зміни і доповнення в частині строку завершення будівництва об`єкта, позивач повинен був виходити з власних можливостей.

Разом з тим, зазначення відповідачем про пандемію коронавірусної інфекції в світі, а також Україні та запровадженням з 12.03.2020 р. карантину, за відсутності обґрунтування впливу таких обставин на господарську діяльність відповідача, судом не приймається до уваги.

Щодо інших аргументів відповідача, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10 лютого 2010 року).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір купівлі-продажу №366 від 18.05.2006 об`єкта незавершеного будівництва державної власності - комплексу по виробництву перлітової сировини ЗАТ «Берегівський кар`єр» (Берегівський р-н, с. Мужіево, вул. Леніна, 245), проданого на аукціоні за методом зниження ціни лота».

3.Зобов`язати ПрАТ «Берегівський кар`єр» повернути об`єкт незавершеного будівництва - комплекс по виробництву перлітової сировини ЗАТ «Берегівський кар`єр» (Берегівський р-н, с. Мужієво, вул. Леніна, 245) у державну власність в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях за актом приймання-передачі.

4. Стягнути з Приватне акціонерне товариство «БЕРЕГІВСЬКИЙ КАР`ЄР» (90260, Закарпатська область, Берегівський район, село Мужієво, вулиця Ракоці Ференца ІІ, будинок 245, код ЄДРПОУ 32703031) на користь Закарпатської обласної прокуратури (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, код ЄДРПОУ 02909967) суму 24 959,90 грн. (двадцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень 90 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 28.09.2023.

Суддя О. Ф. Ремецькі