Ухвала

від 11.04.2024 по справі 912/1109/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

11.04.2024 м.Дніпро Справа № 912/1109/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Украгропрод" та Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.09.2023

у справі № 912/1109/23

за позовом керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області поданої в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

до відповідача-1 Олександрійського професійного аграрного ліцею,

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Украгропрод"

про визнання недійсним договору та повернення земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Центрального апеляційного господарського суду перебуває на розгляді справа № 912/1109/23 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Украгропрод" та Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.09.2023.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.09.2023 у справі № 912/1109/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновків, що:

- Прокурор, захищаючи інтереси держави, правомірно звернувся із позовом в інтересах Управління Держгеокадастру, який є належними державним органом у спірних правовідносинах, та довів, що воно не вживало своєчасні і належні заходи для захисту її інтересів;

- умови укладеного договору та дії його сторін щодо вирощування кукурудзи вказують на виникнення між ними правовідносин, які не характерні для договору контрактації, оскільки у незалежності від умови договору про обов`язок Ліцею виростити продукцію, дії по вирощуванню деталізовані шляхом обов`язку Товариства надавати всі види сільськогосподарських послуг, передавати посівний матеріал, добрива, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали і вони (тобто дії) реалізовані за наслідками надання послуг (виконання робіт із використанням залучених необхідних матеріалів);

- виконання умов договору Ліцеєм щодо вирощування продукції напряму залежить від зустрічного виконання Товариством зобов`язань з надання наведених сільськогосподарських послуг по вирощуванню та збору урожаю кукурудзи з одночасним придбанням необхідних для цього матеріалів (посівних, добрив, паливно-мастильних тощо).

- у незалежності від назви договору та сприйняття його Відповідачами як контрактації, він містить умови договору послуг з проведення сільськогосподарських робіт по вирощуванню, завантаженню, розвантаженню і перевезенню кукурудзи та оплати Ліцеєм витрат на їх проведення шляхом заліку зустрічних вимог, а фактично, шляхом передачі кукурудзи Товариству у якості оплати за надані послуги; у зв`язку з цим він за своєю юридичною природою є договором про надання послуг;

- укладенням договору контрактації Відповідачі приховали саме договір про надання послуг, оскільки без їх надання Товариством взагалі унеможливлюється його виконання безпосередньо Ліцеєм, підтвердженням чому є виконання сільськогосподарських робіт третіми особами на замовлення Товариства та недоведення Ліцеєм протилежного;

- правовідносини з контрактації сільськогосподарської продукції та надання послуг відрізняються від оренди землі, оскільки правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки); безпосередньо використання характеризується розповсюдженням волі, дій орендаря на земельну ділянку та відповідно обмеженням, унеможливленням такої волі, дій з боку орендодавця;

- спірний договір не містить умов щодо користування Товариством земельними ділянками у процесі виконання зобов`язань, тобто розповсюдження його волі та дій на таке користування з унеможливленням, обмеженням волі Ліцею на відповідне користування у процесі договірних відносин; він не містить умов щодо сплати орендної плати у незалежності від результатів користування, обов`язковість якої виокремлює договір з-поміж інших, оскільки покладає ризик недосягнення мети користування на орендаря; у зв`язку з цим на нього не розповсюджуються правові положення, які урегульовують оренду землі, а тому він не є удаваним правочином по відношенню до договору оренди землі;

- Ліцей є державним навчальним закладом, його фінансування здійснюється з бюджету, він являється розпорядником бюджетних коштів, а тому при укладенні договору послуг на суму більше ніж 200000 грн повинен був дотримуватися діючого законодавства, яке урегульовує порядок відповідних державних закупівель;

- процедура державних закупівель Ліцеєм не проводилися, у зв`язку з чим у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 43 Закону № 922-VІІІ договір про надання послуг є нікчемним, а тому визнання його недійсним не вимагається;

- застосування подвійної реституції у справі унеможливлене при прийнятті рішення, оскільки Ліцей ще не сплачував кошти та не передавав вирощену продукцію у якості оплати за надані послуги, а тому не повинен їх повертати; Товариство, у свою чергу, хоча і надало послуги, але не підтвердило їх вартість шляхом надання доказів фактичних витрат на проведення сільськогосподарських робіт і придбання матеріалів.

Серед підстав апеляційного оскарження прокурором, зокрема, зазначено, що господарським судом застосовано положення ст. 235 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 15 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 92, 93, 95, 116, 122, 124, 152 Земельного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду викладених у постанові від 21.03.2023 по справі № 917/1550/21, постанові від 13.12.2022 по справі №920/528/21, постанові від 29.09.2022 по справі № 918/351/21 (918/672/21), постанові від 02.02.2022 по справі № 927/1099/20, постанові від 03.11.2021 по справі № 918/1226/20, постанові від 30.08.2022 та 07.07.2021 по справі № 903/601/20 постанові від 06.11.2019 по справі № 916/1424/18 постанові від 21.05.2019 по справі № 925/550/18 постанові від 17.01.2019 по справі № 923/241/18, постанові від 28.03.2018 по справі №915/166/17.

Апеляційним судом встановлено, що ухвалою від 09.02.2024 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 905/20/23 за позовом Керівника Покровської окружної прокуратури, що звернувся в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрод-Донбас", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Жовтневе", предметом розгляду у якій стали, зокрема вимоги про визнання недійсним договору від 26.04.2021 № 106-1/2021-ПР на виконання сільськогосподарських робіт та договору від 26.04.2021 №106-1/2021-ПР на поставку зерна майбутнього врожаю.

Підставами для позовних вимог стали аргументи про удаваність цих правочинів, які містять ознаки договору оренди, що суперечить вимогам цивільного та земельного законодавства, та відповідно до положень статей 203, 215, 235 ЦК України є підставою для визнання їх недійсними.

Підставою для прийняття вказаної справи № 905/20/23 Верховним Судом у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду став висновок колегії суддів про необхідність відступити від висновків, викладених у судовому рішенні у подібних правовідносинах - в постанові Верховного Суду у складі судової колегії палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 29.09.2022 у справі № 918/351/21 (918/672/21), а саме від висновків в пунктах 74, 76 щодо того, що положення земельного законодавства не надають постійному землекористувачу права розпоряджатися відповідною земельною ділянкою, в тому числі шляхом надання її в оплатне користування (оренду), оскільки цим правом наділений саме відповідний орган, уповноважений державною на здійснення таких функцій.

В судовому засіданні 11.04.2024, колегія суддів, заслухавши думку апелянтів щодо зупинення провадження у справі № 912/1109/23, а саме: прокурора, який не заперечував проти цього та представника відповідача-2, який заперечив з підстав неподібності спірних правовідносин та можливості вирішення справи за наявних обставин, зазначає таке.

У справі № 912/1109/23, що розглядається, керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області (надалі Прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру (надалі Управління Держгеокадастру) з позовом до Олександрійського професійного аграрного ліцею (надалі Ліцею) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Украгропрод» (надалі Товариства) і просить:

- визнати недійсним договір контрактації сільськогосподарської продукції № 7678-юр/2022 від 01.09.2022, укладений між Ліцеєм та Товариством;

- зобов`язати Товариство повернути Управлінню Держгеокадастру земельні ділянки загальною площею 218,22 га, що розміщені на території Приютівської селищної ради та Олександрійської міської ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Прокурор вказав, що:

- 01.09.2022 Ліцей уклав з Товариством договір контрактації сільськогосподарської продукції, за умовами якого взяв на себе зобов`язання виростити на земельних ділянках, що знаходяться на території Приютівської селищної ради та Олександрійської міської ради кукурудзу урожаю 2023 року та відпустити її Товариству; у свою чергу, Товариство зобов`язалося сприяти Ліцею у виконанні умов договору та прийняти сільськогосподарську продукції і оплатити її вартість; поставка продукції здійснюється не пізніше 01.12.2023; обов`язками Товариства є надання усіх видів сільськогосподарських послуг за допомогою спеціалізованої техніки, які необхідні для вирощування продукції, посівного матеріалу, добрив, засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів, з подальшим відшкодуванням їх вартості Ліцеєм зарахуванням зустрічних однорідних вимог;

- статтею 272 Господарського кодексу України встановлені істотні умови договору контрактації, які вирізняють його від інших договорів, основною з яких являється суб`єктність покупця продукції ним є держава, а тому у даному випадку Товариство не може виступати покупцем за таким видом договору;

- договором передбачена можливість користування Товариством земельними ділянками, що не відповідає приписам статті 713 Цивільного кодексу України, оскільки при контрактації такі дії виключаються самою правовою природою договору;

- з наведених обставин укладений між Ліцеєм та Товариством договір є удаваним, оскільки приховує в собі договір оренди землі, який, у свою чергу, не містить істотних умов такого договору;

- укладений договір також не відповідає положенням статей 92, 93, 95, 96, 116, 122, 152 Земельного Кодексу України та статтям 4, 13, 15 Закону України «Про оренду землі», оскільки право постійного користування землею, яке наявне у Ліцею, не передбачає законодавчої можливості передачі земельних ділянок в оренду Товариству;

- за договором здійснюється користування земельними ділянками площею 218,22 га, хоча відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в користуванні Ліцею перебувають лише 3 земельні ділянки загальною площею 198,9787 га, які знаходяться на території Приютівської селищної ради, а на території Олександрійської міської ради належні Ліцею земельні ділянки відсутні;

- підтвердженням користування земельними ділянками Товариством є надані безпосередньо ним договори щодо виконання певного виду сільськогосподарських робіт на спірних земельних ділянках іншими особами, за наслідками яких і здійснювалося вирощування продукції;

- на підставі наведеного спірний договір є недійсним за частинами першими статей 203, 215 ЦК України, а тому за положеннями статей 216, 1212 того ж Кодексу земельні ділянки підлягають поверненню власнику;

- позовна заява вжита як захід прокурорського реагування та направлена на захист економічних інтересів держави у земельних правовідносинах, оскільки Позивач не вжив відповідні заходи для реагування на наявні порушення, а проявлена бездіяльність не сприяє раціональному, ефективному та цільовому використанню земель.

Отже, правовою підставою позовних вимог Прокурора у справі № 912/1109/23 є, зокрема, положення ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 235 Цивільного кодексу України, ст.ст. 92, 96 Земельного кодексу України (щодо змісту та обсягу правомочностей постійного землекористувача).

У справі № 905/20/23, яка прийнята до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, позовні вимоги керівника Покровської окружної прокуратури обґрунтовані тим, що спірні договори є удаваними правочинами, суперечать вимогам цивільного та земельного законодавства, тому відповідно до положень статей 203, 215, 235 Цивільного кодексу України їх належить визнати недійсними.

Скаржник у касаційній скарзі у справі № 905/20/23 звертав увагу на те, що положення земельного законодавства не надають постійному землекористувачу права розпоряджатися відповідною земельною ділянкою, у тому числі шляхом надання її в оплатне користування (оренду), оскільки цим правом наділений саме відповідний орган, уповноважений державою на здійснення таких функцій.

Таким чином, предмет позову (визнання недійсними договорів) та правові підстави позову (положення статей 203, частини 1 статті 215, статті 235 Цивільного кодексу України, статей 92, 96 Земельного кодексу України) у справі № 912/1109/23 та у справі № 905/20/23 є подібними.

Ухвалою від 05.04.2024 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відкладено розгляд справи №905/20/23 за касаційною скаргою першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Донецької області від 07.07.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 на 19 квітня 2024 року об 11:10 год.

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

За приписами ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З метою дотримання єдності судової практики та, враховуючи, що правовідносини у справі № 912/1109/23, що розглядається, та у справі № 905/20/23 є подібними, висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/20/23 щодо застосування вищенаведених правових норм матиме значення для надання правової оцінки правовідносинам у цій справі та для вирішення спору, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення апеляційного провадження у справі № 912/1109/23 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №905/20/23, відхиляючи заперечення представника відповідача яку необґрунтовані.

При цьому необхідно зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 117 ГПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків, що сприяє забезпеченню дотримання гарантій, встановлених ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, яка є джерелом права згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 та застосовується судами при розгляді справ на підставі приписів ч. 4 ст. 11 ГПК України, щодо розумних строків розгляду справи.

Як передбачено п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Зупинити апеляційне провадження з розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Украгропрод" та Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.09.2023 у справі № 912/1109/23 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 905/20/23.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано 15.05.2024

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

СуддяЛ.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко