Рішення

від 27.09.2023 по справі 912/1109/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 рокум. Кропивницький Справа № 912/1109/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М. К. (надалі Суд), розглянувши справу

за позовом керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області поданої в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

до:

відповідача-1 Олександрійського професійного аграрного ліцею,

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Украгропрод»

про визнання недійсним договору та повернення земельних ділянок,

за участі: секретаря судового засідання Рудченко І.О.;

представників: прокуратури Топонар Н.С., позивача не з`явився, відповідача-1 не зв`явився; відповідача-2 Константінова О.Ф.;

у с т а н о в и в:

ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ПРОКУРОРА

21.06.2023 керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області (надалі Прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру (надалі Управління Держгеокадастру) з позовом до Олександрійського професійного аграрного ліцею (надалі Ліцею) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Украгропрод» (надалі Товариства) і просить:

- визнати недійсним договір контрактації сільськогосподарської продукції № 7678-юр/2022 від 01.09.2022, укладений між Ліцеєм та Товариством;

- зобов`язати Товариство повернути Управлінню Держгеокадастру земельні ділянки загальною площею 218,22 га, що розміщені на території Приютівської селищної ради та Олександрійської міської ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Прокурор вказав, що:

- 01.09.2022 Ліцей уклав з Товариством договір контрактації сільськогосподарської продукції, за умовами якого взяв на себе зобов`язання виростити на земельних ділянках, що знаходяться на території Приютівської селищної ради та Олександрійської міської ради кукурудзу урожаю 2023 року та відпустити її Товариству; у свою чергу, Товариство зобов`язалося сприяти Ліцею у виконанні умов договору та прийняти сільськогосподарську продукції і оплатити її вартість; поставка продукції здійснюється не пізніше 01.12.2023; обов`язками Товариства є надання усіх видів сільськогосподарських послуг за допомогою спеціалізованої техніки, які необхідні для вирощування продукції, посівного матеріалу, добрив, засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів, з подальшим відшкодуванням їх вартості Ліцеєм зарахуванням зустрічних однорідних вимог;

- статтею 272 Господарського кодексу України встановлені істотні умови договору контрактації, які вирізняють його від інших договорів, основною з яких являється суб`єктність покупця продукції ним є держава, а тому у даному випадку Товариство не може виступати покупцем за таким видом договору;

- договором передбачена можливість користування Товариством земельними ділянками, що не відповідає приписам статті 713 Цивільного кодексу України, оскільки при контрактації такі дії виключаються самою правовою природою договору;

- з наведених обставин укладений між Ліцеєм та Товариством договір є удаваним, оскільки приховує в собі договір оренди землі, який, у свою чергу, не містить істотних умов такого договору;

- укладений договір також не відповідає положенням статей 92, 93, 95, 116, 122, 152 Земельного Кодексу України та статтям 4, 13, 15 Закону України «Про оренду землі», оскільки право постійного користування землею, яке наявне у Ліцею, не передбачає законодавчої можливості передачі земельних ділянок в оренду Товариству;

- за договором здійснюється користування земельними ділянками площею 218,22 га, хоча відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в користуванні Ліцею перебувають лише 3 земельні ділянки загальною площею 198,9787 га, які знаходяться на території Приютівської селищної ради, а на території Олександрійської міської ради належні Ліцею земельні ділянки відсутні;

- підтвердженням користування земельними ділянками Товариством є надані безпосередньо ним договори щодо виконання певного виду сільськогосподарських робіт на спірних земельних ділянках іншими особами, за наслідками яких і здійснювалося вирощування продукції;

- на підставі наведеного спірний договір є недійсним за частинами першими статей 203, 215 ЦК України, а тому за положеннями статей 216, 1212 того ж Кодексу земельні ділянки підлягають поверненню власнику;

- позовна заява вжита як захід прокурорського реагування та направлена на захист економічних інтересів держави у земельних правовідносинах, оскільки Позивач не вжив відповідні заходи для реагування на наявні порушення, а проявлена бездіяльність не сприяє раціональному, ефективному та цільовому використанню земель.

ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ВІДПОВІДАЧА-1

Ліцей позовні вимоги не визнав та зазначив, що:

- положення діючого законодавства не пов`язують контрактацію сільськогосподарської продукції виключно із державними закупівлями, тобто виключно за державним замовленням, а тому він вільний у виборі як контрагента за договором, так і виду договору щодо вирощування та реалізації продукції;

- вирощування продукції здійснюється не тільки із залученням Товариства, але й власними силами та ресурсами;

- укладений договір не передбачає користування Товариством земельними ділянками та не містить умов, які б характеризували його як договір оренди землі, а, напроти, містить належні договору контрактації істотні умови, які окреслені статтею 272 ГК України, у зв`язку з чим підстави для його недійсності та характеристики як удаваного відсутні

ДІЇ ТА АРГУМЕНТИ ВІДПОВІДАЧА-2

Товариство також позовні вимоги не визнало і вказало, що:

- законодавство не виключає можливість контрактації сільськогосподарської продукції для будь-яких суб`єктів господарської діяльності та не виокремлює таку форму договору лише для державних потреб, а тому договір з Ліцеєм укладений без порушень;

- договір містить усі характерні істотні умови договору контрактації та у ньому відсутні умови, які характеризували його як договір оренди землі, зокрема, він не передбачає користування земельними ділянками безпосередньо ним, а тому він не є удаваним;

- воно не має власних засобів виробництва, у тому числі сільськогосподарської техніки, для здійснення обробітку земельних ділянок, які вказані у договорі, а являється лише контрактантом, тобто фактичним покупцем продукції з певними обов`язками по сприянню Ліцею у її вирощуванні шляхом залучення третіх осіб;

- залучення третіх осіб відбувалося за відповідними договорами про надання послуг та придбання необхідних матеріалів, а тому вони підтверджують відсутність користування земельними ділянками;

- Прокурор не довів доказами того факту, що сторони договору мали намір приховати оренду землі, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

ПРЕДМЕТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

З огляду на вказані обставини та позиції Сторін існуючий між ними спір знаходиться у площині визначення правової природи укладеного договору та дій його учасників по виконанню зобов`язань, оскільки він містить у сукупності умови, котрі не характерні для договору контрактації (на думку Прокурора договір приховує договір оренди землі), але по факту їх наявність приховує умови договору послуг, укладення якого, при віднесенні Ліцею до розпорядників бюджетних коштів, без процедури державних закупівель унеможливлене законом.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою від 26.06.2023 Суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження та установив Сторонам строки для подачі процесуальних заяв. Зокрема, у справі подані відзиви на позов, відповіді на відзиви та заперечення.

Підготовче провадження Суд здійснив у засіданнях, які відбулися 26.07.2023 та 06.09.2023, а по суті розглянув справу у судовому засіданні 27.09.2023. Суд розглянув справу без участі представників Позивача та Відповідача-1, оскільки вони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про судовий розгляд.

УСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ

Відповідно до пункту 1.1. Статуту Олександрійського професійного аграрного ліцею Кіровоградської області (т. 1, а.с. 29-41) Ліцей є державним професійно-технічним навчальним закладом.

Згідно з Витягами із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 36906839 від 28.04.2015 (т. 1, а.с. 69-70), № 36901865 від 28.04.2015 (т.1, а.с. 76-77); № 36897949 від 28.04.2015 (т. 1, а.с. 83-84) у постійному користуванні Ліцею знаходяться земельні ділянки відповідно площею 123,2097 га, 65,1042 га та 10,6648 га, власником яких є держава в особі органу управління Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області.

Як слідує з Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (т.1. а.с. 58-68) воно є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їм підпорядковане (пункт 1), до завдань якого, з-поміж іншого, відноситься розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території області (підпункт 16 пункту 4).

З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що до Реєстру внесені відомості про державну реєстрацію права постійного користування Ліцеєм земельними ділянками площею 123,2097 га з кадастровим номером 3520355800:02:000:7053 (т. 1, а.с. 71-75), площею 65,1042 га з кадастровим номером 3520355800:02:000:7054 (т. 1, а.с. 78-82) та площею 10,6648 га з кадастровим номером 3520355800:02:000:7055 (т. 1, а.с. 85-89).

01.09.2022 Олександрійський професійний аграрний ліцей та ТОВ «ТД Украгропрод» уклали договір контрактації сільськогосподарської продукції № 7678-юр/2022, за умовами якого:

- Ліцей зобов`язався виростити та реалізувати Товариству сільськогосподарську продукцію кукурудзу урожаю 2023 року, а Товариство, у свою чергу, зобов`язалося сприяти виконанню умов договору, прийняти вирощену продукцію та оплатити її вартість (пункти 1.1., 1.2.);

- кукурудза вирощується на земельних ділянках, що розміщені на території Приютівської селищної ради та Олександрійської міської ради загальною площею 218,22 га (пункт 1.2.);

- поставка продукції відбувається не пізніше 01.12.2023 (пункт 1.3.);

- Товариство зобов`язалося сприяти Ліцею у виконанні умов договору, а саме надавати всі види сільськогосподарських послуг за допомогою спеціалізованої техніки, які необхідні для вирощування сільськогосподарської продукції, зокрема посівний матеріал, добрива, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали; такі послуги та/або товари оформлюються відповідними первинними бухгалтерськими документами з подальшим зобов`язанням Ліцею відшкодувати Товариству їх вартість; відшкодування здійснюється шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (пункт 1.4.);

- Товариство має право для виконання своїх зобов`язань залучати третіх осіб (пункт 1.5.);

- однією з умов договору є ефективне та раціональне використання земель у сфері сільськогосподарського виробництва для проведення виробничого навчання і проходження практики учнями ліцею (пункт 1.7.);

- Ліцей зобов`язується виростити, зібрати сільськогосподарську продукцію та підготувати її до передачі Товариству (пункт 2.1.);

- Товариство зобов`язується власними силами забезпечити завантаження продукції на транспортні засоби з подальшим відшкодуванням Ліцеєм вартості таких послуг (пункт 2.2.);

- Товариство зобов`язується забезпечити розвантаження продукції із транспортних засобів власними силами з подальшим зобов`язанням Ліцею відшкодувати вартість таких послуг (пункт 2.4.);

- Товариство у відповідності до графіку відвантаження продукції зобов`язане забезпечити Ліцей транспортними засобами для відвантаження продукції (пункт 2.5.);

- Товариство зобов`язане прийняти продукцію за кількістю та якістю (пункт 2.6.);

- Ліцей зобов`язаний надавати цілодобовий доступ представникам Товариства до земельних ділянок (пункт 2.7.);

- орієнтовна кількість сільськогосподарської продукції складає 907 т зерна кукурудзи (пункт 3.2.);

- ціна продукції встановлюється по факту відвантаження в залежності від фактичної якості продукції (пункт 4.1.);

- оплата Товариством здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Ліцею у строк до 01.12.2023 (пункт 4.3.);

- прийняття продукції Товариством оформлюється актом приймання-передачі (пункт 4.4.);

- договір діє з моменту підписання до 31.12.2023 (пункти 8.1., 8.2.).

За поясненнями Товариства взяті на себе зобов`язання (щодо надання сільськогосподарських послуг за допомогою спеціалізованої техніки, придбання посівного матеріалу, добрив, засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів) воно виконувало шляхом залучення третіх осіб, зокрема, за договорами укладеними з ТОВ «Пантазіївське», ТОВ «Агроальянс ЛТД», ТОВ «Украгроком», ТОВ «АФ МТС Техагропром», ТОВ «Чечелівське», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

Так, відповідно до договору:

- № 7690-юр2022 від 04.01.2022 (т. 1, а.с. 167-169), укладеним між ТОВ «ТД Украгропрод» та ТОВ «Украгроком» щодо надання тракторних послуг, а також акту наданих послуг № 000586 від 16.11.2022 (т. 1, а.с. 170) ТОВ «Украгроком» виконало на замовлення Товариства роботи з чизелювання кукурудзи на зерно 2023 року на площі 90,45 га на загальну суму 189874,45 грн;

- № 50-08/22 від 01.08.2022 (т. 1, а.с. 145-146), укладеним між ТОВ «ТД Украгропрод» та ТОВ «Пантазіївське» щодо надання тракторних послуг, а також акту наданих послуг № 1139 від 16.11.2022 (т. 1, а.с. 147) ТОВ «Пантазіївське» виконало на замовлення Товариства роботи з дискування кукурудзи на зерно 2023 року на площі 180,22 га на загальну суму 203071,90 грн;

- № 40/01-ТД від 01.01.2023 (т. 1, а.с. 148-199), укладеним між ТОВ «ТД Украгропрод» та ТОВ «Украгроальянс ЛТД» щодо купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів, а видаткових накладних №№ 1672, 1673 від 04.05.2023 (т. 1, а.с. 150) Товариству придбало паливно-мастильні матеріали на загальну суму 1258291,05 грн;

- № 45-юр2023 від 02.01.2023 (т. 1, а.с. 158-160), укладеним між ТОВ «ТД Украгропрод» та ТОВ «Украгроком» щодо надання тракторних послуг, а також актів наданих послуг № 261 від 04.05.2023 (т. 1, а.с. 161-163), № 251 від 10.06.2023 (т.1, а.с. 164-166) ТОВ «Украгроком» виконало на замовлення Товариства роботи з культивації на площі 195,55 га, завантаження добрив, посіву з добривами на площі 186,22 га та міжрядного обробітку з внесенням добрив на площі 68,2 га, а всього на загальну суму 392331,80 грн;

- № 219-юр/2023 від 02.01.2023 (т. 1, а.с. 151-153), укладеним між ТОВ «ТД Украгропрод» та ТОВ «Украгроком» щодо надання автопослуг, та актів наданих послуг № 440 від 04.05.2023 (т.1, а.с. 154-155), № 398 від 10.06.2023 (т.1, а.с. 157) ТОВ «Украгроком» надало послуги на замовлення Товариства з перевезення мінеральних добрив, посівного матеріалу на загальну суму 12779,29 грн;

- № 28/пмм від 01.03.2023 (т. 1, а.с. 171-173), укладеним між ТОВ «ТД Украгропрод» та ТОВ «АФ МТС Техагропром» щодо надання послуг сільськогосподарського призначення, а також актів наданих послуг № 67 від 23.03.2023 (т. 1, а.с. 174-175), № 96 від 03.05.2023 (т.1, а.с. 176-177), № 142 від 04.06.2023 (т.1, а.с. 178-179), № 143 від 10.06.2023 (т.1, а.с. 180-181) ТОВ «АФ МТС Техагропром» виконало на замовлення Товариства роботи з закриття вологи на площі 218,22 га, завантаження добрив, внесення засобів захисту рослин на площі 218,22 га, міжрядного обробітку на площі 150,02 га на загальну суму 178363,52 грн;

- № 13 від 01.04.2023 (т. 1, а.с. 182-183), укладеним між ТОВ «ТД Украгропрод» та ТОВ «Чечелівське» щодо надання послуг з дискування, та актів наданих послуг № 1 від 29.04.2023 (т. 1, а.с. 184), № 1 від 02.05.2023 (т. 1, а.с. 186) ТОВ «Чечелівське» виконало на замовлення Товариства роботи з дискування під кукурудзу на зерно 2023 року на площах 97,67 га та 103,22 га на загальну суму 183042,94 грн;

- № 40/А/ПММ від 01.06.2023 (т. 1, а.с. 188-189), укладеним між ТОВ «ТД Украгропрод» та ТОВ «АФ МТС Техагропром» щодо надання послуг сільськогосподарського призначення, та акту наданих послуг № 141 від 04.06.2023 (т. 1, а.с. 190) надало Товариству послуги з перевезення води на загальну суму 9266,40 грн;

- № 07/07/2023 від 07.07.2023 (т. 1, а.с. 192-1194), укладеним між ТОВ «ТД Украгропрод» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 щодо надання послуг по збиранню комбайном пізніх зернових культур кукурудзи, Товариство замовило відповідні послуги.

Поряд з цим, за поясненнями Ліцею його учні у межах уроків виробничого навчання приймали участь при виконанні сільськогосподарських робіт ТОВ «ТД Украгропрод». Зокрема, відповідно до довідок Ліцею та фото (т. 1, 229-236) уроки проведені 28.04.2023 (дискування під кукурудзу), 02.05.2023 (культивація), 02.06.2023 (внесення гербіциду), 08.06.2023 та 09.06.2023 (міжрядний обробіток).

ОЦІНКА УСТАНОВЛЕНИХ ОБСТАВИН ТА ЗАКОНОДАВСТВА

Щодо прокурорського представництва

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді урегульовано статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Вона визначає, що представництво полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1); прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).

Частина 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу Українипередбачає, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до положень частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захист; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отож, правозастосування наведених норм полягає у тому, що прокурор повинен дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

У спорі Прокурор визначив Управління Держгеокадастру у якості органу, який мав здійснювати захист інтересів держави, а тому необхідною є оцінка повноважності відповідного представництва.

Так, стаття 84 Земельного кодексу України встановлює, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим кодексом.

У свою чергу, наведений підпункт 16 пункту 4 Положення про головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області окреслює право Управління Держгеокадастру розпоряджатися землями державної власності сільськогосподарського призначення на території області. Водночас, положення підпункту 27 пункту 4 того ж Положення визначають обов`язки щодо організації та контролю за використанням земель.

Відтак, Управління Держгеокадастру є державним органом виконавчої влади (державним органом), до повноважень якого відноситься здійснення контролю за використанням земель державної власності сільськогосподарського призначення, які знаходяться у межах Кіровоградської області, а тому воно може бути позивачем у суді.

Листом № 56-3119вих-23 від 10.05.2023 Прокурор звернувся до Управління Держгеокадастру з вимогою про вжиття заходів щодо захисту інтересів держави у зв`язку з укладенням спірного договору, а також вказав, що випадку його бездіяльності ним будуть вжиті заходи прокурорського представництва у відповідності до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (т. 1, а.с. 90-91).

Згідно з листом № 10-11-0.6-1667/2-23 від 18.05.2023 Управління Держгеокадастру повідомило Прокурора про відсутність фінансової можливості на сплату судового збору та неможливість самостійного звернення з позовом до суду (т. 1, а.с. 92-93).

З викладеного слідує, що Управління Держгеокадастру тривалий час не вживало заходи для звернення до суду з відповідним позовом, а тому Прокурор, дотримався законодавчих положень щодо порядку прокурорського представництва в суді.

Щодо правової природи укладеного договору та зобов`язань за ним

Господарські відносини, що виникають у процесі здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання регулюються Господарським кодексом України. Це правило міститься у статті 1 ГК України.

Зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання на підставі укладеного договору, визнається згідно з положеннями частини 1 статті 173 та частини 1 статті 174 ГК України господарським.

Своєю чергою, цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності у відповідності до частини 1 статті 175 ГК України визнаються майново-господарськими; такі зобов`язання регулюються Цивільним кодексом України.

Отже, як ГК України, так і ЦК України урегульовують правовідносини, які виникають при здійсненні господарської діяльності між її учасниками.

За правилами цих Кодексів, наявні у них правові норми можуть урегульовувати правовідносини виступаючи у якості спеціальних та загальних у залежності від конкретних правовідносин. Зокрема, по відношенню до порядку укладення договорів діє правило, за яким у ЦК України містяться загальні норми, а у ГК України спеціальні. Так, у відповідності до частини 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Таким чином, положення обох Кодексів у певних випадках можуть виступати як загальними, так і спеціальними.

Спірний договір має назву «контрактації сільськогосподарської продукції», а тому необхідним є надання відповіді на питання про відповідність його умов такому договору.

Стаття 713 ЦК України визначає, що за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов`язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов`язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору (частина 1); до договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 2); законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції (частина 3).

Характерною ознакою наведеної норми є відсутність регламентації кола осіб - замовників, які безпосередньо можуть виступати у якості контрактантів сільськогосподарської продукції.

Натомість, правові положення статті 272 ГК України передбачають, що державна закупка сільськогосподарської продукції здійснюється за договорами контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції (частина 1); за договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції зобов`язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов`язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її (частина 2).

Відтак, ГК України передбачає лише правове регулювання контрактації сільськогосподарської продукції щодо державних закупівель, ініціатором яких виступає держава в особі її органів, підприємств та організацій. Водночас, він не урегульовує контрактацію з іншим колом замовників.

Існуюча різниця у правовому регулюванні контрактації не є колізією, оскільки положення статті 272 ГК України, з наведених вище підстав, являються спеціальними по відношенню до положень статті 713 ЦК України лише в частині державних закупівель сільськогосподарської продукції, а в іншому діють загальні положення статті 713 ЦК України. Іншими словами, правове регулювання контрактації за обома Кодексами полягає у тому, що ЦК України в частині статті 713, як загальна норма, при неокреслені кола контрактантів, дозволяє виступати ними необмеженому колу осіб, а ГК України в частині статті 272, як спеціальна норма, направлена на урегулювання правовідносин, в яких саме держава виступає замовником закупівлі. Як наслідок такого регулювання у випадку необхідності закупівлі сільськогосподарської продукції державою правовідносини контрактації регулюються параграфом 2 глави 30 ГК України, а у всіх інших ЦК України.

Отож, хоча Товариство і не є державним підприємством, але при укладенні договору, з огляду на вказані положення, мало право вести свою господарську діяльність шляхом укладення договору контрактації та виступати контрактантом у відповідних правовідносинах. З цих підстав, посилання Прокурора на відсутність у Товариства права на закупівлю сільськогосподарської продукції за договором контрактації через відсутність статусу державного підприємства є помилковими.

Згідно зі статтею 180 ГК України зміст господарського договору становлять його умови, які визначені сторонами, вони спрямовані на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань (частина 1); при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Для договору контрактації, з урахуванням її визначення за статтею 713 ЦК України, істотними умовами, поряд з наведеними, є обов`язок виробника виробити продукцію і передати її у власність контрактанту та обов`язок контрактанта (заготівельника) прийняти продукцію й оплатити її вартість.

Ключовим у таких умовах договору є «вирощування» продукції безпосередньо виробником. Значення слова «виростити» у контексті слова «виробити» означає «дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь».

Таким чином, оскільки спірний договір має назву «контрактації сільськогосподарської продукції», він повинен містити, з-поміж інших умов, основні істотні умови для договору відповідного виду, а саме обов`язок Ліцею виростити продукцію і передати її Товариству та обов`язок Товариства прийняти продукцію і сплатити її вартість.

Відповідні умови, які передбачають контрактацію, наявні у пунктах договору:

- 1.1., 1.2. Ліцей зобов`язався виростити та реалізувати Товариству сільськогосподарську продукцію кукурудзу урожаю 2023 року, а Товариство, зобов`язалося прийняти та оплатити її вартість;

- 1.3. поставка продукції відбувається не пізніше 01.12.2023;

- 2.1. Ліцей зобов`язується виростити, зібрати сільськогосподарську продукцію та підготувати її до передачі Товариству;

- 2.6. Товариство зобов`язане прийняти продукцію за кількістю та якістю;

- 3.2. орієнтовна кількість сільськогосподарської продукції складає 907 т зерна кукурудзи;

- 4.1. ціна продукції встановлюється по факту відвантаження в залежності від фактичної якості продукції;

- 4.3. плата Товариством здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Ліцею у строк до 01.12.2023;

- 4.4. прийняття продукції Товариством оформлюється актом приймання-передачі.

Отже, наведені умови спірного договору передбачають, що Ліцей зобов`язується виростити, зібрати, підготувати до передачі та відпустити Товариству сільськогосподарську продукцію (кукурудзу), а Товариство зобов`язується прийняти її і сплатити належну вартість.

Водночас, договір також має й інші умови, зокрема, сприяння Товариством Ліцею у виконанні договору, яке полягає у наданні всіх видів сільськогосподарських послуг за допомогою сільськогосподарської техніки, які необхідні для вирощування продукції за договором, посівного матеріалу, добрив, засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів; вартість таких послуг, товарів відшкодовуються Ліцеєм Товариству шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (пункт 1.4. договору); обов`язок Товариства забезпечити Ліцей транспортними засобами для відвантаження продукції, власними силами забезпечити завантаження продукції на транспортні засоби та її розвантаження (пункти 2.2.- 2.5.); обов`язок Товариства прийняти продукцію від Ліцею (пункт 2.6.).

Отже, обов`язок з вирощування продукції за умовами договору, хоча і покладений на Ліцей, але передбачена участь у цьому Товариства шляхом безпосереднього надання всіх видів сільськогосподарських послуг, придбання необхідних матеріалів та надання послуг з автомобільного перевезення.

У незалежності від тверджень Ліцею про виконання договору із залученням його власних сил та ресурсів, Суд установив, що вирощування кукурудзи здійснювалося за наслідками послуг, які надавалися сторонніми особами на замовлення Товариства (за окремими договорами), а також з використанням матеріалів, які ним придбавалися, зокрема за договорами укладеними з ТОВ «Пантазіївське», ТОВ «Агроальянс ЛТД», ТОВ «Украгроком», ТОВ «АФ МТС Техагропром», ТОВ «Чечелівське» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . Ліцей приймав участь лише шляхом залучення учнів у межах уроків виробничого навчання, які проведені 28.04.2023 (дискування під кукурудзу), 02.05.2023 (культивація), 02.06.2023 (внесення гербіциду), 08.06.2023 та 09.06.2023 (міжрядний обробіток) до сільськогосподарських робіт, які здійснювалися наведеними суб`єктами господарської діяльності.

З викладеного слідує, що фактично вирощування кукурудзи здійснювалося не за наслідками виробничої діяльності Ліцею, а в результаті виконання сільськогосподарських робіт Товариством за окремими договорами з відповідними особами. При цьому «надання послуг по вирощуванню кукурудзи», яке проявилося у виконанні «сільськогосподарських робіт» не характеризується як «сприяння у вирощуванні продукції», оскільки значення слова «сприяння» полягає у позитивному впливі на що-небудь, метою якого є досягнення певного результату, що не є тотожним вчиненню дій, направлених на результат. Прийняття участі учнів у навчальних уроках при проведені польових робіт за своєю суттю не може вважатися діями Ліцею по вирощуванню продукції у прямому значенні вирощування, оскільки вони у порівнянні з повним циклом вирощування продукції мають незначний вплив та не мали на меті саме вирощування.

Відтак, умови укладеного договору та дії його сторін в частині вирощування кукурудзи вказують на виникнення між ними правовідносин, які не характерні для договору контрактації, оскільки у незалежності від умови договору про обов`язок Ліцею виростити продукцію (пункти 1.1., 2.1.), дії по вирощуванню деталізовані шляхом обов`язку Товариства надавати всі види сільськогосподарських послуг, передавати посівний матеріал, добрива, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали, здійснювати перевезення продукції і вони (тобто дії) реалізовані за наслідками надання послуг (виконання робіт) та передачі необхідних матеріалів.

Характер, предмет та мета виконання сільськогосподарських робіт із використанням Товариством придбаних матеріалів (посівного матеріалу, добрив, засобів захисту рослин та паливно-мастильних матеріалів) вказують на фактичне надання ним послуг Ліцею з обробітку землі та вирощування кукурудзи. Надання таких послуг не притаманне договору контрактації, а є окремим видом правовідносин надання послуг, що регулюються іншими правовим положеннями, а саме главою 63 ЦК України.

Безпосередньо послугами за договором є умови, які передбачають обов`язки Товариства, а саме:

- пункту 1.4. надавати Ліцею всі види сільськогосподарських послуг за допомогою спеціалізованої техніки, які необхідні для вирощування сільськогосподарської продукції, зокрема посівний матеріал, добрива, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали з подальшим відшкодуванням їх вартості Ліцеєм шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог;

- пункту 2.2. власними силами забезпечити завантаження продукції на транспортні засоби з подальшим відшкодуванням Ліцеєм вартості послуг;

- пункту 2.4. забезпечити розвантаження продукції із транспортних засобів власними силами з подальшим зобов`язанням Ліцею відшкодувати вартість послуг;

- пункту 2.5. забезпечити у відповідності до графіку відвантаження продукції транспортними засобами для відвантаження продукції.

Поряд з цим, згідно з пунктом 2.7. договору обов`язком Ліцею є надання цілодобового доступу представникам Товариства до земельних ділянок.

Отож, виконання умов договору Ліцеєм щодо вирощування продукції напряму залежить від зустрічного виконання Товариством зобов`язань з надання наведених сільськогосподарських послуг по вирощуванню та збору урожаю кукурудзи з одночасним придбанням необхідних для цього матеріалів (посівних, добрив, паливно-мастильних тощо).

Стаття 901 ЦК України урегульовує, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.

Відповідно до статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто (частина 1), або покласти її виконання на іншу особу, залишаючись відповідальним за виконання у повному обсязі (частина 2).

За статтею 903 того ж Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити послугу у розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1).

З наведених положень слідує, що характерною ознакою, істотною умовою договору про надання послуг є її надання виконавцем (або іншою залученою особою) та оплата замовником у випадку оплатності договору.

У спірному договорі сторони визначили обов`язок Ліцею відшкодувати Товариству вартість послуг з проведення сільськогосподарських робіт, з урахуванням використаних матеріалів, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, але не передбачили вартість відповідного відшкодування.

Відсутність визначення вартості послуг у договорі має наслідком застосування положень статті 904 ЦК України, за якими при безоплатності надання послуг замовник зобов`язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору (частина 1).

Таким чином, за умовами укладеного договору та вказаними правовими положеннями Ліцей повинен відшкодувати витрати Товариства за надані послуги з виконання сільськогосподарських робіт, які були направлені на вирощування та перевезення кукурудзи.

Відповідно до статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили (частина 1); якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (частина 2).

З огляду на викладене, Суд виснує, що, у незалежності від назви договору, його умови містять умови договору послуг з проведення сільськогосподарських робіт по вирощуванню, завантаженню, розвантаженню і перевезенню кукурудзи та оплати Ліцеєм витрат на їх проведення шляхом заліку зустрічних вимог, а фактично, шляхом передачі кукурудзи Товариству у якості оплати за надані послуги. Суд уважає неможливим виокремлення із договору окремо одне від одного умов контрактації та умов послуг, оскільки передача вирощеної продукції Ліцеєм Товариству направлена на оплату наданих послуг без конкретизації кількості продукції, яка підлягає передачі, а тому усі наявні його умови спрямовані на надання послуг. У зв`язку з цим він за своєю юридичною природою є договором про надання послуг. При цьому, укладенням договору контрактації сторони приховали саме договір про надання послуг, оскільки без їх надання Товариством взагалі унеможливлюється його виконання безпосередньо Ліцеєм, підтвердженням чому є виконання сільськогосподарських робіт третіми особами на замовлення Товариства та недоведення Ліцеєм протилежного.

Правовідносини з контрактації сільськогосподарської продукції та надання послуг відрізняються від оренди землі.

Так, за змістом статей 1 та 13 Закону України «Про оренду землі» (у редакції станом на час укладення спірного договору) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно частини 1 статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Отож, договір оренди землі укладається на платній основі для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням її корисних властивостей. Правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки). Безпосередньо використання характеризується розповсюдженням волі, дій орендаря на земельну ділянку та відповідно обмеженням, унеможливленням такої волі з боку орендодавця.

Наявність цих істотних умов відрізняє договір оренди від договорів контрактації та надання послуг у них відсутні відповідні умови.

Суд установив, що спірний договір не містить умов щодо користування Товариством земельними ділянками у процесі виконання зобов`язань, тобто розповсюдження його волі на таке користування з унеможливленням, обмеженням волі Ліцею на відповідне користування у процесі договірних відносин, оскільки у ньому передбачені лише умови надання послуг з проведення сільськогосподарських робіт (без надання прав Товариству користуватися ними). Договір також не містить умов щодо сплати орендної плати у незалежності від результатів користування, обов`язковість якої виокремлює договір з-поміж інших, оскільки покладає ризик недосягнення мети користування на орендаря.

З огляду на умови договору та характер правовідносин за ним, на нього не розповсюджуються правові положення, які урегульовують оренду землі, а тому посилання Прокурора на невідповідність договору таким положенням є необґрунтованими.

У цьому контексті Суд висновує, що спірний договір не є удаваним правочином по відношенню до договору оренди землі, але оскільки приховує в собі договір про надання послуг, він являється удаваним по відношенню до такого договору.

При такому висновку Суд враховує правові висновки Верховного Суду по застосування норм права у справах 918/940/21 (постанова від 12.10.2022), № 918/672/21 (постанова від 29.09.2022), № 918/351/21-918/1223/20 (постанова від 23.05.2023 та № 917/1550/21 (постанова від 21.03.2023), в яких здійснювався аналіз удаваності договорів контрактації через приховування оренди землі, але уважає, що вони не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки оспорювані договори у них містили умови щодо сплати певних сум, які визнавалися судами орендною платою, а дії учасників були направлені на користування землею. У даному випадку договір не містить умов щодо визначення фіксованої суми орендної плати, не містить умов оренди з наведених вище підстав, але, напроти, містить умови щодо надання послуг, які у названих судових рішеннях не аналізувалися.

Більш того, Прокурор взагалі не надав жодного доказу (окрім спірного договору), який характеризував би фактичні дії сторін по виконанню договору як приховану оренду земельних ділянок (докази передачі земельних ділянок у користування Товариству, фактичного користування земельними ділянками Товариством, визначення та сплати орендної плати як протягом договору, так і по його завершенню тощо).

З цих підстав, вимоги Прокурора про недійсність договору через удаваність та не відповідність його умов договору оренди землі є необґрунтованими.

Щодо недотримання процедури державних закупівель послуг

У справі Суд установив, що за Статутом Ліцей є державним навчальним закладом (пункт 1.1.) а його фінансування здійснюється у межах обсягів державного замовлення за рахунок Державного бюджету України (пункт 6.2.), він являється розпорядником бюджетних коштів, а вартість планових витрат на сільськогосподарські послуги складає за договорами між Товариством та ТОВ «Пантазіївське», ТОВ «Агроальянс ЛТД», ТОВ «Украгроком», ТОВ «АФ МТС Техагропром», ТОВ «Чечелівське», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 2427021,35 грн.

З огляду на це при укладенні договору послуг Ліцей повинен був дотримуватися діючого законодавства, яке урегульовує порядок відповідних державних закупівель.

Так, правові засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад з метою забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції установлені Законом України «Про публічні закупівлі» № 922-VІІІ від 25.12.2015 (надалі Закон № 922-VІІІ, у редакції станом на час укладення спірного договору).

Пункт 1 частини 1 статті 3 Закону № 922-VІІІ визначає сферу його застосування, зокрема, він застосовується до замовників, визначенихпунктами 1-3 частини 1 статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.

У свою чергу, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 2 Закону № 922-VІІІ юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені упунктах 1 і 2цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності ознаки, що юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів, являються замовником у розумінні цього Закону.

Згідно з пунктами 21 та 22 частини 1 статті 1 Закону № 922-VІІІ послугами - є будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації; а предметом закупівлі являються товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Наведені положення вказують на обов`язкове застосування положень Закону № 922-VІІІ при необхідності здійснення закупівлі послуг більше ніж на 200000 грн за бюджетні кошти юридичними особами, які є розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів.

Таким чином, Ліцей при необхідності державних закупівель за бюджетні кошти послуг на суму більше ніж 200000 грн повинен був їх здійснювати із дотриманням Закону № 922-VІІІ.

За змістом Закону № 922-VІІІ ним передбачений механізм, процедура державних закупівель, за наслідками дотримання якої укладається договір закупівлі, а саме:

- замовник повинен оприлюднити інформацію про державну закупівлю в електронній системі закупівель (стаття 10);

- закупівля здійснюється за допомогою електронної системи закупівлі (стаття 12);

- однією з процедур державних закупівель є відкриті торги (стаття 13);

- замовник у процедурі закупівлі визначає критерії, у тому числі кваліфікаційні критерії до учасників (статті 16);

- замовник розроблює тендерну документацію (стаття 22);

- учасники відкритих торгів подають тендерні пропозиції для їх оцінки уповноваженою особою замовника (стаття 26);

- оцінка тендерних пропозицій здійснюється автоматизовано в електронній системі (стаття 29);

- за результатами відкритих торгів з переможцем укладається договір закупівлі (стаття 33);

- умови договору закупівлі не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (стаття 41).

У справі Суд установив, що спірний договір передбачає умови закупівлі сільськогосподарських послуг, а тому укладений без дотримання процедури державних закупівель, оскільки вони Ліцеєм не проводилися.

Щодо наслідків недотримання процедури державних закупівель послуг

У частині 1 статті 202 ЦК України надане визначення правочину, а саме ним є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 204 того ж Кодексу встановлена презумпція правомірності правочину, зокрема, він є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, необхідні для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. За частиною 1 цієї статті правочин не може суперечити законодавству.

Законодавством також установлені підстави для визнання правочину недійсним. А саме, за змістом статті 215 ЦК України: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) (серед інших) вимог, які встановлені частиною 1 статті 203 цього Кодекс (частина 1); недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина 2).

Отже, за вказаних правових норм недійсним є правочин, який укладений з порушенням діючого законодавства, а у випадку, коли законом передбачена недійсність правочину він є нікчемним.

Пунктом 1 частини 1 статті 43 Закону № 922-VІІІ передбачені наслідки його недотримання при проведені закупівель за державні кошти: договір про закупівлю є нікчемним, якщо замовник уклав його до/без процедури закупівлі.

У справі Суд установив, що спірний договір передбачає закупівлю сільськогосподарських послуг та він укладений без дотримання процедури державних закупівель, а тому є нікчемним. У зв`язку з нікчемністю договору визнання його недійсним не вимагається.

На підставі наведеного позовні вимоги Прокурора про визнання недійсним спірного договору та зобов`язання Товариства повернути земельні ділянки необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Щодо наслідків нікчемності договору

Частиною 1 статті 216 ЦК України встановлене правило, за яким недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. А за частиною 5 цієї ж статті вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою; суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

З наведеного слідує, що у випадку недійсності правочину (недійсності нікчемного правочину) наслідком цього є застосування реституції, як способу приведення сторін у первісний стан.

З урахуванням положень пункту 4 частини 2 статті 16 ЦКУкраїни результатом реституції можна визнати такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення.

Порушенням права в такому випадку визнається вчинення правочину за наявності станом на момент його вчинення дефекту, який за законом може бути підставою недійсності правочину, а реституція виступає наслідком факту визнання правочину недійсним або констатації недійсності правочину (в разі нікчемності правочину) і заходом, спрямованим на приведення майнового стану сторін недійсного правочину до початкового стану, тобто такого, який вони мали до вчинення правочину. При цьому характерною ознакою реституції та можливості її застосування є виключно попередній договірний характер правовідносин.

Іншими словами, можна вважати, що метою проведення реституції є відновлення між сторонами такого собі «статус-кво» у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб`єктами учасниками недійсного правочину.

Предметом позову у справі не є вимоги про застосування наслідків нікчемного правочину, які окреслені положеннями частини 1 статті 216 ЦК України (Прокурор вимоги визначив іншим способом), але, із застосуванням наведених приписів абзацу 2 частини 5 цієї ж статті суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Проте, застосування подвійної реституції у справі не є можливим при прийнятті рішення, оскільки Ліцей ще не сплачував кошти за надані послуги, а тому не повинен їх повертати; Товариство, у свою чергу, хоча і надало послуги, але не підтвердило їх вартість шляхом надання доказів фактичних витрат на проведення сільськогосподарських робіт, а саме оплати відповідних витрат за наслідками їх отримання у третіх осіб (наявні у справі докази лише підтверджують виконання робіт іншими особами на певні суми).

З огляду на викладене, проведення реституції у справі за ініціативою суду унеможливлена.

ВИСНОВКИ

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, Суд виснує, що:

- Прокурор, захищаючи інтереси держави, правомірно звернувся із позовом в інтересах Управління Держгеокадастру, який є належними державним органом у спірних правовідносинах, та довів, що воно не вживало своєчасні і належні заходи для захисту її інтересів;

- умови укладеного договору та дії його сторін щодо вирощування кукурудзи вказують на виникнення між ними правовідносин, які не характерні для договору контрактації, оскільки у незалежності від умови договору про обов`язок Ліцею виростити продукцію, дії по вирощуванню деталізовані шляхом обов`язку Товариства надавати всі види сільськогосподарських послуг, передавати посівний матеріал, добрива, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали і вони (тобто дії) реалізовані за наслідками надання послуг (виконання робіт із використанням залучених необхідних матеріалів);

- виконання умов договору Ліцеєм щодо вирощування продукції напряму залежить від зустрічного виконання Товариством зобов`язань з надання наведених сільськогосподарських послуг по вирощуванню та збору урожаю кукурудзи з одночасним придбанням необхідних для цього матеріалів (посівних, добрив, паливно-мастильних тощо).

- у незалежності від назви договору та сприйняття його Відповідачами як контрактації, він містить умови договору послуг з проведення сільськогосподарських робіт по вирощуванню, завантаженню, розвантаженню і перевезенню кукурудзи та оплати Ліцеєм витрат на їх проведення шляхом заліку зустрічних вимог, а фактично, шляхом передачі кукурудзи Товариству у якості оплати за надані послуги; у зв`язку з цим він за своєю юридичною природою є договором про надання послуг;

- укладенням договору контрактації Відповідачі приховали саме договір про надання послуг, оскільки без їх надання Товариством взагалі унеможливлюється його виконання безпосередньо Ліцеєм, підтвердженням чому є виконання сільськогосподарських робіт третіми особами на замовлення Товариства та недоведення Ліцеєм протилежного;

- правовідносини з контрактації сільськогосподарської продукції та надання послуг відрізняються від оренди землі, оскільки правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки); безпосередньо використання характеризується розповсюдженням волі, дій орендаря на земельну ділянку та відповідно обмеженням, унеможливленням такої волі, дій з боку орендодавця;

- спірний договір не містить умов щодо користування Товариством земельними ділянками у процесі виконання зобов`язань, тобто розповсюдження його волі та дій на таке користування з унеможливленням, обмеженням волі Ліцею на відповідне користування у процесі договірних відносин; він не містить умов щодо сплати орендної плати у незалежності від результатів користування, обов`язковість якої виокремлює договір з-поміж інших, оскільки покладає ризик недосягнення мети користування на орендаря; у зв`язку з цим на нього не розповсюджуються правові положення, які урегульовують оренду землі, а тому він не є удаваним правочином по відношенню до договору оренди землі;

- Ліцей є державним навчальним закладом, його фінансування здійснюється з бюджету, він являється розпорядником бюджетних коштів, а тому при укладенні договору послуг на суму більше ніж 200000 грн повинен був дотримуватися діючого законодавства, яке урегульовує порядок відповідних державних закупівель;

- процедура державних закупівель Ліцеєм не проводилися, у зв`язку з чим у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 43 Закону № 922-VІІІ договір про надання послуг є нікчемним, а тому визнання його недійсним не вимагається;

- застосування подвійної реституції у справі унеможливлене при прийнятті рішення, оскільки Ліцей ще не сплачував кошти та не передавав вирощену продукцію у якості оплати за надані послуги, а тому не повинен їх повертати; Товариство, у свою чергу, хоча і надало послуги, але не підтвердило їх вартість шляхом надання доказів фактичних витрат на проведення сільськогосподарських робіт і придбання матеріалів.

На підставі викладеного позовні вимоги неправомірні та задоволенню не підлягають.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Судовими витратами у справі є витрати Прокурора на сплату судового збору у сумі 5368 грн, сплачені платіжною інструкцією № 1269 від 14.06.2023.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у разі відмови у позові на позивача (прокурора), а тому сплачена сума судового збору Прокурором покладається на нього.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення Суд склав 28.09.2023

Суддя М.К. Закурін

Копії рішення надіслати:

- керівнику Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області: в електронній формі до Електронного кабінету ;

- Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області: в електронній формі до Електронного кабінету;

- Олександрійському професійному аграрному ліцею: 28020, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт Приютівка, Користівське шосе, б. 6;

- ТОВ "ТД Украгропрод": 28020, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт Приютівка, вул. Центральна, б. 15.