Рішення

від 20.09.2023 по справі 910/6462/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.09.2023Справа № 910/6462/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог Партнер"

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва"

про стягнення 200 000,00 грн.,

Представники учасників справи:

від позивача: Крупа В.М. за довіреністю від 01.08.2022 року вих. № 32/2022;

Приходько В.О. (директор);

від відповідача: Харченко П.О. за довіреністю від 08.05.2023 року № 08/05/23-01;

від третьої особи: Красноштан О.В. (у порядку самопредставництва).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог Партнер" (далі - позивач, Товариство) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення 2 758 562,50 грн., з яких: 2 757 062,50 грн. - майнова шкода, 1 500,00 грн. - витрати на проведення експертного дослідження.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на те, що 11.05.2022 року в нежитловому приміщенні, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 117, власником якого є Товариство, відбулося затоплення приміщення внаслідок прориву зовнішньої мережі гарячого водопостачання. Оскільки балансоутримувачем зовнішньої мережі, що забезпечує означений будинок гарячою водою, є відповідач, який неналежним чином здійснював заходи щодо запобігання виникненню дефектів відповідних мереж, Товариство вказувало, що відшкодування майнової шкоди, завданої затопленням його приміщення, а також понесених позивачем витрат на проведення експертного дослідження, покладається на Підприємство.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2022 року відкрито провадження у справі № 910/6462/22, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.08.2022 року.

10.08.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Підприємства від 03.08.2022 року на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення пред`явлених позивачем вимог з огляду на відсутність у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення та, відповідно, підстав для відшкодування збитків за рахунок відповідача. Крім того, акт про залиття, яким зафіксовано факт затоплення належного позивачу приміщення, є неналежним та недопустимим доказом, оскільки був складений без виклику (повідомлення) та участі представників Підприємства.

19.08.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 18.08.2022 року про долучення до матеріалів справи копії довідки структурного підрозділу відповідача "Київські теплові мережі" РТМ "Поділ".

У підготовчому засіданні 23.08.2022 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу, якою встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 29.08.2022 року, встановлено відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву до 09.09.2022 року, підготовче засідання відкладено на 14.09.2022 року.

06.09.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача від 31.08.2022 року № 33/2022 на відзив на позовну заяву, в якій останній навів додаткові аргументи на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.

06.09.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача від 06.09.2022 року на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких останній навів додаткові аргументи на спростування обґрунтованості позовних вимог Товариства.

У той же час, 06.09.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 31.08.2022 року № 31/2022 про зміну предмета позову, в якій Товариство просило суд стягнути з Підприємства 2 757 062,50 грн. майнової шкоди та 4 500,00 грн. витрат на проведення експертних досліджень. До цієї заяви позивачем також було долучено, зокрема, заяву свідка - Фізичної особи-підприємця Лисої Каріни Миколаївни від 30.08.2022 року № 9/2022, а також Звіт про будівельну експертизу визначення причин залиття нежитлового приміщення загальною площею 284,6 м2, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Кирилівська, 117, виконаний експертом-оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав" Пархоменком О.В.

07.09.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли доповнення відповідача від 07.09.2022 року до заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 14.09.2022 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу, якою прийнято до розгляду заяву позивача від 31.08.2022 року № 31/2022 про зміну предмета позову, продовжено Товариству строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 06.09.2022 року. Крім того, строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/6462/22 продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 28.09.2022 року.

22.09.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача від 15.09.2022 року № 31/2022, в якому останній просив суд призначити у даній справі судову будівельно-технічну експертизу та доручити її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта позивач просив поставити питання: чи є причинний зв`язок між витоком води з місця прориву тепломережі гарячого постачання, яке сталося 11.05.2022 року біля будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві, та залиттям нежитлового приміщення, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Кирилівська, 117, загальною площею 284,6 м2?

22.09.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли пояснення відповідача на клопотання позивача про призначення судової експертизи, в яких Підприємство з метою всебічного та повного з`ясування всіх обставин справи, зокрема, зазначило про необхідність встановлення того, чи затоплювалися приміщення № 200 та № 193 підвального та першого поверхів будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві; чи могло відбутися залиття означених приміщень водою Підприємства та чи можливо, що затоплення приміщень № 200 та № 193 підвального та першого поверхів будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві відбувалося з внутрішньобудинкових мереж гарячого водопостачання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2022 року клопотання Товариства про призначення судової експертизи задоволено та призначено у справі № 910/6462/22 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи поставити наступні питання:

- чи затоплювалися 11.05.2022 року приміщення № 200 площею 286,3 м2 та/або № 193 площею 284,6 м2 у будинку 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві?

- яка причина залиття 11.05.2022 року нежитлових приміщень № 200 площею 286,3 м2 та/або № 193 площею 284,6 м2 у будинку 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві?

- чи наявний причинно-наслідковий зв`язок між витоком води з місця прориву тепломережі гарячого водопостачання, який стався 11.05.2022 року біля будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві, та залиттям нежитлових приміщень № 200 площею 286,3 м2 та/або № 193 площею 284,6 м2 у цьому будинку?

- в межах балансової належності якої особи знаходиться місце прориву мережі гарячого водопостачання, що мало місце 11.05.2022 року біля будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві?

- який розмір збитку, заподіяного Товариству з обмеженою відповідальністю "Діалог Партнер" внаслідок пошкодження/знищення майна при залитті приміщення № 200 площею 286,3 м2 та/або № 193 площею 284,6 м2 у будинку 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві, яке сталося 11.05.2022 року?

Крім того, експерта, який безпосередньо проводитиме судову експертизу, попереджено про кримінальну відповідальність згідно зі статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Провадження у справі № 910/6462/22 зупинено на час проведення судової експертизи.

17.10.2022 року матеріали справи № 910/6462/22 направлені судом до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

08.12.2022 року через відділ діловодства господарського міста Києва надійшло клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Сергія Лісниченка про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, а саме: технічного паспорту на нежитлові приміщення № № 193, 200, що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 117.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2022 року вищенаведене клопотання судового експерта задоволено та зобов`язано сторін протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати суду технічний паспорт на нежитлові приміщення № № 200, 193, що розташовані за адресою: місто Київ, вул. Кирилівська, буд. 117, а у разі неможливості надати визначені судом матеріали, необхідні для проведення судової експертизи - надати до суду письмові пояснення із зазначенням причин такої неможливості у вищезазначений встановлений судом строк.

Крім того, 13.03.2023 року через відділ діловодства господарського міста Києва надійшло клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Сергія Лісниченка про забезпечення умов роботи судового експерта по місцезнаходженню об`єктів дослідження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2022 року означене клопотання судового експерта також задоволено та зобов`язано сторін забезпечити прибуття експерта 22.03.2023 року з 10:00 години до об`єктів дослідження (нежитлових приміщень № 200, № 193 за адресою: місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 117), безперешкодний доступ до об`єктів дослідження та належні умови для роботи судового експерта Сергія Лісниченка, а також присутність сторін у справі (їх представників) під час проведення обстеження об`єктів дослідження.

14.04.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріали справи № 910/6462/22 разом з висновком експерта від 06.04.2023 № 28326/22-43 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у господарській справі № 910/6462/22.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.04.2023 року провадження у справі № 910/6462/22 поновлено та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні на 24.05.2023 року.

18.05.2023 року через відділ діловодства господарського міста Києва надійшла заява Товариства про зміну предмета позову від 15.05.2023 року № 44/2023, в якій останнє зменшило розмір позовних вимог та просило суд стягнути з Підприємства 200 000,00 грн. завданої майнової шкоди.

Крім того, 18.05.2023 року через відділ діловодства господарського міста Києва надійшла заява позивача від 10.05.2023 року № 08/2023, в якій Товариство просило суд викликати експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Лісниченка Сергія Васильовича для роз`яснення висновку від 06.04.2023 № 28326/22-43 в даній справі.

У підготовчому засіданні 24.05.2023 року судом прийнято до розгляду подану Товариством заяву від 15.05.2023 року № 44/2023, яка за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим має місце нова ціна позову - 200 000,00 грн., виходячи з якої вирішується спір. Крім того, судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу, якою відповідачу встановлено строк до 01.06.2023 року на подання письмової правової позиції щодо клопотання позивача про виклик у судове засідання експерта та заяви Товариства про зменшення розміру позовних вимог; підготовче засідання відкладено на 07.06.2023 року.

25.05.2023 року через відділ діловодства господарського міста Києва надійшли письмові пояснення Підприємства від 25.05.2023 року щодо поданих Товариством заяв.

29.05.2023 року через відділ діловодства господарського міста Києва надійшла заява Товариства від 25.05.2023 року № 19/2023, в якій позивач просив суд витребувати у відповідача додаткові докази, а саме: довідку про те, чи мав місце прорив магістральної мережі гарячого водопостачання 11.05.2022 року в місті Києві біля будинку № 117 по вулиці Кирилівській; скільки часу проводилися ремонтні роботи на місці прориву, а також на який період було відключено гаряче водопостачання в прилеглих будинках після аварії тепломережі, яка сталася 11.05.2022 року. Крім того, у наведеній заяві Товариство просило суд залучити до участі у даній справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва".

31.05.2023 року через відділ діловодства господарського міста Києва надійшли пояснення відповідача від 30.05.2023 року щодо поданих Товариством клопотання про витребування доказів та залучення до участі у справі третьої особи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2023 року заяву Товариства від 25.05.2023 року № 19/2023 в частині витребування додаткових доказів залишено без задоволення, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" (далі - Компанія). Крім того, цією ухвалою підготовче засідання відкладено на 27.06.2023 року, а в призначене підготовче засідання викликано позаштатного експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Лісниченка Сергія Васильовича для надання пояснень щодо висновку від 06.04.2023 № 28326/22-43 в господарській справі № 910/6462/22.

23.06.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли пояснення Компанії від 21.06.2023 року № 10663-1891, в яких третя особа вказала про наявність, на її думку, правових підстав для задоволення пред`явлених у даній справі позовних вимог Товариства (з урахуванням зменшення позивачем їх розміру).

26.06.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли пояснення відповідача, в яких останній навів додаткові аргументи на спростування обґрунтованості позовних вимог Товариства.

У підготовчому засіданні 27.06.2023 року суд заслухав пояснення позаштатного експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Лісниченка Сергія Васильовича щодо висновку від 06.04.2023 № 28326/22-43, а також без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.07.2023 року.

10.07.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача від 07.07.2023 року про долучення до матеріалів справи копії повідомлення Товариства від 08.06.2023 року № 14 про проведення огляду приміщення позивача по вулиці Кирилівській, 117 у місті Києві та визначення збитків, які виникли в результаті затоплення, що сталося вночі на 05.06.2023 року. Означений доказ долучений судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.07.2023 року підготовче провадження у справі № 910/6462/22 закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 22.08.2023 року.

У судовому засіданні 22.08.2023 року оголошувалася перерва до 20.09.2023 року.

30.08.2023 року через відділ діловодства господарського міста Києва надійшло клопотання відповідача від 28.08.2023 року № 10663-2773 про долучення до матеріалів справи копії листа Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району". Означений доказ долучений судом до матеріалів справи.

До початку призначеного судового засідання 20.09.2023 року через відділ діловодства господарського міста Києва надійшли письмові пояснення позивача.

Представники позивача у судовому засіданні 20.09.2023 року підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням заяви Товариства від 15.05.2023 року № 44/2023 і поданих у цьому засіданні письмових пояснень, та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача в наведеному судовому засіданні проти задоволення вимог Товариства заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Представник третьої особи вказав про наявність, на його думку, правових підстав для задоволення вимог позивача.

У судовому засіданні 20.09.2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві Товариство вказувало на те, що йому на праві приватної власності належать нежитлові приміщення № 200 та № 193 у будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві.

24.05.2022 року комісією у складі Голови комісії - виконуючого обов`язки головного інженера опорного пункту № 2 Компанії Івасюка Я.М., членів комісії: провідного інженера відділу експлуатації та утримання житлового фонду Компанії Клименко Т.М., провідного інженера відділу експлуатації та утримання житлового фонду Компанії Полонікової Н.П., у присутності директора Товариства Приходька В.О., складено акт про залиття нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Кирилівська, 117.

Вищезазначеним актом зафіксовано факт залиття нежитлового приміщення (по групі приміщень № 200) площею 286,3 м3, розташованого на першому поверсі будинку № 117, а також підвального приміщення у цьому будинку (по групі приміщень № 193) загальною площею 284,6 м3, обсяги робіт та характер ушкоджень майна, а також вказано, що причиною залиття нежитлового приміщення у підвальному приміщенні та першому поверсі житлового будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві є прорив зовнішньої мережі гарячого водопостачання.

Зважаючи на те, що балансоутримувачем зовнішньої мережі гарячого водопостачання, яка забезпечує будинок за вказаною адресою гарячою водою, за висновками комісії, є постачальна організація - Підприємство, вини Компанії в нанесенні матеріальних збитків внаслідок залиття у нежитловому приміщенні Товариства не вбачається.

Відповідно до виконаного на замовлення Товариства суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Експертна оцінка майнових прав" Звіту про оцінку розміру збитку, завданого залиттям нежитлового приміщення загальною площею 284,6 м3, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 117, розмір збитку, завданого залиттям нежитлового приміщення загальною площею 284,6 м3, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 117, станом на 24.05.2022 року складає 2 757 062,50 грн.

Крім того, згідно з виконаним суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Експертна оцінка майнових прав" Звітом про будівельну експертизу визначення причини залиття нежитлового приміщення загальною площею 284,6 м3, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 117, причиною залиття цього приміщення є прорив водопроводу гарячого водопостачання поблизу будівлі; місце прориву водопроводу, що призвело до залиття нежитлового приміщення загальною площею 284,6 м3, розташоване біля бойлерної поблизу будівлі з вказаним приміщенням; після прориву водопроводу вода по лоткам затекла у підвал за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 117, і затопила площу 268 м3 на території описаних приміщень.

Листом від 06.06.2022 року № 28 Товариство звернулося до відповідача з претензією про відшкодування суми завданих збитків (2 757 062,50 грн.) та вартості проведеного експертного на замовлення Товариства дослідження розміру завданого позивачу збитку (1 500,00 грн.) у загальному розмірі 2 758 562,50 грн.

Оскільки наведена претензія була залишена Підприємством без задоволення, а завдані позивачу збитки у добровільному порядку відповідачем відшкодовані не були, Товариство звернулося до суду з даним позовом про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви від 15.05.2023 року № 44/2023) збитків у розмірі 200 000,00 грн.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Пунктом 3 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Частинами першою і другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

З огляду на зазначені норми законодавства, для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність чотирьох умов: протиправної поведінки боржника; наявності збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками (що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення зобов`язання боржником, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого кредитора або третіх осіб); вини боржника.

Відсутність будь-якої із зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Так, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки нормою права.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків, а тому важливим є встановлення того, що протиправна дія чи бездіяльність особи є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII житлово-комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Виконавцем комунальної послуги є суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна).

Згідно з пунктом 1.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерство з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, на які Товариство посилалося у позовній заяві, виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Відповідно до пункту 14.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, вуличні, квартальні, дворові, будинкові мережі, споруди і обладнання систем водопостачання та водовідведення обслуговуються та реконструюються тим підприємством, у якого ці об`єкти перебувають на балансі.

Пунктом 15.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України передбачено, що виробники та споживачі зобов`язані забезпечити охорону і цілісність систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, які перебувають у них на балансі (трубопроводи, споруди, засоби обліку, люки, колодязі, гідранти тощо), не допускати їх пошкодження, затоплення й розморожування, очищати від льоду та снігу ляди колодязів, стежити за цілісністю встановлених пломб, забезпечувати відведення поверхневих вод від колодязів.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України водопровідні вводи до теплових пунктів (далі - ТП), котелень, окремо побудованих насосних станцій для підвищення тиску, а також розподільчі мережі від цих об`єктів експлуатують підприємства, на балансі або в користуванні яких перебувають ці об`єкти.

Експлуатацію мереж водопостачання та водовідведення, утримання їх у належному стані в межах ТП та котелень здійснюють організації, на балансі або в користуванні яких перебувають ці об`єкти.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 (далі - Правила № 76), утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

За умовами пункту 2 Правил № 76 технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів робот технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Відповідно до пункту 2.3.6 Правил № 76, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4 до Правил).

Зі змісту додатку 4 до Правил вбачається, що означений акт має містити опис того, що трапилося і наслідків (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено); інформацію про причину залиття/аварії; висновки і рекомендації комісії, у тому числі про те, хто заподіяв шкоду та що необхідно зробити. Вказаний акт підписується членами комісії, до складу яких входять головний інженер виконавця послуг (голова комісії), майстер технічної дільниці, майстер ремонтної дільниці, слюсар-сантехнік (слюсар-електрик), представники організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представники власника будинку, будинкового комітету, та затверджується начальником ЖЕО. Наведений акт підписується членами комісії, а також надається для ознайомлення мешканцям квартир.

Як було зазначено вище, 24.05.2022 року комісією у складі Голови комісії - виконуючого обов`язки головного інженера опорного пункту № 2 Компанії Івасюка Я.М., членів комісії: провідного інженера відділу експлуатації та утримання житлового фонду Компанії Клименко Т.М., провідного інженера відділу експлуатації та утримання житлового фонду Компанії Полонікової Н.П., у присутності директора Товариства Приходька В.О., складено акт про залиття нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Кирилівська, 117. Означений акт затверджений директором Компанії Арсеном Крикуном.

Вказаний акт складено щодо обстеження нежитлового приміщення, яке розташоване у підвальному приміщенні та на першому поверсі житлового будинку № 117 по вулиці Кирилівській, 117, на підставі звернення від 12.05.2022 року № 10663/П-367.

Вищезазначеним актом зафіксовано факт залиття нежитлового приміщення (по групі приміщень № 200) площею 286,3 м3, розташованого на першому поверсі будинку № 117, а також підвального приміщення у цьому будинку (по групі приміщень № 193) загальною площею 284,6 м3, обсяги робіт та характер ушкоджень майна.

Крім того, у цьому акті комісія дійшла висновку про те, що причиною залиття нежитлового приміщення у підвальному приміщенні та першому поверсі житлового будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві є прорив зовнішньої мережі гарячого водопостачання. Зважаючи на те, що балансоутримувачем зовнішньої мережі гарячого водопостачання, яка забезпечує будинок за вказаною адресою гарячою водою, за висновками комісії, є постачальна організація - Підприємство, вини Компанії в нанесенні матеріальних збитків внаслідок залиття у нежитловому приміщенні Товариства не вбачається.

У той же час, суд зазначає, що означений акт не є належним доказом на підтвердження наявності вини відповідача у залитті нежитлових приміщень позивача.

Так, вищенаведений акт про залиття нежитлового приміщення від 24.05.2022 року не містить дати залиття належних Товариству приміщень, а також підписів представників власника будинку (будинкового комітету). Також, наведений акт від 24.05.2022 року не містить жодної конкретизації події, внаслідок якої сталося залиття, обставин порушення саме відповідачем своїх зобов`язань, а також конкретних дій чи бездіяльності Підприємства, внаслідок яких відбулось залиття приміщення за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 117.

Крім того, за змістом пунктів 2.8.2, 4.1.10 Правил № 76, пункту 22 Додатку до Положення про порядок підготовки систем теплоспоживання споживачів до опалювального сезону у м. Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.08.2008 року № 1117, для запобігання потрапляння води до підвальних приміщень будівель нормативними документами передбачено виконання герметизації інженерних вводів, за яким відповідно до розділу 4 Правил № 76 повинна слідкувати житлово-експлуатаційна організація, яка є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тобто - Компанія, працівниками якої і складено означений акт від 24.05.2022 року, без виклику представника Підприємства, та як заінтересованою особою зазначено про відсутність її вини у завданні збитків.

При цьому, судом враховано пояснення відповідача про те, що між тепловою камерою Підприємства та нежитловими підвальними приміщеннями будинку № 117 по вулиці Кирилівській (які не мають прямого з`єднання з трубопроводами теплових мереж, що розміщені ззовні будинку) знаходиться шар землі товщиною 3 метри.

Судом також взято до уваги, що за змістом наявної у матеріалах справи довідки, підписаної головним інженером Підприємства, 11.05.2022 року за адресою: вулиця Кирилівська, 117, відсутні пошкодження магістральних теплових мереж, що знаходяться на балансі відповідача, ремонтні роботи працівниками Підприємства на магістральній тепловій мережі у цей день не виконувалися, відключення послуги з централізованого постачання гарячої води за вищевказаною адресою 11.05.2022 року не проводилося.

Отже, враховуючи зазначене, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність поведінки відповідача та те, що саме протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною завдання збитків, які виникли у власника нежитлового приміщення, як безумовний наслідок такої протиправної поведінки.

Більше того, на підтвердження дійсного розміру завданих затопленням збитків, позивач надав суду копію виконаного на його замовлення суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Експертна оцінка майнових прав" Звіту про оцінку розміру збитку, завданого залиттям нежитлового приміщення загальною площею 284,6 м3, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 117, за яким розмір збитку, завданого залиттям нежитлового приміщення загальною площею 284,6 м3, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 117, станом на 24.05.2022 року склав 2 757 062,50 грн.

Відповідач, у свою чергу, заперечуючи проти позову, вказував, що вищенаведений Звіт не є належним та допустимим доказом, оскільки у ньому не зазначено, що представники суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Експертна оцінка майнових прав" - Пархоменко О.В. та Гуменюк П.В. обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду.

Частинами 1, 2 статті 623 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Положення частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України кореспондує положенням статті 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин 1, 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

За приписами статті 10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до частини 5 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Судом встановлено, що у наданому позивачем Звіті про оцінку розміру збитку, завданого залиттям нежитлового приміщення загальною площею 284,6 м3, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 117, відсутні відомості, зокрема, про те, що особа, яка його виконувала, попереджена (обізнана) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Крім того, цей документ не містить відомостей про його складення для подання до суду, а у реєстрі атестованих судових експертів, який є загальнодоступним, відсутні відомості про включення до нього Пархоменко О.В.

Таким чином, Звіт про оцінку розміру збитку, завданого залиттям нежитлового приміщення загальною площею 284,6 м3, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 117, не приймається судом у якості належного доказу на підтвердження дійсного розміру завданих Товариству збитків внаслідок затоплення його приміщення.

Судом враховано, що на підставі клопотання позивача від 15.09.2022 року № 31/2022 господарський суд міста Києва ухвалою від 28.09.2022 року призначив у справі № 910/6462/22 судову експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи суд поставив, зокрема, наступні питання: яка причина залиття 11.05.2022 року нежитлових приміщень № 200 площею 286,3 м2 та/або № 193 площею 284,6 м2 у будинку 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві? чи наявний причинно-наслідковий зв`язок між витоком води з місця прориву тепломережі гарячого водопостачання, який стався 11.05.2022 року біля будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві, та залиттям нежитлових приміщень № 200 площею 286,3 м2 та/або № 193 площею 284,6 м2 у цьому будинку? який розмір збитку, заподіяного Товариству внаслідок пошкодження/знищення майна при залитті цього приміщення, яке сталося 11.05.2022 року?

Разом із тим, відповідно до складеного судовим експертом Сергієм Лісниченком висновку від 06.04.2023 року № 28326/22-43 експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у господарській справі № 910/6462/22, встановити згідно з даними візуально-інструментального обстеження причину залиття 11.05.2022 року нежитлових приміщень № 200 та № 193 у будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві та, відповідно, причинно-наслідковий зв`язок між витоком води з місця прориву теплової мережі гарячого водопостачання, який стався 11.05.2022 року біля означеного будинку, і залиттям належних Товариству нежитлових приміщень, не вбачається можливим з огляду, зокрема, на незабезпечення доступу до відповідної теплової мережі та відсутність на час проведення обстеження витоків рідини в приміщеннях № 200 та № 193 будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві. Крім того, при порівнянні технічних характеристик наявних на час проведення обстеження опоряджувальних робіт стін, стелі, покриття підлоги, а також виявлених під час обстеження ознак залиття опоряджувальних покриттів, з відповідними даними акту від 24.05.2022 року, експертом встановлено, що в нежитлових приміщеннях № 200 та № 193 у будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві частково проведені ремонтно-будівельні роботи по усуненню наслідків залиття. Враховуючи зазначене, встановити згідно з даними візуально-інструментального обстеження вартість ремонтно-відновлювальних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди) для усунення наслідків залиття вищевказаних нежитлових приміщень, також не вбачається можливим.

Суд звертає увагу на те, що 18.05.2023 року через відділ діловодства господарського міста Києва надійшла заява позивача від 10.05.2023 року № 08/2023, в якій Товариство просило суд викликати експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Лісниченка Сергія Васильовича для роз`яснення висновку від 06.04.2023 № 28326/22-43 в даній справі.

Ухвалою від 07.06.2023 року господарський суд міста Києва викликав у підготовче засідання позаштатного експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Лісниченка Сергія Васильовича для надання пояснень щодо висновку від 06.04.2023 № 28326/22-43 в господарській справі № 910/6462/22, а також визнав його явку обов`язковою.

У підготовчому засіданні 27.06.2023 року судовий експерт Лісниченко Сергій Васильович пояснив, що наявних у матеріалах справи доказів недостатньо для визначення дійсного розміру завданих Товариству внаслідок затоплення його приміщення збитків, оскільки у цих приміщеннях частково проведені ремонтно-будівельні роботи, вартість яких експерт позбавлений можливості встановити через відсутність відповідних доказів. Крім того, експерт пояснив причини неможливості встановлення причинно-наслідкового зв`язку між витоком води з місця прориву тепломережі гарячого водопостачання, який стався 11.05.2022 року біля будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві, та залиттям нежитлових приміщень Товариства, з огляду на відсутність можливості встановити конкретне місце прориву тепломережі гарячого водопостачання, а відтак і встановити балансову приналежність тепломереж, де відбувся прорив.

Разом із тим, у підготовчому засіданні 27.06.2023 року представник позивача повідомив, що Товариство не вбачає можливості проведення у даній справі додаткової чи повторної експертизи з огляду на відсутність у позивача фінансової можливості оплатити таке дослідження. Крім того, з матеріалів справи вбачається та представниками учасників справи не заперечувалося, що в процесі розгляду справи № 910/6462/22, зокрема вночі на 05.06.2023 року, відбулося повторне затоплення належних позивачу нежитлових приміщень у будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві, що ставить під сумнів можливість проведення відповідних експертиз у цій справі та об`єктивність їх висновків (незалежно від сторони, на яку судом покладається обов`язок з їх оплати), у тому числі щодо дійсного розміру завданих Товариству збитків.

У той же час суд звертає увагу на те, що зменшення позивачем розміру позовних вимог до 200 000,00 грн. не може свідчити про беззаперечну наявність підстав для задоволення таких вимог Товариства з огляду на фактичну відсутність у матеріалах справи належних доказів на підтвердження дійсного та конкретного розміру завданих позивачеві збитків затопленням його нежитлових приміщень, що сталося 11.05.2022 року.

Решта наданих Товариством доказів на підтвердження його позовних вимог, у тому числі заява свідка від 30.08.2022 року № 9/2022, також не свідчать про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача, оскільки не доводять наявності у діях Підприємства всіх ознак складу цивільного правопорушення.

З огляду на викладене, позивачем не доведено існування у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, існування яких є обов`язковою умовою для застосування до Підприємства цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, що виключає можливість покладення на відповідача обов`язку з відшкодування спірної у даній справі суми грошових коштів.

Згідно зі статтею 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27 жовтня 1993 року (n. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 року (пункт 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе становище, ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що позивач у встановленому законом порядку не довів належними і допустимими доказами наявності тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, у задоволенні позову Товариства про стягнення з Підприємства збитків у розмірі 200 000,00 грн. слід відмовити.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

При цьому, суд зазначає, що інші доводи учасників справи не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача компенсації останньому не підлягають та залишаються за Компанією.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 126, 129, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 28.09.2023 року.

Суддя В.С. Ломака