Постанова

від 11.01.2024 по справі 910/6462/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2024 р. Справа№ 910/6462/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Крупа В.М. за довіреністю;

від відповідача: Ніколаєнко О.В., Музаєвський М.В. за довіреностями;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог Партнер"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 (повний текст складено 28.09.2023)

у справі №910/6462/22 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог Партнер"

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва"

про стягнення 200 000,00 грн,

УСТАНОВИВ:

У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог Партнер" (далі - позивач, Товариство) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - відповідач, Підприємство) та стягнути 2 758 562,50 грн, у тому числі: 2 757 062,50 грн майнової шкоди та 1 500,00 грн витрат на проведення експертного дослідження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.05.2022 у нежитловому приміщенні по вул. Кирилівській, 117, у м.Києві, яке належить позивачу, відбулося затоплення приміщення внаслідок прориву зовнішньої мережі гарячого водопостачання. Балансоутримувачем зовнішньої мережі, що забезпечує вказаний будинок гарячою водою, є Підприємство, яке неналежним чином здійснювало заходи щодо запобігання виникненню дефектів відповідних мереж, тому відшкодування майнової шкоди, завданої затопленням приміщення позивача, а також понесених ним витрат на проведення експертного дослідження, покладається на відповідача.

В процесі розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 200 000,00 грн. завданої майнової шкоди.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на відсутність у його діях усіх елементів складу цивільного правопорушення та, відповідно, підстав для відшкодування шкоди (збитків) за рахунок відповідача. Також вказував, що надані позивачем акт про залиття, яким зафіксовано факт затоплення належного позивачу приміщення, є неналежним та недопустимим доказом, оскільки був складений без виклику (повідомлення) та участі представників відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20 вересня 2023 року у позові відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог Партнер" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд невірно та неповно встановив обставини справи, оскільки відповідач не довів відсутності вини у залитті приміщень позивача, натомість позивачем надані докази, які підтверджують, що причиною залиття стала аварія магістральних мереж тепломереж внаслідок винних дій відповідача, доведено шкідливі наслідки аварії і причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями винної особи та шкідливим наслідками; суд не надав оцінки наданим позивачем фотографіям з місця аварії; акт від 24.05.2022 є належним доказом, який підтверджує факт залиття та його причини; причини залиття також встановлені звітом про будівельну експертизу; факт аварії на магістральних мережах підтверджується також свідченням ФОП Лиса К.М., яка перша виявила факт затоплення приміщень; розмір збитків підтверджується звітом про оцінку розміру збитку.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що акт, яким позивач і третя особа зафіксували залиття та у якому вказали, що причиною залиття є порив зовнішньої мережі гарячого водопостачання, не є належним доказом, оскільки не містить конкретизації події, внаслідок якої сталося залиття, обставин порушення саме відповідачем своїх зобов`язань, конкретний дій чи бездіяльності Підприємства, внаслідок яких відбулось залиття приміщення; за герметизацією інженерних вводів повинна слідкувати житлово-експлуатаційна організація (третя особа у справі), працівниками якої і складено акт, без виклику представника відповідача, та як заінтересованою особою зазначено про відсутність її вини у завданні збитків; меж тепловою камерою Підприємства та нежитловими підвальними приміщеннями знаходиться шар землі товщиною 3 метри; 11.05.2022 біля будинку з приміщеннями позивача відповідачем не виконувались ремонтні роботи і відсутні пошкодження магістральних теплових мереж.

Третя особа була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа від 13.12.2023.

Неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач вказує, що йому на праві приватної власності належать нежитлові приміщення №200 (перший поверх) та №193 (підвальні приміщення)у будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві, на підтвердження чого надано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.07.2013, згідно якого позивач є власником групи нежитлових приміщень №200 (літера "А") площею 286,3 кв.м. у будинку №117 по вул.Фрунзе (наразі - Кирилівська) у м.Києві та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.01.2014, згідно якого позивач є власником групи нежитлових приміщень №193 (в літ."А") площею 284,6 кв.м. в будинку №117 по вул. Фрунзе у м.Києві.

24.05.2022 року комісією у складі: голови комісії - виконуючого обов`язки головного інженера опорного пункту № 2 Івасюка Я.М., членів комісії: провідного інженера відділу експлуатації та утримання житлового фонду Клименко Т.М., провідного інженера відділу експлуатації та утримання житлового фонду Полонікової Н.П., які є представниками Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" (далі - Компанія), у присутності директора Товариства Приходька В.О., складено акт про залиття нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Кирилівська, 117.

Вказаним актом зафіксовано факт залиття нежитлового приміщення (по групі приміщень №200) площею 286,3 кв.м., розташованого на першому поверсі будинку №117, а також підвального приміщення у цьому будинку (по групі приміщень №193) загальною площею 284,6 кв.м., обсяги робіт та характер ушкоджень майна, а також вказано, що причиною залиття нежитлового приміщення у підвальному приміщенні та першому поверсі житлового будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві є прорив зовнішньої мережі гарячого водопостачання.

Зважаючи на те, що балансоутримувачем зовнішньої мережі гарячого водопостачання, яка забезпечує будинок за вказаною адресою гарячою водою, за висновками комісії, є постачальна організація - Підприємство, вини Компанії в нанесенні матеріальних збитків внаслідок залиття у нежитловому приміщенні Товариства не вбачається.

Відповідно до виконаного на замовлення Товариства суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Експертна оцінка майнових прав" Звіту про оцінку розміру збитку від 30.05.2022, завданого залиттям нежитлового приміщення загальною площею 284,6 м.кв., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 117, розмір збитку, завданого залиттям нежитлового приміщення загальною площею 284,6 м.кв., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 117, станом на 24.05.2022 року складає 2 757 062,50 грн.

За проведення оцінки позивачем було сплачено 1500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №442 від 27.05.2022.

14.06.2022 позивач направив відповідачу претензію за вих. №28, у якій, посилаючись на акт від 24.05.2022 та звіт про оцінку від 30.05.2022, вимагав відшкодувати суму завданих збитків (2 757 062,50 грн.) та вартості проведеного експертного на замовлення Товариства дослідження розміру завданого позивачу збитку (1 500,00 грн.).

Оскільки наведена претензія була залишена Підприємством без задоволення, а завдані позивачу збитки у добровільному порядку відповідачем відшкодовані не були, Товариство звернулося до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 2 758 562,50 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на недоведеність позивачем посилався на відсутність у його діях усіх елементів складу цивільного правопорушення та, відповідно, підстав для відшкодування шкоди (збитків) за рахунок відповідача.

На підтвердження заперечень відповідачем надано акт від 20.06.2022, складений працівниками РТМ "Поділ" СП "Київські теплові мережі" Р.Гриценком (начальник), О.Мартиненко (заступник головного інженера з експлуатації) та Є.Лютим (старший майстер) про те, що нежитлові приміщення Товариства не мають прямого з`єднання з трубопроводами теплових мереж, які розміщені ззовні будинку; між тепловою камерою Підприємства та нежитловими підвальними приміщеннями будинку №117 на вул.Кирилівській, знаходиться шар землі товщиною 3 метри; теплові мережі поблизу вказаного будинку прокладено паралельно, вздовж будинку, безканальним методом, тобто відсутній канал по якому можливий рух теплоносія (води).

Також відповідачем надано довідку за підписом начальника РТМ "Поділ" СП "Київські теплові мережі" Р.Гриценком, яка дублює зміст вищевказаного акту від 20.06.2022; фрагмент Схеми розміщення теплових мереж поблизу житлового будинку №117 та Акту розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін зі Схемою межи поділку теплової мережі; фотографію стінки теплової камери в бік будівлі на вул.Кирилівській, 117.

На спростування доводів відповідача позивач надав Звіт про будівельну експертизу визначення причини залиття нежитлового приміщення загальною площею 284,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 117, складений 28.08.2022 на замовлення позивача суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Експертна оцінка майнових прав", згідно якого причиною залиття цього приміщення є прорив водопроводу гарячого водопостачання поблизу будівлі; місце прориву водопроводу, що призвело до залиття нежитлового приміщення загальною площею 284,6 кв.м., розташоване біля бойлерної поблизу будівлі з вказаним приміщенням; після прориву водопроводу вода по лоткам затекла у підвал за адресою: м. Київ, вул.Кирилівська, 117, і затопила площу 268 кв.м. на території вказаних приміщень.

Також позивачем було подано заяву свідка - фізичної особи-підприємця Лисої Каріни Миколаївни, яка орендує у позивача частину приміщень для здійснення підприємницької діяльності і 12.05.2022 о 10:00 виявила залиття приміщень гарячою водою і переконана, що винною стороною є Підприємство, оскільки затоплення приміщень сталося 11.05.1011 через аварійний прорив трубопроводу гарячого водозабезпечення.

За клопотанням позивача судом призначалась судова експертиза, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

- чи затоплювалися 11.05.2022 року приміщення № 200 площею 286,3 м2 та/або № 193 площею 284,6 м2 у будинку 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві?

- яка причина залиття 11.05.2022 року нежитлових приміщень № 200 площею 286,3 м2 та/або № 193 площею 284,6 м2 у будинку 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві?

- чи наявний причинно-наслідковий зв`язок між витоком води з місця прориву тепломережі гарячого водопостачання, який стався 11.05.2022 року біля будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві, та залиттям нежитлових приміщень № 200 площею 286,3 м2 та/або № 193 площею 284,6 м2 у цьому будинку?

- в межах балансової належності якої особи знаходиться місце прориву мережі гарячого водопостачання, що мало місце 11.05.2022 року біля будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві?

- який розмір збитку, заподіяного Товариству з обмеженою відповідальністю "Діалог Партнер" внаслідок пошкодження/знищення майна при залитті приміщення № 200 площею 286,3 м2 та/або № 193 площею 284,6 м2 у будинку 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві, яке сталося 11.05.2022 року?

Проведення експертизи було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та експерта, який безпосередньо проводитиме судову експертизу, попереджено про кримінальну відповідальність згідно зі статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Судовим експертом С.В Лісниченком складено висновок від 06.04.2023 року №28326/22-43 експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у господарській справі № 910/6462/22, згідно якого встановити згідно з даними візуально-інструментального обстеження причину залиття 11.05.2022 року нежитлових приміщень № 200 та № 193 у будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві та, відповідно, причинно-наслідковий зв`язок між витоком води з місця прориву теплової мережі гарячого водопостачання, який стався 11.05.2022 року біля означеного будинку, і залиттям належних Товариству нежитлових приміщень, не вбачається можливим з огляду, зокрема, на незабезпечення доступу до відповідної теплової мережі та відсутність на час проведення обстеження витоків рідини в приміщеннях № 200 та № 193 будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві. Крім того, при порівнянні технічних характеристик наявних на час проведення обстеження опоряджувальних робіт стін, стелі, покриття підлоги, а також виявлених під час обстеження ознак залиття опоряджувальних покриттів, з відповідними даними акту від 24.05.2022 року, експертом встановлено, що в нежитлових приміщеннях №200 та № 193 у будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві частково проведені ремонтно-будівельні роботи по усуненню наслідків залиття. Враховуючи зазначене, встановити згідно з даними візуально-інструментального обстеження вартість ремонтно-відновлювальних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди) для усунення наслідків залиття вищевказаних нежитлових приміщень також не вбачається можливим.

У підготовчому засіданні в суді першої інстанції судовий експерт Лісниченко С.В. пояснив, що наявних у матеріалах справи доказів недостатньо для визначення дійсного розміру завданих Товариству внаслідок затоплення його приміщення збитків, оскільки у цих приміщеннях частково проведені ремонтно-будівельні роботи, вартість яких експерт позбавлений можливості встановити через відсутність відповідних доказів. Крім того, експерт пояснив причини неможливості встановлення причинно-наслідкового зв`язку між витоком води з місця прориву тепломережі гарячого водопостачання, який стався 11.05.2022 року біля будинку № 117 по вулиці Кирилівській у місті Києві, та залиттям нежитлових приміщень Товариств з огляду на відсутність можливості встановити конкретне місце прориву тепломережі гарячого водопостачання, а відтак і встановити балансову приналежність тепломереж, де відбувся прорив.

Заявою від 15.05.2023 позивач змінив предмет позову (фактично - зменшивши розмір позовних вимог) та просив стягнути з відповідача 200 000,00 грн завданої майнової шкоди.

У відповідь на заяву позивача про витребування додаткових доказів відповідач надав довідку за підписом головного інженера РТМ "Поділ" СП "Київські теплові мережі" С.Запорожця про те, що 11.05.2022 за адресою вул.Кирилівська, 117, відсутні пошкодження магістральних теплових мереж, що знаходяться на балансі Підприємства, ремонтні роботи працівниками Підприємства на магістральній тепловій мережі в цей день не виконувались, відключення послуги з централізованого постачання гарячої води в цей день не проводилось.

Третя особа у письмових поясненнях підтримала позовні вимоги, додержуючись позиції, яка викладена у складеному її працівниками акті від 24.05.2022.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено наявності у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, який є підставою для відшкодування збитків.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вирішуючи господарський спір, суд повинен дотримуватися певного алгоритму дій, а саме, з`ясувати, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.

Отже, звертаючись з позовом, позивач повинен довести наявність у нього порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також довести, що ці права порушені саме відповідачем.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У пункті 8 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною третьою статті 22 ЦК України визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Крім того, за загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків не настає.

Отже, для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

Виходячи з цього, позивач повинен довести протиправність поведінки відповідача, факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

При цьому, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Позов у даній справі обґрунтований тим, що внаслідок неналежного, на думку позивача, утримання Підприємством мережі гарячого водопостачання відбувся її порив, внаслідок чого сталось залиття гарячою водою належних позивачу нежитлових приміщень, пошкодження приміщень та майна, яке у них знаходилось.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII житлово-комунальними послугами є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Виконавцем комунальної послуги є суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна).

Згідно з пунктом 1.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерство з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190, на які Товариство посилається у позовній заяві, виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Відповідно до пункту 14.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, вуличні, квартальні, дворові, будинкові мережі, споруди і обладнання систем водопостачання та водовідведення обслуговуються та реконструюються тим підприємством, у якого ці об`єкти перебувають на балансі.

Пунктом 15.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України передбачено, що виробники та споживачі зобов`язані забезпечити охорону і цілісність систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, які перебувають у них на балансі (трубопроводи, споруди, засоби обліку, люки, колодязі, гідранти тощо), не допускати їх пошкодження, затоплення й розморожування, очищати від льоду та снігу ляди колодязів, стежити за цілісністю встановлених пломб, забезпечувати відведення поверхневих вод від колодязів.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІ Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України водопровідні вводи до теплових пунктів (далі - ТП), котелень, окремо побудованих насосних станцій для підвищення тиску, а також розподільчі мережі від цих об`єктів експлуатують підприємства, на балансі або в користуванні яких перебувають ці об`єкти.

Експлуатацію мереж водопостачання та водовідведення, утримання їх у належному стані в межах ТП та котелень здійснюють організації, на балансі або в користуванні яких перебувають ці об`єкти.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 (далі - Правила №76), утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

За умовами пункту 2 Правил №76 технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів робот технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Відповідно до пункту 2.3.6 Правил №76, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4 до Правил).

Зі змісту додатку 4 до Правил вбачається, що означений акт має містити опис того, що трапилося і наслідків (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено); інформацію про причину залиття/аварії; висновки і рекомендації комісії, у тому числі про те, хто заподіяв шкоду та що необхідно зробити. Вказаний акт підписується членами комісії, до складу яких входять головний інженер виконавця послуг (голова комісії), майстер технічної дільниці, майстер ремонтної дільниці, слюсар-сантехнік (слюсар-електрик), представники організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представники власника будинку, будинкового комітету, та затверджується начальником ЖЕО. Наведений акт підписується членами комісії, а також надається для ознайомлення мешканцям квартир.

Доводи позивача про те, що вказані положення Правил №76 не поширюються на спірні правовідносини, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки зі змісту додатку №4 до Правил вбачається, що вказаний акт складається як у разі залиття квартир, так і у разі залиття горищ/підвалів.

Матеріалами справи підтверджується, що 24.05.2022 комісією у складі трьох працівників Компанії було складено акт про залиття нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Кирилівська, 117. Акт затверджений директором Компанії Арсеном Крикуном.

Вказаний акт складено щодо обстеження нежитлового приміщення, яке розташоване у підвальному приміщенні та на першому поверсі житлового будинку № 117 по вулиці Кирилівській, 117, на підставі звернення від 12.05.2022 року № 10663/П-367.

Актом зафіксовано факт залиття нежитлового приміщення (по групі приміщень № 200) площею 286,3 м.кв., розташованого на першому поверсі будинку № 117, а також підвального приміщення у цьому будинку (по групі приміщень № 193) загальною площею 284,6 кв.м, обсяги робіт та характер ушкоджень майна, також у вказаному акті комісія дійшла висновку, що причиною залиття нежитлового приміщення у підвальному приміщенні та першому поверсі житлового будинку №117 по вулиці Кирилівській є прорив зовнішньої мережі гарячого водопостачання та, зважаючи на те, що балансоутримувачем зовнішньої мережі гарячого водопостачання, яка забезпечує будинок за вказаною адресою гарячою водою, за висновками комісії, є постачальна організація - Підприємство, вини Компанії в нанесенні матеріальних збитків внаслідок залиття у нежитловому приміщенні Товариства не вбачається.

Однак, вказаний акт не є належним доказом на підтвердження того, що залиття сталось саме внаслідок зовнішньої мережі гарячого водопостачання, балансоутримувачем якої є Підприємством.

Так, як вірно встановив суд першої інстанції, вказаний акт про залиття від 24.05.2022 року не містить дати залиття належних Товариству приміщень, не містить підписів представників власника будинку (будинкового комітету), не містить жодної конкретизації події, внаслідок якої сталося залиття, обставин порушення саме відповідачем своїх зобов`язань, а також конкретних дій чи бездіяльності Підприємства, внаслідок яких відбулось залиття приміщення за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 117.

Посилання позивача на фотографії, які він розмістив у тексті заяви від 25.05.2023 про витребування додаткових доказів та залучення третьої особи, які, за доводами відповідача зроблені директором позивача 12.05.2022 о 10:00, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки вказані фотографії не надавались суду в порядку, встановленому ст.80 ГПК України, а з вказаних фотографій неможливо встановити дату та місце зйомки.

Крім того, за змістом пунктів 2.8.2, 4.1.10 Правил №76, пункту 22 Додатку до Положення про порядок підготовки систем теплоспоживання споживачів до опалювального сезону у м. Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.08.2008 року № 1117, для запобігання потрапляння води до підвальних приміщень будівель нормативними документами передбачено виконання герметизації інженерних вводів, за яким відповідно до розділу 4 Правил № 76 повинна слідкувати житлово-експлуатаційна організація, яка є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тобто - Компанія, працівниками якої і складено означений акт від 24.05.2022 року, без виклику представника Підприємства, та як заінтересованою особою зазначено про відсутність її вини у завданні збитків.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано врахував доводи відповідача про те, що між тепловою камерою Підприємства та нежитловими підвальними приміщеннями будинку № 117 по вулиці Кирилівській (які не мають прямого з`єднання з трубопроводами теплових мереж, що розміщені ззовні будинку) знаходиться шар землі товщиною 3 метри.

Позивачем також жодними доказами не спростовані доводи відповідача про те, що 11.05.2022 року за адресою: вулиця Кирилівська, 117, відсутні пошкодження магістральних теплових мереж, що знаходяться на балансі відповідача, ремонтні роботи працівниками Підприємства на магістральній тепловій мережі у цей день не виконувалися, відключення послуги з централізованого постачання гарячої води за вищевказаною адресою 11.05.2022 року не проводилося.

За результатами проведення призначеної судом експертизи виявилось неможливим встановити причинно-наслідковий зв`язок між витоком води з місця прориву тепломережі гарячого водопостачання та залиттям нежитлових приміщень Товариства, з огляду на відсутність можливості встановити конкретне місце прориву тепломережі гарячого водопостачання, а відтак і встановити балансову приналежність тепломереж, де відбувся прорив.

Доводи відповідача про те, що факт пошкодження його майна відбувся саме внаслідок прориву теплових мереж, що знаходяться на балансі відповідача, підтверджується також поясненнями свідка - фізичної особи-підприємця Лисої К.М., відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки згідно ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Посилання відповідача на Звіт про будівельну експертизу визначення причини залиття нежитлового приміщення, складений 28.08.2022 на замовлення позивача суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Експертна оцінка майнових прав", відхиляються судом, оскільки вказаний звіт не є висновком експерта, в розумінні положень ст.98 ГПК України, та базується на доказі (акт про залиття від 24.05.2022 року), який визнаний судом неналежним.

Отже, є юридично правильний висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність поведінки відповідача та те, що саме протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною завдання збитків, які виникли у власника нежитлового приміщення, як безумовний наслідок такої протиправної поведінки.

Також суд першої інстанції обґрунтовано відхилив Звіт про оцінку розміру збитку від 30.05.2022, наданий позивачем в підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди (збитків), оскільки у вказаному Звіті відсутні відомості, зокрема, про те, що особа, яка його виконувала, попереджена (обізнана) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Крім того, цей документ не містить відомостей про його складення для подання до суду, а у реєстрі атестованих судових експертів, який є загальнодоступним, відсутні відомості про включення до нього Пархоменко О.В.

Крім цього, за результатами проведення призначеної судом експертизи виявилось неможливим встановити розмір збитків, оскільки у приміщеннях частково проведені ремонтно-будівельні роботи, вартість яких експерт позбавлений можливості встановити через відсутність відповідних доказів.

Оцінивши наявні докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено у діях відповідача складу цивільного правопорушення, а тому позовні вимоги про стягнення майнової шкоди (збитків) задоволенню не підлягають.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог Партнер" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20 вересня 2023 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06.02.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко