Рішення

від 18.09.2023 по справі 914/3108/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2023 Справа № 914/3108/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни ГОРЕЦЬКОЇ, за участю секретаря судового засідання Марти ПРИШЛЯК, розглянув у підготовчому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Червоноградської окружної прокуратури Львівської області, м. Червоноград,

в інтересах держави в особі позивача: Червоноградської міської ради Львівської області

до відповідача: Приватного підприємства «Автоценр-Червоноград», м. Червоноград

третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТзОВ «Легат-С»,

про стягнення заборгованості,

представники сторін:

від прокуратури: Леонтьєва Н. Т.;

від позивача: Коблик Л. А.;

від відповідача: Фартушок Н.Б.;

від третьої особи: не з?явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Керівника Червоноградської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Червоноградської міської ради Львівської області до Приватного підприємства «Автоценр-Червоноград» про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суд.

Ухвалою суду від 08.05.2023 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено - ТзОВ «Легат-С».

19.06.2023 закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання 18.09.2023 прокурор, позивач та відповідач явку уповноважених представників забезпечили, третя особа явку представника в судове засідання не забезпечила.

Враховуючи, що зібраних матеріалів достатньо для з`ясування обставин справи та прийняття рішення, судом 18.09.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція прокуратури

Прокурор стверджує, що відповідач в порушення умов договору оренди землі від 22.11.2017 (земельна ділянка кадастровий номер 4611800000:01:003:0026, площею 0,4388 га, м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, 47а) не сплатив орендні платежі, що привело до виникнення заборгованості з жовтня 2019 по вересень 2022 в розмірі 911 518,11 грн.

Позиція позивача

Позивач підтримав позовні вимоги.

Позиція відповідача

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, однак подав клопотання про залишення позову без розгляду, про призначення судової експертизи та направлення справи за підсудністю.

В письмових поясненнях відповідач стверджує, що розмір заборгованості в сумі 911 518,11 грн, яку визначено прокурором та позивачем, є необґрунтованим з огляду на період її формування та на те, що при розрахунку такої взято визначену договором орендну плату за всю земельну ділянку, на якій розміщено нерухоме майно, право власності на котре набуто іншою аніж орендодавець особою, а відтак, позовні вимог не підлягають задоволенню з огляду на їх недоведеність.

Відповідач звернувся з відповідними листами до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з метою встановлення правильності нарахування орендної плати.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

22.11.2017 між Червоноградською міською радою (далі - Орендодавець) та Приватним підприємством «Автоцентр-Червоноград» (далі - Орендар) укладено договір оренди землі № б/н. Договір зі сторони орендаря підписав ОСОБА_1 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 01.12.2017 за ПП «Автоцентр-Червоноград» зареєстровано право оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право 23768553.

Відтак, з 01.12.2017 у Орендаря виникло право оренди на орендовану земельну ділянку, а також права та обов`язки орендаря за договором оренди землі від 22.11.2017.

За умовами п.1 Договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування платної автостоянки з кадастровим номером 4611800000:01:003:0026, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,4388 га.

Відповідно до п. 3 Договору на земельній ділянці розміщені об`єкти інфраструктури - автостоянка.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 3 797 992,08 гривень.

Згідно з п. 8 Договору, такий укладено на строк 5 років.

Відповідно п. 9 Договору Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 8, відсотків від нормативної грошової оцінки, що становить у грошовій формі 303 839,37 грн в рік на розрахунковий рахунок місцевого бюджету м. Червонограда.

Відповідно до п. 28 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

На вказаній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно: будівля - двоповерховий будинок площею 18,9 кв.м. що стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно інформаційної довідки № 313251766, які належать ПП «Автоцентр-Червоноград», а також автостоянка, що стверджується Договором оренди.

Відповідно до інформації ГУ ДПС у Львівській області від 06.07.2022 № 5074/5/13-01-04-05 по платнику ПП «Автоцентр-Червоноград» (37197594) податковий борг по орендній платі з юридичних осіб становить 654 113,66 грн, який утворився 30.01.2016. Як вбачається з історії виникнення податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб ПП «Автоцентр-Червоноград», доданої до листа, заборгованість у вищезазначеній сумі обліковується з 30.01.2016 по 30.01.2018. 11.08.2020 нарахована пеня на підставі ст. 129 ПК України.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Львівській області від 21.09.2022 № 7165/5/13-01-04-08 станом на 30.01.2018 по платнику податків ПП «Автоцентр-Червоноград» податковий борг по орендній платі становив 655 815,25 грн. 11.08.2020 підприємством сплачено 4 250,00 грн орендної плати, які зараховано в погашення заборгованості. На сплату частини орендної плати в сумі 4 250,00 грн нараховано пеню в розмірі 2 548,41 грн. Інших платежів по сплаті орендної плати з юридичних осіб від платника протягом періоду заборгованості не надходили.

Здійснений ПП «Автоцентр - Червоноград» платіж 11.08.2020 в сумі 4 250,00 грн зарахований в рахунок погашення боргу, який виник в період до 2018 року, та з врахуванням суми нарахованої пені, починаючи з 11.08.2020 роблікована сума заборгованості становила 654 113,66 грн (655 815,25 4 250,00 + 2 548,41 = 654 113,66).

Також відповідно до листів Фінансового управління Червоноградської міської ради від 29.09.2022 № 192 та від 10.11.2022 № 235 підприємством «Автоцентр-Червоноград» за період з липня 2019 року по даний час (29.09.2022) сплачено 11 серпня 2020 року 4 250,00 грн за кодом платежу 18010600 та за період з вересня по 08 листопада 2022 кошти до бюджету Червоноградської територіальної громади за кодом платежу 18010600 не надходили. Не сплата орендних платежів також стверджується листом Червоноградської міської ради від 16.09.2022 № 3/22-5410/2-17.

Відповідно до листів ГУ ДПС у Львівській області від 21.10.2022 № 8052/5/13-01-04-08 та від 04.11.2022 № 8588/5/13-01-04-08 станом на 01.11.2022, згідно інтегрованими картками по платнику податків податковий борг 1111 «Автоцентр-Червоноград» по орендній платі з юридичних осіб становить 2 302 452,91 гривень, який утворився 30.01.2016.

З врахуванням ст. 257 ЦК України, в межах позовної давності, згідно з Договором, загальна сума заборгованості з орендної плати за землю, в період з жовтня 2019 року по вересень 2022 року, яка заявлена до стягнення становить 911 518,11 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області по справі №914/4422/15 від 29.02.2016, суд визнав за Приватним підприємством «Автоцентр - Червоноград» (80100, м. Червоноград Львівської області, вул. Б. Хмельницького, 61, код ЄДРПОУ 37197594) право власності на нерухоме майно - автомийку, загальною площею 216, 4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Червоноград, Львівської області, вул. Б. Хмельницького, 47а.

18.11.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Легат-С» набуло право власності на будівлю авто мийки загальною площею 216,4 кв. м за адресою м. Червоноград, вулиця Б. Хмельницького, 47а. Між ПП «Атоцентр-Червоноград» та ТОВ «Легат-С» підписано акт приймання передачі будівлі площею 216,4 кв. м від 18.11.2016.

Матеріали справи містять заяву від 11.05.2017 адресовану міському голові Залівському А. І. з проханням надати дозвіл для виготовлення технічної документації з метою розподілу орендованої земельної ділянки. Крім того, директор ТОВ «Легат-С» звертався до міського голови м. Червоноград з проханням отримати в оренду земельну ділянку орієнтовною площею 0,1515 га за адресою вул. Б. Хмельницького, 47А.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до вимог ст. 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно з положеннями ст.ст. 13, 15 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі. Змістом цього договору є права та обов`язки сторін договору, щодо використання земельної ділянки, визначення розміру орендної плати, порядок і умови її сплати, припинення договору та відшкодування збитків.

Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Ст. 2 Закону визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 270 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним, а земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, є об`єктом оподаткування.

Згідно з ст. 265.1 Податкового кодексу України податок на майно складається: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою (ст. 93 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 13 Закону, ст. 792 Цивільного кодексу України, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями ст. 15 Закону визначено, що істотними умовами договору оренди землі є:

- об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (ст. 96 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, що встановлені цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, який виникає у платника за кожним податком і збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України).

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (ц. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України).

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, п.9, п.11 Договору, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 8 відсотків від нормативної грошової оцінки, що становить у грошовій формі 303 839,37 грн в рік на розрахунковий рахунок місцевого бюджету м. Червонограда та вноситься в такі строки: 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», п.п. 9, 11, 28 Договору, Орендодавець має право вимагати від Орендаря, а Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Згідно ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Під систематичною несплатою орендної плати, відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України, слід розуміти невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже зобов`язання Орендаря по сплаті орендної плати за землю має бути виконане.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Така ж відповідальність за невиконання умов договору оренди встановлена ст. 36 Закону: у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З наведених вище обставин вбачається, що між сторонами Червоноградською міською радою та Приватним підприємством «Автоцентр Червоноград» виникли взаємні права та обов`язки на підставі договору оренди від 22.11.2017. Договір зі сторони орендаря підписав ОСОБА_1 . Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є директором та одним з засновників третьої особи по даній справі ТзОВ «Легат-С». Заяви долучені відповідачем в якості доказів звернення до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від імені ПП «Автоцентр Червоноград підписав Р. Шльома, який є одним з засновників та кінцевих бенефіціарним власників ТзОВ «Легат С». На підставі вказаного вбачається, що ПП «Автоцентр Червноград» та ТзОВ «Легат С» є пов`язаними особами і на момент укладення договору від 22.11.2017 директор ПП «Автоцентр Червноград» ОСОБА_2 знав про право власності ТзОВ «Легат-С» на будівлю автомийки загальною площею 216,4 кв. м, оскільки останній підписав договір купівлі продажу від 18.11.2016. Договір оренди від 22.11.2017 в судовому порядку не оскаржувався, а сторони досягли згоди щодо істотних умов, тому такий договір підлягає виконанню.

Отже, Орендар не виконує взяті на себе договором від 22.11.2017 зобов`язання, а саме не сплачує Орендодавцю передбаченої Договором та Законом орендної плати .

Відповідно до ст. 286.2. Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, п. 9, 11 Договору, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 8 відсотків від нормативної грошової оцінки, що становить у грошовій формі 303 839,37 грн в рік на розрахунковий рахунок місцевого бюджету м. Червонограда в такі строки: 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З врахуванням п. 286.2 ст. 286 п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, п. 9, 11, Договору, Орендарем щомісячно до 30 числа наступного місяця за звітним повинна вноситись орендна плата в розмірі 25 319,95 грн за місяць.

Так період заборгованості, в межах строків позовної давності, строк сплати якої настав обраховується починаючи з жовтня 2019 року по вересень 2022 року, сума заборгованості відповідно становить 911 518,11 грн. а саме:

- 2019 рік: жовтень 25 319,95 грн, 25 319,95 грн, грудень 25 319,93 грн, разом 75 959,82 грн;

- 2020 рік: січень 25 319,95 грн, лютий 25 319,95 грн, березень 25 319,95 грн, квітень 25 319,95 грн, травень 25 319,95 грн., червень 25 319,95 грн, липень 25 319,95 грн., серпень 25319,95 грн, вересень 25 319,95 грн, жовтень - 25319,95 грн., листопад 25 319,95 грн, грудень 25 319,93 грн, разом 303 839,37 грн;

- 2021 рік: січень 25 319,95 грн, лютий 25 319,95 грн, березень 25 319,95 грн, квітень 25 319,95 грн, травень 25 319,95 грн, червень 25 319,95 грн, липень 25 319,95 грн., серпень 25 319,95 грн, вересень 25 319,95 грн, жовтень 25 319,95 грн, листопад 25 319,95 грн, грудень 25 319,93 грн, разом - 303 839,37 грн;

- 2022 рік: січень 25 319,95 грн, лютий 25 319,95 грн, березень 25 319,95 грн, квітень 25 319,95 грн, травень 25 319,95 грн, червень 25 319,95 грн, липень 25 319,95 грн, серпень 25 319,95 грн, вересень 25 319,95 грн, разом 227 879,55 грн.

З врахуванням п. 286.2 ст. 286 п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, п. 9, 11, Договору, Орендарем щомісячно до 30 числа наступного за звітним повинна вноситись самостійно обчислена сума плати за землю, яку орендар не вносить.

Отже з врахуванням строку позовної давності, передбаченої ст. 257 ЦК України, сума яка підлягала сплаті за оренду земельної ділянки, строк якої настав (тобто минуло 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця) і яка не сплачена Орендарем, тобто за період з жовтня 2019 по вересень 2022 за становить 911 518,11 гривень.

В постанові Верховного Суду від 22.06.2020 (справа № 922/2216/19) зроблено висновок щодо критеріїв істотності порушення умов договору,зазначено, що істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору. Невиплата орендної плати є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Відповідно до п. 41 Договору, за невиконання або неналежне виконання умов Договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та умов договору.

З урахуванням наведеного, вбачаються достатні підстави для стягнення з Приватного підприємства «Автоцентр-Червоноград» заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 22.11.2017, яка станом на дату подання позову в межах строку позовної давності становить 911 518,13 грн.

Обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, підтверджуються доданими письмовими доказами та спростовують твердження відповідача. Крім того, суд звертає увагу, що клопотання, які відповідач подав в межах розгляду справи (про призначення експертизи, залишення позовної заяви без розгляду, про направлення матеріалів справи за підсудністю) не були сплямовані на встановленні дійсних обставин для правильного вирішення спору, а переслідували виключно мету затягування розгляду справи.

Щодо повноважень прокуратури на представництво інтересів позивач в межах даного процесу, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді є не здійснення або неналежним чином здійснення своїх повноважень органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При цьому прокурор захищає права та інтереси не конкретного державного органу чи органу місцевого самоврядування, а дещо абстрактні інтереси держави, що можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являють собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій та програм, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (рішення Конституційного Суду України № З-рп/99 від 08.04.1999).

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

У той же час, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це - тобто про звернення до суду - громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень ст.ст. 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.

У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Спір у цій справі виник з метою захисту інтересів держави в земельній сфері із-за тривалого неналежного невиконання спеціально уповноваженим органом своїх обов`язків.

З листа Червоноградської міської ради виплаває, що вона фактично обізнана про порушення своїх прав з боку Відповідача, яке триває з року, однак не звертається до суду у зв`язку із відсутністю коштів на сплату судового збору.

Тобто, вказане порушення відповідачем вимог договору оренди триває більше чотирьох років, а належних заходів представницького характеру так і не вживалось. Матеріали справи не містять документів, які б підтверджували, що Червоноградська міська рада вчиняло будь-які активні дії, спрямовані на захист державних інтересів. Надіслання претензії відповідачу про необхідність сплати заборгованості по орендній платі ще не свідчить про вжиття належних та співмірних заходів позивачем до усунення наявного порушення. Більше того, сам факт не звернення до суду суб`єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що такий суб`єкт

неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини. Близький за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

Будучи обізнаною про несплату орендної плати ще з 2016 року, позивачами упродовж тривалого часу не вжито жодних заходів на усунення наявних порушень, що є підставами для представництва інтересів держави прокурором.

Суд зауважує, що відповідно до листів ГУ ДПС у Львівській області від 21.10.2022 № 8052/5/13-01-04-08 та від 04.11.2022 № 8588/5/13-01-04-08 станом на 01.11.2022, згідно інтегрованими картками по платнику податків податковий борг ПП «Автоцентр-Червоноград» по орендній платі з юридичних осіб становить 2 302 452,91 гривень, який утворився з 30.01.2016.

Отже виходячи з інформації, наведеної у вищезазначених листах та додатках, ПП «Автоцентр-Червоноград» орендні платежі за оренду земельної ділянки протягом строку дії Договору не сплачувало.

Так, з врахуванням ст. 257 ЦК України, в межах позовної давності, згідно з Договором,загальна сума заборгованості з орендної плати за землю, за період з жовтня 2019 року по вересень 2022 року,становить 911 518,11 грн, про що і заявлено позов прокурором. Інша сума заборгованості, що фактично перебуває за межами строку позовної давності, внаслідок невжиття орендодавцем належних заходів реагування саме представницького характеру, тобто звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі залишилась нестягнутою, що призвело до ненадходження в бюджет коштів і, відповідно орендодавець, а також місцева територіальна громада не отримала те, на що розраховувала при укладенні договору оренди і можливість отримання вказаних коштів фактично втрачена. Підставою звернення до суду прокурора в даному випадку є тривале безпричинне зволікання органом, уповноваженим здійснювати регулювання в спірних правовідносинах, вжиття заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на стягнення грошових коштів за користування орендованою земельною ділянкою.

У даному випадку вбачається, що Орендодавець, як сторона договору, незважаючи на очевидний характер порушень з боку відповідача, володіючи інформацією про допущені порушення, не вживав жодних заходів на стягнення заборгованості по орендній платі за землю..

Позивач будучи обізнаним про порушення умов договору Відповідачем про заборгованість з плати за оренду земельної ділянки, також поінформованим Червоноградською окружною прокуратурою листом від 20.06.2022 за №14.58/03-23-1840 вих-22 та листом від 16.09.2022 № 14.58/03-23-3268 вих-22, листом від 18.10.2022 №14.58/03-23-3698 вих-22 про наявність заборгованості з посиланням на норми закону, які вказують про обов`язок сплати орендної плати та право орендодавця вимагати сплати такої, не вжив заходів для відновлення порушених прав Червоноградської територіальної громади. Позивачу було надано можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (зокрема, шляхом вчинення дій до виправлення ситуації, а саме подання позову), маючи самоврядні повноваження до припинення порушень вимог земельного законодавства, однак Позивачем не вжито заходів реагування щодо стягнення заборгованості за договором, зокрема і в судовому порядку.

Вказані обставини свідчать про самоусунення органу місцевого самоврядування від реалізації функції захисту порушених інтересів територіальної громади та держави, як наслідок наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.

А тому, відповідно до п. 40 та п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду у від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, з урахуванням значимості порушення інтересів територіальної громади через ненадходження з жовтня 2019 року до місцевого бюджету коштів, безоплатного користування Відповідачем земельною ділянкою, а також відсутність об`єктивних перешкод для звернення Орендодавця з позовом до суду щодо стягнення заборгованості, прокуратурою дотримано розумний строк для надання уповноваженому органу часу вжити невідкладних ефективних заходів.

Таким чином, суд зазначає, що прокурором встановлено та визначено поважні причини та необхідні й достатні підстави для представництва в суді інтересів держави, оскільки заходи реагування щодо стягнення заборгованості по орендній платі за землю уповноваженим органом - Червоноградською міською радою Львівської області не вживаються, що вказує на нездійснення захисту інтересів держави.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка Червоноградської міської ради Львівської області незважаючи на очевидний характер порушень інтересів територіальної громади (великого числа громадян).

А тому, суд вважає, що належними та допустимими доказами прокурор довів наявність підстав для представництва інтересів держави при захисті інтересів територіальної громади у вказаному спорі.

У відповідності до статті 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищенаведене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Автоцентр - Червоноград» (ідентифікаційний код юридичної особи - 37197594, 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, 61) на користь Червоноградської міської ради Львівської області (ідентифікаційний код юридичної особи - 26269722, 80100, Львівська область, м. Червоноград, пр-кт. Шевченка, 19,) заборгованість зі сплати орендної плати за земельну ділянку, кадастровий номер 4611800000:01:003:0026, в сумі 911 518 (дев`ятсот одинадцять тисяч п`ятсот вісімнадцять) гривень 11 коп згідно договору оренди землі від 22.11.2017, б/н.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Автоцентр - Червоноград» (ідентифікаційний код юридичної особи - 37197594, 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, 61) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UA 138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві (79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19) 13 672,77 грy сплаченого судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 28.09.2023.

СуддяГорецька З.В.