Рішення

від 19.09.2023 по справі 908/1738/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/110/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2023 Справа № 908/1738/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участю представників учасників справи:

від прокурора Михальчук І.В., посвідчення № 075789 від 01.03.2023

від позивача Пилипенко І.В., посвідчення № 1237 від 23.06.2023

від відповідача Мухін І.О., ордер АР № 1138359 від 18.09.2023

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1738/23

за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах:

позивач: Запорізька міська рада (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Девелопмент (пр. Соборний, буд. 63, м. Запоріжжя, 69002)

про зобов`язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви прокурора, позивача

24.05.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 52-103-5277вих-23 від 23.05.2023) Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: Запорізької міської ради (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Девелопмент про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Девелопмент повернути Запорізькій міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0131, площею 3,2505 га, яка розташована у м. Запоріжжі, Прибережна автомагістраль (в районі кафе Солнышко), вартістю 278134038 грн.

24.11.2009 між Запорізькою міською радою та ТОВ Сіті Девелопмент укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0131, площею 3,2505 га, яка розташована у м. Запоріжжя, Прибережна автомагістраль (в районі кафе Солнышко) для розташування спортивно-оздоровчого комплексу, строком на 10 років. Строк дії договору мав обчислюватися з моменту його державної реєстрації, тобто з 28.12.2019. Додаткові угоди (договори) про продовження строку дії договору оренди не укладалися та не реєструвалися. Між ТОВ Сіті Девелопмент та ТОВ «Горизонтінвест» укладено договір № 08/12 суборенди землі. 23.06.2020 ТОВ «Горизонтінвест» повернуло відповідачу земельну ділянку. Земельна ділянка до земель Запорізької міської ради не поверталася. Листом від 28.10.2019 відповідач просив міського голову м. Запоріжжя поновити договір оренди. До листа долучено лише копію договору оренди землі. Обов`язок орендаря долучити до листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк проєкту додаткової угоди передбачений ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Вирішення питань щодо поновлення договору оренди землі є виключною компетенцією міської ради, а міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста та очолює виконавчий комітет міської ради. Таким чином, лист відповідача від 28.10.2019 не є повідомленням про намір орендаря скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. Згідно відповіді виконкому Запорізької міської ради від 25.07.2022, проєкт рішення «Про переважне право орендаря ТОВ Сіті Девелопмент на укладення договору оренди землі по Прибережній автомагістралі (в районі кафе Солнышко) для розташування спортивно-оздоровчого комплексу», згідно з регламентом Запорізької міської ради, знаходиться на стадії розгляду. Таким чином, строк дії договору оренди землі закінчився 28.12.2019 та у відповідача виник обов`язок повернути позивачу земельну ділянку. З 29.12.2019 відповідач користується земельною ділянкою без відповідних правових підстав. Фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії договору не є підставою для його поновлення. Також, поновлення договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк є неможливим, оскільки змінилося законодавче регулювання в частині розміру плати за землю. Рішенням Запорізької міської ради від 30.09.2009 зобов`язано відповідача завершити будівництво об`єкту протягом 2 років. Відтак, з 2011 у відповідача відсутні підстави для застосування понижуючого коефіцієнта функціонального використання у розмірі 0,5 для визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а отже, й відсутні підстави для сплати орендної плати у розмірі, меншому ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на період будівництва об`єкта. Бюджет територіальної громади у 2019-2021 роках недоотримав 1556841,84 грн. Відповідачем також не виконується пункт 30 договору, а саме: земельна ділянка, що знаходиться на березі річки Дніпро, тобто у межах території рекреаційного призначення, перебуває у захаращеному стані та засмічена побутовими відходами. Оскільки Запорізькою міською радою цивільно-правові заходи щодо повернення земельної ділянки не вживалися, прокуратура звернулася до суду з даним позовом.

24.05.2023 до суду від Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області надійшла заява (вих. № 52-103-5278вих-23 від 23.05.2023) про забезпечення позову.

Запорізька міська рада позовну заяву просила задовольнити. Договір оренди укладено до 28.12.2019. До цього часу рішень щодо продовження строку дії договору оренди міською радою не приймалося. Відповідачем не було дотримано процедури згідно ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки не було надано відповідного проєкту додаткової угоди. Таким чином, договір оренди припинився з підстав, передбачених ст. 31 Закону України «Про оренду землі» та п. 34 договору.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 20.07.2023, прокуратурою відхилено заперечення відповідача, викладені у відзиві. Зауважив, що відповідач не дотримався визначеної законодавством процедури поновлення договору оренди землі, тим самим втратив право на укладення договору оренди на новий строк, у тому числі на підставі принципу «мовчазної згоди». У свою чергу, дії орендодавця з цього питання не мають самостійного правового значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

12.07.2023 надійшов відзив. Відповідач вважає, що позовна заява необґрунтована та передчасна. Між позивачем та відповідачем 24.11.2009 укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років. 08.12.2016 між ТОВ Сіті Девелопмент та ТОВ «Горизонтінвест» було укладено договір № 08/12 суборенди землі. 23.06.2020 ТОВ «Горизонтінвест» повернуло відповідачу земельну ділянку. Поновлення договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час його укладення. До закінчення строку дії договору, відповідач звернувся до позивача з листом від 28.10.2019 про поновлення договору оренди, до якого був доданий договір оренди. Листом Управління з питань земельних відносин ЗМР від 06.11.2019 повідомлено про необхідність подання до Департаменту архітектури та містобудування документації. Усі запитувані документи були надані відповідачем. Таким чином, відповідачем виконано вимоги ст. 33 Закону України «Про оренду землі» для поновлення договору оренди, але у встановлений законом термін, міською радою не було прийнято рішення щодо поновлення договору оренди, та не надсилалися листи з запереченнями поновити договір. Частина 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» містить в собі принцип «мовчазної згоди», коли орендар продовжує користуватися землею після закінчення строку договору оренди, і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Оскільки відповідачем було дотримано процедуру поновлення договору оренди, відсутні підстави для повернення земельної ділянки. За весь період користування ділянкою, відповідач вчасно й у повному обсязі сплачував всі податки та збори за користування землею. Відповідач вже тривалий час вживає заходи з метою оформлення документів на право користування ділянкою, однак посадовими особами міської ради штучно створюються перешкоди, що позбавляє товариство тривалий час розпочати будівництво та користуватися землею. Прокуратурою не наведено підстав представництва міської ради, не надано доказів її бездіяльності або неналежного виконання функцій міського самоврядування, адже процедура узгодження триває і вона затягнута не з вини відповідача. Відповідач вважав договір оренди землі продовженим, з листів позивача не вбачалося бажання або наміру орендодавця припинити або не продовжувати орендні правовідносини. Незважаючи на закінчення договору оренди, відповідач постійно сплачував орендні платежі за фактичне користування землею. Стосовно зазначення щорічних недоотриманих бюджетом платежів за землю, то це припущення позивача. У задоволенні позову просив відмовити.

У вступному слові представник відповідача зазначив, зокрема, що на сьогодні підготовлений та погоджений з позивачем проєкт рішення Запорізької міської ради «Про переважне право орендаря ТОВ «Сіті Девелопмент» на укладення договору оренди землі по Прибережній автомагістралі (в районі кафе Солнышко) для розташування спортивно-оздоровчого комплексу». 20.07.2023 ТОВ «Сіті Девелопмент» звернулося до Запорізького адміністративного суду з позовною заявою до Запорізької міської ради про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача про поновлення спірного договору оренди земельної ділянки та зобов`язання відповідача прийняти (винести) рішення по суті звернення позивача щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки. Розгляд позовної заяви товариства триває. У зв`язку з об`єктивними причинами, наявність яких не заперечувалося Запорізькою міською радою, будівництво об`єкту на спірній земельній ділянці затримувалось до закінчення строку дії договору оренди, тому в орендодавця не було законних підстав для застосування орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. Позивач не звертався до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору оренди в частині зміни розміру орендної плати, до суду з цього приводу також не звертався. На момент закінчення дії договору оренди, відповідач вважав поновленим договір на тих самих умовах, у тому числі стосовно розміру орендної плати. Звернув увагу, що Запорізька міська рада, звітуючи до податкового органу, іменує ТОВ «Сіті Девелопмент» орендарем землі. Заперечень щодо продовження договору оренди землі орендодавець не висловлював та відповідач, відповідно, вважає себе орендарем земельної ділянки.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1738/22 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.05.2023, заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.05.2023 суддею Ярешко О.В. заяву (вих. № 52-103-5278вих-23 від 23.05.2023) Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову задоволено. З метою забезпечення позову, до набрання рішенням у справі № 908/1738/23 законної сили:

- накладено арешт на нерухоме майно - земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0131, площею 3,2505 га, яка розташована у м. Запоріжжя, Прибережна автомагістраль (в районі кафе Солнышко) (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 688144323101), право власності на яку належить Запорізькій міській раді (ідентифікаційний код юридичної особи: 04053915, адреса місцезнаходження юридичної особи: пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105);

- заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю Сіті Девелопмент (ідентифікаційний код юридичної особи: 34869282, адреса місцезнаходження юридичної особи: проспект Соборний, будинок № 63, місто Запоріжжя, 69002) та будь-яким іншим особам проводити підготовчі або будівельні роботи на земельній ділянці площею 3,2505 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0131, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Прибережна автомагістраль (в районі кафе Солнышко) (стягувач: Запорізька обласна прокуратура в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя, код ЄДРПОУ 02909973, адреса місцезнаходження: вул. Якова Новицького, 5, м. Запоріжжя, 69005);

- заборонено Державній інспекції архітектури та містобудування України (місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код юридичної особи: 44245840) в особі її структурного підрозділу без статусу юридичної особи - Управління Державної інспекції архітектури та містобудування у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164) вчиняти будь-які дії щодо реєстрації Товариству з обмеженою відповідальністю Сіті Девелопмент (ідентифікаційний код юридичної особи: 34869282, адреса місцезнаходження юридичної особи: проспект Соборний, будинок № 63, місто Запоріжжя, 69002) та будь-яким іншим особам будь-яких документів дозвільного характеру щодо об`єктів будівництва, які розташовані на земельній ділянці площею 3,2505 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0131, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Прибережна автомагістраль (в районі кафе Солнышко);

- заборонено Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради (місцезнаходження юридичної особи: 69001, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 37612054) вчиняти дії щодо видачі Товариству з обмеженою відповідальністю Сіті Девелопмент (ідентифікаційний код юридичної особи: 34869282, адреса місцезнаходження юридичної особи: проспект Соборний, будинок № 63, місто Запоріжжя, 69002) чи будь-яким іншим особам паспортів прив`язки тимчасових споруд, містобудівних умов та обмежень щодо будівництва об`єктів нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:019:0131, площею 3,2505 га, яка розташована у м. Запоріжжя, Прибережна автомагістраль (в районі кафе Солнышко).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.05.2023 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1738/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.06.2023.

Ухвалою суду від 27.06.2023, на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 29.08.2023.

Ухвалою суду від 29.08.2023 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 19.09.2023.

У судове засідання 19.09.2023 з`явилися представники учасників справи.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 19.09.2023 справу розглянуто по суті, підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

24.11.2009 між Запорізькою міською радою (орендодавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сіті Девелопмент (орендар, відповідач) укладено договір оренди землі, за умовами якого (пункти 1, 2, 14) орендодавець, відповідно до рішення 34 сесії 5 скликання Запорізької міської ради № 75/12 від 30.09.2009 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3,2505 га, для розташування спортивно-оздоровчого комплексу, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Прибережна автомагістраль (в районі кафе Солнышко).

Згідно з п.п. 3, 4 договору, земельна ділянка вільна від забудови, наявні інші об`єкти інфраструктури.

Відповідно п. 9 договору (в редакції додаткової угоди від 24.02.2010), орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 85878,00 грн. на протязі строку будівництва об`єкту, у розмірі 429394,59 грн. з дня введення об`єкту до експлуатації, що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2010 року із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2010 рік, згідно рішення Запорізької міської ради № 6 від 19.11.2008 та Запорізької обласної ради від 27.11.2008 № 7.

Пункт 9 договору містить примітку, що при невиконанні будівництва в нормативний термін, плата вноситься, як за об`єкт введений до експлуатації.

За умовами п. 19, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п`ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.

Відповідно до п. 8 договору, договір укладається строком на десять років.

У п. 20 сторони встановили, що після припинення дії договору, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендодавець, відповідно до п. 30 договору, зобов`язаний після закінчення строку договору оренди землі, договір поновити або повернути земельну ділянку орендодавцю за його вимогою в належному стані.

Дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору (п. 33).

Даний договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2009 за № 040926102335.

Факт передачі позивачем в оренду відповідачу земельної ділянки загальною площею 3,2505 га, кадастровий номер 2310100000:05:019:0131, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Прибережна автомагістраль (в районі кафе Солнышко), підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки, який підписано орендодавцем і орендарем.

У матеріалах справи наявний акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка від 09.05.2022), земельна ділянка площею 3,2505 га, кадастровий номер 2310100000:05:019:0131, належить на праві комунальної власності Територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради; зареєстровано право оренди ТОВ «Сіті Девелопмент» строком дії: на десять років.

08.12.2015 між ТОВ «Сіті Девелопмент» (орендар за договором, відповідач) та ТОВ «Горизонтінвест» укладено договір суборенди землі № 08/12, згідно п.п. 1, 2, 2.1 якого, орендар, на підставі рішення 59 сесії Запорізької міської ради 6 скликання № 40/35 від 30.06.2015 та рішення 60 сесії Запорізької міської ради 6 скликання № 63/124 від 26.08.2015 надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3,2505 га, кадастровий номер 2310100000:05:019:0131, для розташування спортивно-оздоровчого комплексу, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Прибережна автомагістраль (в районі кафе Солнышко).

Вказаний договір, відповідно п. 7, укладено строком до 28.12.2019.

Дана земельна ділянка була повернута з суборенди відповідачу згідно акту приймання-передачі від 23.06.2020.

У матеріалах справи наявна копія листа від 28.10.2019 вих. № 06/35-19 ТОВ «Сіті Девелопмент», адресованого міському голові м. Запоріжжя, щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:05:019:0131, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, Прибережна автомагістраль (в районі кафе Солнышко), та наданої в оренду для розташування спортивно-оздоровчого комплексу.

Додатком до листа була копія договору оренди землі, реєстраційний № 040926102335 від 28.12.2009.

Лист, згідно штампу вхідної кореспонденції Виконавчого комітету Запорізької міської ради, був отриманий 30.10.2019.

Управлінням з питань земельних відносин Запорізької міської ради надіслано ТОВ «Сіті Девелопмент» лист від 06.11.2019 № 2258/02-03 «Про розгляд звернення», яким повідомлено, що поновлення договору оренди землі передбачає наступну процедуру: отримання доручення міськвиконкому; підготовка в сертифікованій землевпорядній організації матеріалів стосовно поновлення договору оренди землі; підготовка, узгодження та прийняття рішення про поновлення договору оренди землі; укладання та реєстрація договору оренди землі. Для отримання управлінням доручення міськвиконкому, необхідна наявність листа Департаменту архітектури та містобудування міської ради про відповідність виду використаної земельної ділянки чинній містобудівній документації, та подання товариством до Управління документів, згідно зазначеного переліку.

У листі Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 12.11.2019 року № 5191 щодо розгляду заяви про поновлення договору оренди земельної ділянки зазначено, що вид використання спірної земельної ділянки відповідає чинній містобудівній документації та має обмеження містобудівного характеру, які повинні бути враховані при складанні документації з землеустрою.

В матеріалах справи наявна копія акту (без номеру та без дати) районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, що підписаний трьома представниками та затверджений (без дати) головою районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району. В акті вказано про невиконання орендарем (відповідачем) пункту 30 договору оренди землі, а саме: земельна ділянка, що знаходиться на березі річки Дніпро, тобто у межах території рекреаційного призначення, перебуває в захаращеному стані та засмічена побутовими відходами. До акту додано фото, які не містять позначення того, що вони є додатком до даного акту.

Згідно листів від 28.08.2021№ 10616/03-20/09, від 22.03.2022 № 01045/03-20/05 Виконавчого комітету Запорізької міської ради, адресованих Вознесенівській окружній прокуратурі міста Запоріжжя, ТОВ «Сіті Девелопмент» укладений договір оренди землі від 28.12.2009 № 040926102335 строком до 28.12.2019. Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:019:0131 площею 3,2505 га до земель Запорізької міської ради відповідачем не поверталася. Зазначено, що у жовтні 2019 до Запорізької міської ради звернулось ТОВ «Сіті Девелопмент» стосовно поновлення вказаного договору оренди земельної ділянки. Рішення Запорізької міської ради про поновлення ТОВ «Сіті Девелопмент» договору оренди на зазначену земельну ділянку буде розглянуто згідно з Регламентом Запорізької міської ради. Листи до ТОВ «Сіті Девелопмент» про повернення земельної ділянки, а також листи з проєктами додаткових угод, договорів про внесення змін до зазначеного договору оренди землі щодо розміру орендної плати, з урахуванням нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, Запорізькою міською радою не направлялись.

Згідно листа від 23.05.2022 № 03894/03-20/05 Виконавчого комітету Запорізької міської ради, адресованого Вознесенівській окружній прокуратурі міста Запоріжжя, ТОВ «Сіті Девелопмент» у жовтні 2019 звернулося до міської ради з приводу поновлення договору оренди землі. З даного питання підготовлений відповідний проєкт рішення. Після погодження його замовником він буде переданий на розгляд постійної комісії міської ради з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин та на сесію міської ради.

Згідно листів від 07.06.2022 № 04327/03-20/05, від 25.07.2022 № 06187/30-20/05, від 29.08.2022 № 07663/03-20/05 Виконавчого комітету Запорізької міської ради, адресованих Вознесенівській окружній прокуратурі міста Запоріжжя, після звернення ТОВ «Сіті Девелопмент» у 2019 щодо поновлення договору оренди землі, інших звернень від орендаря не надходило; проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі не надходив; проєкт рішення щодо переважного права орендаря на укладання договору оренди землі знаходиться на стадії розгляду.

Головне управління ДПС у Запорізькій області листом від 04.08.2021 № 19009/5/08-01-04-01-09, на запит Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя повідомило, що ТОВ «Сіті Девелопмент» є платником орендної плати з юридичних осіб. Податковий борг по орендній платі за користування спірною земельною ділянкою станом на 03.08.2021 відсутній.

У листі від 23.06.2022 № 16035/6/08-01-04-04 Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомило прокуратуру, що заборгованість ТОВ «Сіті Девелопмент» по орендній платі за землю станом на 21.06.2022 складає 132759,9 грн., яка виникла з 02.03.2022.

Згідно поданої до позовної заяви копії звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:05:019:0131), складеного ТОВ «Лік-Проект», ринкова вартість вказаної земельної ділянки площею 3,2505 га на дату оцінки: 15.05.2023 становить 2781234038 грн.

На звернення представника відповідача, Виконавчим комітетом Запорізької міської ради надано відповідь (лист від 04.07.2023 № 12035/03.3-32/03), згідно якої, 13.11.2019 Управління з питань відносин Запорізької міської ради листом № 3769 звернулося до виконкому міської ради з приводу отримання доручення щодо подальшого розгляду питання поновлення ТОВ «Сіті Девелопмент» договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:05:019:0131) та отримало погодження у вигляді відповідного доручення «для підготовки матеріалів».

При розгляді справи учасниками справи визнано обставини:

- укладення між Запорізькою міською радою та ТОВ Сіті Девелопмент договору оренди землі щодо земельної ділянки площею 3,2505 га, з кадастровим номером 2310100000:05:019:0131;

- укладення між Запорізькою міською радою та ТОВ Сіті Девелопмент додаткової угоди від 24.02.2010 до договору оренди землі;

- договір укладено строком до 28.12.2019;

- укладення між ТОВ Сіті Девелопмент та ТОВ «Горизонтінвест» договору № 08/12 суборенди землі та повернення відповідачу земельної ділянки з суборенди 23.06.2020;

- звернення ТОВ Сіті Девелопмент з листом від 28.10.2019 про поновлення договору оренди землі щодо земельної ділянки площею 3,2505 га, з кадастровим номером 2310100000:05:019:0131;

- ТОВ Сіті Девелопмент проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі позивачу не подавався;

- на час розгляду справи в суді земельна ділянка площею 3,2505 га, з кадастровим номером 2310100000:05:019:0131, перебуває у користуванні ТОВ Сіті Девелопмент;

- додаткова угода щодо поновлення договору оренди землі з кадастровим номером 2310100000:05:019:0131 між Запорізькою міською радою та ТОВ Сіті Девелопмент не укладалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

5. Щодо представництва прокуратурою інтересів держави у суді

Відповідно ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами частин 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку: "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 3-рн/99 від 08.04.1999, під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформовано правовий висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але, якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Зокрема, така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17.

Прокурор посилається, серед іншого, на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зазначає, що прийняття наразі рішення про поновлення договору оренди від 24.11.2009 без укладення додаткової угоди та неможливості узгодження нових істотних умов договору оренди землі, зокрема щодо розміру орендної плати та строків будівництва спортивно-оздоровчого комплексу, не відповідатиме ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та інтересам територіальної громади міста Запоріжжя. Невжиття Запорізькою міською радою упродовж майже 3 років заходів до повернення земельної ділянки з користування відповідача у комунальну власність, позбавляє територіальну громаду міста Запоріжжя розпоряджатися нею, у тому числі шляхом її передачі на конкурсних засадах у користування іншим особам, отримання орендної плати у розмірі більшому, ніж 3% від нормативної грошової оцінки, будівництва на ній спортивно-оздоровчих об`єктів та улаштування її території для відпочинку. Вказане не відповідає державним інтересам загалом та інтересам територіальної громади міста Запоріжжя. Нездійснення упродовж розумного часу (минуло майже 3 роки) Запорізькою міською радою як уповноваженим органом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, шляхом звернення до суду з відповідним позовом є підставою для здійснення представництва законних інтересів держави прокурором.

Згідно ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, організація землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Згідно матеріалів справи, починаючи з липня 2021, Вознесенівська окружна прокуратура м. Запоріжжя зверталася з листами до міської ради, вказуючи про закінчення 28.12.2019 договору оренди землі з кадастровим номером 2310100000:05:019:0131.

Як встановлено судом, Запорізькою міською радою не укладено з відповідачем додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі, а також не здійснювалося будь-яких заходів з метою повернення земельної ділянки, власником якої є територіальна громада в особі Запорізької міської ради. Спірна земельна ділянка використовується відповідачем, що підтверджено учасниками справи.

У матеріалах справи міститься повідомлення від 28.04.2023 вих. № 52-103-4284вих-23, адресоване позивачу, щодо пред`явлення відповідної позовної заяви в інтересах держави.

Отже, при зверненні з даним позовом до господарського суду прокурором дотримано норми статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визначено уповноважений орган місцевого самоврядування та належним чином обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок, у тому числі, бездіяльності позивача.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Оренда земельної ділянки регламентується спеціальними нормами законодавства, яким є Закон України "Про оренду землі". Норми даного Закону є імперативними та прямо вказують правила поведінки суб`єктів а отже, є обов`язковими до виконання сторонами правовідносин.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 33 Закону України Про оренду землі (у редакції станом на час звернення відповідача з листом від 28.10.2019 та на час закінчення строку договору 28.12.2019), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановлення таких юридичних фактів у їх сукупності: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проєкт додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі, передбачена частиною 1 статті 33 Закону України Про оренду землі, можлива лише за умови дотримання встановлених законом процедури та наявності волевиявлення сторін. Орендодавець, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі, повинен у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевірити його на відповідність вимогам закону, узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, прийняти рішення про поновлення договору оренди землі, укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі, необхідна наявність таких юридичних фактів у їх сукупності: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов`язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Згідно ч. 1 ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача з листом щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, однак, проєкт відповідної додаткової угоди ТОВ «Сіті Девелопмент», у порушення ст. 33 Закону України Про оренду землі, не складався та позивачу не передавався. Факт ненадання орендодавцю відповідного проєкту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі підтверджено відповідачем.

Відтак, суд приходить до висновку, що ТОВ «Сіті Девелопмент» не звернулося до орендодавця з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі в розумінні ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі, оскільки до листа від 28.10.2019 орендарем, у порушення вказаного припису, не було додано відповідного проєкту додаткової угоди.

Судом встановлено, що після закінчення строку договору оренди землі -28.12.2019, ТОВ «Сіті Девелопмент» продовжує користуватися земельною ділянкою без законних на те підстав, оскільки додаткова угода на поновлення договору оренди між сторонами договору не укладалася, рішення Запорізькою міською радою про поновлення ТОВ «Сіті Девелопмент» договору оренди землі, не приймалося.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Договір оренди землі, виходячи з норм ст. 33 Закону України Про оренду землі, вважатиметься поновленим лише у разі укладення відповідної додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України Про оренду землі. При цьому, відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Відповідач до суду з позовом щодо продовження (поновлення) договору оренди землі не звертався.

Згідно ч. 11 ст. 33 Закону України Про оренду землі, відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У суду відсутні докази щодо того, що ТОВ «Сіті Девелопмент» зверталося до суду з позовом про оскарження наявного зволікання орендодавця в укладенні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Як зазначив представник відповідача у своєму вступному слові, до Запорізького адміністративного суду з відповідним позовом він звернувся 20.07.2023, тобто після звернення прокурора до господарського суду з даним позовом. При цьому, відповідачем не надано суду доказів звернення з позовом до адміністративного суду.

Здійснивши системний аналіз наданих учасниками справи доказів та враховуючи положення Закону України Про оренду землі, суд дійшов висновку, що договір оренди землі від 24.11.2009 припинив свою дію за закінченням строку, на який його було укладено 28.12.2019.

Відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами правомірність та законність користування земельною ділянкою площею 3,2505 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0131, яка розташована у м. Запоріжжя, Прибережна автомагістраль (в районі кафе Солнышко), після закінчення строку договору оренди землі від 24.11.2009.

Згідно ст. 34 Закону України Про оренду землі, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відтак, чинним законодавством та умовами договору оренди землі від 24.11.2009 (пункт 20) визначено правові наслідки, які настають після припинення договору оренди землі.

Крім того, пунктом 32 договору оренди визначено, що фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору.

Твердження відповідача щодо того, що зволікання позивача в продовженні договору оренди позбавляє товариство тривалий час розпочати будівництво та користуватися землею судом до уваги не приймаються, оскільки договір укладався на десять років для розташування спортивно-оздоровчого комплексу. Відтак, укладаючи договір строком на десять років відповідач розумів, що будівництво має бути закінчено у визначений строк, який не може перевищувати строку дії договору. Будь-якої документації щодо узгоджених строків будівництва, зокрема після 28.12.2019 відповідачем не надано.

Доказів повернення земельної ділянки відповідачем позивачу матеріали справи не містять та учасниками справи не подано.

На підставі викладеного вище, позовні вимоги судом задовольняються у повному обсязі.

Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на необхідність сумлінного ставлення до комунального майна, у даному випадку земельної ділянки, яка використовувалася відповідачем протягом значного проміжку часу (з 28.12.2019) без законних на те підстав.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», «Москаль проти Польщі»).

За встановлених судом обставин, невизначена та суперечлива поведінка позивача органу місцевого самоврядування щодо управління землею територіальної громади, дозволила відповідачу користуватися землею без законних на те підстав, і вважати себе орендарем.

Суд зауважує, що органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання мають неухильно дотримуватися вимог законодавства та діяти добросовісно при здійсненні своєї діяльності.

Твердження відповідача щодо того, що він вважав договір оренди продовженим, оскільки звернувся до позивача з відповідною заявою та не отримав відмови, не спростовують висновків суду з огляду на вказані вище приписи ст. 33 Закону України Про оренду землі. У даному випадку, суд не вбачає порушень прав відповідача щодо мирного володіння своїм майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), оскільки останній є недобросовісним користувачем спірної земельної ділянки та, звертаючись до орендодавця без дотримання приписів ст. 33 Закону України Про оренду землі, діяв недобросовісно. Суд також враховує приписи статті 206 Земельного кодексу України, відповідно до яких використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Відтак, фактично використовуючи земельну ділянку, відповідач мав вносити за нею плату. При розгляді даної справи, суд, виходячи з предмету та підстав позову, не досліджує питання щодо можливості/неможливості поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, зокрема, щодо розміру орендної плати. Судом не досліджується питання щодо відсутності у відповідача підстав для застосування понижуючого коефіцієнта для визначення розміру орендної плати та питання щодо дотримання відповідачем умов договору оренди в частині дотримання режиму використання землі, оскільки предметом позову є зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку, у зв`язку з закінченням строку договору оренди землі.

Щодо вжитих судом заходів забезпечення позову суд зазначає, що згідно ч.ч. 7, 8 ст. 145 ГПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

7. Судові витрати

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судовий збір у сумі 2684,00 грн. за подання позовної заяви та у сумі 1342,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Сіті Девелопмент (пр. Соборний, буд. 63, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 34869282) повернути Запорізькій міській раді (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, код ЄДРПОУ 04053915) земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0131, площею 3,2505 га, яка розташована у м. Запоріжжя, Прибережна автомагістраль (в районі кафе Солнышко), вартістю 278 134 038 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Девелопмент (пр. Соборний, буд. 63, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 34869282) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69057; отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 28 вересня 2023.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко