Рішення

від 02.12.2022 по справі 910/15521/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2022Справа № 910/15521/21

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "Придністровська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ТРАНС"

про стягнення штрафу у розмірі 219 785,00 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" звернулось до Господарського суду міста Києва в особі Регіональної філії "Придністровська залізниця" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ТРАНС" про стягнення штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу в сумі 219 785,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було неправильно зазначено масу вантажу в залізничній накладній, внаслідок чого позивачем нараховано штраф у розмірі 219 785,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2021 відкрито провадження у справі № 910/15521/21 за вищезазначеною позовною заявою та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), сторонам визначено строки для вчинення процесуальних дій.

Ухвала про відкриття провадження вручена уповноваженим представникам позивача та відповідача 18.02.2021 та 25.10.2021, що підтверджено наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень 01054 81290747 та 01054 81290739 відповідно.

15.11.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву згідно якого відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав порушення процедури зважування та інших вимог нормативних актів. Окрім того, відповідач, у разі задоволення позову просить суд зменшити суму штрафу, який підлягає стягненню з відповідача до 43 957,00 грн.

06.12.2021 до суду надійшла відповідь на відзив згідно якої позивач заперечує проти викладених у відзиві обставин та проти зменшення штрафних санкцій.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

ВСТАНОВИВ:

Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - позивач), відповідно до залізничної накладної № 35069533 від 11.04.2021, на станції Садгора Львівської залізниці було прийнято до перевезення у вагоні № 60672458 вантаж - лом чорних металів, непоіменований в алфавіті, насипом, станція призначення: Сартана Донецької залізниці, відправник вантажу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пром Транс" (далі - відповідач).

Як зазначає позивач, 17.04.2021 по прибуттю вагона № 60672458 на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці ним було проведено комісійне зважування вказаного вагону, в результаті якого було виявлено розбіжності між даними, зазначеними у перевізному документі, та фактичною масою вантажу, а саме в накладній зазначено масу вантажу - 67 100 кг, а маса нетто при перевірці - 65 800 кг, що на 1 300 менше, ніж у перевізному документі, про що було складено Комерційний акт № 450003/279 від 17.04.2021.

За твердженнями позивача, на станції призначення Сартана Донецької залізниці при перевірці вантажу у вказаному вагоні, який прибув з комерційним актом попутної станції, не було виявлено різниці між даними акту, складеного на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, та було зареєстровано Комерційний акт № 450003/279 від 17.04.2021 на станції призначення під № 450003/279/255 від 17.04.2021.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що відповідачем, як вантажовідправником, було неправильно вказано масу вантажу в перевізному документі, у зв`язку з чим, на підставі пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення - 219 785,00 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною п`ятою статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до пункту 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (пункт 3 Статуту).

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено також ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України.

Отже, позивач зобов`язався перевезти вантаж на підставі залізничної накладної № 35069533 від 11.04.2021.

Пунктами 22, 23 Статуту передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Згідно з п. 37 Статуту тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами перевезення вантажів. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Зі змісту залізничної накладної № 35069533 від 11.04.2021 вбачається, що відповідачем на адресу ПрАТ "МК "Азовсталь" було відправлено вантаж - лом чорних металів, непоіменований в алфавіті, насипом, у вагоні № 60672458 вагою 67 100 кг, про що свідчить інформація у графах 20, 24 вказаної залізничної накладної.

При цьому, згідно з інформацією у графах 26, 28, 31 залізничної накладної № 35069533 від 11.04.2021 вагу вантажу було визначено відповідачем (вантажовідправником) на автомобільних вагах, завантаження вагону здійснював відповідач, провізна плата становить 43 957,00 грн.

Відповідно до пункту 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

За приписами статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Вимоги вантажовідправників, вантажоодержувачів, пасажирів до перевізників щодо порушених прав і законних інтересів розглядаються в претензійному чи позовному порядку. Порядок і терміни складання актів, пред`явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.

У відповідності до пункту 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до пунктів 2, 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 (далі - Правила № 334), комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Суд встановив, що на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці позивачем було проведено контрольне комісійне зважування вагона № 60672458 на справних 150-тонних вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу у ньому не відповідає масі, зазначеній у залізничній накладній № 35069533 від 11.04.2021, а саме вага брутто - 88 800 кг, тара за документом - 23 000 кг, вага нетто - 65 800 кг, що менше ваги, вказаної в документі на 1 300 кг, про що складено Комерційний акт № 450003/279 від 17.04.2021.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказаний комерційний акт було зареєстровано позивачем на станції призначення Сартана Донецької залізниці під № 450003/279/255 від 17.04.2021, у розділі "Є" якого було зроблено відмітку про те, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акта не виявлено.

Вказаний комерційний акт містить повну інформацію про відправника та одержувача вантажу, на ньому проставлено штемпель залізничної станції, а також у зазначеному документі детально описано відомості про вагон, його вантажопідйомність, технічний стан, спосіб завантаження вантажу, особу, відповідальну за його навантаження, спосіб визначення маси вантажу (розділ А); обставини, за яких виявлено порушення (розділи Б, В, Г, Д), відтак суд приймає його як належний та допустимий доказ на підтвердження невідповідності маси, зазначеній у перевізному документі, фактичній масі вантажу.

Відповідно до пункту 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 644), накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

Пунктами 2.1, 2.3 Правил № 644 передбачено, що відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі пред`явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 "Найменування вантажу" вноситься відмітка "навалом", "насипом" або "наливом". У графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Згідно з пунктом 2.6 Правил № 644 якщо після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах, то відправник повинен привести фактичну кількість вантажу у відповідність до кількості, зазначеної в перевізних документах (довантажити, вивантажити), або оформити нові перевізні документи, зазначивши в них виявлену фактичну кількість вантажу. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2 %.

Відповідно до пункту 52 Статуту маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

Згідно з пунктом 3.2 Наказу Міністерства транспорту України від 16.01.1995 № 25 "Про затвердження Рівнів граничних розходжень при визначенні маси нетто вантажів, що перевозяться залізницями України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.1995 за № 23/559, при зважуванні завантаженого вагону із зупинкою і розчепленням або без розчеплення на вагонних вагах (тара вагону за трафаретом) граничне розходження визначення маси нетто вантажу необхідно приймати: до 25 т включно - 5,0 %; більше 25 т до 32 т - 4,0 %; 32 т до 45 т - 3,0 %; 45 т до 64 т - 2,0 %; 64 т до 90 т - 1,5 %; 90 т до 124 т - 1,0 %; 124 т до 140 т - 0,8 %.

З огляду на викладене, виявлена позивачем різниця фактичної маси вантажу та маси вантажу, зазначеної в перевізному документі, - 1 300 кг перевищує граничне розходження визначення маси нетто (67 100 кг х 1,5 %).

Пунктом 122 Статуту передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно з пунктом 118 Статуту за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За змістом пунктів 6.1, 6.2 роз`яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 № 04-5/601 підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту. У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Недотримання вимог, визначених Статутом, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/2339/17.

За розрахунком позивача розмір штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу становить 234 950,00 грн (43 957,00 грн (провізна плата) х 5).

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено доведеність факту порушення відповідачем вимог статей 122 Статуту залізниць України та нарахування у зв`язку з цим 234 950,00 грн за невірне зазначення у накладній маси вантажу у вагоні №60672458.

Щодо доводів відповідача, наведених у відзиві в якості заперечень, слід зазначити наступне.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці при комісійному переважуванні на 150-тонних тензометричних вагонних вагах станції (заводський № 032, держповірка 30.09.2020) з повною зупинкою і розчепленням вагона, було виявлено, що вказана відправником у залізничній накладній №35039533 маса вантажу у вагоні № 60672458 (65 800 кг), не відповідає фактичній масі вантажу у вказаному вагоні (67 100 кг) та є меншою на 1 300 кг, про що складено комерційний акт №450003/279 від 17.04.2021.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву, відповідач вказує, що зважування вантажу відбувалось на вагонних вагах сторонньої організації, так як власних ваг останній немає.

У графі 25 накладної № 35069533 "Маса вантажу, визначена залізницею" відсутні зазначення маси вантажу у кілограмах (брутто вантажу) та загальної маси вантажу прописом, а отже залізниця (її представники) не брали участі у зважуванні та не визначали масу вантажу, тоді як це здійснював лише вантажовідправник.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до пункту 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть в установлену законодавством відповідальність.

За змістом комерційного акту № 450003/279/255 від 17.04.2021, при огляді працівниками залізниці вагона № 60672458 виявлено вантаж пакетований, навантаження рівномірне, нижче бортів на 5-10 см, маркування білою фарбою по всій поверхні вантажу. Вільних місць немає, маркування не порушено. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люка з обох сторін закриті, вкручені. В технічному відношенні вагон справний. У перевізних документах зазначено маса нетто - 67 100 кг, а при переважуванні фактично виявилось вага вантажу 65 800,00 кг, що менше на 1300 кг.

Підсумовуючи сукупність встановлених вище фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про застосування до відповідача відповідальності на підставі статей 122, 118 Статуту залізниць України є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення судом суми штрафу суд зазначає наступне.

Норми Статуту залізниць України є спеціальними у сфері залізничних перевезень, не суперечать положенням Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України і підлягають першочерговому застосуванню.

Штраф за неправильно зазначені у накладній маси, кількості місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача стягується з вантажовідправника відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України незалежно від наявності збитків та наслідків, і можливості його зменшення Статутом не передбачено.

В даному випадку санкція не є договірною, а виникає із зазначених положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу.

Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 906/434/17, від 20.03.2018 у справі № 925/1025/17, від 05.02.2019 у справі № 914/2339/17, від 22.03.2018 у справі № 917/964/17.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафу.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини викладені у позові та наявність вини залізниці у завданні Позивачу збитків Відповідачем не спростовані.

Відповідно пункту 3 частини 4 статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає штраф у розмірі 219 785,00 грн.

З огляду на викладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Регіональної філії "Придністровська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ТРАНС" про стягнення штрафу у розмірі 219 785,00 грн, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ТРАНС" (03110, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИКОЛИ АМОСОВА, будинок 4, офіс 11; ідентифікаційний код 41640957) на користь Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придністровська залізниця" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікацій код 40081237) штраф у розмірі 219 785,00 грн (двісті дев`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят п`ять гривень 00 копійок) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 296,78 грн (три тисячі двісті дев`яносто шість гривень 78 копійок).

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

повне рішення складено 27.09.2023

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ