Рішення

від 25.09.2023 по справі 910/15867/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2023Справа № 910/15867/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» (вул. Байкальська, буд. 9Г, м. Дніпро, 49037; ідентифікаційний код 39527846)

до Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Кабінет Міністрів України (вул. Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008; ідентифікаційний код 00019442)

2) Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057; ідентифікаційний код 39369133)

3) Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227)

про стягнення 127 413, 26 грн

Представники сторін:

від позивача: Грачов Олексій

від відповідача: Прохоров Юрій, Зінченко Олексій

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

від третьої особи-3: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» (далі за текстом - ТОВ «Аякс Дніпро», Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі за тексом - ДП «Гарантований покупець») 113 514 051, 20 грн, з яких: 94 717 904, 51 грн основного боргу, 3 569 047, 14 грн пені, 681 138, 82 грн 3% річних, 6 630 253, 32 грн штрафу та 7 915 707, 45 грн збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем порушено умови договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 05.05.2020 № 1340/01/20 (далі - Договір) у частині здійснення своєчасної оплати послуг, наданих за договором, що є підставою для стягнення суми боргу та нарахованих штрафних санкцій, а також застосування обумовленої статтею 625 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) відповідальності за порушення грошових зобов`язань.

В ході розгляду справи Позивачем неодноразово подавалися заяви про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку зі сплатою Відповідачем суми основного боргу, у зв`язку з чим станом на дату ухвалення рішення суду від 25.09.2023 позовні вимоги складаються із суми пені - 113 501, 29 грн та 3 % річних - 13 911, 97 грн.

2. Стислий виклад позиції Відповідача.

Враховуючи позовні вимоги, які існували станом на дату ухвалення рішення суду у даній справі, із поданих Відповідачем пояснень вбачається, що останній заперечує щодо стягнення з нього пені та 3 % річних, оскільки останні нараховані за інший період порівняно з періодом, який зазначався в позовній заяві при першому розгляді справи, що на переконання Відповідача свідчить про одночасну зміну предмету та підстав позову, що не допускається.

Відповідач також вказує про неможливість нарахування та стягнення з нього пені згідно з положеннями підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану».

Окрім викладеного, Відповідач звертає увагу суду на необхідність здійснення розподілу судових витрат та стягнення з Позивача сплаченого ним судового збору за подання скарги до суду апеляційної та касаційної інстанцій в загальному розмірі 2 600 807, 83 грн.

3. Процесуальні дії у справі

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2022 у справі № 910/15867/21 позов задоволено частково, стягнуто з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Аякс Дніпро» заборгованість у розмірі 37 469 734, 86 грн, пеню у розмірі 6 679 852, 02 грн, 3% річних у розмірі 1 423 858, 85 грн, штраф у розмірі 3 965 750, 89 грн. та судовий збір у розмірі 693 308, 48 грн.

Провадження у справі в частині вимог про стягнення з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Аякс Дніпро» заборгованості у розмірі 19 183 849, 26 грн закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 апеляційну скаргу ДП «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2022 у справі № 910/15867/21 залишено без задоволення, а рішення суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.04.2023 касаційну скаргу ДП «Гарантований покупець» задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у справі № 910/15867/21 скасовано, а матеріали справи передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/15867/21 повернулися до Господарського суду міста Києва, за результатами проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ, вказану справу передано на розгляд судді Пукасу А.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 позовну заяву прийнято до провадження суддею Пукасом А.Ю., підготовче засідання призначено на 19.06.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 підготовче засідання відкладено на 10.07.2023.

20.06.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Відповідача з урахуванням висновків суду касаційної інстанції у даній справі.

30.06.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про зменшення розміру позовних вимог до суми 113 501, 29 грн - пені та 3 % річних - 13 911, 97 грн.

Також Позивач просить суд повернути частину сплаченого ним судового збору, враховуючи зменшення розміру позовних вимог.

30.06.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про повернення суми сплаченого судового збору.

30.06.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про закриття провадження в частині позовних вимог та повернення судового збору.

03.07.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Відповідача щодо поданих Позивачем клопотань.

05.07.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відповідача про розподіл судових витрат.

У підготовчому засіданні 10.07.2023 представником Позивача надано суду клопотання про повернення судового збору, клопотання про закриття провадження у справі в частині та повернення судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 підготовче засідання відкладено на 07.08.2023.

31.07.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського сулу міста Києва надійшло клопотання Позивача про закриття провадження у справі в частині та повернення судового збору (уточнене) та клопотання про повернення судового збору (уточнене).

03.08.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського сулу міста Києва надійшли письмові пояснення Позивача щодо заяви Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 підготовче засідання відкладено на 28.08.2023.

У підготовчому засіданні 28.08.2023, розглянувши клопотання Позивача про зменшення розміру позовних вимог від 30.06.2023, суд дійшов висновку, що останнє відповідає вимогам статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), приймається судом до розгляду, а подальший розгляд справи здійснюватиметься з урахуванням такого клопотання. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 28.08.2023.

У підготовчому засіданні 28.08.2023 судом вирішено закрити підготовче провадження, призначити справу до судового розгляду по суті на 25.09.2023.

У судовому засіданні 25.09.2023 представники Позивача та Відповідача надали пояснення по суті заявлених вимог.

Представник Позивача просив суд задовольнити позов з урахуванням зменшення позовних вимог та повернути частину надмірно сплаченого судового збору.

Представник Відповідача заперечував щодо задоволення позову.

Представники третіх осіб у дане засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про місце, дату та час розгляду справи.

Відтак, заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 25.09.2023 відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно до умов укладеного ДП «Гарантований покупець» (гарантований покупець) та ТОВ «Аякс Дніпро» (продавець за «зеленим» тарифом) Договору:

- виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Комісії від 26.04.2019 № 641 (далі за текстом - Порядок № 641), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі за текстом - Порядок продажу та обліку електричної енергії; пункт 1.1);

- продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу (пункт 2.3);

- продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України (пункт 2.4);

- вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці (пункт 2.5);

- передбачено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (пункт 3.1);

- розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ (пункт 3.2);

- оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (пункт 3.3 у редакції додаткової угоди від 09.02.2021 №315/01/21);

- у випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за «зеленим» тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за «зеленим» тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період (пункт 3.4 Договору, в редакції додаткової угоди від 09.02.2021 №315/01/21);

- гарантований покупець зобов`язаний у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію (підпункт 2 пункту 4.5);

- гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від не оплаченої згідно з пунктом 10.4 глави 10 Порядку або пунктом 6.3 глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої суми згідно з пунктом 10.4 глави 10 Порядку або пунктом 6.3 глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за «зеленим» тарифом (пункт 4.6 Договору в редакції додаткової угоди від 09.02.2021 №315/01/21);

- якщо продавець за «зеленим» тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому «зелений» тариф і продавець за «зеленим» тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу (до 01.01.2030; пункт 7.4);

- згідно з частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України її умови застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 16.01.2021 (пункт 21 додаткової угоди від 09.02.2021 №315/01/21).

В обґрунтування заявлених позовних вимог (згідно поданого позову) Позивач зазначав, що на порушення умов Договору Відповідачем не в повному обсязі здійснено оплату за поставлену у січні-серпні 2021 електричну енергію, внаслідок чого у Відповідача утворилася заборгованість, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення суми основного боргу 94 717 904, 51 грн.

Також Позивач просив стягнути з Відповідача 3% річних разом з нарахованими штрафними санкціями (пенею і штрафом), а внаслідок неналежного виконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором щодо здійснення оплати за відпущену ТОВ «Аякс Дніпро» в червні 2020 та в січні-серпні 2021 електричну енергію Позивач зазнав збитків у розмірі 6 039 415,51 грн., які виникли внаслідок неможливості виконання позивачем, як позичальником, умов договору позики від 22.02.2018 №8-ТЕ, що призвело до нарахування позивачеві відсотків річних у більшому розмірі.

У свою чергу, Відповідач заперечуючи щодо задоволення позову вказував на те, що обов`язок ДП «Гарантований покупець» з оплати 100% вартості відпущеної продавцям за «зеленим» тарифом електричної енергії відносно кожного попереднього розрахункового періоду виникає лише після отримання ДП «Гарантований покупець» підписаного продавцем акта купівлі продажу електроенергії та оприлюднення рішення регулятором щодо затвердження розміру вартості послуги, наданої державним підприємством «Гарантований покупець» у розрахунковому місяці.

Так, за твердженням Відповідача, термін оплати за електричну енергію за січень-серпень 2021 не міг виникнути раніше трьох днів з дати оприлюднення рішення регулятором щодо затвердження розміру вартості послуги, які під час первісного розгляду справи Регулятором (НКРЕКП) не затверджені та не оприлюднені, а тому строк виконання зобов`язання Відповідача перед Позивачем за вказаний період не настав, а розрахунки за червень та серпень 2021 здійснено Відповідачем після затвердження розміру вартості послуги в повному обсязі.

Як встановлено при первісному розгляді даної справи, відповідно до пункту 10.1 Порядку № 641 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку (АКО), підписаної кваліфікованим електронним підписом (КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641 після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Таким чином, відповідно до Порядку № 641 Позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за поставлену ним електричну енергію відповідно до укладеного договору, а Відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за «зеленим» тарифом у три етапи (два авансових та один - за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Сторони, керуючись принципом свободи договору, погодили в пункті 3.3 Договору (в редакції додаткової угоди від 09.02.2021 №315/01/21), що оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку № 641 або главою 6 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків на неї, затвердженого постановою Комісії від 13.12.2019 № 2804.

Таким чином, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641.

У даному випадку, сторони підписавши Договір, якраз і встановили у пункті 3.3 Договору певний порядок розрахунків за електричну енергію, відповідно до глави 10 Порядку № 641.

Отже, з огляду на приписи статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 10.4 Порядку № 641, пункту 3.3 Договору та статті 530 ЦК України грошове зобов`язання Відповідача за розрахунком вартості придбаної у Позивача електричної енергії за періоди січень-серпень 2021 мало бути виконано після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.04.2023 у справі № 910/15867/21.

Крім того, судом касаційної інстанції у вказаній вище постанові зазначено, що він не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази в тому числі зазначене стосується наданого Відповідачем клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів оплати коштів за спірний період, а саме платіжні доручення на загальну суму 33 435 029, 82 грн. та вирішення питання щодо закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості в зазначеній сумі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Оскільки судами попередніх інстанцій порушено норми пункту 10.4 Порядку № 641, пункту 3.3 Договору, статті 530 ЦК України та не вірно визначено строк виконання Відповідачем грошового зобов`язання у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію та, відповідно, не правильно визначено момент прострочення боржника, оскільки судам попередніх інстанцій необхідно встановити, коли Регулятор оприлюднив своє рішення щодо затвердження вартості послуг за періоди січень-серпень 2021, коли саме у Відповідача, з урахуванням умов пункту 10.4 Порядку № 641 та пункту 3.3 Договору, виникло зобов`язання з оплати електричної енергії за відповідні розрахункові періоди; коли Відповідачем здійснена відповідна оплата та чи здійснена Відповідачем дана оплата з дотриманням/порушенням пунктів 10.4 Порядку та пункту 3.3 Договору, і з урахуванням зазначених обставин здійснити відповідну перевірку розміру заявлених до стягнення сум основної заборгованості, пені, 3% річних та штрафу.

З огляду на зазначене, при новому розгляді справи судом встановлено наступне.

Суд вказує, що постанова НКРЕКП «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні - травні, липні, жовтні 2021 та у лютому - травні 2022 № 1117» прийнята 09.09.2022 та оприлюднена на офіційному веб-сайті Регулятора: 12.09.2022.

Відтак, суд вказує, що Відповідач зобов`язаний був здійснити остаточний розрахунок вартості придбаної у Позивача електричної енергії за періоди січень-серпень 2021 у строк до 15.09.2022 (включно), а відтак простроченням виконання грошового зобов`язання відповідно починається з 16.09.2022.

Так, судом встановлено, що загальна сума заявлена Позивачем до стягнення становила 113 514 051, 20 грн.

11.11.2021 від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій Позивач просив суд стягнути з Відповідача 113 136 837, 80 грн, з яких: 93 644 630, 95 грн основного боргу, 4 203 682, 93 грн пені, 817 692, 29 грн 3% річних, 6 555 124, 17 грн штрафу та 7 915 707, 45 грн збитків.

Вказана заява прийнята судом у складі судді Смирнової Ю.М. до розгляду як заява про зменшення позовних вимог у судовому засіданні 11.11.2021 із відповідним занесенням до протоколу судового засідання.

01.12.2021 від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просив стягнути з Відповідача 92 209 955, 40 грн, з яких: 75 840 340, 80 грн основного боргу, 4 203 682, 93 грн пені, 817 692, 29 грн 3% річних, 5 308 823,87 грн 7% штрафу, 6 039 415, 51 грн збитків.

Вказана заява прийнята судом у складі судді Смирнової Ю.М. до розгляду у судовому засіданні 02.12.2021 із відповідним занесенням до протоколу судового засідання.

14.01.2021 від Позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в частині штрафних санкцій та збитків, в якій Позивач просить стягнути з Відповідача: 7 836 345,14 грн пені, 1 458 421, 06 грн 3% річних, 3 965 750, 89 грн штрафу, 6 039 653 584,12 грн збитків.

Також 14.01.2021 від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в частині основної заборгованості, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача основний борг у розмірі 56 653 584, 12 грн.

У підготовчому засіданні 14.01.2022 судом у складі судді Смирнової Ю.М. прийнято до розгляду подані Позивачем 14.01.2021 заяви.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, Відповідачем під час первісного розгляду справи здійснено часткове погашення суми заявленої до стягнення суми основного боргу згідно платіжного доручення № 207 857 та № 208 741 від 17.02.2022 на суму 19 183 849, 26 грн.

Після прийняття судом першої інстанції рішення від 01.07.2022 Відповідачем здійснено погашення суми основного боргу на загальну суму 37 469 734, 86 грн згідно наступних платіжних доручень: № 244 964 від 15.09.2022, № 244 134 від 15.09.2022, № 248 355 від 15.09.2022, № 249 353 від 20.09.2022, № 250 192 від 20.09.2022, № 251 046 від 20.09.2022, № 252 132 від 21.09.2022, № 253 024 від 21.09.2022, № 253 971 від 22.09.2022 та № 254 965 від 28.09.2022

З огляду на зазначене та враховуючи здійснення Відповідачем погашення існуючої суми основного боргу за Договором за спірний період Позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог до суми 113 501, 29 грн пені та 13 911, 97 грн 3 % річних.

Судом встановлено, що у Відповідача відсутні заперечення в частині доводів Позивача щодо відсутності заборгованості в частині суми основного боргу, в той час як заперечення останнього стосуються змінених Позивачем періодів нарахування пені та 3 %, що на думку останнього є одночасною зміною предмету та підстав позову, оскільки при первісному розгляді справи Позивачем заявлявся період з 05.02.2021 по 12.01.2022.

Як зазначено судом вище, подане Позивачем клопотання про зменшення розміру позовних вимог прийнято судом до розгляду у підготовчому засіданні 28.08.2023, а відтак підстави для задоволення клопотань Позивача про закриття провадження у справі в частині відсутні.

Так з поданого Позивачем клопотання про зменшення розміру позовних вимог вбачається, що вимоги останнього фактично зводяться до нарахування пені та 3 % річних за порушення Відповідачем виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи, дату публікації Регулятором постанови НКРЕКП «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні - травні, липні, жовтні 2021 та у лютому - травні 2022 № 1117» від 09.09.2022, здійснені Відповідачем проплати, Позивачем визначено такі місяці, за які Відповідачем допущено порушення виконання грошового зобов`язання та за які здійснено нарахування пені та 3%:

- березень 2021 за період з 16.09.2022-19.09.2022 на суму 2 847 650, 79 грн;

- квітень 2021 за період з 16.09.2022-19.09.2022 на суму 3 421 238, 62 грн;

- травень 2021 за період з 16.09.2022 - 19.09.2022 на суму 12 286 149, 64 грн;

- травень 2021 за 21.09.2022 на суму 7 955 404, 48 грн;

- липень 2021 за період з 16.09.2022 - 21.09.2022 на суму 11 152 216, 91 грн;

- липень 2021 за період з 23.09.2022-27.09.2022 на суму 4 034 705, 04 грн.

Із поданих Відповідачем пояснень вбачається, що на його переконання прийняття судом заяви про зменшення розміру позовних вимог зі зміненим періодом виходить за межі нового розгляду справи, адже такі вимоги не були предметом первісного розгляду.

Додатково до зазначеного Відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» нарахування пені є незаконним.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).

Двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу (пункт 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії ).

Згідно з частиною 1 статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Частиною 7 статті 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (стаття 193 ГК України).

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525 та 526 ЦК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», «зелений» тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

В силу частини 3 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом є обов`язковим до укладення між виробником, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем і має відповідати типовому договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженим Регулятором.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 30 Закону України «Про ринок електричної енергії» Виробник має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

Згідно з пунктом 8 частини 9 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» Підприємство зобов`язане сплачувати своєчасно та повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Згідно з частиною 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

За змістом частин 4-5 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону.

Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

З огляду на встановлені судом вище обставини та зроблені судом касаційної інстанції висновки в межах розгляду даної справи, суд дійшов висновку, що Відповідачем погашено існуючу суму основного боргу за Договором за спірний період проте таке погашення здійснено з порушенням визначених сторонами строків в частині оплати електричної енергії за вказаними вище періодами (березень - травень 2021, липень 2021).

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відтак, суд вказує, що нарахування Позивачем пені та 3 % річних є правомірним, в тому числі згідно визначеного Позивачем у заяві про зменшення розміру позовних вимог періоду.

Враховуючи заперечення Відповідача, суд вказує, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви (постанови Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19).

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (зокрема, постанови Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №910/13267/18, від 03.08.2020 №911/2139/19).

Із врахуванням зазначеного, суд вказує, що оскільки вимога про стягнення з Відповідача пені та 3 % річних заявлялися Позивачем в позовній заяві (тобто при первісному розгляді справи), судом не вбачається підстав розцінювати зміну періоду їх нарахування як одночасну зміну предмету та підстав.

Судом перевірено порядок нарахування Позивачем 3 % річних та пені згідно наданого Позивачем розрахунку у заяві про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що такі нарахування є правомірними та арифметично вірними, а відтак підлягають стягненню з Відповідача.

Що стосується доводів Відповідача щодо неможливості нарахування та стягнення з нього пені у відповідності до підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» то суд не погоджується з останніми та зазначає наступне.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України) та застосування штрафних санкцій за порушення господарського зобов`язання унормовано законами, зокрема ЦК України та ГК України (частини перша, третя статті 549 ЦК України, статті 230, 231 ГК України).

Система нормативно-правових актів України за їх юридичною силою (від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили) включає: Конституцію України; закони (кодекси України); постанови Верховної Ради України, що містять норми права; укази Президента України; постанови Кабінету Міністрів України, що містять норми права; накази міністерств, що містять норми права; акти інших державних органів, що містять норми права; постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, накази міністерств Автономної Республіки Крим, що містять норми права; розпорядження голів місцевих державних адміністрацій (з урахуванням особливостей, визначених статтею 7 цього Закону), накази керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, що містять норми права (далі - акти місцевих державних адміністрацій); акти органів місцевого самоврядування, що містять норми права (далі - нормативно-правові акти місцевого самоврядування), з урахуванням особливостей, визначених статтею 7 цього Закону.

Зазначене кореспондується з положеннями частини 2 статті 9 Закону України «Про правотворчу діяльність».

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про правотворчу діяльність» закон - це нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України та (або) на всеукраїнському референдумі в установленому Конституцією України та законом порядку, що регулює найбільш важливі суспільні відносини.

Пунктом 1 частини 2 статті 10 вказаного закону визначено, що закон приймається зокрема у формі кодексу України.

25.02.2022 НКРЕКП прийнято постанову №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду», згідно преамбули якої відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, введеним відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженим Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила:

- на період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу "Дефолтний" при тривалості статусу "Переддефолтний" більше семи робочих днів (пункт 1);

- оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 № 333 постанову № 332 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

В подальшому до постанови НКРЕКП № 332 вносились зміни та доповнення, зокрема постановою від 26.04.2022 № 413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови -зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

З огляду на зазначене, суд вказує, що у наведеному контексті постанова НКРЕКП № 332 (підзаконний акт) має меншу юридичну силу перед законами - ЦК України та ГК України, адже не знаходиться на одному ієрархічному рівні, відповідно не може бути спеціальним законом, який згідно з наведеним має перевагу над загальним законом (ЦК та ГК України, які є основними актами цивільно(господарського)-правових відносин), які передбачають право сторін на застосування в договорі заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання, тобто права нараховувати пеню та 3 % річних.

В підпункті 16 пункту 1 постанови НКРЕКП № 332 формулювання саме про зупинення, а не припинення/скасування, нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення, по суті свідчить про тимчасовість відповідного обмеження (рекомендації, настанови), яке не може відмінити ані норми ЦК України та ГК України (закону), ані норми договору, щодо відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Суд вважає, що наведені НКРЕКП настанови (рекомендації) в межах наданих їй повноважень спрямовані на регулювання/урядування саме дій учасників ринку електричної енергії і саме таким чином, що лише рекомендують їм тимчасово обмежити їх поведінку у спірних правовідносинах (не нараховувати і не стягувати санкції) за умов, що склалися (введення та продовження в Україні воєнного стану), для стабілізації учасників ринку електричної енергії під час такого періоду, однак жодних чином не може бути актом (підзаконним), який повністю звільняє одного з учасників ринку електричної енергії від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання та нівелює приписи чинного законодавства (закону) та умови укладеного між сторони договору, до якого жодні зміни в цій частині внесені не були, зокрема у зв`язку з прийняттям постанови НКРЕКП № 332.

Також суд зазначає, що вказані вище висновки здійснені судом з огляду на наявність ухвали Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 25.08.2023 у справі № 911/1359/22 про прийняття до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 911/1359/22 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 з огляду на наявність у колегії суддів у справі № 911/1359/22 думки щодо існування необхідності у відступленні від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22, в якій суд касаційної інстанції дійшов зворотного висновку.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини 1 статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

За змістом частини 2 статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Так, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).

Суд вказує, що Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів наявності підстав для звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи встановлене вище судом, за сукупність наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення оплати за поставлену електричну енергію, у зв`язку з чим вимоги Позивача є правомірними, а позов (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) підлягає задоволенню.

На виконання приписів Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.04.2023 у справі № 910/15867/21 судом здійснено розподіл судових витрат відповідно до статті 129 ГПК України, а саме: витрати по сплаті судового збору за звернення до суду з позовом покладаються на Відповідача; понесені Відповідачем витрати за звернення до суду апеляційної та касаційної інстанції зі скаргами в розмірі 1 114 631 грн та 1 486 175, 90 грн (відповідно) підлягають відшкодуванню Позивачем з огляду на часткове задоволення касаційної скарги ДП «гарантований покупець» та скасування судових рішень судів попередніх інстанцій.

Крім того, враховуючи зменшення розміру позовних вимог та наявність відповідного клопотання Позивача, суд на підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» вважає за необхідне повернути Позивачу з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в розмірі 792 230 грн.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» - задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» (вул. Байкальська, буд. 9Г, м. Дніпро, 49037; ідентифікаційний код 39527846) пеню - 113 501 (сто тринадцять тисяч п`ятсот одна) грн 29 коп, 3 % річних - 13 911 (тринадцять тисяч дев`ятсот одинадцять) грн 97 коп. та судовий збір в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» (вул. Байкальська, буд. 9Г, м. Дніпро, 49037; ідентифікаційний код 39527846) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 792 230 (сімсот дев`яносто дві тисячі двісті тридцять) грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс Дніпро» (вул. Байкальська, буд. 9Г, м. Дніпро, 49037; ідентифікаційний код 39527846) на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) судовий збір за подання апеляційної скарги - 1 114 631 (один мільйон сто чотирнадцять тисяч шістсот тридцять одна) грн 93 коп та за подання касаційної скарги - 1 486 175 (один мільйон чотириста вісімдесят шість тисяч сто сімдесят п`ять) грн 90 коп.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 28.09.2023

Суддя Антон ПУКАС